Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
поблизу Широкого збройний партизанський загін 14 чол. вступив у бій з німецькою ротою.
Після того як наприкінці листопада 1918 року австро-німецькі окупанти були вигнані, село захопили війська петлюрівської Директорії. 10 лютого 1919 року петлюрівців розгромили частини 2-ї Української Радянської дивізії. На мітингу, скликаному з приводу відновлення Радянської влади, трудове селянство, робітники і солдати, вітаючи Червону Армію, заявили про готовність зі зброєю виступити проти контрреволюційних банд.
Відразу після визволення утворився волосний ревком. Нормальній діяльності органів Радянської влади перешкоджали куркульські банди, що вчиняли напади на село, грабували населення та вбивали радянських працівників. У травні 1919 року банда в 200 чол., що діяла в районі села, була знешкоджена Криворізьким комуністичним полком.
9 серпня 1919 року Широке захопили денікінці. Грабежі, насильство і масовий терор денікінців тривали до січня 1920 року, коли частини 45-ї стрілецької дивізії під командуванням Й. Е. Якіра вигнали їх звідси. У Широкому була остаточно відновлена Радянська влада. Тимчасовий орган влади - революційний комітет очолив робітник С. К. Лесечко. 18 березня 1920 року відбулися вибори до волосної Ради. Головою вол виконкому став бідняк - один із перших комуністів села С. М. Моравський.
Великий авторитет у трудящих Широкого мав сільський партійний осередок, який утворився на початку 1920 року і спершу об'єднував 3 комуністів і 2 кандидатів у члени партії, а також волосний партійний осередок, до якого входило 10 членів партії та 2 кандидати.
З ініціативи комуністів на селі було організовано у червні 1920 року комітет незаможних селян на чолі з X. Ф. Живилом. КНС разом з волосним виконкомом боровся за зміцнення Радянської влади, забирав у куркулів лишки землі, хліба,
худоби, сільськогосподарського реманенту та наділяв землею безземельних і малоземельних селян, здійснював продрозверстку, організовував бідняків на боротьбу з контрреволюційними бандами. У березні 1921 року V з'їзд Рад УРСР нагородив Широківський комітет незаможних селян Червоним прапором.
Остаточно куркульський бандитизм в Широківській волості було ліквідовано за допомогою військових частин 6-ї кавалерійської дивізії у 1922 році.
ЗО серпня 1920 року до села приїхав з агітпоїздом ім. Леніна голова ВУЦВКу Г. І. Петровський. Він знайомився з діяльністю виконкому волосної Ради та комнезаму, виступив з промовою на мітингу, що відбувся в сільському клубі.
Багато незаможників вирушило тоді на боротьбу проти Врангеля, вступивши в ряди легендарної 51 ї дивізії комдив В. К. Блюхер, яка проходила через Широке на Каховку. Серед жителів організували збір продуктів, фуражу та одягу для Червоної Армії.
Трудяще селянство з задоволенням сприйняло перехід до нової економічної політики. Так, конференція КНС волості, яка проходила у травні 1921 року в Широкому, у своїй резолюції гаряче вітала заходи Радянської влади, спрямовані на якнайшвидшу відбудову народного господарства. Партійна організація, волвиконком та КНС розгорнули рішучу боротьбу з розрухою. У неврожайний 1921 рік, коли в Широкому голодувало понад З0 проц. населення, було організовано їдальню на 300 чоловік. Для безпритульних дітей відкрили дитячий будинок.
У господарській, масово-політичній та культурній роботі велику допомогу партійному осередку подавали комсомольці Широкого, які восени 1921 року оформили організацію в складі 9 чоловік. Першими комсомольцями села були селянин І. Андрушевич секретар осередку, робітники Б. Куделя, П. Павличенко, А. Литвиненко, службовець Б. Позіна, учениця С. Рогова та інші. 9 жовтня 1921 року утворився Широківський волосний комсомольський осередок. Першим його секретарем обрали робітника І. С. Лаврентьєва. У 1921 році він налічував 15 комсомольців, у 1922 - вже 34.
Комсомольці брали участь в агітаційній роботі, у проведенні виборів до сільської Ради, збирали продподаток, боролися з куркульськими бандами. Двох комсомольців було послано на зміцнення комнезаму села, троє працювали вихователями Широківського дитячого будинку, над яким шефетвував комсомольський осередок. У своєму клубі комсомольці створили вечірні курси по ліквідації неписьменності, організували драматичний, хоровий та інші гуртки. При клубі працювала читальня, яка налічувала понад 500 книг. Трудова молодь села охоче відвідувала комсомольський клуб.
З лютого 1923 року Широке стало районним центром, якому були підпорядковані 4 волості: Інгулецька, Миколаївська, Іїїестернянська та Широківська. Наступ- їюго року створено Широківський райком КПбУ та
Широке
Сторінка 3 з 9
Наприкінці березня містечко окупували австро-німецькі інтервенти. У перші ж дні вони побили шомполами та нагаями сотні борців за Радянську владу, багатьох було заарештовано, розстріляно. Жителі Широкого на загальній сходці прийняли рішення - не визнавати гетьманської влади. Чимало трудящих вступило до партизанських загонів. В ніч на 15 липня 1918 року Після того як наприкінці листопада 1918 року австро-німецькі окупанти були вигнані, село захопили війська петлюрівської Директорії. 10 лютого 1919 року петлюрівців розгромили частини 2-ї Української Радянської дивізії. На мітингу, скликаному з приводу відновлення Радянської влади, трудове селянство, робітники і солдати, вітаючи Червону Армію, заявили про готовність зі зброєю виступити проти контрреволюційних банд.
Відразу після визволення утворився волосний ревком. Нормальній діяльності органів Радянської влади перешкоджали куркульські банди, що вчиняли напади на село, грабували населення та вбивали радянських працівників. У травні 1919 року банда в 200 чол., що діяла в районі села, була знешкоджена Криворізьким комуністичним полком.
9 серпня 1919 року Широке захопили денікінці. Грабежі, насильство і масовий терор денікінців тривали до січня 1920 року, коли частини 45-ї стрілецької дивізії під командуванням Й. Е. Якіра вигнали їх звідси. У Широкому була остаточно відновлена Радянська влада. Тимчасовий орган влади - революційний комітет очолив робітник С. К. Лесечко. 18 березня 1920 року відбулися вибори до волосної Ради. Головою вол виконкому став бідняк - один із перших комуністів села С. М. Моравський.
Великий авторитет у трудящих Широкого мав сільський партійний осередок, який утворився на початку 1920 року і спершу об'єднував 3 комуністів і 2 кандидатів у члени партії, а також волосний партійний осередок, до якого входило 10 членів партії та 2 кандидати.
З ініціативи комуністів на селі було організовано у червні 1920 року комітет незаможних селян на чолі з X. Ф. Живилом. КНС разом з волосним виконкомом боровся за зміцнення Радянської влади, забирав у куркулів лишки землі, хліба,
худоби, сільськогосподарського реманенту та наділяв землею безземельних і малоземельних селян, здійснював продрозверстку, організовував бідняків на боротьбу з контрреволюційними бандами. У березні 1921 року V з'їзд Рад УРСР нагородив Широківський комітет незаможних селян Червоним прапором.
Остаточно куркульський бандитизм в Широківській волості було ліквідовано за допомогою військових частин 6-ї кавалерійської дивізії у 1922 році.
ЗО серпня 1920 року до села приїхав з агітпоїздом ім. Леніна голова ВУЦВКу Г. І. Петровський. Він знайомився з діяльністю виконкому волосної Ради та комнезаму, виступив з промовою на мітингу, що відбувся в сільському клубі.
Багато незаможників вирушило тоді на боротьбу проти Врангеля, вступивши в ряди легендарної 51 ї дивізії комдив В. К. Блюхер, яка проходила через Широке на Каховку. Серед жителів організували збір продуктів, фуражу та одягу для Червоної Армії.
Трудяще селянство з задоволенням сприйняло перехід до нової економічної політики. Так, конференція КНС волості, яка проходила у травні 1921 року в Широкому, у своїй резолюції гаряче вітала заходи Радянської влади, спрямовані на якнайшвидшу відбудову народного господарства. Партійна організація, волвиконком та КНС розгорнули рішучу боротьбу з розрухою. У неврожайний 1921 рік, коли в Широкому голодувало понад З0 проц. населення, було організовано їдальню на 300 чоловік. Для безпритульних дітей відкрили дитячий будинок.
У господарській, масово-політичній та культурній роботі велику допомогу партійному осередку подавали комсомольці Широкого, які восени 1921 року оформили організацію в складі 9 чоловік. Першими комсомольцями села були селянин І. Андрушевич секретар осередку, робітники Б. Куделя, П. Павличенко, А. Литвиненко, службовець Б. Позіна, учениця С. Рогова та інші. 9 жовтня 1921 року утворився Широківський волосний комсомольський осередок. Першим його секретарем обрали робітника І. С. Лаврентьєва. У 1921 році він налічував 15 комсомольців, у 1922 - вже 34.
Комсомольці брали участь в агітаційній роботі, у проведенні виборів до сільської Ради, збирали продподаток, боролися з куркульськими бандами. Двох комсомольців було послано на зміцнення комнезаму села, троє працювали вихователями Широківського дитячого будинку, над яким шефетвував комсомольський осередок. У своєму клубі комсомольці створили вечірні курси по ліквідації неписьменності, організували драматичний, хоровий та інші гуртки. При клубі працювала читальня, яка налічувала понад 500 книг. Трудова молодь села охоче відвідувала комсомольський клуб.
З лютого 1923 року Широке стало районним центром, якому були підпорядковані 4 волості: Інгулецька, Миколаївська, Іїїестернянська та Широківська. Наступ- їюго року створено Широківський райком КПбУ та
Дивиться також інші населені пункти району: