Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Розвитку сільськогосподарського виробництва сприяли перші колективні з'єднання - кредитне товариство, що діяло тут у 1922-1925 рр., та машинне, створене у 1928 році в 1-й сотні, яке об'єднувало 7 бідняцьких сімей. На чолі машинного товариства стояв М. І. Сербія. Одержавши позику від кредитного товариства, селяни придбали кілька сільськогосподарських машин. Біднота відразу побачила вигідність об'єднання, стала групуватись навколо машинного товариства, яко пізніше перетворилося у велику сільгоспартіль «Опора РСЧА».
Протягом 1929-1930 рр. у Жовтому було створено 9 колгоспів. Багато енергії та ентузіазму в справі переведення дрібних селянських господарств на рейки вели
кого усуспільненого виробництва виявили комуністи і активісти села М. І. Сербін,
H. Г. Мамон, І. Романенко та ін. На території 4-ї сотні в 1928 році організовано сільгоспартілі: «Перше травня», «Червоний оборонець», «Серп», які згодом об'єдналися в колгосп ім. Кірова, за яким закріпили 1661 га землі. В тому ж році колективне господарство «Нове життя» було створено в 3-й сотні - 102 господарства 1536 га землі. Селяни 1-ї сотні об'єдналися в колгосп «Опора РСЧА» - 115 дворів 1230 га землі. У 1929 році в 2-й сотні створилася артіль «Шлях до комуни» - 176 господарств - 2181 га землі. Селяни 9-ї сотні об'єдналися в колгосп «Пролетар» - 124 двори - 1287 га землі. Колективізація завершилася створенням таких колгоспів: «Молот» 5-а сотня, «Нова спілка» 6-а сотня, ім. Шевченка 7-а сотня, «Міцна праця» 8-а сотня, які об'єднали 645 господарств з 5652 га закріпленої за ними землі.
В передвоєнні роки колгоспи села організаційно й економічно зміцніли. Партійна і комсомольська організація, які в своїх лавах налічували 21 комуніста і 108 комсомольців, організували соціалістичне змагання серед трудівників колгоспників та працівників тваринництва.
Досягнення передовиків села були представлені на Всесоюзній сільськогосподарській виставці. До Почесної книги ВСГВ за 1940 рік занесено 2 колгоспи Жовтого: ім. Шевченка - за високий урожай ячменю та «Нова спілка» - за успіхи, досягнуті в галузі тваринництва, а також 35 колгоспників, бригадирів, механізаторів Зеленської МТС, які обслуговували колгоспи села. Серед них С.М. Береза.
I. Ф. Ковпак - з колгоспу ім. Шевченка, які виростили по 31,2 цнт озимої шнепнщ на кожному з 5 га. У Почесній книзі також було відзначено самовіддану працю чинів артілі ім. Кірова Т. Г. Шульги, який систематично виконував норми на різних польових роботах на 150-160 проц., та М. М. Явтушенко, свинарку, яка в 1938- 1939 рр. вирощувала в середньому по 18,7 поросяти на свиноматку.
Зростали артільне багатство і прибутки колгоспників. Колгоспні двори набудовувались добротними господарськими будівлями. Заможним стало життя населення Жовтого.
Поліпшилась і справа охорони здоров'я. В селі були лікарня, амбулаторія, аптека, дитячий садок і ясла.
Підвищилась культура села. Протягом 20-30-х років було ліквідовано неписьменність серед дорослого населення. У 1939 році відбувся перший випуск Жовтнянської середньої школи. Напередодні Великої Вітчизняної війни у ній навчалось 1200 дітей, працювало понад 30 учителів.
Велику культурно-масову роботу проводили сільські клуби. Тут відбувалися концерти художньої самодіяльності, демонструвалися кінофільми.
Дізнавшись про віроломний напад фашистської Німеччини на СРСР, жителі Жовтого на мітингу заявили про свою готовність захищати Радянську Вітчнзну. В ті дні майже всі чоловіки призовного віку пішли на фронт, залишились жінки, підлітки, люди похилого віку. Всі вони напружено працювали, щоб забезпечити Червону Армію продовольством. Достроково було зібрано врожай пшениці і ін. культур. Партійні та радянські органи організували евакуацію на схід людей, вивезення техніки, худоби зерна тощо.
13 серпня 1941 року село було окуповане. Більше двох років хазяйнували тут фашисти. За час окупації понад 50 громадян було розстріляно, або відправлено в концтабори. На каторжні роботи до гітлерівської Німеччини вивезено 237 юнаків і дівчат.
На території сіл Жовтого та Зеленого діяла підпільна антифашистська група під керівництвом А. І. Лебедя. До неї входило 10 комуністів і 2 комсомольці. Члени
групи рятували молодь села від відправки до Німеччини, перешкоджали фашистам у вивезенні зерна, провадили агітаційну роботу серед населення.
З цією групою підтримувала зв'язок інша патріотична група, у складі якої були М. М. Константиненко, А. Ю. Черниш, І. І. Потоцький, Л. О. Бутенко,
Жовте
Сторінка 3 з 5
делегаток. Жінки допомагали проводити в життя заходи Радянської влади, ліквідовувати неписьменність, організовували ремонти шкіл. Під час місячника боротьби з безпритульністю вони зібрали 40 пудів хліба. Протягом 1929-1930 рр. у Жовтому було створено 9 колгоспів. Багато енергії та ентузіазму в справі переведення дрібних селянських господарств на рейки вели
кого усуспільненого виробництва виявили комуністи і активісти села М. І. Сербін,
H. Г. Мамон, І. Романенко та ін. На території 4-ї сотні в 1928 році організовано сільгоспартілі: «Перше травня», «Червоний оборонець», «Серп», які згодом об'єдналися в колгосп ім. Кірова, за яким закріпили 1661 га землі. В тому ж році колективне господарство «Нове життя» було створено в 3-й сотні - 102 господарства 1536 га землі. Селяни 1-ї сотні об'єдналися в колгосп «Опора РСЧА» - 115 дворів 1230 га землі. У 1929 році в 2-й сотні створилася артіль «Шлях до комуни» - 176 господарств - 2181 га землі. Селяни 9-ї сотні об'єдналися в колгосп «Пролетар» - 124 двори - 1287 га землі. Колективізація завершилася створенням таких колгоспів: «Молот» 5-а сотня, «Нова спілка» 6-а сотня, ім. Шевченка 7-а сотня, «Міцна праця» 8-а сотня, які об'єднали 645 господарств з 5652 га закріпленої за ними землі.
В передвоєнні роки колгоспи села організаційно й економічно зміцніли. Партійна і комсомольська організація, які в своїх лавах налічували 21 комуніста і 108 комсомольців, організували соціалістичне змагання серед трудівників колгоспників та працівників тваринництва.
Досягнення передовиків села були представлені на Всесоюзній сільськогосподарській виставці. До Почесної книги ВСГВ за 1940 рік занесено 2 колгоспи Жовтого: ім. Шевченка - за високий урожай ячменю та «Нова спілка» - за успіхи, досягнуті в галузі тваринництва, а також 35 колгоспників, бригадирів, механізаторів Зеленської МТС, які обслуговували колгоспи села. Серед них С.М. Береза.
I. Ф. Ковпак - з колгоспу ім. Шевченка, які виростили по 31,2 цнт озимої шнепнщ на кожному з 5 га. У Почесній книзі також було відзначено самовіддану працю чинів артілі ім. Кірова Т. Г. Шульги, який систематично виконував норми на різних польових роботах на 150-160 проц., та М. М. Явтушенко, свинарку, яка в 1938- 1939 рр. вирощувала в середньому по 18,7 поросяти на свиноматку.
Зростали артільне багатство і прибутки колгоспників. Колгоспні двори набудовувались добротними господарськими будівлями. Заможним стало життя населення Жовтого.
Поліпшилась і справа охорони здоров'я. В селі були лікарня, амбулаторія, аптека, дитячий садок і ясла.
Підвищилась культура села. Протягом 20-30-х років було ліквідовано неписьменність серед дорослого населення. У 1939 році відбувся перший випуск Жовтнянської середньої школи. Напередодні Великої Вітчизняної війни у ній навчалось 1200 дітей, працювало понад 30 учителів.
Велику культурно-масову роботу проводили сільські клуби. Тут відбувалися концерти художньої самодіяльності, демонструвалися кінофільми.
Дізнавшись про віроломний напад фашистської Німеччини на СРСР, жителі Жовтого на мітингу заявили про свою готовність захищати Радянську Вітчнзну. В ті дні майже всі чоловіки призовного віку пішли на фронт, залишились жінки, підлітки, люди похилого віку. Всі вони напружено працювали, щоб забезпечити Червону Армію продовольством. Достроково було зібрано врожай пшениці і ін. культур. Партійні та радянські органи організували евакуацію на схід людей, вивезення техніки, худоби зерна тощо.
13 серпня 1941 року село було окуповане. Більше двох років хазяйнували тут фашисти. За час окупації понад 50 громадян було розстріляно, або відправлено в концтабори. На каторжні роботи до гітлерівської Німеччини вивезено 237 юнаків і дівчат.
На території сіл Жовтого та Зеленого діяла підпільна антифашистська група під керівництвом А. І. Лебедя. До неї входило 10 комуністів і 2 комсомольці. Члени
групи рятували молодь села від відправки до Німеччини, перешкоджали фашистам у вивезенні зерна, провадили агітаційну роботу серед населення.
З цією групою підтримувала зв'язок інша патріотична група, у складі якої були М. М. Константиненко, А. Ю. Черниш, І. І. Потоцький, Л. О. Бутенко,
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чистопіль
- Холодіївка
- Троїцьке
- Саївка
- Савро
- Мар'янівка
- Лозуватка
- Красноіванівка
- Комісарівка
- Вишневе
- Богдано-Надеждівка
- Біленщина
- Саксагань
- Пальмирове