Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Під час всеросійського жовтневого політичного страйку в 1905 році селянська біднота Покровського виявила свою солідарність з страйкуючими. Вона зібрала і надіслала шахтарям та робітникам Кривого Рога кілька
вагонів з продуктами харчування. 20 жовтня 1905 року справник Дніпровського повіту доповідав таврійському губернатору, що в Покровській волості селяни розгромили поміщицькі економії, і пропонував запровадити там військове становище. Налякані революційними виступами, власті направили в село військову команду. У Покровському перебувало близько 60 козаків на чолі з офіцером, які розправлялися з учасниками розгрому поміщицької економії. На очах у старих і малих, зігнаних на площу, непокірних били нагаями, кидали в «холодну». Загін був у селі майже до кінця 1906 року.
Значний політичний досвід, набутий у роки першої буржуазно-демократичної революції, трудяще селянство використало в наступних боях проти царського самодержавства та буряїуазно-поміщицького ладу.
Економічне становище селян Покровського ще більше погіршало в роки першої світової війни. Зменшились посівні площі, знизилась врожайність сільськогосподарських культур. Господарства бідняків занепадали, розорювались, їхню землю за безцінок скуповували куркулі. Солдати-інваліди, що поверталися з фронту, і робітники-залізничники проводили серед селян політичну агітацію, закликали до боротьби проти царизму та поміщиків.
У березні 1917 року робітники станції Апостолове дізналися про повалення самодержавства. Ця звістка швидко поширилась і в селі. Волосний старшина, кілька козаків та поліцейських спробували заарештувати робітників-залізничників, які розповідали про революційні події в Петрограді, але вони наштовхнулися на організований опір робітників, колишніх солдатів-фронтовиків та селян. В селі і на станції нідбувалися багатолюдні мітинги і збори.
Звістка про розстріл липневої демонстрації в Петрограді викликала також хвилю мітингів. Активно велась підготовка до рішучих боїв з контрреволюцією. Наприкінці липня в Апостоловому за участю криворізьких більшовиків сформовано червоногвардійський загін, що складався з залізничників і робітників.
У жовтні 1917 року на станції створено партійну організацію, яка налічувала 18 комуністів. Вони проводили велику пропагандистську та організаційно-масову робочу серед робітників-залізничників і селян Покровського; роз'яснювали буржуазну суть Тимчасового уряду, закликали боротися за Радянську владу.
Дізнавшись про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, більшовики Покровського очолили дії робітників-залізничників і селян по роззброєнню гайдамацьких військ, які проходили через станцію. Незабаром було створено збройний загін з робітників і селян, що став опорою в боротьбі за встановлення Радянської влади. Волосна Рада робітничих і селянських депутатів, яка розпочала свою роботу наприкінці листопада 1917 року, брала на облік всі поміщицькі та куркульські землі для передачі їх селянам.
В січні 1018 року на багатолюдному мітингу трудящі Покровського вітали створення Радянського уряду України. Депутат Покровської волосної Ради Т. О. Панов, обраний делегатом на Херсонський губернський з'їзд Рад селянських депутатів і земельних комітетів, виступаючи на з'їзді від імені колишніх солдатів-фронтовиків, закликав боротися за зміцнення Радянської влади. З'їзд обрав його від фракції більшовиків членом виконавчого комітету Рад селянських депутатів Херсонської губернії Велику роботу по зміцненню Радянської влади в Покровському проводив голова земельного комітету Д. Г. Вовк - селянин-бідняк, колишній фронтовик, що користувався великим авторитетом серед селян. Він очолив роботу по розподілу поміщицьких, і куркульських земель між селянами-бідняками. Та в березні 1918 року він був розстріляний бандитами на станції Апостолове.
Мирна праця, спрямована на зміцнення Радянської влади, тривала недовго. Наприкінці березня село зайняли австро-німецькі війська. Для боротьби з окупантами на станції Апостолове було сформовано партизанський загін, до якого вступили місцеві жителі С. С. Каптур, П. Є. Сашков, І. Ф. Тараненко й інші. Багато покровців билося з ворогом у лавах Червоної Армії. Після австро-німецьких окупантів наприкінці листопада 1918 року Апостолове захопили петлюрівці, яких у лютому 1919 року вигнали гірники Криворіжжя і робітники Гданцівського металургійного заводу.
В дуже напруженій обстановці відбувалося радянське будівництво в той період. Станція і село зазнавали нападів з боку контрреволюційних банд отамана Григор'єва. 23 травня частини Червоної Армії під командуванням К. Є. Ворошилова, О. Я. Пархоменка і П. Ю. Дибенка, перейшовши в рішучий наступ проти григор'євців, нанесли їм дошкульного удару в районі Апостолового. У липні 1919 року під натиском переважаючих сил денікінців Червона Армія змушена була відступити в напрямку Долинської та Миколаєва. Білогвардійські каральні загони, увірвавшись у село 13 серпня,
Апостолове
Сторінка 2 з 7
Під час всеросійського жовтневого політичного страйку в 1905 році селянська біднота Покровського виявила свою солідарність з страйкуючими. Вона зібрала і надіслала шахтарям та робітникам Кривого Рога кілька
Значний політичний досвід, набутий у роки першої буржуазно-демократичної революції, трудяще селянство використало в наступних боях проти царського самодержавства та буряїуазно-поміщицького ладу.
Економічне становище селян Покровського ще більше погіршало в роки першої світової війни. Зменшились посівні площі, знизилась врожайність сільськогосподарських культур. Господарства бідняків занепадали, розорювались, їхню землю за безцінок скуповували куркулі. Солдати-інваліди, що поверталися з фронту, і робітники-залізничники проводили серед селян політичну агітацію, закликали до боротьби проти царизму та поміщиків.
У березні 1917 року робітники станції Апостолове дізналися про повалення самодержавства. Ця звістка швидко поширилась і в селі. Волосний старшина, кілька козаків та поліцейських спробували заарештувати робітників-залізничників, які розповідали про революційні події в Петрограді, але вони наштовхнулися на організований опір робітників, колишніх солдатів-фронтовиків та селян. В селі і на станції нідбувалися багатолюдні мітинги і збори.
Звістка про розстріл липневої демонстрації в Петрограді викликала також хвилю мітингів. Активно велась підготовка до рішучих боїв з контрреволюцією. Наприкінці липня в Апостоловому за участю криворізьких більшовиків сформовано червоногвардійський загін, що складався з залізничників і робітників.
У жовтні 1917 року на станції створено партійну організацію, яка налічувала 18 комуністів. Вони проводили велику пропагандистську та організаційно-масову робочу серед робітників-залізничників і селян Покровського; роз'яснювали буржуазну суть Тимчасового уряду, закликали боротися за Радянську владу.
Дізнавшись про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, більшовики Покровського очолили дії робітників-залізничників і селян по роззброєнню гайдамацьких військ, які проходили через станцію. Незабаром було створено збройний загін з робітників і селян, що став опорою в боротьбі за встановлення Радянської влади. Волосна Рада робітничих і селянських депутатів, яка розпочала свою роботу наприкінці листопада 1917 року, брала на облік всі поміщицькі та куркульські землі для передачі їх селянам.
В січні 1018 року на багатолюдному мітингу трудящі Покровського вітали створення Радянського уряду України. Депутат Покровської волосної Ради Т. О. Панов, обраний делегатом на Херсонський губернський з'їзд Рад селянських депутатів і земельних комітетів, виступаючи на з'їзді від імені колишніх солдатів-фронтовиків, закликав боротися за зміцнення Радянської влади. З'їзд обрав його від фракції більшовиків членом виконавчого комітету Рад селянських депутатів Херсонської губернії Велику роботу по зміцненню Радянської влади в Покровському проводив голова земельного комітету Д. Г. Вовк - селянин-бідняк, колишній фронтовик, що користувався великим авторитетом серед селян. Він очолив роботу по розподілу поміщицьких, і куркульських земель між селянами-бідняками. Та в березні 1918 року він був розстріляний бандитами на станції Апостолове.
Мирна праця, спрямована на зміцнення Радянської влади, тривала недовго. Наприкінці березня село зайняли австро-німецькі війська. Для боротьби з окупантами на станції Апостолове було сформовано партизанський загін, до якого вступили місцеві жителі С. С. Каптур, П. Є. Сашков, І. Ф. Тараненко й інші. Багато покровців билося з ворогом у лавах Червоної Армії. Після австро-німецьких окупантів наприкінці листопада 1918 року Апостолове захопили петлюрівці, яких у лютому 1919 року вигнали гірники Криворіжжя і робітники Гданцівського металургійного заводу.
В дуже напруженій обстановці відбувалося радянське будівництво в той період. Станція і село зазнавали нападів з боку контрреволюційних банд отамана Григор'єва. 23 травня частини Червоної Армії під командуванням К. Є. Ворошилова, О. Я. Пархоменка і П. Ю. Дибенка, перейшовши в рішучий наступ проти григор'євців, нанесли їм дошкульного удару в районі Апостолового. У липні 1919 року під натиском переважаючих сил денікінців Червона Армія змушена була відступити в напрямку Долинської та Миколаєва. Білогвардійські каральні загони, увірвавшись у село 13 серпня,
Дивиться також інші населені пункти району:
- Апостоловський район
- Перше Травня
- Нива Трудова
- Михайлівка
- Кам'янка
- Зеленодольськ
- Володимирівка
- Велика Костромка
- Мар'янське
- Ленінське