Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Всі ці досягнення - результат сумлінної праці трудівників села. За самовід
дану працю в післявоєнний період колгоспники О. Д. Парфенов і П. А. Бойчепко удостоєні високого звання Героя Соціалістичної Праці. О. Д. Дибрін нагороджений орденом Леніна. Тільки в 1966 році орденами і медалями було нагороджено 9 колгоспників, в т. ч. орденом Леніна - голову колгоспу А. П. Перетятька і тракториста В. Ф. Скляренка. Комплексну бригаду колгоспу в передтравневом змаганні 1966 року занесено на обласну Дошку пошани, а її бригадира Р. Ф. Розцова нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Велику роботу проводять на селі комуністи. В Сурсько-Литовському є 5 партійних організацій, які охоплюють 110 комуністів. 122 комсомольці працюють на всіх важливих ділянках колгоспного виробництва.
Партійна організація артілі ім. Дзержинського неухильно дбає про зміцнення колгоспу кваліфікованими кадрами. На 1 січня 1967 року тут працювали 4 спеціалісти з вищою освітою та 9 - з середньою спеціальною, 5 колгоспників заочно навчалося в технікумах. У зимовий період регулярно проводиться агрозоотехнавчання колгоспників. В 1966-67 рр. в колгоспі працювали курси шоферів.
Важливу роль у житті села відіграє шефетво колективу заведу ім. Петровського. Значну допомогу подали шефи в будівництві приміщень правління колгоспу,-сільської Ради, вузла зв'язку, приміщень тваринницьких ферм. Глибоко вникаючи в сільськогосподарське виробництво, інженерно-технічні праці пішки заводу шукають нових шляхів полегшення праці тваринників, механізаторів значного піднесення продуктивності їх праці. Щороку представники заводу беруть участь у звітно-виборних зборах колгоспу. За участю членів парткому та завкому, колективу художньої самодіяльності проводяться в селі свята «День врожаю», «День серпа і молота» та інші. Колгоспники артілі - часті гості на заводі ім. Петровського.
За роки Радянської влади докорінно змінився соціальний склад населення
Сурсько-Литовського. В селі проживає 2666 колгоспників і 1670 робітників та службовців. Частіша жителів працює на залізничнім станції Сурське, лісовому складі, млині, олійниці, хлібоприймальному пункті. 70 робітників і службовців трудяться у відділеній «Сільгосптехніка», яке розмішене в селі, працюють на підприємствах Дніпропетровська.
Заможно і культурно живуть - трудівники села. Завдяки повсякденному піклуванню Комуністичної партії і Радянської держави про добробут трудящих прийшов достаток у сім'ї робітників та колгоспників Сурсько-Литовського. В 1956 році колгоспники одержали 781 175 крб., на культурно-побутові потреби витрачено 17 436 крб. Тільки на виплату пенсій та подання одноразової допомоги у 1966 році артіль витратила 53,5 тис.
карбованців.
Будинки в селі здебільшого нові, світлі й просторі, криті залізом та шифером. Тільки п 1955 - 66 рр. було споруджено 26 цегляних будинків. У 32 мешканців села - власні легкові аптомашнини, у 97 мотоцикли, а велосипеди - в кожній сім'ї.
Велику роботу по благоустрою села і поліпшенню культурно-побутового обслуговування трудящих здійснює сільська Рада. В селі 9 магазинів і буфетів, їдальня; школа та телевізійна майстерні. За останній час збудовано 1 км доріг з твердим покриттям. 1,5 - тротуарів, 2 - водопроводу. Наймолодші жителі села отримали двоповерхову споруду - дитячий комбінат.
В Сурсько-Литовському є дільнична лікарня на 35 місць, пологовий будинок, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека. Серед 35 медичних працівників 4 мають вищу і 16 середню спеціальну освіту. За зразкове медичне обслуговування населення завідуючий лікарнею Г. В. Москаленко нагороджений в 1966 році медаллю «За трудову відзнаку».
Широко увійшли в побут трудівників села книги, газети, журнали, кіно, радіо. Центр села прикрашає Будинок культури на 450 місць. В бібліотеках налічується понад 15 тис. книг, у 1968 році мешканці передплатили 2029 примірників газет і 1176 журналів.
В селі є середня з вечірнім відділенням і початкова школи, в яких працюють 35 вчителів. За роки Радянської влади середню освіту в селі здобули 600 чол., велика кількість мешканців села закінчила вищі і середні спеціальні учбові заклади Дніпропетровську та інших містах країни.
Народним художником РСФСР, дійсним членом Академії мистецтв СРСР став уродженець Сурсько-Литовського Ф. П. Решетников. Його пензлю налеяшть картини «Прибув на канікули», «Знову двійка» та інші. Ф. П. Решетников підтримує тісні зв'язки з громадськістю села, листується з школярами. Влітку 1966 року в середній школі створено куток, де експонуються картини художника. Ф. П. Решетников побував у рідному селі і потім згадував: «Те, що я побачив, перевершило мої сподівання. Замість затрапезного села з покритими соломою хатами, яке лишилося «моїм пам'яті, побудовано нове,
Сурсько-Литовське
Сторінка 4 з 5
колгоспу порівняно з 1955 роком збільшився в 9,5 раза і становив 1 465 705 крб.Всі ці досягнення - результат сумлінної праці трудівників села. За самовід
Велику роботу проводять на селі комуністи. В Сурсько-Литовському є 5 партійних організацій, які охоплюють 110 комуністів. 122 комсомольці працюють на всіх важливих ділянках колгоспного виробництва.
Партійна організація артілі ім. Дзержинського неухильно дбає про зміцнення колгоспу кваліфікованими кадрами. На 1 січня 1967 року тут працювали 4 спеціалісти з вищою освітою та 9 - з середньою спеціальною, 5 колгоспників заочно навчалося в технікумах. У зимовий період регулярно проводиться агрозоотехнавчання колгоспників. В 1966-67 рр. в колгоспі працювали курси шоферів.
Важливу роль у житті села відіграє шефетво колективу заведу ім. Петровського. Значну допомогу подали шефи в будівництві приміщень правління колгоспу,-сільської Ради, вузла зв'язку, приміщень тваринницьких ферм. Глибоко вникаючи в сільськогосподарське виробництво, інженерно-технічні праці пішки заводу шукають нових шляхів полегшення праці тваринників, механізаторів значного піднесення продуктивності їх праці. Щороку представники заводу беруть участь у звітно-виборних зборах колгоспу. За участю членів парткому та завкому, колективу художньої самодіяльності проводяться в селі свята «День врожаю», «День серпа і молота» та інші. Колгоспники артілі - часті гості на заводі ім. Петровського.
За роки Радянської влади докорінно змінився соціальний склад населення
Сурсько-Литовського. В селі проживає 2666 колгоспників і 1670 робітників та службовців. Частіша жителів працює на залізничнім станції Сурське, лісовому складі, млині, олійниці, хлібоприймальному пункті. 70 робітників і службовців трудяться у відділеній «Сільгосптехніка», яке розмішене в селі, працюють на підприємствах Дніпропетровська.
Заможно і культурно живуть - трудівники села. Завдяки повсякденному піклуванню Комуністичної партії і Радянської держави про добробут трудящих прийшов достаток у сім'ї робітників та колгоспників Сурсько-Литовського. В 1956 році колгоспники одержали 781 175 крб., на культурно-побутові потреби витрачено 17 436 крб. Тільки на виплату пенсій та подання одноразової допомоги у 1966 році артіль витратила 53,5 тис.
карбованців.
Будинки в селі здебільшого нові, світлі й просторі, криті залізом та шифером. Тільки п 1955 - 66 рр. було споруджено 26 цегляних будинків. У 32 мешканців села - власні легкові аптомашнини, у 97 мотоцикли, а велосипеди - в кожній сім'ї.
Велику роботу по благоустрою села і поліпшенню культурно-побутового обслуговування трудящих здійснює сільська Рада. В селі 9 магазинів і буфетів, їдальня; школа та телевізійна майстерні. За останній час збудовано 1 км доріг з твердим покриттям. 1,5 - тротуарів, 2 - водопроводу. Наймолодші жителі села отримали двоповерхову споруду - дитячий комбінат.
В Сурсько-Литовському є дільнична лікарня на 35 місць, пологовий будинок, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека. Серед 35 медичних працівників 4 мають вищу і 16 середню спеціальну освіту. За зразкове медичне обслуговування населення завідуючий лікарнею Г. В. Москаленко нагороджений в 1966 році медаллю «За трудову відзнаку».
Широко увійшли в побут трудівників села книги, газети, журнали, кіно, радіо. Центр села прикрашає Будинок культури на 450 місць. В бібліотеках налічується понад 15 тис. книг, у 1968 році мешканці передплатили 2029 примірників газет і 1176 журналів.
В селі є середня з вечірнім відділенням і початкова школи, в яких працюють 35 вчителів. За роки Радянської влади середню освіту в селі здобули 600 чол., велика кількість мешканців села закінчила вищі і середні спеціальні учбові заклади Дніпропетровську та інших містах країни.
Народним художником РСФСР, дійсним членом Академії мистецтв СРСР став уродженець Сурсько-Литовського Ф. П. Решетников. Його пензлю налеяшть картини «Прибув на канікули», «Знову двійка» та інші. Ф. П. Решетников підтримує тісні зв'язки з громадськістю села, листується з школярами. Влітку 1966 року в середній школі створено куток, де експонуються картини художника. Ф. П. Решетников побував у рідному селі і потім згадував: «Те, що я побачив, перевершило мої сподівання. Замість затрапезного села з покритими соломою хатами, яке лишилося «моїм пам'яті, побудовано нове,
Дивиться також інші населені пункти району:
- Дніпропетровський район
- Чумаки
- Попово-Балівка
- Новоолександрівка
- Миколаївка
- Любимівка
- Лобойківка
- Кіровське
- Долинське