Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
тракторів і нову вантажну автомашину. Будівельні роботи проводили спеціальні бригади.
Вже в перший рік після визволення колгоспники села без достатньої кількості машин і тягла успішно провели всі сільськогосподарські роботи і виростили добрий урожай. Колгоспи «Спартак», «Декабрист», ім. Красіна, «Жовтень» та ім. Куйбшпева Знаменівської сільради були занесені на районну Дошку пошани. Відроджуючи громадське господарство, трудівники села одночасно допомагали робітникам Криворізького басейну. Так, члени артілі «Спартак» у 1944 році взяли шефетво над шахтою «За оволодіння технікою» і налагодили постачання продовольства шахтарям.
В авангарді боротьби за відбудову зруйнованого господарства йшли комуністи і комсомольці. Знаменівська територіальна парторганізація в січні 1945 року налічувала 9 комуністів і 4 кандидати в члени партії. Дев'ять комсомольських організацій мали у своєму складі 71 чоловіка. Разом з сільською Радою вони мобілізували трудящих на виконання післявоєнних завдань. Вже у 1946 році Знаменівська сільрада вийшла переможцем у соціалістичному змаганні. їй вручили перехідний Червоний прапор виконкому райради і райкому КПбУ.
Парторганізація колгоспу «Спартак» організувала серед ланок змагання за одержання високих урожаїв. Трудівники артілі на спеціальних заняттях вивчали досвід Героя Соціалістичної Праці М. О. Озерного.
За роки четвертої п'ятирічки було повністю відбудовано господарство, зруйноване війною. З 1950 року за рішенням загальних зборів колгоспників всі колгоспи
села об'єдналися в одну сільськогосподарську артіль «40-річчя Жовтня», пізніше - «Рассвет». Це сприяло дальшому розвитку господарсіва. Підвищилась продуктивність праці у землеробстві і тваринницві. Завдяки наполегливій праці- колгоспників, впровадженню передової техніки колгосп «Рассвет» став великим багатогалузевим господарством з добре розвинутим землеробством, тваринництвом, садівництвом, вництвом. У 1958 році на ланах колгоспу працювало 37 тракторів, З0 комбайнів, 24 автомашини та інша сільськогосподарська техніка.
Ще бі льше зросли технічна оснащеність артілі та її виробничі показники за роки семирічки 1959-1965. В 1965 році вона вже мала 57 тракторів, 39 комбайнів, 31 вантажну та 2 легкові автомашини, 108 інших сільськогосподарських машин, 119 електродвигунів. Урожай зернових її останньому році семирічки становив 93 763 цнт при середній врожайності 20,7 цнт з га. Добре розвинуте в колгоспі м'ясо-молочне тваринництво, вівчарство, свинарство, в 1965 році він мав 4880 голів великої рогатої худоби в т. ч. 1955 корів, 3820 овець, 3240 свиней. На кожні 100га сільськогосподарських угідь було вироблено по 50 цнт м'яса, 321 цнт молока. Від реалізації гноої продукції колгосп одержгав 2 191 341 крб. прибутку. В 1966 році із колгоспу «Рассвет» виділилася в окреме господарство артіль «Україна», де провідною галуззю є хліборобство, яке дало 62 проц. загального прибутку. Високих показників домоглися трудівники села в 1966 році. В колгоспі «Рассвет» одержали по 23,5 цнт зернових- з кожного гектара.
Комсомольська організація цього колгоспу стала ініціатором змагання за тритисячні надої молока. В 1965-67 рр. комсомольці провели велику роботу на фермах: застосували механізацію виробничих процесів, організували пости, що стежили за безперебійним використанням механізмів, створили червоні кутки і побутові кімнати.
Трудовими подвигами звеличують славу рідної землі делегат XXII з'їзду КП України ланкова колгоспу «Рассвет» X. П. Верещенко, учасниця Виставки досягнень народного господарства СРСР Н. А. Олійник. Орденом Леніна за високі проікаї цукрових буряків нагородясений комуніст колгоспу «Україна» Г. Л. Губаренко. Відзначені орденом Трудового Червоного Прапора бригадир комплексної оригади П. Я. Коверя та голова колгоспу «Рассвет» В. І. Пугач. Орденом «Знак Пошани» нагороджені механізатори П. А. Вернигора колгосп «Україна», М. С. Демченко артіль «Рассвет», секретар партійної організації колгоспу «Рассвет» А. С. Мартинов та інші.
Велику роботу на селі ведуть комуністи. На початку 1968 року тут було 122 членів партії, переважна більшість їх працювала на полях колгоспів та на фермах. 20 років трудиться комбайнером в артілі «Рассвет» І. Є. Волошин. Передовиками сільсько-господарського виробництва є також комуністи - механізатор-машиніст Я. О. Доненко, доярка Г. Г. Моходер, завідуючий молочною фермою М. А. Дінець і багато їнших. У комуністичному вихованні трудівників значну роль відіграє багатотиражна газета «Ленінським шляхом», орган партійної організації та правління колгоспу «Рассвет».
В своїй роботі комуністи спираються на комсомольців Знаменівки, яких тут 245 чол., та на сільських активістів. З 65 депутатів сільради - 43
Знаменівка
Сторінка 6 з 7
Переборюючи труднощі, колгоспники відновили всі 9 артілей, які були в Знаменівці до війни. Держава допомогла їм придбати худобу, сільськогосподарські машини. До першої весняної сівби МТС мали вже 19 Вже в перший рік після визволення колгоспники села без достатньої кількості машин і тягла успішно провели всі сільськогосподарські роботи і виростили добрий урожай. Колгоспи «Спартак», «Декабрист», ім. Красіна, «Жовтень» та ім. Куйбшпева Знаменівської сільради були занесені на районну Дошку пошани. Відроджуючи громадське господарство, трудівники села одночасно допомагали робітникам Криворізького басейну. Так, члени артілі «Спартак» у 1944 році взяли шефетво над шахтою «За оволодіння технікою» і налагодили постачання продовольства шахтарям.
В авангарді боротьби за відбудову зруйнованого господарства йшли комуністи і комсомольці. Знаменівська територіальна парторганізація в січні 1945 року налічувала 9 комуністів і 4 кандидати в члени партії. Дев'ять комсомольських організацій мали у своєму складі 71 чоловіка. Разом з сільською Радою вони мобілізували трудящих на виконання післявоєнних завдань. Вже у 1946 році Знаменівська сільрада вийшла переможцем у соціалістичному змаганні. їй вручили перехідний Червоний прапор виконкому райради і райкому КПбУ.
Парторганізація колгоспу «Спартак» організувала серед ланок змагання за одержання високих урожаїв. Трудівники артілі на спеціальних заняттях вивчали досвід Героя Соціалістичної Праці М. О. Озерного.
За роки четвертої п'ятирічки було повністю відбудовано господарство, зруйноване війною. З 1950 року за рішенням загальних зборів колгоспників всі колгоспи
села об'єдналися в одну сільськогосподарську артіль «40-річчя Жовтня», пізніше - «Рассвет». Це сприяло дальшому розвитку господарсіва. Підвищилась продуктивність праці у землеробстві і тваринницві. Завдяки наполегливій праці- колгоспників, впровадженню передової техніки колгосп «Рассвет» став великим багатогалузевим господарством з добре розвинутим землеробством, тваринництвом, садівництвом, вництвом. У 1958 році на ланах колгоспу працювало 37 тракторів, З0 комбайнів, 24 автомашини та інша сільськогосподарська техніка.
Ще бі льше зросли технічна оснащеність артілі та її виробничі показники за роки семирічки 1959-1965. В 1965 році вона вже мала 57 тракторів, 39 комбайнів, 31 вантажну та 2 легкові автомашини, 108 інших сільськогосподарських машин, 119 електродвигунів. Урожай зернових її останньому році семирічки становив 93 763 цнт при середній врожайності 20,7 цнт з га. Добре розвинуте в колгоспі м'ясо-молочне тваринництво, вівчарство, свинарство, в 1965 році він мав 4880 голів великої рогатої худоби в т. ч. 1955 корів, 3820 овець, 3240 свиней. На кожні 100га сільськогосподарських угідь було вироблено по 50 цнт м'яса, 321 цнт молока. Від реалізації гноої продукції колгосп одержгав 2 191 341 крб. прибутку. В 1966 році із колгоспу «Рассвет» виділилася в окреме господарство артіль «Україна», де провідною галуззю є хліборобство, яке дало 62 проц. загального прибутку. Високих показників домоглися трудівники села в 1966 році. В колгоспі «Рассвет» одержали по 23,5 цнт зернових- з кожного гектара.
Комсомольська організація цього колгоспу стала ініціатором змагання за тритисячні надої молока. В 1965-67 рр. комсомольці провели велику роботу на фермах: застосували механізацію виробничих процесів, організували пости, що стежили за безперебійним використанням механізмів, створили червоні кутки і побутові кімнати.
Трудовими подвигами звеличують славу рідної землі делегат XXII з'їзду КП України ланкова колгоспу «Рассвет» X. П. Верещенко, учасниця Виставки досягнень народного господарства СРСР Н. А. Олійник. Орденом Леніна за високі проікаї цукрових буряків нагородясений комуніст колгоспу «Україна» Г. Л. Губаренко. Відзначені орденом Трудового Червоного Прапора бригадир комплексної оригади П. Я. Коверя та голова колгоспу «Рассвет» В. І. Пугач. Орденом «Знак Пошани» нагороджені механізатори П. А. Вернигора колгосп «Україна», М. С. Демченко артіль «Рассвет», секретар партійної організації колгоспу «Рассвет» А. С. Мартинов та інші.
Велику роботу на селі ведуть комуністи. На початку 1968 року тут було 122 членів партії, переважна більшість їх працювала на полях колгоспів та на фермах. 20 років трудиться комбайнером в артілі «Рассвет» І. Є. Волошин. Передовиками сільсько-господарського виробництва є також комуністи - механізатор-машиніст Я. О. Доненко, доярка Г. Г. Моходер, завідуючий молочною фермою М. А. Дінець і багато їнших. У комуністичному вихованні трудівників значну роль відіграє багатотиражна газета «Ленінським шляхом», орган партійної організації та правління колгоспу «Рассвет».
В своїй роботі комуністи спираються на комсомольців Знаменівки, яких тут 245 чол., та на сільських активістів. З 65 депутатів сільради - 43
Дивиться також інші населені пункти району:
- Спаське
- Піщанка
- Орлівщина
- Новостепанівка
- Михайлівка
- Керносівка
- Губиниха
- Вільне
- Василівка
- Багате
- Попасне
- Миколаївка