Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
5 грудня 1905 року в Томаківці відбувся з'їзд селянської спілки
Катеринославського повіту, на якому член повітового комітету спілки доводив необхідність передачі поміщицьких земель до рук селян. Після з'їзду селяни зібралися на сходку і почали вимагати від земського начальника розподілу поміщицьких земель. Та викликані стражники розігнали селян. Тоді томаківці стали на шлях більш рішучих дій. Вони виступили проти розміщення в їх селі козацької півсотнізривали об'яви про оголошення воєнного стану, чинили опір представникам влади, які приїжджали до села. Наприкінці грудня катеринославський повітовий справник доповідав губернатору, що посланий ним в Томаківку стражник Голуб повернувся назад і повідомив, що проїхати туди неможливо, бо томаківські селяни «всіх приїжджаючих до них чинів поліції б'ють...». Далі в тому донесенні говорилося про те, що в Томаківці відбувся мітинг, на який зібралося багато селян. Коли серед його учасників поширилася чутка про наближення до села загону козаків, вони перебралися в село Олександрівну. Селяни виставили дозорного, який повинен був, побачивши козаків, вдарити на сполох, щоб селяни, згуртувавшись і озброївшись, могли дати відсіч козакам.
В січні 1906 року в Томаківку прибув каральний загін. Козаки зігнали жителів села в церковну загорожу і вчинили над ними жорстоку розправу. Керівкиків селянської спілки І. Колодяжного, С. Твердохліба, В. Коваленка, І. Бершацького заарештували і відправили до Катеринославської в'язниці.
Але томаківці не припинили боротьби. Вони й далі збиралися нелегально на сходки, якими керували Д. Кіленко, Ю. Дмитриченко, Л. Череп, Й. Хрипко, 3. Сіромашенко. Учасником і організатором тих сходок був житель сусіднього села Чумаків В. Коляда, демобілізований моряк з броненосця «Потьомкін». Жандарми схопили його й забили до смерті під час допиту в Томаківці. Селянство ставало дедалі надійнішим союзником пролетаріату в боротьбі за повалення царизму.
Столипінська аграрна реформа ще більше погіршила становище малоземельних селян. Куркулі, виділившись з общини на хутори, захопили найкращі землі, біднякам залишилися найгірші і найбільш віддалені від села. Не маючи змоги прогодувати свої сім'ї з виділених наділів, селяни-бідняки вимушені були найматися до куркулів і поміщиків або шукати заробітків на заводах і фабриках. У наймах, в куркулів працювали не тільки дорослі члени бідняцьких сімей, а й підлітки які жорстоко експлуатувалися. Про це свідчить такий факт: доведений тяжкою працею і знущаннями куркуля до відчаю, 13-річний наймит Пантелеймон Свисенко втік від свого гнобителя, підпаливши його.
Селянська біднота страждала не тільки від малоземелля, експлуатації, тяжкої праці, постійного недоїдання, а й від безлічі хвороб, які були частими гостями в її домівках. Лікарська дільниця, відкрита в селі у 1872 році, обслуговувала 18 населених пунктів 5 волостей. В 1892 році побудовано лікарню на 12 ліжок, в якій працювало 2 лікарі і 5 фельдшерів. Вони обслуговували 35 438 чол. населення 8.
Злидні, антисанітарні побутові умови, поганий стан медичного обслуговування призводили до частих епідемій, різних інфекційних захворювань. В 1912 році на
селі спалахнула епідемія черевного
тифу, яка продовжувалась в 1913-1914 рр. і розповсюдилась на сусідні волості.
Не кращим був і стан освіти та культури населення. Наприкінці XIX століття серед чоловіків вміли читати та писати тільки 23,3 проц., серед жінок - 1,9 проц. У двох церковно-парафіальних та земській школах навчалося 478 дітей. Решта 1180 хлопчиків і дівчаток не мали змоги відвідувати школи. У 1913 році в Томаківці працювало 16 шкіл але розміщені вони були в непристосованих до занять приміщеннях. Санітарний лікар Катеринославського повіту А. І. Пижов у звіті за 1912 рік повідомляв, що Томаківська школа № 11 глинобитна, стеля прогнулася і підперта стовпами, земляна підлога в ямах, вікна маленькі.
Перша світова війна принесла трудящим нові страждання і горе. Позбавлені годувальників, які були мобілізовані до армії, господарства селян-бідняків зовсім занепали. Посіви зернових скоротилися майже наполовину. Різко впала врожайність. Незасіяні поля заростали бур'янами. Багато сімей голодувало. Ось чому звістка про повалення царизму сколихнула селян. З травня 1917 року в Томаківці створено сільський і волосний комітети «Селянської спілки», керовані українськими есерами. На одному із сходів під тиском сільської бідноти було прийнято рішення про вигнання з села священика Андріащенка, який оббирав селян
Нові шляхи для перебудови життя трудящого селянства відкрила Велика Жовтнева соціалістична революція. В грудні 1917 року в Томаківці створено революційний комітет. 4 січня 1918 року він прийняв рішення про
Томаківка
Сторінка 2 з 7
питання, про те, щоб не сплачувати податків, приймали рішення не давати урядові солдат, висували вимоги про передачу селянам поміщицької землі.5 грудня 1905 року в Томаківці відбувся з'їзд селянської спілки
В січні 1906 року в Томаківку прибув каральний загін. Козаки зігнали жителів села в церковну загорожу і вчинили над ними жорстоку розправу. Керівкиків селянської спілки І. Колодяжного, С. Твердохліба, В. Коваленка, І. Бершацького заарештували і відправили до Катеринославської в'язниці.
Але томаківці не припинили боротьби. Вони й далі збиралися нелегально на сходки, якими керували Д. Кіленко, Ю. Дмитриченко, Л. Череп, Й. Хрипко, 3. Сіромашенко. Учасником і організатором тих сходок був житель сусіднього села Чумаків В. Коляда, демобілізований моряк з броненосця «Потьомкін». Жандарми схопили його й забили до смерті під час допиту в Томаківці. Селянство ставало дедалі надійнішим союзником пролетаріату в боротьбі за повалення царизму.
Столипінська аграрна реформа ще більше погіршила становище малоземельних селян. Куркулі, виділившись з общини на хутори, захопили найкращі землі, біднякам залишилися найгірші і найбільш віддалені від села. Не маючи змоги прогодувати свої сім'ї з виділених наділів, селяни-бідняки вимушені були найматися до куркулів і поміщиків або шукати заробітків на заводах і фабриках. У наймах, в куркулів працювали не тільки дорослі члени бідняцьких сімей, а й підлітки які жорстоко експлуатувалися. Про це свідчить такий факт: доведений тяжкою працею і знущаннями куркуля до відчаю, 13-річний наймит Пантелеймон Свисенко втік від свого гнобителя, підпаливши його.
Селянська біднота страждала не тільки від малоземелля, експлуатації, тяжкої праці, постійного недоїдання, а й від безлічі хвороб, які були частими гостями в її домівках. Лікарська дільниця, відкрита в селі у 1872 році, обслуговувала 18 населених пунктів 5 волостей. В 1892 році побудовано лікарню на 12 ліжок, в якій працювало 2 лікарі і 5 фельдшерів. Вони обслуговували 35 438 чол. населення 8.
Злидні, антисанітарні побутові умови, поганий стан медичного обслуговування призводили до частих епідемій, різних інфекційних захворювань. В 1912 році на
селі спалахнула епідемія черевного
тифу, яка продовжувалась в 1913-1914 рр. і розповсюдилась на сусідні волості.
Не кращим був і стан освіти та культури населення. Наприкінці XIX століття серед чоловіків вміли читати та писати тільки 23,3 проц., серед жінок - 1,9 проц. У двох церковно-парафіальних та земській школах навчалося 478 дітей. Решта 1180 хлопчиків і дівчаток не мали змоги відвідувати школи. У 1913 році в Томаківці працювало 16 шкіл але розміщені вони були в непристосованих до занять приміщеннях. Санітарний лікар Катеринославського повіту А. І. Пижов у звіті за 1912 рік повідомляв, що Томаківська школа № 11 глинобитна, стеля прогнулася і підперта стовпами, земляна підлога в ямах, вікна маленькі.
Перша світова війна принесла трудящим нові страждання і горе. Позбавлені годувальників, які були мобілізовані до армії, господарства селян-бідняків зовсім занепали. Посіви зернових скоротилися майже наполовину. Різко впала врожайність. Незасіяні поля заростали бур'янами. Багато сімей голодувало. Ось чому звістка про повалення царизму сколихнула селян. З травня 1917 року в Томаківці створено сільський і волосний комітети «Селянської спілки», керовані українськими есерами. На одному із сходів під тиском сільської бідноти було прийнято рішення про вигнання з села священика Андріащенка, який оббирав селян
Нові шляхи для перебудови життя трудящого селянства відкрила Велика Жовтнева соціалістична революція. В грудні 1917 року в Томаківці створено революційний комітет. 4 січня 1918 року він прийняв рішення про
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чумаки
- Топила
- Преображенка
- Петрівка
- Новокиївка
- Михайлівка
- Китайгородка
- Володимирівка
- Вищетарасівка
- Виводове