Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Томаківка

питання, про те, щоб не сплачувати податків, приймали рішення не давати урядові солдат, висували вимоги про передачу селянам поміщицької землі.
5 грудня 1905 року в Томаківці відбувся з'їзд селянської спілки
Катеринослав­ського повіту, на якому член повітового комітету спілки доводив необхідність пере­дачі поміщицьких земель до рук селян. Після з'їзду селяни зібралися на сходку і почали вимагати від земського начальника розподілу поміщицьких земель. Та викликані стражники розігнали селян. Тоді томаківці стали на шлях більш рішучих дій. Вони виступили проти розміщення в їх селі козацької півсотнізривали об'яви про оголошення воєнного стану, чинили опір представникам влади, які приїжджали до села. Наприкінці грудня катеринославський повітовий справник доповідав губер­натору, що посланий ним в Томаківку стражник Голуб повернувся назад і повідомив, що проїхати туди неможливо, бо томаківські селяни «всіх приїжджаючих до них чинів поліції б'ють...». Далі в тому донесенні говорилося про те, що в Тома­ківці відбувся мітинг, на який зібралося багато селян. Коли серед його учасників поширилася чутка про наближення до села загону козаків, вони перебралися в село Олександрівну. Селяни виставили дозорного, який повинен був, побачивши коза­ків, вдарити на сполох, щоб селяни, згуртувавшись і озброївшись, могли дати відсіч козакам.
В січні 1906 року в Томаківку прибув каральний загін. Козаки зігнали жителів села в церковну загорожу і вчинили над ними жорстоку розправу. Керівкиків селянської спілки І. Колодяжного, С. Твердохліба, В. Коваленка, І. Бершацького заарештували і відправили до Катеринославської в'язниці.
Але томаківці не припинили боротьби. Вони й далі збиралися нелегально на сходки, якими керували Д. Кіленко, Ю. Дмитриченко, Л. Череп, Й. Хрипко, 3. Сіромашенко. Учасником і організатором тих сходок був житель сусіднього села Чумаків В. Коляда, демобілізований моряк з броненосця «Потьомкін». Жандарми схопили його й забили до смерті під час допиту в Томаківці. Селянство ставало де­далі надійнішим союзником пролетаріату в боротьбі за повалення царизму.
Столипінська аграрна реформа ще більше погіршила становище малоземельних селян. Куркулі, виділившись з общини на хутори, захопили найкращі землі, бідня­кам залишилися найгірші і найбільш віддалені від села. Не маючи змоги прогоду­вати свої сім'ї з виділених наділів, селяни-бідняки вимушені були найматися до куркулів і поміщиків або шукати заробітків на заводах і фабриках. У наймах, в куркулів працювали не тільки дорослі члени бідняцьких сімей, а й підлітки які жорстоко експлуатувалися. Про це свідчить такий факт: доведений тяжкою працею і знущаннями куркуля до відчаю, 13-річний наймит Пантелеймон Свисенко втік від свого гнобителя, підпаливши його.
Селянська біднота страждала не тільки від малоземелля, експлуатації, тяжкої праці, постійного недоїдання, а й від безлічі хвороб, які були частими гостями в її домівках. Лікарська дільниця, відкрита в селі у 1872 році, обслуговувала 18 насе­лених пунктів 5 волостей. В 1892 році побудовано лікарню на 12 ліжок, в якій пра­цювало 2 лікарі і 5 фельдшерів. Вони обслуговували 35 438 чол. населення 8.
Злидні, антисанітарні побутові умови, поганий стан медичного обслуговування призводили до частих епідемій, різних інфекційних захворювань. В 1912 році на
селі спалахнула епідемія черевного
тифу, яка продовжувалась в 1913-1914 рр. і розповсюдилась на сусідні волості.
Не кращим був і стан освіти та культури населення. Наприкінці XIX століття серед чоловіків вміли читати та писати тільки 23,3 проц., серед жінок - 1,9 проц. У двох церковно-парафіальних та земській школах навчалося 478 дітей. Решта 1180 хлоп­чиків і дівчаток не мали змоги від­відувати школи. У 1913 році в Томаківці працювало 16 шкіл  але розмі­щені вони були в непристосованих до занять приміщеннях. Санітарний лікар Катеринославського повіту А. І. Пижов у звіті за 1912 рік повідомляв, що Томаківська школа № 11 глинобитна, стеля прогнулася і підперта стовпами, земляна підлога в ямах, вікна маленькі.
Перша світова війна принесла трудящим нові страждання і горе. Позбавлені годувальників, які були мобілізовані до армії, господарства селян-бідняків зовсім занепали. Посіви зернових скоротилися майже наполовину. Різко впала врожай­ність. Незасіяні поля заростали бур'янами. Багато сімей голодувало. Ось чому звістка про повалення царизму сколихнула селян. З травня 1917 року в Томаківці створено сільський і волосний комітети «Селянської спілки», керовані українськими есерами. На одному із сходів під тиском сільської бідноти було прийнято рішення про вигнання з села священика Андріащенка, який оббирав селян
Нові шляхи для перебудови життя трудящого селянства відкрила Велика Жовт­нева соціалістична революція. В грудні 1917 року в Томаківці створено революцій­ний комітет. 4 січня 1918 року він прийняв рішення про




Томаківка