Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Апостолове

чинили розправи, катували учасників революційної боротьби, розстрілювали активістів Радянської влади. У жовтні 1919 року для боротьби з во­рогами був створений партизанський загін. Під ударами частин Червоної
Армії і місцевих патріотів у грудні денікінські війська залишили село. Жителі Покров­ського подавали значну допомогу радянським військам продовольством і фуражем.
Перепочинок, який наступив, трудівники села використали для відбудови зруйнованого господарства. Значну частину куркульських і всі поміщицькі землі було розподілено серед селянської бідноти. Наслідуючи досвід всеросійських суботників, працівники станції Апостолове упорядковували станцію і залізницю. Так, в суботнику по очистці колії 17 липня 1920 року взяло участь 20 чол., 24 лип­ня - на завантаженні вагонів зерном і сіном - 57 робітників.
Жителі села та залізничники подавали всіляку допомогу військам Південного фронту, які протистояли врангелівцям. На початку серпня 1920 року тут розміщувалась правобережна група військ і 2 Кінна армія. 10 жовтня з укріпленого Кахов­ського плацдарму перейшла в контрнаступ проти врангелівців 6 радянська армія. Відповідальні завдання покладались головним командуванням Південного фронту на 2 Кінну армію, яка перебувала в районі Апостолове-Нікополь-Запоріжжя, їй доручалось забезпечити прикриття лівого флангу наступаючої 6-ї армії.
В дні наступу Червоної Армії на Врангеля на станцію Апостолове прибув агі­таційно-пропагандистський поїзд «Жовтнева революція», роботою якого керував голова ВЦВКу М. І. Калінін. Разом з ним тут були народні комісари: освіти - А. В. Луначарський, юстиції - Д. І. Курський, охорони здоров'я - М. О. Семашко, велика група партійних працівників. Вони читали лекції, проводили мітинги і бесіди у військових частинах, серед населення, інструктували місцеві органи влади, перевіряли їх роботу. При агітпоїзді були політвідділ, бюро скарг, інформаційний відділ, редакція газети. До них жителі Покровського звертались з різними питаннями.
На честь перебування агітпоїзда на станції Апостолове, а також в ознаменуван­ня 50-річчя Великого Жовтня на будинку поста електричної централізації зв'язку встановлено відлиту з чавуну меморіальну дошку. На ній написано: «Тут у жовтні 1920 року перебував агітаційно-пропагандистський поїзд «Жовтнева революція», в роботі якого брали участь голова ВЦВК М. І. Калінін, нарком освіти А. В. Луначарський, нарком юстиції Д. І. Курський, нарком охорони здоров'я М. О. Семашко».
Після закінчення громадянської війни жителі Апостолового приступили до від­будови зруйнованого господарства, включилися в будівництво нового життя. Керу­вала всі сю роботою партійна організація, яка на 1 жовтня 1921 року вже налічувала 95 комуністів. Надійною її опорою у зміцненні органів Радянської влади була комсомольська організація, що виникла тут у жовтні 1920 року. Комсомольські осередки, об'єднуючи передову робітничу і бідняцьку молодь, брали участь у боротьбі а бандами, конфісковували хліб і зброю в куркулів, проводили політично-освітню роботу серед населення.
Значну допомогу партійному і радянському активу села в налагодженні, госпо­дарського життя та культурно-освітньої роботи подавали губернські партійні і ра­дянські організації. У вересні 1922 року сюди приїжджала спеціальна комісія ВУЦВКу, очолювана В. Й. Єрмощенком.
Комуністи, комсомольці, всі радянські люди були сповнені рішимості запрова­дити в життя ленінську програму будівництва соціалізму. Збори Покровського пар­тійного осередку з участю радянського активу, що відбулися в березні 1923 року, на­діслали В. І. Леніну вітальну телеграму, в якій обіцяли бути вірними вченню і запо­вітам вождя. Одночасно вони просили його берегти своє здоров'я, дороге всім тру­дящим.
Об'єднання пристанційного населеного пункту Апостолового з селом Покровським, перетворення його з 1923 року в районний центр позитивно позначилося на ного господарському розвитку. Багато уваги відбудові народного господарства при­діляли районна-партійна організація та виконавчий комітет районної Ради депутатів трудящих. Вже в ті роки став до ладу шкіряний завод та інші підприємства. П'ять споживчих і одне кредитне товариство сприяли поступовому переходу селянства до виробничого кооперування.
Повністю було відбудовано залізничний вузол, через який проходила важлива магістраль, що зв'язувала багаті сільськогосподарські райони України з Харковом, а через нього і з Москвою. Це значно збільшило перевезення вантажів, які складали олизьісо 24 тис. тонн на рік.
Підбудовуючи місцеву промисловість і залізничний транспорт, партійні та радянські організації разом з комітетом незаможних селян проводили значну роботу по соціалістичній перебудові сільського господарства. У 1921 році в Апостоловому створено перші товариства спільного обробітку землі: «Молот», «Сталь», «Рекорд», «Перемога», «Метеор», які очолили В. Г. Олексієв, Л. І. Марченко, І. Й. Головін та лиш. Через три роки вони об'єдналися в сільськогосподарські артілі - «Перемога», 




Апостолове