Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
готель. Місто має добре впорядкований стадіон. З ініціативи жінок у дні підготовки до 50-річчя Великого Жовтня розгорнувся рух за озеленення вулиць, територій підприємств і установ, за естетику і благоустрій міста. Тільки в 1967 році було висаджено 17 тис. дерев, 24 тис. чагарників, 11 тис. кущів троянд, а квітники й газони займають площу 10 гектарів.
Систематично поліпшується медичне обслуговування населення. На кінець семирічки в Марганці функціонувало 2 лікарні на 460 ліжок, тубдиспансер, саненідстанція, 4 жіночі і дитячі консультації, в яких працювало 199 лікарів і 500 чол. середнього медичного персоналу. При центральній міській лікарні відкрито молочну кухню, флюорографічну станцію. Для дошкільнят створено 19 дитячих садків і ясел-садків, у яких наприкінці 1968 року виховувалось понад 2,5 тис. дітей. У 19б1 році побудовано дитячий комбінат на 140 місць і за рахунок спецфондів введено п експлуатацію ясла-садок на 280 дітей.
У Марганці створено всі умови для навчання і виховання підростаючого покоління. На початок 1967/68 навчального року тут було 6 середніх, 4 восьмирічні, 2 початкові школи, 3 школи-інтернати, музична, у який працюють 523 педагоги. Загальний контингент учнів - 9 тис. чоловік. Глибоку шану завоювали вчителі Т. І. Шабарова, яка нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, М. І. Сапунова - голова депутатської комісії міськради, нагороджена орденом «Знак Пошани» та інщі. На честь 50-річчя Радянської влади в школах було відкрито 5 історико-революціпних музеїв, 6 ленінських кімнат, 3 кабінети технічних засобів навчання. Тільки за 1965/66 навчальний рік більше як 2 тис. дітей побувало в краєзнавчих розвідках, на екскурсіях та в туристських походах по місцях бойової та революційної слави. У гірничому технікумі і філії Криворізького гірничорудного інституту готуються нові кадри для підприємств басейну.
В бібліотеках міста - понад 27 тис. читачів, до послуг яких в 1968 році було 396,5 тис. книг. У власному користуванні трудящих понад 4 тис. телевізорів та 8 тис. радіоприймачів. Населення передплачує 65 тис. прим, газет та журналіг..
В клубах і Палаці культури гірників провадиться велика культурно-масова та виховна робота. Так, до 50-річчя Великого Жовтня в них відбулося 149 тематичних вечорів, диспутів і усних журналів, фестиваль «Дніпровська весна», звітні концерти колективів художньої самодіяльності. У місті працюють 32 гуртки народної творчості, які виступають з концертами і спектаклями перед трудящими в цехах, на шахтах, а також в підшефних колгоспах.
У культосвітніх установах міста систематично проводяться жовтневі та ленінські читання, вечори трудової слави, читацькі конференції, посвячення в робітники, літературні вечори, урочисте вручення паспортів юнакам і дівчатам.
Колективи підприємств Марганця подають шефську допомогу колгоспам Томаківського району. Вони спорудили в колгоспах зрошувальні системи на 505 га, взяли участь в здійсненні повної електрифікації району, побудували в колгоспах
2 клуби, кілька польових таборів, допомогли в механізації робіт на тваринницьких фермах.
Багатим, змістовним і цікавим життям живуть трудящі Марганця, по праву пишаючись своїм містом і підприємствами-новобудовами. Вони дбайливо збирають у роботі своїй усе передове, корисне, старанно вивчають і щедро діляться ним зі своїми друзями. А їх у гірників Марганця дуже багато. Особливо міцна дружба
3 гірниками братньої Грузії. Традиційне змагання гірників Марганця і Чіатурського басейну стало важливою рушійною силою на шляху технічного прогресу. Українські друзі змонтували для грузинських гірників установку, яка дозволила збагачувати бідні марганцеві руди. На Чіатурських рудниках успішно застосовується розроблений українськими шахтарями метод групового висадження гірничої маси. На рудниках Нікопольського марганцевого басейну широкого поширення набув механічний засіб вихвата кріплення, розроблений заслуженим винахідником Грузинської РСР – Ш. Бахрашвілі.
На підприємствах Марганця відбували виробничу практику кубинські спеціалісти. Вони навчалися тут майстерності збагачення руди та ремонту складних агрегатів. У вересні 1962 року гірників Марганця відвідала делегація кубинських металургів і гірників. Гості оглянули шахти № 22 і № 24 рудника 40-річчя Жовтня і будівництво одного з кар'єрів Грушівського рудника. В Палаці культури відбувся мітинг дружби. Коли розгорнулось будівництво найбільшого в басейні Грушівського кар'єру, чеські гірники надіслали у Марганець механічний комплекс для розкрив-них робіт. Міцніє дружба українських трудящих міста з робітниками Прешова, Шмбурга, Падебради Чехословацької Соціалістичної Республіки.
Марганець
Сторінка 11 з 12
міськвиконком звертає на обслуговування трудящих в робітничих селищах, в місцях відпочинку і на підприємствах. Налагоджена торгівля на міському пляжі, в парках, відкрито нові кафе і павільйони. Побудовано чудовий Систематично поліпшується медичне обслуговування населення. На кінець семирічки в Марганці функціонувало 2 лікарні на 460 ліжок, тубдиспансер, саненідстанція, 4 жіночі і дитячі консультації, в яких працювало 199 лікарів і 500 чол. середнього медичного персоналу. При центральній міській лікарні відкрито молочну кухню, флюорографічну станцію. Для дошкільнят створено 19 дитячих садків і ясел-садків, у яких наприкінці 1968 року виховувалось понад 2,5 тис. дітей. У 19б1 році побудовано дитячий комбінат на 140 місць і за рахунок спецфондів введено п експлуатацію ясла-садок на 280 дітей.
У Марганці створено всі умови для навчання і виховання підростаючого покоління. На початок 1967/68 навчального року тут було 6 середніх, 4 восьмирічні, 2 початкові школи, 3 школи-інтернати, музична, у який працюють 523 педагоги. Загальний контингент учнів - 9 тис. чоловік. Глибоку шану завоювали вчителі Т. І. Шабарова, яка нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, М. І. Сапунова - голова депутатської комісії міськради, нагороджена орденом «Знак Пошани» та інщі. На честь 50-річчя Радянської влади в школах було відкрито 5 історико-революціпних музеїв, 6 ленінських кімнат, 3 кабінети технічних засобів навчання. Тільки за 1965/66 навчальний рік більше як 2 тис. дітей побувало в краєзнавчих розвідках, на екскурсіях та в туристських походах по місцях бойової та революційної слави. У гірничому технікумі і філії Криворізького гірничорудного інституту готуються нові кадри для підприємств басейну.
В бібліотеках міста - понад 27 тис. читачів, до послуг яких в 1968 році було 396,5 тис. книг. У власному користуванні трудящих понад 4 тис. телевізорів та 8 тис. радіоприймачів. Населення передплачує 65 тис. прим, газет та журналіг..
В клубах і Палаці культури гірників провадиться велика культурно-масова та виховна робота. Так, до 50-річчя Великого Жовтня в них відбулося 149 тематичних вечорів, диспутів і усних журналів, фестиваль «Дніпровська весна», звітні концерти колективів художньої самодіяльності. У місті працюють 32 гуртки народної творчості, які виступають з концертами і спектаклями перед трудящими в цехах, на шахтах, а також в підшефних колгоспах.
У культосвітніх установах міста систематично проводяться жовтневі та ленінські читання, вечори трудової слави, читацькі конференції, посвячення в робітники, літературні вечори, урочисте вручення паспортів юнакам і дівчатам.
Колективи підприємств Марганця подають шефську допомогу колгоспам Томаківського району. Вони спорудили в колгоспах зрошувальні системи на 505 га, взяли участь в здійсненні повної електрифікації району, побудували в колгоспах
2 клуби, кілька польових таборів, допомогли в механізації робіт на тваринницьких фермах.
Багатим, змістовним і цікавим життям живуть трудящі Марганця, по праву пишаючись своїм містом і підприємствами-новобудовами. Вони дбайливо збирають у роботі своїй усе передове, корисне, старанно вивчають і щедро діляться ним зі своїми друзями. А їх у гірників Марганця дуже багато. Особливо міцна дружба
3 гірниками братньої Грузії. Традиційне змагання гірників Марганця і Чіатурського басейну стало важливою рушійною силою на шляху технічного прогресу. Українські друзі змонтували для грузинських гірників установку, яка дозволила збагачувати бідні марганцеві руди. На Чіатурських рудниках успішно застосовується розроблений українськими шахтарями метод групового висадження гірничої маси. На рудниках Нікопольського марганцевого басейну широкого поширення набув механічний засіб вихвата кріплення, розроблений заслуженим винахідником Грузинської РСР – Ш. Бахрашвілі.
На підприємствах Марганця відбували виробничу практику кубинські спеціалісти. Вони навчалися тут майстерності збагачення руди та ремонту складних агрегатів. У вересні 1962 року гірників Марганця відвідала делегація кубинських металургів і гірників. Гості оглянули шахти № 22 і № 24 рудника 40-річчя Жовтня і будівництво одного з кар'єрів Грушівського рудника. В Палаці культури відбувся мітинг дружби. Коли розгорнулось будівництво найбільшого в басейні Грушівського кар'єру, чеські гірники надіслали у Марганець механічний комплекс для розкрив-них робіт. Міцніє дружба українських трудящих міста з робітниками Прешова, Шмбурга, Падебради Чехословацької Соціалістичної Республіки.