Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
була на ту пору нечисленна, в ній налічувалось лише 9 комуністів. Та вона зуміла залучити до активної масово-політичної роботи десятки передовиків, уторивши міцний агітколектив. Комуністи власним прикладом у праці і палким більшовицьким словом надихали колгоспників на досягнення нових рубежів, на подолання перешкод у виконанні державних планів.
Усю пристрасть серця віддавав колгоспним справам бригадир тракторної бригади комуніст Г. М. Саєнко. Він доклав багато сил, щоб чітко налагодити роботу бригади, впровадити прогресивні способи обробітку культур. На добре обладнаному польовому стані було відкрито агітпункт, бібліотеку. Двічі на тиждень виходила стінна газета, яка пропагувала досвід передовиків, критикувала недоліки. Саєнко зумів створити актив з працьовитих колгоспників, організувати допомогу відстаючим ї невдовзі в бригаді не було нікого, хто б не виконував норму. До читання лекцій і доповідей залучалась інтелігенція. Часто виступали перед рільниками агітатори Л. С. Донець, О. І. Бондаренко, А. Я. Булигіна, Д. М. Криштопа.
Велику роль у виробничому житті села відігравала молодь. На той час в комсомольській організації колгоспу було 60 юнаків і дівчат. Комуністи по-дружньому радили, на що насамперед слід звернути увагу, на чому зосередити свої сили. І комітет комсомолу енергійно здійснював ті поради. У колгоспі створили кілька комсомольсько-молодіжних ланок по вирощуванню просапних культур. Понад 20 хлопців і дівчаг пішли працювати на тваринницькі ферми. Створено було комсомольський пі габ контролю за ходом виробництва продуктів тваринництва і рільництва. Добре працювали комсомольсько-молодіжні ланки Марії Ганясі та Ганни Тимошенко. Вони ви рос піди високий урожай найбільш трудомістких культур - просапних. Комсомольці були ініціаторами насадження лісосмуг, заклали лісорозсадник на площі 16 га. Лісомеліоративна ланка, яку вони організували, за 2 роки насадила 97,5 га площі надійного заслону суховіям.
Партійна і комсомольська організації, сільська Рада депутатів трудящих велику увагу приділяли спорудженню зрошувальної системи на 1000 гектарах землі, закладці саду на 260 і виноградника на 93 гектарах.
Господарство поповнювалось спеціалістами - агрономами, зоотехніками, ветеринарами, які впроваджували передовий досвід і досягнення науки у сільське господарств. Найбільше в цій справі відзначався зоотехнік А. Л. Юшко. Він щотижня проводив навчання доярок, свинарок, телятниць, навчав їх майстерності догляду за тваринами. Все це дало добрі наслідки. Врожаї щороку зростали на 5-6 цнт. В 1951 році рільництво дало 1363 тис. крб. прибутку, тваринництво - 1720 тисяч, зазальний доход колгоспу перевищив 3 млн. крб. Оплата праці порівняно з 1945 роком зросла у 6 разів.
Прибутки дали можливість колгоспові придбати 3 вантажні автомашини, 75 автонапувалок, електродоїльний апарат, 7 різних машин для кормів, механізувати токи
і подачу води, встановити радіовузол на 242 точки. Зростала й оплата праці трудівників. Колгоспники Ю. Гордієнко, І. Крамар, К. Карапуд, Я. Сайко, М. Проноза та інші одержали по 8 тис. крб. і по 300 пудів хліба за рік. Один з перших фундаторів колгоспу М. П. Онищенко, працюючи ковалем, заробив за рік 2 тонни хліба і 7 тис. карбованців.
26 червня 1952 року районна газета «Вперед» опублікувала Указ Президії Верховної Ради УРСР про нагородяїення орденами і медалями колгоспників артілі ім. Леніна. В житті колгоспу і району то була подія великої ваги. Орден Леніна одержали ланкові К. А. Бабенко, А. Ф. Огнива, М. С. Проноза, П. Г. Середа, Г. Т. Тимошенко, голова С. А. Ніколенко, орден Трудового Червоного Прапора - колгоспниці А. І. Глущенко, М. Ф. Дігтяр, П. П. Донець, К. С. Друзь, М. Є. Запорожець, Ф. Д. Іванова, М. І. Мануйленко, А. А. Печена, Т. І. Полякова, Ф. Ф. Руденко, П. Ф. Сайко, М. О. Стадник, К. 3. Юшко, медаль «За трудову доблесть» - 16 колгоспників, медаль «За трудову відзнаку» - 19.
Успіхи артілі зростали. 1954 року колгосп встановив для снігозатримання 6 тис. щитів, своєчасно провів польові роботи і знову зібрав високий урожай. Одної озимої пшениці зібрано понад 32 тис. цнт (2 тис. цнт - понад план). На той час основне будівництво в селі було завершено. Грошовий доход господарства досяг 5 млн. крб. Через рік він зріс до 9 млн. карбованців.
З осені 1955 року почалось заповнення Каховської водойми. Біля Ленінського спорудили високу захисну дамбу. На той час до колгоспу приїхав видатний український кінодраматург і режисер О. П. Довженко, який кілька років підряд приїздив на будову Каховського гідровузла і цікавився спорудженням цього гіганта на Дніпрі. Олександр Петрович зупинявся у домі голови колгоспу С. А. Ніколенка, мав з ним тривалі і щирі бесіди, познайомився з багатьма іншими трудівниками. Саме там і тоді виникла у письменника ідея створити кінокартину «Поема про море». Чудові
Ленінське
Сторінка 4 з 5
вологи. Навесні 1951 року прокопали канави на полях, щоб тала вода рівномірно розподілялась по всій ріллі. Все це давало добрі наслідки. Врожай зернових 1951 року, досяг 20 цнт з га. Партійна організація артілі Усю пристрасть серця віддавав колгоспним справам бригадир тракторної бригади комуніст Г. М. Саєнко. Він доклав багато сил, щоб чітко налагодити роботу бригади, впровадити прогресивні способи обробітку культур. На добре обладнаному польовому стані було відкрито агітпункт, бібліотеку. Двічі на тиждень виходила стінна газета, яка пропагувала досвід передовиків, критикувала недоліки. Саєнко зумів створити актив з працьовитих колгоспників, організувати допомогу відстаючим ї невдовзі в бригаді не було нікого, хто б не виконував норму. До читання лекцій і доповідей залучалась інтелігенція. Часто виступали перед рільниками агітатори Л. С. Донець, О. І. Бондаренко, А. Я. Булигіна, Д. М. Криштопа.
Велику роль у виробничому житті села відігравала молодь. На той час в комсомольській організації колгоспу було 60 юнаків і дівчат. Комуністи по-дружньому радили, на що насамперед слід звернути увагу, на чому зосередити свої сили. І комітет комсомолу енергійно здійснював ті поради. У колгоспі створили кілька комсомольсько-молодіжних ланок по вирощуванню просапних культур. Понад 20 хлопців і дівчаг пішли працювати на тваринницькі ферми. Створено було комсомольський пі габ контролю за ходом виробництва продуктів тваринництва і рільництва. Добре працювали комсомольсько-молодіжні ланки Марії Ганясі та Ганни Тимошенко. Вони ви рос піди високий урожай найбільш трудомістких культур - просапних. Комсомольці були ініціаторами насадження лісосмуг, заклали лісорозсадник на площі 16 га. Лісомеліоративна ланка, яку вони організували, за 2 роки насадила 97,5 га площі надійного заслону суховіям.
Партійна і комсомольська організації, сільська Рада депутатів трудящих велику увагу приділяли спорудженню зрошувальної системи на 1000 гектарах землі, закладці саду на 260 і виноградника на 93 гектарах.
Господарство поповнювалось спеціалістами - агрономами, зоотехніками, ветеринарами, які впроваджували передовий досвід і досягнення науки у сільське господарств. Найбільше в цій справі відзначався зоотехнік А. Л. Юшко. Він щотижня проводив навчання доярок, свинарок, телятниць, навчав їх майстерності догляду за тваринами. Все це дало добрі наслідки. Врожаї щороку зростали на 5-6 цнт. В 1951 році рільництво дало 1363 тис. крб. прибутку, тваринництво - 1720 тисяч, зазальний доход колгоспу перевищив 3 млн. крб. Оплата праці порівняно з 1945 роком зросла у 6 разів.
Прибутки дали можливість колгоспові придбати 3 вантажні автомашини, 75 автонапувалок, електродоїльний апарат, 7 різних машин для кормів, механізувати токи
і подачу води, встановити радіовузол на 242 точки. Зростала й оплата праці трудівників. Колгоспники Ю. Гордієнко, І. Крамар, К. Карапуд, Я. Сайко, М. Проноза та інші одержали по 8 тис. крб. і по 300 пудів хліба за рік. Один з перших фундаторів колгоспу М. П. Онищенко, працюючи ковалем, заробив за рік 2 тонни хліба і 7 тис. карбованців.
26 червня 1952 року районна газета «Вперед» опублікувала Указ Президії Верховної Ради УРСР про нагородяїення орденами і медалями колгоспників артілі ім. Леніна. В житті колгоспу і району то була подія великої ваги. Орден Леніна одержали ланкові К. А. Бабенко, А. Ф. Огнива, М. С. Проноза, П. Г. Середа, Г. Т. Тимошенко, голова С. А. Ніколенко, орден Трудового Червоного Прапора - колгоспниці А. І. Глущенко, М. Ф. Дігтяр, П. П. Донець, К. С. Друзь, М. Є. Запорожець, Ф. Д. Іванова, М. І. Мануйленко, А. А. Печена, Т. І. Полякова, Ф. Ф. Руденко, П. Ф. Сайко, М. О. Стадник, К. 3. Юшко, медаль «За трудову доблесть» - 16 колгоспників, медаль «За трудову відзнаку» - 19.
Успіхи артілі зростали. 1954 року колгосп встановив для снігозатримання 6 тис. щитів, своєчасно провів польові роботи і знову зібрав високий урожай. Одної озимої пшениці зібрано понад 32 тис. цнт (2 тис. цнт - понад план). На той час основне будівництво в селі було завершено. Грошовий доход господарства досяг 5 млн. крб. Через рік він зріс до 9 млн. карбованців.
З осені 1955 року почалось заповнення Каховської водойми. Біля Ленінського спорудили високу захисну дамбу. На той час до колгоспу приїхав видатний український кінодраматург і режисер О. П. Довженко, який кілька років підряд приїздив на будову Каховського гідровузла і цікавився спорудженням цього гіганта на Дніпрі. Олександр Петрович зупинявся у домі голови колгоспу С. А. Ніколенка, мав з ним тривалі і щирі бесіди, познайомився з багатьма іншими трудівниками. Саме там і тоді виникла у письменника ідея створити кінокартину «Поема про море». Чудові
Дивиться також інші населені пункти району:
- Апостоловський район
- Перше Травня
- Нива Трудова
- Михайлівка
- Кам'янка
- Зеленодольськ
- Володимирівка
- Велика Костромка
- Мар'янське