Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
націоналістичну організацію, розгорнули контрреволюційну агітацію, намагаючись привернути на свій бік середняків.
На початку січня 1918 року в селі було встановлено Радянську владу. З радістю трудове селянство сприйняло на мітингу декрети Радянського уряду про мир і землю. Тут же було обрано делегатів на губернський з'їзд селянських депутатів.
З встановленням Радянської влади одним з найважливіших завдань місцевих органів стало проведення в життя Ленінського декрету про землю. Сільський сход обрав волосний земельний комітет, до якого ввійшли представники від бідноти і середняків. Комітет узяв на облік і розподілив поміщицьки та селянські землі принципом зрівняльного землекористування. Земельний наділ на душу становив приблизно по 1,5 десятини. Безземельні та малоземельні селяни Жовтого одержали близько 5 тис. поміщицької та куркульської землі. На селянське господарство в середньому припадало від 7 до 12 десятин.
Та перші революційні земельні перетворення на селі було перервано у зв'язку з наступом німецьких окупантів у березні 1918 року. В районі сіл Жовтого й Зеленого відбулися бої катеринославських та кам'янських робітників-червоногвардійців з кайзерівськими військами. В тяжких умовах окупаційного режиму в травні 1918 року в селі створено більшовицький підпільний осередок, до складу якого входило близько 18 чоловік. Очолив його Д. Д. Іваненко. Підпільники проводили агітаційну роботу серед жителів села, виховували їх у дусі братерської дружби з російськими робітниками і селянами. Для боротьби з окупантами було створено партизанський загін, який очолив Г. В. Потапов. Начальником штабу загону став М. К. Мойсеєнко. Згодом за активну участь у громадянській війні Г. В. Потапова нагородили орденом Леніна.
Радянську владу в селі було відновлено на початку 1919 року. Одержавши землю, безземельні та малоземельні селяни почали готуватися до весняної посівної кампанії. За ініціативою комуністів Д. Д. Іваненка, В. І. Паніна, Г. Д. Солоного та ін. навесні 1919 року біднота Жовтого в кількості 38 чол. об'єдналася в комуну «Зоря свободи», головою якої обрали В. С. Мойсеєнка.
Влітку 1919 року, в зв'язку з наступом армії Денікіна, підняли голову контрреволюційні сили. На село нападали і чинили розбій банди Черниша, Махна, Григор'єва, Марусі, Кравцова та ін. Потім його захопили денікінці. З допомогою буржуазних націоналістів білогвардійці жорстоко розправлялися з комуністами, активними борцями за Радянську владу. Вони розгромили комуну «Зоря свободи», по-звірячому закатували комуністів Д. Д. Іваненка та В. С. Мойсеєка.
Після розгрому Денікіна в грудні 1919 року в Жовтому остаточно відновлюється Радянська влада. Спочатку тут діяв ревком, а в лютому 1920 року відбулися вибори до волосної Ради селянських та червоноармійських депутатів.
Велику роль в дальшому розгортанні соціалістичної революції на селі, в боротьбі проти куркульства відіграв комітет незаможних селян КНС, створений тут у липні 1920 року. КНС провів розподіл поміщицької, а згодом і частковий перерозподіл куркульської землі, сільськогосподарського реманенту між безземельними та малоземельними селянами. Він допомагав продорганам правильно нараховувати продрозверстку, примушував куркулів своєчасно здавати хліб державі. Крім того, члени КНС організували допомогу бідноті та сім'ям червоноармійців в обробітку землі тощо.
Внаслідок проведення в життя ленінської земельної політики трудящі Жовтого збільшили своє землекористування у півтора рази. З упорядкуванням землекористування, згідно закону Українського Радянського уряду від 9 березня 1921 року, за 1687 господарствами села було закріплено 12 798 десятин землі
Після розгрому іноземної воєнної інтервенції і закінчення громадянської війни, з введенням нової економічної політики поступово відбудовується господарство селян, поліпшується їх економічне становище.
Розгортається культурне будівництво. На загальних зборах членів КНС 21 липня 1921 року було ухвалено розібрати церкву і збудувати нову школу. Відкривались школи та курси ліквідації неписьменності серед дорослих. У чотирьох жовтянці. ких клубах, хаті-читальні і чотирьох бібліотеках комуністи, вчителі та ін. активісти роз'яснювали селянам політику Комуністичної партії і Радянської держави, читали газети, журнали.
Місцева партійна організація, яка в 1921 році налічувала 6 членів партії і 6 кандидатів у члени партії, залучала трудящих до радянського і господарського будівництва. У 1921 році за ініціативою комуністів у селі створюється перша комсомольська організація. Активну участь у громадському житті Жовтого брали жінки. Вони входили до складу президії КНС. У 1922 році були створені т. зв. делегатські збори, які об'єднували 115
Жовте
Сторінка 2 з 5
Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції у Петрограді підпила селян Жовтого на боротьбу за землю, за політичні права. Складний і затяжний характер мала ця боротьба. Куркулі села створили На початку січня 1918 року в селі було встановлено Радянську владу. З радістю трудове селянство сприйняло на мітингу декрети Радянського уряду про мир і землю. Тут же було обрано делегатів на губернський з'їзд селянських депутатів.
З встановленням Радянської влади одним з найважливіших завдань місцевих органів стало проведення в життя Ленінського декрету про землю. Сільський сход обрав волосний земельний комітет, до якого ввійшли представники від бідноти і середняків. Комітет узяв на облік і розподілив поміщицьки та селянські землі принципом зрівняльного землекористування. Земельний наділ на душу становив приблизно по 1,5 десятини. Безземельні та малоземельні селяни Жовтого одержали близько 5 тис. поміщицької та куркульської землі. На селянське господарство в середньому припадало від 7 до 12 десятин.
Та перші революційні земельні перетворення на селі було перервано у зв'язку з наступом німецьких окупантів у березні 1918 року. В районі сіл Жовтого й Зеленого відбулися бої катеринославських та кам'янських робітників-червоногвардійців з кайзерівськими військами. В тяжких умовах окупаційного режиму в травні 1918 року в селі створено більшовицький підпільний осередок, до складу якого входило близько 18 чоловік. Очолив його Д. Д. Іваненко. Підпільники проводили агітаційну роботу серед жителів села, виховували їх у дусі братерської дружби з російськими робітниками і селянами. Для боротьби з окупантами було створено партизанський загін, який очолив Г. В. Потапов. Начальником штабу загону став М. К. Мойсеєнко. Згодом за активну участь у громадянській війні Г. В. Потапова нагородили орденом Леніна.
Радянську владу в селі було відновлено на початку 1919 року. Одержавши землю, безземельні та малоземельні селяни почали готуватися до весняної посівної кампанії. За ініціативою комуністів Д. Д. Іваненка, В. І. Паніна, Г. Д. Солоного та ін. навесні 1919 року біднота Жовтого в кількості 38 чол. об'єдналася в комуну «Зоря свободи», головою якої обрали В. С. Мойсеєнка.
Влітку 1919 року, в зв'язку з наступом армії Денікіна, підняли голову контрреволюційні сили. На село нападали і чинили розбій банди Черниша, Махна, Григор'єва, Марусі, Кравцова та ін. Потім його захопили денікінці. З допомогою буржуазних націоналістів білогвардійці жорстоко розправлялися з комуністами, активними борцями за Радянську владу. Вони розгромили комуну «Зоря свободи», по-звірячому закатували комуністів Д. Д. Іваненка та В. С. Мойсеєка.
Після розгрому Денікіна в грудні 1919 року в Жовтому остаточно відновлюється Радянська влада. Спочатку тут діяв ревком, а в лютому 1920 року відбулися вибори до волосної Ради селянських та червоноармійських депутатів.
Велику роль в дальшому розгортанні соціалістичної революції на селі, в боротьбі проти куркульства відіграв комітет незаможних селян КНС, створений тут у липні 1920 року. КНС провів розподіл поміщицької, а згодом і частковий перерозподіл куркульської землі, сільськогосподарського реманенту між безземельними та малоземельними селянами. Він допомагав продорганам правильно нараховувати продрозверстку, примушував куркулів своєчасно здавати хліб державі. Крім того, члени КНС організували допомогу бідноті та сім'ям червоноармійців в обробітку землі тощо.
Внаслідок проведення в життя ленінської земельної політики трудящі Жовтого збільшили своє землекористування у півтора рази. З упорядкуванням землекористування, згідно закону Українського Радянського уряду від 9 березня 1921 року, за 1687 господарствами села було закріплено 12 798 десятин землі
Після розгрому іноземної воєнної інтервенції і закінчення громадянської війни, з введенням нової економічної політики поступово відбудовується господарство селян, поліпшується їх економічне становище.
Розгортається культурне будівництво. На загальних зборах членів КНС 21 липня 1921 року було ухвалено розібрати церкву і збудувати нову школу. Відкривались школи та курси ліквідації неписьменності серед дорослих. У чотирьох жовтянці. ких клубах, хаті-читальні і чотирьох бібліотеках комуністи, вчителі та ін. активісти роз'яснювали селянам політику Комуністичної партії і Радянської держави, читали газети, журнали.
Місцева партійна організація, яка в 1921 році налічувала 6 членів партії і 6 кандидатів у члени партії, залучала трудящих до радянського і господарського будівництва. У 1921 році за ініціативою комуністів у селі створюється перша комсомольська організація. Активну участь у громадському житті Жовтого брали жінки. Вони входили до складу президії КНС. У 1922 році були створені т. зв. делегатські збори, які об'єднували 115
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чистопіль
- Холодіївка
- Троїцьке
- Саївка
- Савро
- Мар'янівка
- Лозуватка
- Красноіванівка
- Комісарівка
- Вишневе
- Богдано-Надеждівка
- Біленщина
- Саксагань
- Пальмирове