Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В 1921 році у Військовому було створено сільськогосподарську школу. В ній вчились колишні вихованці дитбудинків та діти бідняків. У червні 1922 року
при цій школі утворився комсомольський осередок, до складу якого ввійшли учні школи І . Андрійченко, О. Цимбал, Л. Олійник; секретарем обрали М. Шурапій. Під керівництвом партійної організації юнаки і дівчата вивчали марксистську літературу, твори В. І. Леніна, влаштовували диспути на політичні теми, проводили атеїстичну пропаганду. Комсомольська організація виступала проти експлуатації куркулями батрацької молоді.
Активну участь брали комсомольці в заготівлі палива для міста, в збиранні коштів до фонду допомоги голодуючим, виявляли справжній героїзм у боротьбі різними бандами. Широко розгорнули комсомольці і культурно-освітню роботу на селі. При клубі було створено драмгурток. Перед початком вистав читались лекції на політичні і антирелігійні теми. Вплив комсомольської організації Військового поширився і на інші села. Комсомольські осередки було створено
у Вовнігах, Микільському-на-Дніпрі, Звонецькому-на-Дніпрі та на Звонецькому хуторі.
На початку 1918 року в селі відкрили загальноосвітню школу. Першими вчителями тут були Д. К. Ярошенко та його дружина. Як і інші педагоги, вони брали участь у проведенні культосвітньої роботи на селі. Газета Катеринославського губвиконкому «Селянська правда» від 21 липня 1920 року в замітці «Учительство прокидається» писала, що «в повітовий партійний комітет більшовиків приходять групи вчителів з проханням дати їм літературу і часописи для ознайомлення з будівництвом Радянської влади».
З 1920 року активну діяльність розгорнула хата-читальня, при ній працювали гуртки: лекторський, літературний та хоровий. З 1923 року розпочалася робота по ліквідації неписьменності, до якої були залучені комсомольці, вчителі, медичні працівники, службовці та учні старших класів. При сільраді створили спеціальну комісію по ліквідації неписьменності. Тоді ж у селі з'явилося пересувне кіно.
З 1924 року у Військовому відкрито санаторій для дітей на 50 місць.
У проведенні колективізації на селі значну роль відіграла сільрада. Вона стежила за раціональним використанням землі колгоспами та індивідуальними господарствами. Члени сільради - М. К. Пісоцький, П. В. Омельченко, А. С. Копиченко - роз'яснювали селянам умови вступу до колгоспу. Переконавшись у перевагах колективного господарювання, селяни в 1927-1928 рр. створили колгот «Промінь Жовтня», Засновниками його були Г. А. Горбенко, І. Є. Стрілець і а П. Є. Стрілець. На базі цього колгоспу в 1929 році утворився великий колгосп «Дніпробуд» в 1936 році його поділили на 2: ім. Чапаєва та «Військове».
Значну допомогу молодим колгоспам подавала МТС, створена в селі у жовтні 1933 року. Політвідділ при МТС проводив значну роботу з метою організаційно- господарського зміцнення колгоспів, а також по ідейному вихованню мас.
У 1937-1938 рр. колгосп «Військове» зібрав зернових у середньому по 13 цнт з га на площі 854 гектари. Успіхи колгоспного виробництва були відзначені Комітетом Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві. До Почесної книги ВСГВ було занесено свинарську товарну ферму колгоспу «Військове», де тваринники в 1937-1938 рр. в середньому одержали і зберегли по 16,75 поросяти від свиноматки, та ферму артілі ім. Чапаєва тут за цей же час одержали і зберегли по 21,42 поросяти від свиноматки.
Великі зміни сталися у житті селян. Остаточно було ліквідовано неписьменність. Село майже повністю було радіофіковано і електрифіковано. Рік у рік зростав добробут.
Війна порушила це мирне життя. На заклик партії і Радянського уряду бага го жителів села пішли захищати із зброєю в руках Радянську Батьківщину.
18 серпня 1941 року Військове було окуповане німецько-фашистськими військами. Гітлерівці з перших днів встановили в селі режим терору і насильства. Вони забрали у колгоспників худобу і зобов'язали всіх мешканців села працювати у т. зв. «громадському» господарстві, за що видавали щодня по 200 грамів ячного або вівсяного борошна. До Німеччини на каторжні роботи було насильно вивезено 147 чоловік, 48 з них загинули у фашистській неволі.
Наприкінці серпня 1941 року група партизанського загону Солонянського району під керівництвом Д. К. Воєводи зробила напад на німецьку частину, розташовану у Військовому, і знищила 2 легкові, 4 вантажні машини і близько ЗО німецьких солдат. Ця подія підбадьорила людей. Населення Військового почало чинити опір німецьким окупантам. Комсомольця Г. Степаненка техніка-нормувальника Військової МТС у 1941 році фашисти розстріляли за передачу умовних сигналів на протилежний берег Дніпра, де стояли частини Червоної Армії. Селяни відмовлялися виходити на роботу, молодь переховувалась.
Військове
Сторінка 3 з 7
«Фордзон». Колгосп «Ненаситецький поріг» під час суцільної колективізації став бригадою колгоспу «Дніпробуд» село Військове.В 1921 році у Військовому було створено сільськогосподарську школу. В ній вчились колишні вихованці дитбудинків та діти бідняків. У червні 1922 року
Активну участь брали комсомольці в заготівлі палива для міста, в збиранні коштів до фонду допомоги голодуючим, виявляли справжній героїзм у боротьбі різними бандами. Широко розгорнули комсомольці і культурно-освітню роботу на селі. При клубі було створено драмгурток. Перед початком вистав читались лекції на політичні і антирелігійні теми. Вплив комсомольської організації Військового поширився і на інші села. Комсомольські осередки було створено
у Вовнігах, Микільському-на-Дніпрі, Звонецькому-на-Дніпрі та на Звонецькому хуторі.
На початку 1918 року в селі відкрили загальноосвітню школу. Першими вчителями тут були Д. К. Ярошенко та його дружина. Як і інші педагоги, вони брали участь у проведенні культосвітньої роботи на селі. Газета Катеринославського губвиконкому «Селянська правда» від 21 липня 1920 року в замітці «Учительство прокидається» писала, що «в повітовий партійний комітет більшовиків приходять групи вчителів з проханням дати їм літературу і часописи для ознайомлення з будівництвом Радянської влади».
З 1920 року активну діяльність розгорнула хата-читальня, при ній працювали гуртки: лекторський, літературний та хоровий. З 1923 року розпочалася робота по ліквідації неписьменності, до якої були залучені комсомольці, вчителі, медичні працівники, службовці та учні старших класів. При сільраді створили спеціальну комісію по ліквідації неписьменності. Тоді ж у селі з'явилося пересувне кіно.
З 1924 року у Військовому відкрито санаторій для дітей на 50 місць.
У проведенні колективізації на селі значну роль відіграла сільрада. Вона стежила за раціональним використанням землі колгоспами та індивідуальними господарствами. Члени сільради - М. К. Пісоцький, П. В. Омельченко, А. С. Копиченко - роз'яснювали селянам умови вступу до колгоспу. Переконавшись у перевагах колективного господарювання, селяни в 1927-1928 рр. створили колгот «Промінь Жовтня», Засновниками його були Г. А. Горбенко, І. Є. Стрілець і а П. Є. Стрілець. На базі цього колгоспу в 1929 році утворився великий колгосп «Дніпробуд» в 1936 році його поділили на 2: ім. Чапаєва та «Військове».
Значну допомогу молодим колгоспам подавала МТС, створена в селі у жовтні 1933 року. Політвідділ при МТС проводив значну роботу з метою організаційно- господарського зміцнення колгоспів, а також по ідейному вихованню мас.
У 1937-1938 рр. колгосп «Військове» зібрав зернових у середньому по 13 цнт з га на площі 854 гектари. Успіхи колгоспного виробництва були відзначені Комітетом Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві. До Почесної книги ВСГВ було занесено свинарську товарну ферму колгоспу «Військове», де тваринники в 1937-1938 рр. в середньому одержали і зберегли по 16,75 поросяти від свиноматки, та ферму артілі ім. Чапаєва тут за цей же час одержали і зберегли по 21,42 поросяти від свиноматки.
Великі зміни сталися у житті селян. Остаточно було ліквідовано неписьменність. Село майже повністю було радіофіковано і електрифіковано. Рік у рік зростав добробут.
Війна порушила це мирне життя. На заклик партії і Радянського уряду бага го жителів села пішли захищати із зброєю в руках Радянську Батьківщину.
18 серпня 1941 року Військове було окуповане німецько-фашистськими військами. Гітлерівці з перших днів встановили в селі режим терору і насильства. Вони забрали у колгоспників худобу і зобов'язали всіх мешканців села працювати у т. зв. «громадському» господарстві, за що видавали щодня по 200 грамів ячного або вівсяного борошна. До Німеччини на каторжні роботи було насильно вивезено 147 чоловік, 48 з них загинули у фашистській неволі.
Наприкінці серпня 1941 року група партизанського загону Солонянського району під керівництвом Д. К. Воєводи зробила напад на німецьку частину, розташовану у Військовому, і знищила 2 легкові, 4 вантажні машини і близько ЗО німецьких солдат. Ця подія підбадьорила людей. Населення Військового почало чинити опір німецьким окупантам. Комсомольця Г. Степаненка техніка-нормувальника Військової МТС у 1941 році фашисти розстріляли за передачу умовних сигналів на протилежний берег Дніпра, де стояли частини Червоної Армії. Селяни відмовлялися виходити на роботу, молодь переховувалась.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Широке
- Сурсько-Михайлівка
- Привільне
- Письмечеве
- Павлівка
- Олександропіль
- Новопокровка
- Новомар'ївка
- Наталівка
- Мопрівське
- Єлізарове
- Дзержинівка
- Василівка
- Башмачка