Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Але радянські люди продовжували боротися. В авторемонтній майстерні
села Григорівки на роботу влаштувався К. А. Скочко, який разом із своїми товаришами вивів з ладу 24 автомашини, 8 тракторних магнето, зіпсував електрозварювальну машину, динамомашину, засипав цукор у бензин, яким заправлялись автомашини.
10 вересня 1943 року частини 39-ї танкової бригади 23-Го танкового корпусу Червоної Армії визволили Григорівку, Новослов'янку і Кам'янку від фашистських загарбників. В бою за села загинули 37 радянських бійців. Руїни і згарища залишив після себе ворог. Не стало млинів, олійниці, МТС, була зруйнована залізнична станція. Окупанти знищили всі культурно-побутові приміщення та районні установи, спалили 327 будинків колгоспників. Загальні матеріальні збитки, завдані лише колгоспам і колгоспникам цих трьох сіл, становили понад 37 млн. карбованців.
Багато зусиль треба було докласти трудящим, щоб відбудувати господарстві. Їх працю скеровувала районна партійна організація. На початку жовтня вступила в дію залізнична станція. Вже весною 1944 року колгосп ім. Фрунзе засіяв зерновими і бобовими культурами 482,5 га. Незважаючи на труднощі, колгоспи в 1944 році відправили робітникам Донбасу картоплю, капусту та інші овочі.
Наприкінці 1945 року в Григорівці вже частково працювали млин № 6, олійниця, майстерні МТС. Відновили роботу середня і семирічна школи, лікарня. В 1946 році почалася реконструкція млина № 6. Тут була встановлена машина на 166 кінських сил, завезено 9 фальцьових верстатів, 3 центрифуги, відбудовано та розширено два склади для палива і мастильних матеріалів. На відбудові млина відзначилися механік О. Я. Сторожов, моторист П. І. Легкий, стругальники А. Євсюгов і Н. Супрунчук.
Відбудовувались і культурно-освітні установи. В 1946 році відновив роботу Будинок культури, культбригада якого під час весняної посівної кампанії виступала перед колгоспниками безпосередньо на полях. Районна бібліотека відновлювала книжковий фонд: на цей час її відвідувало 480 читачів. На кінець 1946 року в Григорівці, Иовослов'янці і Кам'янці налічувалося 1500 дворів і 4998 мешканців.
Наполегливо боровся за здійснення завдань першої післявоєнної п'ятирічки колектив станції Межова. Розгорнувши соціалістичне змагання, залізничники виконали план 1949 року за 10 місяців. Важливу роль у дальшому піднесенні сільського господарства району відіграла Межівська МТС. На всю республіку прославилася тракторна бригада, очолювана комуністом Г. І. Сулимою, яка обслуговувала колгосп ім. Фрунзе. В 1949 році вона перевиконала виробничий план у 2,5 раза, заощадивши при цьому 3514 кг пального. На 20 листопада 1950 року, змагаючись з прославленим механізатором країни Героєм Соціалістичної Праці О. В. Гіталовим за високу культуру землеробства, ця бригада виробила на 15-сильний трактор по 1478 га умовної оранки, заощадивши 8700 кг пального.
В 1950 році колгоспи ім. Фрунзе, ім. Будьонного та «15-річчя РСЧА» об'єдналися в одну артіль - ім. Фрунзе, центральна садиба якої була розташована в Григорівці. Укрупнення колгоспів сприяло дальшому розвиткові сільськогосподарського виробництва, більш раціональному використанню коштів, піднесенню культури землеробства, зміцненню громадського тваринництва. Вже в 1952 році в колгоспі було одержано
врожай зернових та бобових культур по 21 цнт з кожного гектара на площі 2351 га, кількість великої рогатої худоби становила майже 900 голів. Прибутки колгоспу порівняно з 1944 роком збільшилися у 2,7 раза. Міцніло громадське господарство колгоспу. В 1956 році, проти 1955, удій молока від кожної корови зріс на 863 кг. Доход артілі становив 4млн. 398 тис. карбованців. На трудодень колгоспники в цьому ж році одержали по 8 крб. 60 коп. і до 3 кг натурою.
За роки семирічки завдяки вмілому керівництву партійної організації та самовідданій праці колгоспників артіль ім. Фрунзе перетворилась на багатогалузеве, шісокомеханізоване господарство. Вже в 1958 році її машинно-тракторний парк мав 16 тракторів, 13 електромоторів, 8 зернових комбайнів, 8 вантажних автомашин. Зросло громадське тваринництво; на фермах колгоспу було 1220 голів великої рогатої худоби, 1100 свиней, більше тисячі голів овець.
Значну допомогу колгоспові у зміцненні його економіки подавали шефи - колективи промислових підприємств та організацій Дніпропетровська. Завод «Металоштамп» та трест «Дніпросільенерго» взяли участь у будівництві 2 колгоспних птахоферм, 2 тваринницьких приміщень, встановили трансформаторну підстанцію потужністю в 180 квт. Вони побудували тут зрошувальну установку, проклали 5 км лінії електропередач, електрифікували хутір Вільний та інше.
Наполегливо працювали трудівники артілі, рік у рік добиваючись нових здобутків у зміцненні громадського господарства. В 1967 році на 100 га
Межова
Сторінка 3 з 6
Прохватило та інші. За роки окупації з Григорівки, Новослов'янки і Кам'янки окупанти насильно вивезли до Німеччини 298 чоловік.Але радянські люди продовжували боротися. В авторемонтній майстерні
10 вересня 1943 року частини 39-ї танкової бригади 23-Го танкового корпусу Червоної Армії визволили Григорівку, Новослов'янку і Кам'янку від фашистських загарбників. В бою за села загинули 37 радянських бійців. Руїни і згарища залишив після себе ворог. Не стало млинів, олійниці, МТС, була зруйнована залізнична станція. Окупанти знищили всі культурно-побутові приміщення та районні установи, спалили 327 будинків колгоспників. Загальні матеріальні збитки, завдані лише колгоспам і колгоспникам цих трьох сіл, становили понад 37 млн. карбованців.
Багато зусиль треба було докласти трудящим, щоб відбудувати господарстві. Їх працю скеровувала районна партійна організація. На початку жовтня вступила в дію залізнична станція. Вже весною 1944 року колгосп ім. Фрунзе засіяв зерновими і бобовими культурами 482,5 га. Незважаючи на труднощі, колгоспи в 1944 році відправили робітникам Донбасу картоплю, капусту та інші овочі.
Наприкінці 1945 року в Григорівці вже частково працювали млин № 6, олійниця, майстерні МТС. Відновили роботу середня і семирічна школи, лікарня. В 1946 році почалася реконструкція млина № 6. Тут була встановлена машина на 166 кінських сил, завезено 9 фальцьових верстатів, 3 центрифуги, відбудовано та розширено два склади для палива і мастильних матеріалів. На відбудові млина відзначилися механік О. Я. Сторожов, моторист П. І. Легкий, стругальники А. Євсюгов і Н. Супрунчук.
Відбудовувались і культурно-освітні установи. В 1946 році відновив роботу Будинок культури, культбригада якого під час весняної посівної кампанії виступала перед колгоспниками безпосередньо на полях. Районна бібліотека відновлювала книжковий фонд: на цей час її відвідувало 480 читачів. На кінець 1946 року в Григорівці, Иовослов'янці і Кам'янці налічувалося 1500 дворів і 4998 мешканців.
Наполегливо боровся за здійснення завдань першої післявоєнної п'ятирічки колектив станції Межова. Розгорнувши соціалістичне змагання, залізничники виконали план 1949 року за 10 місяців. Важливу роль у дальшому піднесенні сільського господарства району відіграла Межівська МТС. На всю республіку прославилася тракторна бригада, очолювана комуністом Г. І. Сулимою, яка обслуговувала колгосп ім. Фрунзе. В 1949 році вона перевиконала виробничий план у 2,5 раза, заощадивши при цьому 3514 кг пального. На 20 листопада 1950 року, змагаючись з прославленим механізатором країни Героєм Соціалістичної Праці О. В. Гіталовим за високу культуру землеробства, ця бригада виробила на 15-сильний трактор по 1478 га умовної оранки, заощадивши 8700 кг пального.
В 1950 році колгоспи ім. Фрунзе, ім. Будьонного та «15-річчя РСЧА» об'єдналися в одну артіль - ім. Фрунзе, центральна садиба якої була розташована в Григорівці. Укрупнення колгоспів сприяло дальшому розвиткові сільськогосподарського виробництва, більш раціональному використанню коштів, піднесенню культури землеробства, зміцненню громадського тваринництва. Вже в 1952 році в колгоспі було одержано
врожай зернових та бобових культур по 21 цнт з кожного гектара на площі 2351 га, кількість великої рогатої худоби становила майже 900 голів. Прибутки колгоспу порівняно з 1944 роком збільшилися у 2,7 раза. Міцніло громадське господарство колгоспу. В 1956 році, проти 1955, удій молока від кожної корови зріс на 863 кг. Доход артілі становив 4млн. 398 тис. карбованців. На трудодень колгоспники в цьому ж році одержали по 8 крб. 60 коп. і до 3 кг натурою.
За роки семирічки завдяки вмілому керівництву партійної організації та самовідданій праці колгоспників артіль ім. Фрунзе перетворилась на багатогалузеве, шісокомеханізоване господарство. Вже в 1958 році її машинно-тракторний парк мав 16 тракторів, 13 електромоторів, 8 зернових комбайнів, 8 вантажних автомашин. Зросло громадське тваринництво; на фермах колгоспу було 1220 голів великої рогатої худоби, 1100 свиней, більше тисячі голів овець.
Значну допомогу колгоспові у зміцненні його економіки подавали шефи - колективи промислових підприємств та організацій Дніпропетровська. Завод «Металоштамп» та трест «Дніпросільенерго» взяли участь у будівництві 2 колгоспних птахоферм, 2 тваринницьких приміщень, встановили трансформаторну підстанцію потужністю в 180 квт. Вони побудували тут зрошувальну установку, проклали 5 км лінії електропередач, електрифікували хутір Вільний та інше.
Наполегливо працювали трудівники артілі, рік у рік добиваючись нових здобутків у зміцненні громадського господарства. В 1967 році на 100 га
Дивиться також інші населені пункти району: