Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Організатором і керівником трудящого селянства Григорівки в господарському і культурному будівництві був комуністичний осередок,
створений тут у грудні 1923 року. Очолював його тоді М. А. Якубович. На початку наступного року виник комсомольський осередок на чолі з О. І. Дорошем. Комсомольці допомагали партійній організації в боротьбі за здійснення соціалістичних перетворень на селі.
З 1925 року Григорівка стала центром Межівського району, що позитивно позначилося на її дальшому господарському і культурному розвиткові. На початку того ж року в трьох селах - Григорівці, Новослов'янці та Кам'янці - налічувалось 571 господарство і жило 2978 чоловік. Тут працювали 5 вітряних і 2 парові млини, олійниця, шкіряний завод.
Місцеві органи влади під керівництвом партійних організацій проводили велику роботу по ліквідації неписьменності серед селян. Так, у Григорівці відкрили початкову і семирічну школи, в Новослов'янці - початкову. Центром культурно-освітньої роботи в Григорівці був сільбуд, при якому працювали бібліотека, хоровий, танцювальний та драматичний гуртки, а також читалися лекції на політичні і наукові теми. В Кам'янці і хуторі Новослов'янці діяли хати-читальні.
Межівський райком КПбУ та виконком районної Ради депутатів трудящих велику увагу приділяли кооперуванню бідняцько-середняцьких мас. У 1926 році під їх керівництвом було створено 3 товариства спільного обробітку землі. Восени 1929 року на базі ТСОЗів в Григорівці утворюється сільськогосподарська арііль ім. Фрунзе першим головою якої працював комуніст П. Я. Танчик, у Кам'янці - артіль ім. Будьонного, а в Новослов'янці - колгосп «15-річчя РСЧА». Тоді ж було створено Григорївську МТС, яка відіграла велику роль у соціалістичній перебудові сільського господарства. Для підготовки кадрів механізаторів у 1935 році в райцентрі відкрили школу тракторних бригадирів, де навчалося 150 чоловік.
Колгоспники села і механізатори Межівської МТС напередодні Великої Вітчизняної війни добилися значних успіхів у розвитку громадського господарства, у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва.
Члени колгоспу ім. Фрунзе - А. Л. Кисла, О. А. Варюха, Ф. К. Остряніна - протягом 1938-1939 рр. виконували норми виробітку на 158 проц. Високих показників у роботі добилися механізатори МТС, зокрема тракторист А. С. Гвоздь, який у 1938 і 1939 рр. виробляв на тракторі по 3 тис. га, а також трактористи Л. Ф. Гужвій, І. О. Дрегваль, В. Л. Дресь, комбайнери Ф. О. Віднан, Л. І. Калько та інші. Всі інші були занесені до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві.
Значних успіхів добилися також колективи станції Межова та григорівських парових млинів. Надаючи великої ваги роботі залізниці, Межівський райком КПбУ н квітні 1935 року вжгив заходів до поліпшення роботи станції і тієї частини залізниці, що проходила по території району.
Районна партійна організація докладала багато зусиль, щоб підвищити культурний рівень трудящих. Напередодні Великої Вітчизняної війни в Григорівці працювали середня і семирічна школи, в яких навчалося 1216 учнів. Багато уваги приділялося комуністичному вихованню підростаючого покоління. У 1935 році збудовано кінотеатр. У травні цього ж року тут відбувалась районна олімпіада художньої самодіяльності, на якій продемонстрували свою майстерність самодіяльні митці.
У райцентрі функціонували лікарня, жіноча та дитяча консультації. Для дошкільнят було відкрито 6 дитячих ясел і садків. Побутові потреби населення задовольняли майстерні пошиття і ремонту одягу, взуття, ремонту побутових приладів тощо.
Коли почалась Велика Вітчизняна війна, 983 жителі Григорівки, Новослов'янки і Кам'янки пішли захищати свою соціалістичну Батьківщину. З них 270 відзначені нисокими урядовими нагородами за зразкове виконання бойових завдань командування. З наближенням фронту Межівський райком КПбУ організував евакуацію вглуб країни колгоспної худоби, майна і устаткування млинів, МТС, залізничної станції. Для боротьби з німецько-фашистськими загарбниками заздалегідь була сторона підпільно-диверсійна група.
14 жовтня 1941 року Григорівку, Новослов'янку і Кам'янку захопили фашисти. Незабаром майже всіх членів підпільної групи гестапівці заарештували і після жорстоких катувань розстріляли. Мужньо зустріли смерть комуністи А. І. Кужільний, Д. Лобода, П. І. Репетило, М. Д. Мозговий, І. А. Черпиіпов, С. А. Шилько, Т Ф. Філіп'єв та інші підпільники. Від нелюдських знущань загинув також старий колгоспник, партизан громадянської війни О. І. Матвієнко. 13 радянських патриотів гестапівці розстріляли в Кінській балці, на околиці Григорівки. Серед страчених були П. С. Шульга, К. І. Шишенко, М. М. Пашко, О. П. Таран, Г. Т. Резник, М. О.
Межова
Сторінка 2 з 6
Підгородного. Вже на початку 1922 року тут налічувалось 14 господарств. Так було засновано село Кам'янку.Організатором і керівником трудящого селянства Григорівки в господарському і культурному будівництві був комуністичний осередок,
З 1925 року Григорівка стала центром Межівського району, що позитивно позначилося на її дальшому господарському і культурному розвиткові. На початку того ж року в трьох селах - Григорівці, Новослов'янці та Кам'янці - налічувалось 571 господарство і жило 2978 чоловік. Тут працювали 5 вітряних і 2 парові млини, олійниця, шкіряний завод.
Місцеві органи влади під керівництвом партійних організацій проводили велику роботу по ліквідації неписьменності серед селян. Так, у Григорівці відкрили початкову і семирічну школи, в Новослов'янці - початкову. Центром культурно-освітньої роботи в Григорівці був сільбуд, при якому працювали бібліотека, хоровий, танцювальний та драматичний гуртки, а також читалися лекції на політичні і наукові теми. В Кам'янці і хуторі Новослов'янці діяли хати-читальні.
Межівський райком КПбУ та виконком районної Ради депутатів трудящих велику увагу приділяли кооперуванню бідняцько-середняцьких мас. У 1926 році під їх керівництвом було створено 3 товариства спільного обробітку землі. Восени 1929 року на базі ТСОЗів в Григорівці утворюється сільськогосподарська арііль ім. Фрунзе першим головою якої працював комуніст П. Я. Танчик, у Кам'янці - артіль ім. Будьонного, а в Новослов'янці - колгосп «15-річчя РСЧА». Тоді ж було створено Григорївську МТС, яка відіграла велику роль у соціалістичній перебудові сільського господарства. Для підготовки кадрів механізаторів у 1935 році в райцентрі відкрили школу тракторних бригадирів, де навчалося 150 чоловік.
Колгоспники села і механізатори Межівської МТС напередодні Великої Вітчизняної війни добилися значних успіхів у розвитку громадського господарства, у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва.
Члени колгоспу ім. Фрунзе - А. Л. Кисла, О. А. Варюха, Ф. К. Остряніна - протягом 1938-1939 рр. виконували норми виробітку на 158 проц. Високих показників у роботі добилися механізатори МТС, зокрема тракторист А. С. Гвоздь, який у 1938 і 1939 рр. виробляв на тракторі по 3 тис. га, а також трактористи Л. Ф. Гужвій, І. О. Дрегваль, В. Л. Дресь, комбайнери Ф. О. Віднан, Л. І. Калько та інші. Всі інші були занесені до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві.
Значних успіхів добилися також колективи станції Межова та григорівських парових млинів. Надаючи великої ваги роботі залізниці, Межівський райком КПбУ н квітні 1935 року вжгив заходів до поліпшення роботи станції і тієї частини залізниці, що проходила по території району.
Районна партійна організація докладала багато зусиль, щоб підвищити культурний рівень трудящих. Напередодні Великої Вітчизняної війни в Григорівці працювали середня і семирічна школи, в яких навчалося 1216 учнів. Багато уваги приділялося комуністичному вихованню підростаючого покоління. У 1935 році збудовано кінотеатр. У травні цього ж року тут відбувалась районна олімпіада художньої самодіяльності, на якій продемонстрували свою майстерність самодіяльні митці.
У райцентрі функціонували лікарня, жіноча та дитяча консультації. Для дошкільнят було відкрито 6 дитячих ясел і садків. Побутові потреби населення задовольняли майстерні пошиття і ремонту одягу, взуття, ремонту побутових приладів тощо.
Коли почалась Велика Вітчизняна війна, 983 жителі Григорівки, Новослов'янки і Кам'янки пішли захищати свою соціалістичну Батьківщину. З них 270 відзначені нисокими урядовими нагородами за зразкове виконання бойових завдань командування. З наближенням фронту Межівський райком КПбУ організував евакуацію вглуб країни колгоспної худоби, майна і устаткування млинів, МТС, залізничної станції. Для боротьби з німецько-фашистськими загарбниками заздалегідь була сторона підпільно-диверсійна група.
14 жовтня 1941 року Григорівку, Новослов'янку і Кам'янку захопили фашисти. Незабаром майже всіх членів підпільної групи гестапівці заарештували і після жорстоких катувань розстріляли. Мужньо зустріли смерть комуністи А. І. Кужільний, Д. Лобода, П. І. Репетило, М. Д. Мозговий, І. А. Черпиіпов, С. А. Шилько, Т Ф. Філіп'єв та інші підпільники. Від нелюдських знущань загинув також старий колгоспник, партизан громадянської війни О. І. Матвієнко. 13 радянських патриотів гестапівці розстріляли в Кінській балці, на околиці Григорівки. Серед страчених були П. С. Шульга, К. І. Шишенко, М. М. Пашко, О. П. Таран, Г. Т. Резник, М. О.
Дивиться також інші населені пункти району: