Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Вербки

Сторінка 2 з 7
Для боротьби проти окупантів в селі створено партизанський загін на чолі з І. Ф. Моринцем. Його кістяком були місцеві комуністи і ревкомівці. В листопаді 1918 року цей загін, розгромивши у Вербках куркульський «Союз хліборобів», взяв участь у визволенні Павлограда від інтервентів та
петлюрівців. Смертю хоробрих загинули в боротьбі проти ворога партизани К. С. Котенко, Я. Сорока, Т. Лупир, М. Клименко.
9 грудня 1918 року відбулися вибори до Вербської волосної Ради. Першим го­ловою волвиконкому був Ф. А. Скрипник, його помічником - Г. К. Васильченко. Напруженою і різнобічною була робота волвиконкому. У складних умовах він вирі­шував господарські, політичні, культурно-освітні, побутові і продовольчі питання, дбав про організацію оборони села, боровся з спекуляцією та інше.
З лютого 1919 року в селі створено комбід у складі 3-х чоловік. Одними з перших його керівників були Я. П. Литвиненко та І. Ганженко. Комітет бідноти брав активну участь у виконанні продрозверстки, організовував допомогу голодуючим, розподі­ляв реквізований у куркулів хліб та інше майно серед сімей загиблих борців за Радянську владу.
Навесні 1919 року безземельним і деяким малоземельним селянам нарізали на­діли землі, відібраної у церкви і в поміщика. Було відібрано лишки землі і в деяких куркулів.
Влітку 1919 року, коли денікінці захопили Вербки, місцеві комуністи і безпар­тійні активісти пішли у підпілля. Згодом вони сформували партизанський загін у складі 100 чол., який знову очолив комуніст І. Ф. Моринець. Загін базувався в Самарському лісі і звідти завдавав дошкульних ударів ворогові.
Денікінці обіцяли грошову винагороду за голови ватажків загону, мстили рід­ним і близьким партизанів. Вони закатували і кинули в річку брата командира загону М. Ф. Моринця. Білогвардійці без кінця грабували населення. Одного разу вони забрали коней у селянина І. Шимка. Він не стерпів такої сваволі і вбив одного мародерів, а потім утік з села. Його родину і дещо з майна сховали односельчани. За це денікінський комендант наклав на село контрибуцію по 500 карбованців з дво­ру. Щоб швидше викачати гроші, він звелів палити хати. Куркулі знову відбирали землю, яку Радянська влада відрізала у них.
У грудні 1919 року в селі відновлено владу Рад. Весною 1920 року сільська Рада привела перерозподіл землі між селянами. Було встановлено земельний наділ по 1,75
десятини на кожного члена сім'ї. Тоді ж одержала землю селянка Г. К. Левіна, яка до революції зовсім її не мала. На 5 чол. сім'ї Радянська влада виділила їй майже 9 десятин землі.
Весною і влітку 1920 року трудящі Вербок, як і раніше, активно допомагали Червоній Армії продовольством та одягом, а 50 місцевих незаможників, відібравши коней у куркулів, вступили до лав Першої Кінної армії.
У перших лавах борців за зміцнення молодої Радянської влади у Вербках йшли комуністи. Вони допомогли біднякам села створити в червні 1920 року КНС. Перши­ми його членами були Явтушенко, Шимко, Литвиненко. КНС був опорою і надійним помічником партійного осередку, що наприкінці 1920 року налічував 6 членів 5 кандидатів в члени партії. Головою осередку був С. I I. Тищенко.
На початку 1921 року у Вербках створено комсомольську організацію. Першими комсомольцями в селі були: І. В. Васильченко, П. М. Шимко, Н. Г. Приходько, К. І. Надточій, Ф. Е. Кальмус, К. Я. Талалай та інші. Влітку 1921 року в осередку було вже 10 комсомольців. Його очолював молодий комуніст Т. М. Калиничепко.
Великою перешкодою на шляху зміцнення Радянської влади і відбудови замі­нованого господарства в селі Пороках були куркульські банди. «Бандитизм і контрре­волюція,- говорилось в постанові Вербського волосного з'їзду сільських Рад від 20 грудня 1921 року,- не дають нам будувати Радянську республіку, тому треба всіма силами і засобами допомагати робітничо-селянській Червоній Армії в боротьбі з бандитизмом і контрреволюцією». У боротьбі проти банд брали участь комуністи і комсомольці разом з комнезамівцями села. Під час однієї з таких операцій був тяжко поранений голова волкомосередку К. Р. Молчанов.
У складних умовах боротьби з бандитизмом і господарською розрухою партійний і комсомольський осередки разом з виконкомом волосної Ради і комнезамом проводили значну культурно-освітню роботу. Наприкінці 1920 року волосний Рад закликав усі культурні сили «вжити найрішучіших заходів до піднесення народ­ної освіти: шляхом відкриття шкіл ї лікнепів, бібліотек і хат-читалень».
Вже на початку наступного року у Вербках почались заняття в школах, діяли клуб, хата-читальня, бібліотека. До активної участі у громадському житті залучалися жінки. Систематично збиралися сільські збори, де вирішувались важливі питання господарського і культурного будівництва.




Вербки