Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Постійна допомога держави селу дала змогу порівняно швидко відбудувати сільсько господарство. В 1925 році 552 господарства -Межеріча, де проживало 3330 чол., мали у користуванні 8024 десятини землі, тобто в розрахунку на двір майже 10 разів більше, ніж до революції. Посівні площі досягли 82 проц. довоєнного рівня підвищилась урожайність основних сільськогосподарських культур. В селі працювали 5 кузень, паровий млин і вітряк, олійниця.
Партійний осередок, який об'єднував на той час 3 члени і 19 кандидатів, велику увагу приділяв роботі громадських і кооперативних організацій. Розширювало поле своєї діяльності споживче товариство, створене в 1924 році. Сільськогосподарська кооперація допомагала селянам у придбанні реманенту, племінної худоби тощо. На кінець 1925 року кооперація об'єднувала 180 чол., її товарообіг перевищив 2000 крб. На кошти сільськогосподарського кредитного товариства в селі у 1926 році було збудовано невелику електростанцію.
Комсомольська організація, яка налічувала тоді в своїх лавах 53 комсомольці, розгормуліа широку роботу по ліквідації неписьменності серед дорослого населення і підлітків, організувавши 3 групи лікнепу.
В 1928 році в селі був збудований сільський клуб на 260 місць, при ньому відкрито бібліотеку. Комсомольці організували в клубі драматичний і хоровий гуртки. Учасники яких щосуботи давали концерти. Активними помічниками комуністів були комсомольці. Вони допомагали проводити хлібозаготівлі, розшукувати хліб, схований куркулями. Комсомольська організація вела активну антирелігійну пропаганду, влаштовувала недільники, залучаючи молодь села до громадської праці.
За активну участь у будівництві греблі на р. Вовчій комсомольська організація Межеріча була нагороджена в 1929 році грамотою ЦК ЛКСМУ. Тоді ж почалося будівпицтво школи в Межерічі на кошти, які жителі села одержали як премію від
ЦК КПбУ і уряду Радянської України за активну участь у революційному русі і громадянській війні.
Партійний осередок села очолив роботу по кооперуванню одноосібних господарств. Незабаром біля Межеріча виникла комуна «Батрак». Організаторами і першими керівниками її були Л. Половний і Г. Зуб.
Жителі села часто навідувались до комунарів, спостерігали, як вони господарюють, використовуючи трактори та іншу техніку. Досвід комунарів послужив добрим прикладом для сільської бідноти, яка теж почала приступати до колективною господарювання.
У серпні 1928 року у Межерічі був створений перший колгосп «Жовтень». Головою його став учасник громадянської війни О. Н. Чумак. Згодом переважна більшість селян вступила до колгоспів. На січень 1930 року їх тут було вже 3. Значну роль в організаційно-господарському зміцненні колгоспів відіграв колектив Межеріцької МТС.
Велику роль у громадському та виробничому житті села відігравали жінки. Вони працювали на різних ділянках артільного виробництва. З 1934 року М. М. Пономаренко завідувала тваринницькими фермами артілі, через два роки її обрали головою колгоспу, а пізніше - головою сільської Ради. Жінки починають оволодівати складною професією механізаторів сільського господарства. В числі перших за штурвал комбайна сіла К. К. Кулинич, трактористкою працювала В. О. Юзь.
Завдяки активній діяльності партійної організації, а також самовідданій роботі усіх трудівників села межеріцькі артілі у передвоєнні роки досягли великих успіхів. Стопудові врожаї ячменю на всій посівній площі збирав у 1937-1939 рр. колгосп «Трудовик».
Високих показників добивалися тваринники вівцеферм. По 147-149 ягнят від кожної сотні вівцематок одержували щороку чабани Я. Є. Дворниченко з артілі «Трудовик» і С. І. Рибалка з колгоспу «Перше травня». Вони завоювали право па участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. Була представлена в довосппі роки на виставці в Москві і свиноферма артілі «Перше Травня». Її працівники вирощували за рік по 18 і більше поросят від кожної свиноматки. Особливо відзначався П. О. Пономаренко, який у 1938 і 1939 рр. виростив по 22 поросят від кожної з закріплених за ним свиноматок.
Партійна організація і сільська Рада велику увагу приділяли і благоустрою села, охороні здоров'я, налагодженню культурно-освітньої роботи. У 1940 році в селі почалося будівництво стадіону.
В роки Великої Вітчизняної війни багато жителів села зі зброєю в руках боронили Батьківщину. В числі перших, хто у червні 1941 року пішов на фронт, були комуністи і комсомольці. А ті, що залишилися вдома, працювали з подвоєною енергією.
6 жовтня 1941 року ворог захопив Мешеріч. Почалися тяжкі дні неволі.
Межиріч
Сторінка 3 з 6
У соціалістичних перетвореннях, які проводили сільрада і партосередок, брала активну участь молодь. У 1920 році в селі оформилася комсомольська організація. Постійна допомога держави селу дала змогу порівняно швидко відбудувати сільсько господарство. В 1925 році 552 господарства -Межеріча, де проживало 3330 чол., мали у користуванні 8024 десятини землі, тобто в розрахунку на двір майже 10 разів більше, ніж до революції. Посівні площі досягли 82 проц. довоєнного рівня підвищилась урожайність основних сільськогосподарських культур. В селі працювали 5 кузень, паровий млин і вітряк, олійниця.
Партійний осередок, який об'єднував на той час 3 члени і 19 кандидатів, велику увагу приділяв роботі громадських і кооперативних організацій. Розширювало поле своєї діяльності споживче товариство, створене в 1924 році. Сільськогосподарська кооперація допомагала селянам у придбанні реманенту, племінної худоби тощо. На кінець 1925 року кооперація об'єднувала 180 чол., її товарообіг перевищив 2000 крб. На кошти сільськогосподарського кредитного товариства в селі у 1926 році було збудовано невелику електростанцію.
Комсомольська організація, яка налічувала тоді в своїх лавах 53 комсомольці, розгормуліа широку роботу по ліквідації неписьменності серед дорослого населення і підлітків, організувавши 3 групи лікнепу.
В 1928 році в селі був збудований сільський клуб на 260 місць, при ньому відкрито бібліотеку. Комсомольці організували в клубі драматичний і хоровий гуртки. Учасники яких щосуботи давали концерти. Активними помічниками комуністів були комсомольці. Вони допомагали проводити хлібозаготівлі, розшукувати хліб, схований куркулями. Комсомольська організація вела активну антирелігійну пропаганду, влаштовувала недільники, залучаючи молодь села до громадської праці.
За активну участь у будівництві греблі на р. Вовчій комсомольська організація Межеріча була нагороджена в 1929 році грамотою ЦК ЛКСМУ. Тоді ж почалося будівпицтво школи в Межерічі на кошти, які жителі села одержали як премію від
ЦК КПбУ і уряду Радянської України за активну участь у революційному русі і громадянській війні.
Партійний осередок села очолив роботу по кооперуванню одноосібних господарств. Незабаром біля Межеріча виникла комуна «Батрак». Організаторами і першими керівниками її були Л. Половний і Г. Зуб.
Жителі села часто навідувались до комунарів, спостерігали, як вони господарюють, використовуючи трактори та іншу техніку. Досвід комунарів послужив добрим прикладом для сільської бідноти, яка теж почала приступати до колективною господарювання.
У серпні 1928 року у Межерічі був створений перший колгосп «Жовтень». Головою його став учасник громадянської війни О. Н. Чумак. Згодом переважна більшість селян вступила до колгоспів. На січень 1930 року їх тут було вже 3. Значну роль в організаційно-господарському зміцненні колгоспів відіграв колектив Межеріцької МТС.
Велику роль у громадському та виробничому житті села відігравали жінки. Вони працювали на різних ділянках артільного виробництва. З 1934 року М. М. Пономаренко завідувала тваринницькими фермами артілі, через два роки її обрали головою колгоспу, а пізніше - головою сільської Ради. Жінки починають оволодівати складною професією механізаторів сільського господарства. В числі перших за штурвал комбайна сіла К. К. Кулинич, трактористкою працювала В. О. Юзь.
Завдяки активній діяльності партійної організації, а також самовідданій роботі усіх трудівників села межеріцькі артілі у передвоєнні роки досягли великих успіхів. Стопудові врожаї ячменю на всій посівній площі збирав у 1937-1939 рр. колгосп «Трудовик».
Високих показників добивалися тваринники вівцеферм. По 147-149 ягнят від кожної сотні вівцематок одержували щороку чабани Я. Є. Дворниченко з артілі «Трудовик» і С. І. Рибалка з колгоспу «Перше травня». Вони завоювали право па участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. Була представлена в довосппі роки на виставці в Москві і свиноферма артілі «Перше Травня». Її працівники вирощували за рік по 18 і більше поросят від кожної свиноматки. Особливо відзначався П. О. Пономаренко, який у 1938 і 1939 рр. виростив по 22 поросят від кожної з закріплених за ним свиноматок.
Партійна організація і сільська Рада велику увагу приділяли і благоустрою села, охороні здоров'я, налагодженню культурно-освітньої роботи. У 1940 році в селі почалося будівництво стадіону.
В роки Великої Вітчизняної війни багато жителів села зі зброєю в руках боронили Батьківщину. В числі перших, хто у червні 1941 року пішов на фронт, були комуністи і комсомольці. А ті, що залишилися вдома, працювали з подвоєною енергією.
6 жовтня 1941 року ворог захопив Мешеріч. Почалися тяжкі дні неволі.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чернявщина
- Тернівка
- Поперечне
- Олексіївка
- Олександрівка
- Новов'язівське
- Нова Русь
- Нова Дача
- Кочережки
- Жемчужне
- В'язівок
- Варварівка
- Богуслав
- Богданівка
- Троїцьке