Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На території Петропавлівського району діяв партизанський загін, до складу
якого входила група з села Троїцького, очолювана комсомольцем С. І. Руденком. В лютому 1942 року його схопили фашисти і після катувань розстріляли.
10 вересня 1943 року частини Червоної Армії визволили Троїцьке від фашистських загарбників. За час окупації до гітлерівської Німеччини було вивезено 388 чоловік. Загальна сума збитків, завдана ворогом селу, становила 4 млн. карбованців.
Із запалом взялися за відбудову зруйнованого господарства трудящі Троїцького. Готуючись до першої післявоєнної весни, колгоспники артілі «Червоний партизан» відремонтували двигун, 33 кінних плуги, 97 борін, 12 культиваторів, 19 сівалок, відбудували млин, кузню, зібрали зерно для посіву. Значну допомогу в цьому подала держава. В 1948 році артілі «Червоний партизан» і «Колгоспне село» завоювали першість у соціалістичному змаганні серед колгоспів району.
В обох колгоспах інтенсивно проводилося будівництво. Лише в 1949 році в артілі «Червоний партизан» було побудовано 8 тваринницьких приміщень. Члени артілі «Колгоспне село» у тому ж році своїми силами збудували нову школу на 250 місць.
У 1958 році колгоспи «Червоний партизан» і «Колгоспне село» об'єдналися один - багатогалузеве господарство - сільськогосподарську артіль «Червоний партизан». У 1959 році в ній налічувалося 704 двори і 8354 га сільськогосподарських угідь. Колгосп мав 2469 голів великої рогатої худоби, 1078 свиней. Надій молока від Фуражної корови досяг 2335 кг. На
100 га сільськогосподарських угідь вироблялося З0 цнт м'яса в живій вазі, 7119 штук яєць. В господарстві працювало 10 гусеничних та 18 колісних тракторів, 10 зернових комбайнів, 16 вантажних автомашин та багато іншої техніки. Прибуток артілі становив 6996 тис. карбованців.
Значних успіхів домоглися колгоспники села за роки семирічки. У 1965 році середній урожай зернових досяг 20,1 цнт з га. На фермах утримувалося 3168 голів великої рогатої худоби, 2265 свиней, збагатився також і машинно-тракторний парк. На колгоспних ланах працювало 34 трактори, 7 зернових комбайнів, 22 вантажних автомашини, екскаватор, тракторний навантажувач. З 1964 року колгосп перейшов на грошову оплату праці. Вартість людино-дня становила 3 крб. 52 копійок.
Чималих успіхів у сільськогосподарському виробництві домоглися колгоспники в роки нової п'ятирічки. Валовий збір зерна у 1967 році становив 50 тис. 184 цнт. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 373,3 цнт молока, 51 цнт м'яса. Прибутки колгоспу досягли більше 1,6 млн. карбованців.
Багато трудівників артілі відзначено високими урядовими нагородами. За успіхи, досягнуті у збільшенні виробництва й заготівель зернових і технічних культур, Л. С. Кибу та А. О. Іващука нагороджено орденом Леніна, механізатора С. П. Бабенка - орденом Трудового Червоного Прапора, ланкову В. В. Піхотіну - орденом «Знак пошани».
Широкого розмаху набуло в селі будівництво житла та виробничих і культурно-побутових приміщень. Протягом останніх років колгоспники збудували близько 400 нових будинків. В селі споруджено початкову школу, 3 дитячих ясел, 2 магазини, Будинок тваринника. Було також збудовано 6 корівкиків на 1450 гол., два телятники на 400 голів, свинарник, механізований кормовий цех та інше.
В 1967 році почалося будівництво двоповерхового будинку середньої школи на 560 учнів. В дні підготовки до святкування 50-річчя Радянської влади механізатори одержали, чудовий подарунок - Будинок механізатора. В селі прокладено 5 км водопроводу з розбірними колонками. Троїцьке тепер повністю електрифіковане, увечері на його вулицях спалахують вогні ламп денного світла. Діє телефонний комутатор на 200 точок. До села пролягає стрічка асфальтованого шляху. Налагоджено постійний зв'язок з райцентром.
Добре організовано медичне обслуговування населення. Тут є пологовий будинок, 2 медпункти, обладнані потрібною апаратурою. Протягом двадцяти років піклуються про здоров'я трудящих фельдшери В. А. Москвінова і Г. П. Смілова та інші.
До революції більшість населення села була неписьменною. Тепер в одній лише передній школі навчається 410 учнів. З0 учителів проводять також масово-політичну та ідейно-виховну роботу серед колгоспників. В селі є 2 клуби, де працюють різні гуртки художньої самодіяльності. Колгосп має духовий оркестр. Сільська бібліотека налічує близько 7 тис. книжок. В центрі села - парк культури і відпочинку. І пам'ять про тих, хто боровся за щастя народу і загинув на полях битв в роки громадянської і Великої Вітчизняної носи, тут споруджено обеліск Вічної Слави.
Троїцьке
Сторінка 4 з 5
За допомогу радянським бійцям фашисти довго катували жительку села П. П. Шумову, її водили босу і роздягнену по вулицях села, а потім розстріляли.На території Петропавлівського району діяв партизанський загін, до складу
10 вересня 1943 року частини Червоної Армії визволили Троїцьке від фашистських загарбників. За час окупації до гітлерівської Німеччини було вивезено 388 чоловік. Загальна сума збитків, завдана ворогом селу, становила 4 млн. карбованців.
Із запалом взялися за відбудову зруйнованого господарства трудящі Троїцького. Готуючись до першої післявоєнної весни, колгоспники артілі «Червоний партизан» відремонтували двигун, 33 кінних плуги, 97 борін, 12 культиваторів, 19 сівалок, відбудували млин, кузню, зібрали зерно для посіву. Значну допомогу в цьому подала держава. В 1948 році артілі «Червоний партизан» і «Колгоспне село» завоювали першість у соціалістичному змаганні серед колгоспів району.
В обох колгоспах інтенсивно проводилося будівництво. Лише в 1949 році в артілі «Червоний партизан» було побудовано 8 тваринницьких приміщень. Члени артілі «Колгоспне село» у тому ж році своїми силами збудували нову школу на 250 місць.
У 1958 році колгоспи «Червоний партизан» і «Колгоспне село» об'єдналися один - багатогалузеве господарство - сільськогосподарську артіль «Червоний партизан». У 1959 році в ній налічувалося 704 двори і 8354 га сільськогосподарських угідь. Колгосп мав 2469 голів великої рогатої худоби, 1078 свиней. Надій молока від Фуражної корови досяг 2335 кг. На
100 га сільськогосподарських угідь вироблялося З0 цнт м'яса в живій вазі, 7119 штук яєць. В господарстві працювало 10 гусеничних та 18 колісних тракторів, 10 зернових комбайнів, 16 вантажних автомашин та багато іншої техніки. Прибуток артілі становив 6996 тис. карбованців.
Значних успіхів домоглися колгоспники села за роки семирічки. У 1965 році середній урожай зернових досяг 20,1 цнт з га. На фермах утримувалося 3168 голів великої рогатої худоби, 2265 свиней, збагатився також і машинно-тракторний парк. На колгоспних ланах працювало 34 трактори, 7 зернових комбайнів, 22 вантажних автомашини, екскаватор, тракторний навантажувач. З 1964 року колгосп перейшов на грошову оплату праці. Вартість людино-дня становила 3 крб. 52 копійок.
Чималих успіхів у сільськогосподарському виробництві домоглися колгоспники в роки нової п'ятирічки. Валовий збір зерна у 1967 році становив 50 тис. 184 цнт. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 373,3 цнт молока, 51 цнт м'яса. Прибутки колгоспу досягли більше 1,6 млн. карбованців.
Багато трудівників артілі відзначено високими урядовими нагородами. За успіхи, досягнуті у збільшенні виробництва й заготівель зернових і технічних культур, Л. С. Кибу та А. О. Іващука нагороджено орденом Леніна, механізатора С. П. Бабенка - орденом Трудового Червоного Прапора, ланкову В. В. Піхотіну - орденом «Знак пошани».
Широкого розмаху набуло в селі будівництво житла та виробничих і культурно-побутових приміщень. Протягом останніх років колгоспники збудували близько 400 нових будинків. В селі споруджено початкову школу, 3 дитячих ясел, 2 магазини, Будинок тваринника. Було також збудовано 6 корівкиків на 1450 гол., два телятники на 400 голів, свинарник, механізований кормовий цех та інше.
В 1967 році почалося будівництво двоповерхового будинку середньої школи на 560 учнів. В дні підготовки до святкування 50-річчя Радянської влади механізатори одержали, чудовий подарунок - Будинок механізатора. В селі прокладено 5 км водопроводу з розбірними колонками. Троїцьке тепер повністю електрифіковане, увечері на його вулицях спалахують вогні ламп денного світла. Діє телефонний комутатор на 200 точок. До села пролягає стрічка асфальтованого шляху. Налагоджено постійний зв'язок з райцентром.
Добре організовано медичне обслуговування населення. Тут є пологовий будинок, 2 медпункти, обладнані потрібною апаратурою. Протягом двадцяти років піклуються про здоров'я трудящих фельдшери В. А. Москвінова і Г. П. Смілова та інші.
До революції більшість населення села була неписьменною. Тепер в одній лише передній школі навчається 410 учнів. З0 учителів проводять також масово-політичну та ідейно-виховну роботу серед колгоспників. В селі є 2 клуби, де працюють різні гуртки художньої самодіяльності. Колгосп має духовий оркестр. Сільська бібліотека налічує близько 7 тис. книжок. В центрі села - парк культури і відпочинку. І пам'ять про тих, хто боровся за щастя народу і загинув на полях битв в роки громадянської і Великої Вітчизняної носи, тут споруджено обеліск Вічної Слави.
Дивиться також інші населені пункти району: