Сторінка 2 з 4
Ю. Дибенка, продовжуючи наступ з Харкова, очистили від петлюрівців залізничні станції Павлоград, Синельникове, Чаплине, Гришине.
В лютому 1919 року село Троїцьке стало центром Ново-Троїцької волості. В
селі було створено волосний виконавчий комітет, головою якого обрали І. М. Голосного. До складу виконкому ввійшли також жителі села Г. Т. Дрозд - завідуючий відділом народної освіти, В. П. Висторопський завідуючий земельним і продовольчим відділами, секретарем виконкому працював С. М. Ільченко, секретарем чемімьпого і продовольчого відділів - С. П. Крупський.
Трудящі селяни обрали двох представників на III Всеукраїнський з'їзд Рад – Г. Т. Дрозда і Л. П. Матірного.
Коли делегати повернулись до Троїцького, 15 березня 1919 року були скликані вибори волосної і сільської Рад. З великою увагою вислухали і одностайно схвалили вони доповідь Г. Т. Дрозда, який представляв у Харкові на з'їзді Рад інтереси трудящих Павлоградщини. Про рішення III Всеукраїнського з'їзду він розповідав і на зборах інших сільських Рад.
Збори обговорили й прийняли ряд важливих рішень, спрямованих на дальший розвиток соціалістичної революції на селі: про землеустрій, обкладення підвищеними податками куркулів, багатіїв та спекулянтів; виявлення і облік землі та дальший її розподіл; виселення з колишніх нетрудових господарств усіх осіб, які не співчувають Радянській владі і т. д.
У лютому-березні 1919 року в селі створено волосний та сільський комітети бідноти. До складу Троїцького комбіду ввійшли Г. В. Толочок, Ф. Л. Крупський і О. К. Костенко. Комітети бідноти відібрали у куркулів хлібні лишки, які частково розподілили між біднотою. Вони розгорнули рішучу боротьбу з спекуляцією хлібом, передавали в користування бідняків і середняків відібраний у куркулів сільськогос-подарський реманент і тяглову силу та ін. Все це підривало економічні позиції куркульства, сприяло розвитку соціалістичної революції та зміцненню Радянської влади на селі.
З особливою силою розгорнулося будівництво нового життя на селі після розгрому денікінщини. Наприкінці 1919 року в Троїцькому були відновлені органи Радянської влади. На початку липня 1920 року Павлоградський райком партії направив сюди організаторів, які допомогли створити у волості 5 комітетів незаможних селян. В Троїцькому КНС було спочатку 18 членів. Комнезам розподіляв поміщицьку та куркульську землю і сільськогосподарський реманент між безземельними та малоземельними селянами, брав участь у проведенні продрозверстки, організовував боротьбу з куркульськими бандами тощо.
Велику допомогу селянам-біднякам подавала Павлоградська кредитна коопера ція, через яку вони могли придбати коней і сільськогосподарський реманент.
З 1920 року в Троїцькому і Єлизаветівці відкрилися школи соцвиху і лікнепу. Панський маєток було переобладнано під клуб, де молодь організувала художню самодіяльність.
Зростав авторитет більшовицької партії. Багато жителів Троїцького після смерті В. І. Леніна подавали заяви з проханням прийняти їх до лав комуністів. Павлоградський райком КПбУ у березні 1924 року прийняв кандидатами в члени партії 5 комнезамівців із Троїцького - В. П. Висторопського, С. О. Дятлова, С. П. Крупського, Г. Т. Дрозда, І. Г. Бабкіна. Через рік до партії вступило ще 5 чоловік. Тоді ж у селі оформився партійний осередок, першим секретарем якого було обранії В. П. Висторопського. В 1927 році партійна організація села налічувала 12 комуністів.
Комуністи приділяли велику увагу роботі серед молоді. У січні 1924 року в Троїцькому створено комсомольський осередок. Першим секретарем його обрали І. І. Васильєва.
Комуністи з допомогою комсомольців та активу комнезаму проводили кооперування сільського господарства. В 1924 році була організована комуна «Квіти майбутнього», в яку спочатку вступили 5 господарств. Вона мала 58 десятин землі. Своїм головою комунари обрали М. П. Іванова. Тоді ж у Троїцькому утворилось сільське, споживче товариство. На кінець року в ньому налічувалось 105, а у вересні 19 року - 219 членів. 10 з них були комуністами, 32 - комнезамівцями.
Через два роки 4 бідняцькі господарства об'єднались і створили першу сільськогосподарську артіль. Згодом вона мала 38 десятин землі, 8 коней, косарку, 3 віялки та інший інвентар.
В підготовці до виробничого кооперування селян велике значення мав організований у 1926 році комітет взаємодопомоги, членами якого були майже не і жителі Троїцького. Він допомагав селянам-біднякам насінням, реманентом тощо.
Партійна і комсомольська організації села вели рішучу боротьбу проти куркульства, яке намагалося підпорядкувати своєму впливу комітет незаможних селян. Велику допомогу місцевому активу Троїцького подавав Павлоградський райком її КПбУ, направивши сюди в серпні 1924 року спеціальну комісію. В результаті вжитих заходів було зміцнено КНС. У серпні
Дивиться також інші населені пункти району: