Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Ще більше погіршало життя трудящих під час першої світової війни. Село залишилося без робочих рук. Реквізиція коней позбавила тягла багато
господарств. Викликана війною дорожнеча життя по-різному відбилася на становищі окрему соціальних груп селянства. Якщо біднота, сільськогосподарські робітники терпіли нестатки, то поміщики і куркулі наживалися, продаючи сільськогосподарські продукти за нечуваними на той час цінами. Це не могло не впливати на загострення боротьби селянства проти поміщиків і куркульства.
Звістка про Лютневу революцію надійшла у Миколаївку на початку березня. На майдані біля волосної управи відбувся мітинг. Було заарештовано представників місцевої влади. Вже в квітні відбулися вибори до волосної Ради. Однак обраними виявилися, головним чином, представники заможних верств населення, які захищали свої класові інтереси.
В грудні 1917 року в село приїхав безпосередній учасник Жовтневого збройного повстання в Петрограді матрос Балтійського флоту Й. Коцюба. Він розповідав односельчанам про штурм Зимового палацу, про Леніна. На початку січня 1918 року миколаївці переобрали волосну Раду селянських депутатів. Почався розподіл поміщицької землі, інвентаря, худоби. Активну допомогу органам Радянської влади подавали революційно настроєні вчителі села П. Н. Пищулка і його брат Д. П. Пищулка.
Ця робота була перервана австро-німецькою окупацією. В Новомосковсккому повіті лютували два «експедиційні» загони, які відбирали у селян худобу, зерно і повертали їх поміщикам. Вони розстрілювали і вішали активістів, сікли селян різками.
Влітку 1918 року під керівництвом більшовицьких організацій у повіті почали формуватися партизанські загони. Миколаївський загін очолили селяни-бідняки М. К. Хижняк та Д. Ї. Бутенко. Партизани переховувалися в Самарському лісі. Селяни приходили сюди із зброєю, що збереглась у них ще з часів імперіалістичної війни. Частину зброї привезли з Павлограда, частину відбили у гетьманців.
Повстання проти німецько-австрійських окупантів почалося 26 жовтня 1918 року. Озброєні люди поспішали до приміщення волосної управи, на даху якого майорів червоний прапор. Від імені революційного комітету в той день у селі було проголошено відновлення Радянської влади. Волревком скасував усі розпорядження гетьманських властей, приступив до розподілу землі між селянами. Вчителі записували дітей до школи, яка 28 жовтня повинна була розпочати навчання. В селі налагодили патрульну службу, її несли партизани. Вони відбили спроби каральною загону Чернова захопити Миколаївку.
Наприкінці листопада 1918 року було обрано волосну Раду селянських депутатів. У повідомленні від 4 грудня 1918 року про хід повстанської боротьби нроіп гетьманців і петлюрівців у повітах Катеринославської губернії зазначалося, ню «... в найбільш революційних червоних ядрах в селах Василівці, Афанасівці і Миколаївці уже діють Ради. Економії взяті на облік». В селі відбувся мітинг, на якому прийняли резолюцію про допомогу катеринославцям у вигнанні петлюрівців. У січні 1919 року бійці Миколаївського повстанського загону брали участь у боях за визволення Новомосковська і Катеринослава.
Героїчно боролося населення і проти денікінців. Влітку та восени 1919 рок Миколаївський підпільний ревком зірвав мобілізацію, яку проводили представники денікінської влади. Уповноважені ревкому зустрічали на околиці Миколаївки новобранців з ін. волостей і завертали додому. Багато звільнених таким чином селян вступили до партизанських загонів. У загоні миколаївців, який налічував понад 100 чол., були Є. Г. Яланський, Т. Я. Готвянський, Л. М. Дуб та інші. Обороняючи Новомосковськ від денікінців, загинув організатор революційної молоді в Миколаївці командир комуністичного взводу Новомосковського гарнізону Й. Коцюба.
Наприкінці грудня 1919 року в Миколаївці відновилась Радянська влада. Головою волревкому призначили М. К. Хижняка, а після переводу його до повітового військомату з лютого 1920 року ревком очолював Г. Стоян.
Навесні 1920 року утворився партійний осередок у складі 7 комуністів, серед них були Г. Стоян, С. Хорішко, К. Хорішко, В. Лисогоря, А. Щербина та інші. У вересні того ж року організовано комсомольський осередок, до якого входило 8 чоловік. Кістяком осередку були молоді комуністи і комсомольці А. Щербина, К. Хорішко та інші.
Активну участь у боротьбі за зміцнення Радянської влади на селі брав комітет незаможних селян, створений у травні 1920 року, на чолі з Д. Л. Дерев'янком. До складу комітету входило 2 комуністи. Діяльність комнезаму нерозривно зв'язана з втіленням у життя ленінської аграрної політики. За рахунок земель, конфіскованих у князя Урусова та церкви, площа селянського землекористування збільшилася на 4822 десятини і становила 13 021 десятину. Комітет незаможних селян організував перевибори
Миколаївка
Сторінка 2 з 7
цьому прогресивно настроєні вчителі села Д. Н. Пищулка, А. Д. Маляров та інші.Ще більше погіршало життя трудящих під час першої світової війни. Село залишилося без робочих рук. Реквізиція коней позбавила тягла багато
Звістка про Лютневу революцію надійшла у Миколаївку на початку березня. На майдані біля волосної управи відбувся мітинг. Було заарештовано представників місцевої влади. Вже в квітні відбулися вибори до волосної Ради. Однак обраними виявилися, головним чином, представники заможних верств населення, які захищали свої класові інтереси.
В грудні 1917 року в село приїхав безпосередній учасник Жовтневого збройного повстання в Петрограді матрос Балтійського флоту Й. Коцюба. Він розповідав односельчанам про штурм Зимового палацу, про Леніна. На початку січня 1918 року миколаївці переобрали волосну Раду селянських депутатів. Почався розподіл поміщицької землі, інвентаря, худоби. Активну допомогу органам Радянської влади подавали революційно настроєні вчителі села П. Н. Пищулка і його брат Д. П. Пищулка.
Ця робота була перервана австро-німецькою окупацією. В Новомосковсккому повіті лютували два «експедиційні» загони, які відбирали у селян худобу, зерно і повертали їх поміщикам. Вони розстрілювали і вішали активістів, сікли селян різками.
Влітку 1918 року під керівництвом більшовицьких організацій у повіті почали формуватися партизанські загони. Миколаївський загін очолили селяни-бідняки М. К. Хижняк та Д. Ї. Бутенко. Партизани переховувалися в Самарському лісі. Селяни приходили сюди із зброєю, що збереглась у них ще з часів імперіалістичної війни. Частину зброї привезли з Павлограда, частину відбили у гетьманців.
Повстання проти німецько-австрійських окупантів почалося 26 жовтня 1918 року. Озброєні люди поспішали до приміщення волосної управи, на даху якого майорів червоний прапор. Від імені революційного комітету в той день у селі було проголошено відновлення Радянської влади. Волревком скасував усі розпорядження гетьманських властей, приступив до розподілу землі між селянами. Вчителі записували дітей до школи, яка 28 жовтня повинна була розпочати навчання. В селі налагодили патрульну службу, її несли партизани. Вони відбили спроби каральною загону Чернова захопити Миколаївку.
Наприкінці листопада 1918 року було обрано волосну Раду селянських депутатів. У повідомленні від 4 грудня 1918 року про хід повстанської боротьби нроіп гетьманців і петлюрівців у повітах Катеринославської губернії зазначалося, ню «... в найбільш революційних червоних ядрах в селах Василівці, Афанасівці і Миколаївці уже діють Ради. Економії взяті на облік». В селі відбувся мітинг, на якому прийняли резолюцію про допомогу катеринославцям у вигнанні петлюрівців. У січні 1919 року бійці Миколаївського повстанського загону брали участь у боях за визволення Новомосковська і Катеринослава.
Героїчно боролося населення і проти денікінців. Влітку та восени 1919 рок Миколаївський підпільний ревком зірвав мобілізацію, яку проводили представники денікінської влади. Уповноважені ревкому зустрічали на околиці Миколаївки новобранців з ін. волостей і завертали додому. Багато звільнених таким чином селян вступили до партизанських загонів. У загоні миколаївців, який налічував понад 100 чол., були Є. Г. Яланський, Т. Я. Готвянський, Л. М. Дуб та інші. Обороняючи Новомосковськ від денікінців, загинув організатор революційної молоді в Миколаївці командир комуністичного взводу Новомосковського гарнізону Й. Коцюба.
Наприкінці грудня 1919 року в Миколаївці відновилась Радянська влада. Головою волревкому призначили М. К. Хижняка, а після переводу його до повітового військомату з лютого 1920 року ревком очолював Г. Стоян.
Навесні 1920 року утворився партійний осередок у складі 7 комуністів, серед них були Г. Стоян, С. Хорішко, К. Хорішко, В. Лисогоря, А. Щербина та інші. У вересні того ж року організовано комсомольський осередок, до якого входило 8 чоловік. Кістяком осередку були молоді комуністи і комсомольці А. Щербина, К. Хорішко та інші.
Активну участь у боротьбі за зміцнення Радянської влади на селі брав комітет незаможних селян, створений у травні 1920 року, на чолі з Д. Л. Дерев'янком. До складу комітету входило 2 комуністи. Діяльність комнезаму нерозривно зв'язана з втіленням у життя ленінської аграрної політики. За рахунок земель, конфіскованих у князя Урусова та церкви, площа селянського землекористування збільшилася на 4822 десятини і становила 13 021 десятину. Комітет незаможних селян організував перевибори
Дивиться також інші населені пункти району:
- Спаське
- Піщанка
- Орлівщина
- Новостепанівка
- Михайлівка
- Керносівка
- Губиниха
- Вільне
- Василівка
- Багате
- Попасне