Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Єгоров, якого разом з іншими товаришами направлено до м. Калуги для навчання на курсах червоних командирів. Після закінчення навчання П. Я. Єгоров командував ескадроном у Верхньодніпровську, працював при губвоєнкоматі, а потім начальником оперчастини ЧК тепер 151,1 пенсіонер, проживає в Дніпропетровську.
Влітку 1919 року жителі Божедарівки вели запеклу боротьбу з денікінцями та різними бандами. При підході Червоної Армії до села партизани та підпільники створили революційний комітет під керівництвом П. Я. Єгорова. Ряди червоних партизанів поповнювались робітниками і селянами-бідняками. Одночасно ревком направив добровольців Я. Єгорова, М. Сукача, І. Одинокого, Т. Рикова та інших до дав Червоної Армії.
Наприкінці грудня 1919 року в селі остаточно відновлено Радянську владу. Про ставлення селян до влади Рад яскраво свідчить резолюція, ухвалена на мітингу: «Ми, селяни села Божедарівки, з глибокою радістю вітаємо Радянську владу, що встановилася па Україні, роздавивши чорну гідру реакції і розігнавши банди білогвардійців, які зазіхають на волю трудящих мас. Ми віримо, що влада Рад покладе край економічній розрусі і знищить докорінно спекуляцію та куркульство».
Воротьбу трудящих села за ліквідацію господарської розрухи очолив партійний осередок, створений в кінці грудня 1919 року. Комуністи роз'яснювали жителям програму і тактику Комуністичної партії, провадили велику організаторську роботу. З метою поліпшення партійно-політичної роботи сільських осередків у червні 1920 року повітовий партком створив 5 районів. Центром другого району стала Божедарівка. До складу цього району увійшли Семенівський, Степанівський, Червоноіванівський, Верхівцевський, Покровський, Володимирівський та Адамівський осередки. В Божедарівці двічі на місяць проводились районні збори партосередків.
Згуртуванню трудящого селянства навколо Комуністичної партії сприяв створений у липні 1920 року комітет незаможних селян, першим головою якого став колишній наймит К. Я. Єгоров. Організоване у комітет незаможне селянство подавало велику допомогу продовольчим органам. Завдяки активній діяльності КНС Божедарівка в 1920 році виконала продрозверстку, багато також було зроблено в справі викорінення куркульського бандитизму. Під керівництвом Верхньодніпровського Парткому та місцевого партосередку КНС відстоював інтереси бідняків, видавав їм насіння для посіву, допомагав сільськогосподарським інвентарем та робочим тяглом. Проводилися тижні допомоги біднякам, сім'ям червоноармійців пораненим і хворим червоноармійцям. З 17 по 24 жовтня 1920 року тривав тиждень набору добровольців до лав Робітничо-Селянської Червоної Армії під гаслом: «Незаможнику, на коня-проти Врангеля!». А у неврожайний 1921 рік партійний осередок Божедарівки, в якому наприкінці 1921 року налічувалось 9 членів партії, разом з КНС організували допомогу голодуючим. Комуністи і незаможники робили обшуки в куркулів, які ховали хліб, створювали безплатні їдальні для дітей, розподіляли зерно і хліб, надіслані державою для голодуючих на станцію Божедарівку. Разом з тим вони забезпечували збереження посівних фондів, проводили роз'яснювальну роботу по розширенню площ під озиму пшеницю.
У 1923 році у зв'язку з новим адміністративно-територіальним поділом республіки Божедарівка стає районним центром. Секретарем першого райкому партії обрано X. С. Галяна, головою райвиконкому мешканця села Теплівки І. В. Куцевола. Одночасно створено районний комітет ЛКСМУ. Катеринославський та Криворізький окружкоми комсомолу надіслали до Божедарівки здібних організаторів та агітаторів О. Земляного, Є. Мельниченко, М. Чижика та ін. Активними комсомольцями були О. Любас, М. Гузанов, О. Голуб, С. Гришанок та інші.
Комсомольці проводили велику агітаційно-масову роботу серед населення, особливо серед молоді. Напередодні релігійних свят комсомольці та молодь влаштовували демонстрації із смолоскипами та антирелігійними піснями.
Пожвавилося культурне життя в селі. Було відкрито навіть театр. У місцевому клубі часто влаштовувалися спектаклі та концерти. З 1924 року тут почали демонструвати перші німі кінофільми.
На 1925 рік населення Божедарівки становило 739 чол., головним чином селян. 176 селянських господарств обробляли 819 десятин землі. У селі працювали дна парові млини, олійниця, шкіряний завод, крупорушка, три кузні.
Велику роль у піднесенні селянських господарств, у звільненні бідняків і наймитів від куркульської кабали відіграла споживча кооперація, яку було створено тут у 1924-1925 рр. У 1925 році невелика група селян об'єдналась в ТСОЗ. Через 2 роки, коли в Божедарівці створився колгосп «Червоний господар», члени цього товариства вступили до нього. Колгосп об'єднував
Щорськ
Сторінка 2 з 5
В січні 1919 року на станцію вдерлися петлюрівці. Для боротьби з ними селяни створили загін під керівництвом Д. Ф. Петренка, І. П. Ситника та І. П. Одинокого, який роззброїв петлюрівців і примусив їх залишити село. Багато бійців того загону пізніше пішли до Червоної Армії. Серед них був і П. Я. Влітку 1919 року жителі Божедарівки вели запеклу боротьбу з денікінцями та різними бандами. При підході Червоної Армії до села партизани та підпільники створили революційний комітет під керівництвом П. Я. Єгорова. Ряди червоних партизанів поповнювались робітниками і селянами-бідняками. Одночасно ревком направив добровольців Я. Єгорова, М. Сукача, І. Одинокого, Т. Рикова та інших до дав Червоної Армії.
Наприкінці грудня 1919 року в селі остаточно відновлено Радянську владу. Про ставлення селян до влади Рад яскраво свідчить резолюція, ухвалена на мітингу: «Ми, селяни села Божедарівки, з глибокою радістю вітаємо Радянську владу, що встановилася па Україні, роздавивши чорну гідру реакції і розігнавши банди білогвардійців, які зазіхають на волю трудящих мас. Ми віримо, що влада Рад покладе край економічній розрусі і знищить докорінно спекуляцію та куркульство».
Воротьбу трудящих села за ліквідацію господарської розрухи очолив партійний осередок, створений в кінці грудня 1919 року. Комуністи роз'яснювали жителям програму і тактику Комуністичної партії, провадили велику організаторську роботу. З метою поліпшення партійно-політичної роботи сільських осередків у червні 1920 року повітовий партком створив 5 районів. Центром другого району стала Божедарівка. До складу цього району увійшли Семенівський, Степанівський, Червоноіванівський, Верхівцевський, Покровський, Володимирівський та Адамівський осередки. В Божедарівці двічі на місяць проводились районні збори партосередків.
Згуртуванню трудящого селянства навколо Комуністичної партії сприяв створений у липні 1920 року комітет незаможних селян, першим головою якого став колишній наймит К. Я. Єгоров. Організоване у комітет незаможне селянство подавало велику допомогу продовольчим органам. Завдяки активній діяльності КНС Божедарівка в 1920 році виконала продрозверстку, багато також було зроблено в справі викорінення куркульського бандитизму. Під керівництвом Верхньодніпровського Парткому та місцевого партосередку КНС відстоював інтереси бідняків, видавав їм насіння для посіву, допомагав сільськогосподарським інвентарем та робочим тяглом. Проводилися тижні допомоги біднякам, сім'ям червоноармійців пораненим і хворим червоноармійцям. З 17 по 24 жовтня 1920 року тривав тиждень набору добровольців до лав Робітничо-Селянської Червоної Армії під гаслом: «Незаможнику, на коня-проти Врангеля!». А у неврожайний 1921 рік партійний осередок Божедарівки, в якому наприкінці 1921 року налічувалось 9 членів партії, разом з КНС організували допомогу голодуючим. Комуністи і незаможники робили обшуки в куркулів, які ховали хліб, створювали безплатні їдальні для дітей, розподіляли зерно і хліб, надіслані державою для голодуючих на станцію Божедарівку. Разом з тим вони забезпечували збереження посівних фондів, проводили роз'яснювальну роботу по розширенню площ під озиму пшеницю.
У 1923 році у зв'язку з новим адміністративно-територіальним поділом республіки Божедарівка стає районним центром. Секретарем першого райкому партії обрано X. С. Галяна, головою райвиконкому мешканця села Теплівки І. В. Куцевола. Одночасно створено районний комітет ЛКСМУ. Катеринославський та Криворізький окружкоми комсомолу надіслали до Божедарівки здібних організаторів та агітаторів О. Земляного, Є. Мельниченко, М. Чижика та ін. Активними комсомольцями були О. Любас, М. Гузанов, О. Голуб, С. Гришанок та інші.
Комсомольці проводили велику агітаційно-масову роботу серед населення, особливо серед молоді. Напередодні релігійних свят комсомольці та молодь влаштовували демонстрації із смолоскипами та антирелігійними піснями.
Пожвавилося культурне життя в селі. Було відкрито навіть театр. У місцевому клубі часто влаштовувалися спектаклі та концерти. З 1924 року тут почали демонструвати перші німі кінофільми.
На 1925 рік населення Божедарівки становило 739 чол., головним чином селян. 176 селянських господарств обробляли 819 десятин землі. У селі працювали дна парові млини, олійниця, шкіряний завод, крупорушка, три кузні.
Велику роль у піднесенні селянських господарств, у звільненні бідняків і наймитів від куркульської кабали відіграла споживча кооперація, яку було створено тут у 1924-1925 рр. У 1925 році невелика група селян об'єдналась в ТСОЗ. Через 2 роки, коли в Божедарівці створився колгосп «Червоний господар», члени цього товариства вступили до нього. Колгосп об'єднував
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоноіванівка
- Семенівка
- Преображенка
- Покровка
- Новоселівка
- Маломихайлівка
- Кудашівка
- Катеринопіль
- Жовтневе
- Гуляйполе
- Ганно-Зачатівка
- Болтишка
- Адамівка