Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Миколаївка

правління сільськогосподарської кооперації, куди проникли куркульські елементи. До правління було обрано представників від незаможного селянства і парторганізації.
Багато комуністів, комсомольців та комнезамівців села мужньо боролися проти бандитизму на Новомосковщині. Так, комісаром комуністичного підрозділу, а піз­ніше - Новомосковського комуністичного загону був житель села П. К. Хижняк. В тому ж загоні командирами взводів були О. Скакун, М. Бродянко, Н. Карноза, П. Хорішко та інші. Бойові подвиги миколаївців були гідно відзначені урядом, зокрема. П. Хижняка та К. Хорішка нагороджено орденами Червоного Прапора.
Ще в перші роки відбудовного періоду в селі створено колективне об'єднання, яке займалося садівництвом та насінництвом. До його складу увійшли всі члени Миколаївського комнезаму.
Восени 1927 року комнезамівці організували ТСОЗ «Незаможник», першим го­ловою його обрали М. Ф. Яланського, а у 1928 році - Ю. А. Гирича. Товариство об'єднувало 60 господарств. На базі ТСОЗу в 1929 році виникла перша артіль. Організаторами її були Ю. А. Гирич, М. І. Бродянко, В. І. Бродянко, І. В. Куций, М. Ф. Яланський.
В степу поблизу Миколаївки на колишніх поміщицьких землях у 1928 році було засновано артіль «Дніпрельстан», головою її обрали О. Р. Щербину. В тому ж році артілі, одержала від Новомосковського райвиконкому трактор «Фордзон». Першим трактористом став член артілі А. О. Карноза.
Уже у 1930 році в Миколаївці було 6 сільськогосподарських артілей, до яких нступили майже всі бідняцькі та середняцькі господарства. Багато уваги зміцненню колгоспів приділяв партійний осередок села. За період з 1 січня 1929 року по 1 квітня 1930 року до нього вступило 16 чоловік.
У тому ж році на станції Кільчень було створено МТС. Невдовзі на околиці села для обслуговування місцевих колгоспів утворилася тракторна бригада на чолі з М. Деркачем. У 1932-1933 рр. в селі організували тримісячну школу тракторис­тів. Цією професією оволоділи місцеві жителі С. Й. Зеленський, Т. А. Бичівник та інші.
Партійна організація села і сільська Рада спрямовували свою увагу на розвиток сільськогосподарського виробництва. Проводилися заняття з ланковими і бригади­рами по підвищенню агротехнічних знань та семінари по обміну досвідом роботи. Серед колгоспників широко розгорнулося соціалістичне змагання за підвищення врожайності зернових та продуктивності тваринництва. В колгоспі «Оборона» Н. І. Мосьпан у 1936 році одержала від кожної свиноматки по 20 ділових поросят. За цей успіх її нагороджено орденом Леніна. Високе довір'я виявили трудящі, обравши її депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання. Колгоспи «Оборона» і «Новий побут» брали участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. У 1939 році її учасниками були 5 колгоспників, наступного року - 19.
З кожним роком заможнішим і культурнішим ставало життя селян. На вулицях, у школах і клубі з'явилося електричне освітлення. Медичну допомогу жителям по­давала амбулаторія.
В Миколаївці було 2 початкові, 2 семирічні та середня школа, яка до війни зро­била 4 випуски. Якщо до революції початковим навчанням було охоплено 200 дітей, то в 1939-1940 рр.- близько 2 тисяч. Після закінчення вищих навчальних закладів повернулися до рідного села і стали працювати вчителями О. Скакун, А. Щербина,
О. Саєнко та інші. Вже до 1939 року 240 жителів Миколаївки здобули вищу освіту, 7 з них стали лікарями, 8 - агрономами, 4 - інженерами, 88 - учителями. Уродже­нець Миколаївки, льотчик-винищувач П. А. Антонець брав участь у боях за республіканську Іспанію і відзначений урядовими нагородами.
З перших днів Великої Вітчизняної війни в Миколаївці створено винищувальний загін, командиром якого призначили секретаря партійної організації колгоспу «Но­вий побут» І. В. Пихаленка. З наближенням фронту партійні та радянські органи почали евакуацію населення, колгоспного майна та худоби до Ростовської області.
27 вересня 1941 року гітлерівці окупували село. Від їх рук у перші дні окупації загинули полевод колгоспу ім. Чкалова О. М. Литвиненко, трактористка комсомолка М. Ф. Зеленська, секретар комсомольської організації С. І. Хиря. Фашисти приму­сили їх вирити собі могилу і розстріляли на очах жителів села.
Партизанська група Миколаївки, яку очолив директор Житомирського сільсько­господарського інституту комуніст С. С. Філоненко, вже в перші дні окупації піді­рвала біля сільської Ради німецький танк, згодом висадила в повітря 2 мости на залізничній лінії Губиниха-Новомосковськ. Партизани знищували німецькі склади, не давали вивозити молодь до Німеччини. Вони також напали на німецький штаб у селі Мар'янівці й обстріляли колону німецьких автомашин.





Миколаївка