історія Дніпропетровської області, історія Дніпропетровська
історія Дніпропетровської області, історія Дніпропетровська
Чи відомо Вам, що сприйняття нами будь-якої події залежить здебільшого від коментарів, що її супроводжують. Кожного разу, коли ми дивимось телебачення чи читаємо пресу ми наштовхуємось на коментарі авторів, стосовно тих чи інших подій. Все частіше ловлю себе на думці: «А хіба так воно і було?». Можливо, події розвивалися зовсім інакше, можливо вони мали інші, «приховані» наслідки. Власну історію треба добре знати і пам'ятати, бо той, хто не аналізує поразок - не знає перемог. Тож, моя спроба розповісти про події на території Дніпропетровської області носить чисто інформаційний характер, без будь-якого політичного забарвлення.
Дніпропетровщина – неповторний регіон, в якому природні та людські ресурси відігравали, та відіграють величезну роль в історії України.
У 1917-1918 роках землі сучасної Дніпропетровської області входила до складу Донецько-Криворізької республіки, яка мала власний прапор, герб, а також збройні сили, що налічували близько 15 000 чоловік.
Перейменування м. Катеринослав на Дніпропетровськ відбулося в 1926 році. Вже в 1930 р. Центральним виконкомом Ради Народних Комісарів СРСР було ухвалено постанову «Про ліквідацію округів», а згодом ухвалено постанову «Про ліквідацію округів і переходу на двоступеневу систему управління». Таким чином, Дніпропетровський округ, як і інші, припинив своє існування. А 9 лютого 1932 року було прийнято рішення створити на території УРСР п’ять областей: Київську, Вінницьку, Харківську, Дніпропетровську, Одеську. До складу Дніпропетровської області увійшли 4 міста обласного значення та 50 районів.
Штучний голодомор 1932-1933 років наклав свій жахливий відбиток на Дніпропетровську область, адже тут було найбільше людських втрат: з усієї кількості зареєстрованих смертей від голоду - 70 % припадають саме на ці території.
В 1934-1940 роках в області будуються нові металургійні, гірничо-видобувні, металообробні, машинобудівні та хімічні підприємства. В цей час були створені майже всі провідні вузи області та матеріально-технічна база. В дніпропетровську - інститут інженерів транспорту, металургійний, хіміко-технологічний, архітектурно-будівельний інститут, а також Криворізький гірничорудний інститут. Почався розвиток сільського господарства, продукція брала участь у сільськогосподарських виставках на території всього СРСР.
Через складні випробування пройшла Дніпропетровщина в період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років. Період окупації тривав 2 роки і 6 місяців. Німецько-фашистськими загарбниками було знищено понад 78 тисяч цивільного населення та 37 тисяч військовополонених, більше 176 тисяч осіб було примусово вивезено до Німеччини.
Партизанами, що активно діяли на території області, завдавалася значна шкода ворогові (знищено понад 3,2 тисячі нападників, майже 550 одиниць військової техніки). Визволення області тривало з вересня 1943 року до березня 1944 року. Найстрашніша в історії людства війна залишила по собі зруйновані міста і села, знищені заводи і фабрики, лікарні, школи, вищі навчальні заклади. Усе це тяжко відбудовувалося жителями краю у післявоєнні роки. Відбудова промисловості, транспорту та сільського господарства відбувалася в повоєнні 1945-1950 роки. В цей період великими темпами будувалися фабрики та заводи, транспортні сполучення. Особлива увага приділялась розвитку вугільних басейнів. Були споруджені понад 25 шахт і 6 кар’єрів. Велике значення приділялося ракетно-космічна галузі області. (розробкам КБ "Південне" та ВО "Південмаш").
Дякуючи високим темпам розвитку, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 листопада 1970 року за досягнення розвитку народного господарства, Дніпропетровська область отримала другий орден Леніна. А з 1980-х років експорт обласної продукції відбувався більш ніж в 56 країн світу. Завдяки прибутковості промислових підприємств, регіон почав розбудовуватись: нові житлові масиви, лікарні, школи, місця культурного відпочинку. Велика увага приділялася розвитку медицини, за 1960-1976 роки чисельність лікарів та медперсоналу збільшилась майже вдвічі. В області працювало близько 30 санаторіїв та дитячих таборів відпочинку.
В 1975 році в обласному центрі завершилось будівництво найбільшого поліграфічного комбінату видавництва обкому партії «Зоря». Тут окрім місцевих газет видавалося ще 12 центральних та республіканських.
Починаючи з 1960 років вихідці з Дніпропетровщини займали передові позиції в політичній еліті УССР. Сформувався полічний феномен так званої «пізньої радянської епохи» – «Дніпропетровський клан». Роль «дніпропетровських» політичних сил залишилась традиційно сильною і в період незалежної України. Історія Дніпропетровська, історія Дніпропетровської області, як і історія України, це в першу чергу видатні люди, які прославляють свій край не тільки в межах країни, а й на увесь світ. Зокрема вихідцями з дніпропетровьского регіону є є таких видатні люди як академіки Л. Писаржевський та П. Ширшов, військові конструктори І. Гвай, Ж. Котін.
Підводячи підсумки, хотілося б відмітити, що Дніпропетровський регіон завжди відігравав значну роль в економічному та культурному розвитку України. І сьогодні ця роль не є слабшою, хоча явище занепаду та руйнації великої кількості промислових підприємств значно вплинуло на економіку регіону. Дуже шкода, що власники промислових підприємств-гігантів не розуміють, що для того аби отримувати більше, потрібно щось віддавати, постійно оновлювати технічну базу, дбати про підготовку та працевлаштування кадрів.