Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Військове

«Фордзон». Колгосп «Ненаситецький поріг» під час суцільної колективізації став бригадою колгоспу «Дніпробуд» село Військове.
В 1921 році у Військовому було створено сільськогосподарську школу. В ній вчились колишні вихованці дитбудинків та діти бідняків. У червні 1922 року
при цій школі утворився комсомольський осередок, до складу якого ввійшли учні школи І . Андрійченко, О. Цимбал, Л. Олійник; секретарем обрали М. Шурапій. Під керівництвом партійної організації юнаки і дівчата вивчали марксистську літературу, твори В. І. Леніна, влаштовували диспути на політичні теми, проводили атеїстичну пропаганду. Комсомольська організація виступала проти експлуатації куркулями батрацької молоді.
Активну участь брали комсомольці в заготівлі палива для міста, в збиранні коштів до фонду допомоги голодуючим, виявляли справжній героїзм у боротьбі різними бандами. Широко розгорнули комсомольці і культурно-освітню роботу на селі. При клубі було створено драмгурток. Перед початком вистав читались лекції на політичні і антирелігійні теми. Вплив комсомольської організації Військового поширився і на інші села. Комсомольські осередки було створено
у Вовнігах, Микільському-на-Дніпрі, Звонецькому-на-Дніпрі та на Звонецькому хуторі.
На початку 1918 року в селі відкрили загальноосвітню школу. Першими вчите­лями тут були Д. К. Ярошенко та його дружина. Як і інші педагоги, вони брали участь у проведенні культосвітньої роботи на селі. Газета Катеринославського губвиконкому «Селянська правда» від 21 липня 1920 року в замітці «Учительство прокидається» писала, що «в повітовий партійний комітет більшовиків приходять групи вчителів з проханням дати їм літературу і часописи для ознайомлення з будівництвом Радянської влади».
З 1920 року активну діяльність розгорнула хата-читальня, при ній працювали гуртки: лекторський, літературний та хоровий. З 1923 року розпочалася робота по ліквідації неписьменності, до якої були залучені комсомольці, вчителі, медичні працівники, службовці та учні старших класів. При сільраді створили спеціальну комісію по ліквідації неписьменності. Тоді ж у селі з'явилося пересувне кіно.
З 1924 року у Військовому відкрито санаторій для дітей на 50 місць.
У проведенні колективізації на селі значну роль відіграла сільрада. Вона сте­жила за раціональним використанням землі колгоспами та індивідуальними господарствами. Члени сільради - М. К. Пісоцький, П. В. Омельченко, А. С. Копиченко - роз'яснювали селянам умови вступу до колгоспу. Переконавшись у пере­вагах колективного господарювання, селяни в 1927-1928 рр. створили колгот «Промінь Жовтня», Засновниками його були Г. А. Горбенко, І. Є. Стрілець і а П. Є. Стрілець. На базі цього колгоспу в 1929 році утворився великий колгосп «Дніпробуд» в 1936 році його поділили на 2: ім. Чапаєва та «Військове».
Значну допомогу молодим колгоспам подавала МТС, створена в селі у жовтні 1933 року. Політвідділ при МТС проводив значну роботу з метою організаційно- господарського зміцнення колгоспів, а також по ідейному вихованню мас.
У 1937-1938 рр. колгосп «Військове» зібрав зернових у середньому по 13 цнт з га на площі 854 гектари. Успіхи колгоспного виробництва були відзначені Комі­тетом Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві. До Почесної книги ВСГВ було занесено свинарську товарну ферму колгоспу «Військове», де тваринники в 1937-1938 рр. в середньому одержали і зберегли по 16,75 поросяти від свиноматки, та ферму артілі ім. Чапаєва тут за цей же час одержали і зберегли по 21,42 поросяти від свиноматки.
Великі зміни сталися у житті селян. Остаточно було ліквідовано неписьмен­ність. Село майже повністю було радіофіковано і електрифіковано. Рік у рік зрос­тав добробут.
Війна порушила це мирне життя. На заклик партії і Радянського уряду бага го жителів села пішли захищати із зброєю в руках Радянську Батьківщину.
18 серпня 1941 року Військове було окуповане німецько-фашистськими вій­ськами. Гітлерівці з перших днів встановили в селі режим терору і насильства. Вони забрали у колгоспників худобу і зобов'язали всіх мешканців села працювати у т. зв. «громадському» господарстві, за що видавали щодня по 200 грамів ячного або вівсяного борошна. До Німеччини на каторжні роботи було насильно вивезено 147 чоловік, 48 з них загинули у фашистській неволі.
Наприкінці серпня 1941 року група партизанського загону Солонянського району під керівництвом Д. К. Воєводи зробила напад на німецьку частину, розташовану у Військовому, і знищила 2 легкові, 4 вантажні машини і близько ЗО німецьких солдат. Ця подія підбадьорила людей. Населення Військового почало чи­нити опір німецьким окупантам. Комсомольця Г. Степаненка техніка-нормувальника Військової МТС у 1941 році фашисти розстріляли за передачу умовних сиг­налів на протилежний берег Дніпра, де стояли частини Червоної Армії. Селяни відмовлялися виходити на роботу, молодь переховувалась.





Військове