Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Довяшнком живе тут і досі. В будинках колгоспників, де він побував, бережуть як дорогу реліквію все, що зв'язане з перебуванням видатного митця.
У 1965 році на базі колгоспу ім. Леніна створено радгосп ім. Ілліча. Його директором призначено учасника Великої Вітчизняної війни С. І. Марокко, який два роки перед тим був головою цього колгоспу; секретарем парткому обрано Ф. К. Сидоренка, що закінчив Вищу партійну школу при ЦК КП України. Було далі розширено внутрігосподарську спеціалізацію, переведено відділки на самостійний госпрозрахунок і при тій же площі орної землі, що була в колгоспі, перевиконано план виробництва продукції. Знову провідною у сівозміні стала озима пшениця, як основна зернова культура півдня України. Розширено площі під парами. Відновлено посіви багаторічних і однорічних трав, необхідних для поліпшення родючості грунту.
У 1966 році працівники радгоспу значно перевиконали плани виробництва зерна, соняшнику, овочів, фруктів, сіна, силосу. Врояшй озимої пшениці досяг 28,1 цнт. з га, овочів - 180 цнт. Валовий надій молока становив 21 412 цнт проти плану 15 810. Знизилася собівартість багатьох видів продукції: зернових - на 13 проц., молока - на 8, приросту худоби - на 6 процентів. У 1966 році радгосп побудував ще одну тваринницьку ферму, проклав водогін для господарських потреб на 38 кілометрів.
Високими нагородами відзначила Батьківщина передових трудівників радгоспу. Орденом Леніна нагороджено трактористку Є. Г. Гаврюн, робітницю К. О. Сидоренко, орденом Трудового Червоного Прапора - тракториста А. С. Сайка, пташницю М. П. Качан, робітницю I I. А. Миць, орденом «Знак Пошани» - керуючого відділком П. І. Гогуну, медаллю «За трудову доблесть» - директора радгоспу С. І. Марокко, робітника Я. Г. Плахоту, ланкову Г. А. Парубець, свинаря А. С. Овчаренка, доярку Є. І. Крюкову.
У ювілейному 1967 році радгосп домігся нових успіхів. Врожаї зернових з гектара перевищив на 2,8 цнт рівень 1966 року, а валовий збір озимої пшениці зріс на 10 170 цнт. Валовий надій молока перевищив показник 1966 року на 1730 цнт. Рівень рентабельності рослинництва досяг небувалої цифри - 90 проц. Перевиконувались плани реалізації продукції державі.
Ще в 1952 році до Ленінського переселився рибальський колгосп ім. Богдана Хмельницького. У ньому тепер 114 рибалок. які щороку виловлюють по 7-8 тис. цнт риби. Порівняно з 1959 роком улов артілі у 1967 році зріс майже в півтора рази. Доходи артілі збільшилися з 55 тис. крб. у 1959 до 348 тис. крб. у 1965 році. Тут постійно дбають про збільшення поголів'я риби у водоймі. В рибколгосні пишаються'ланковим І. С. Трегубом та іншими передовиками, які добре виконують свої виробничі завдання. Понад 40 років ловить рибу К. М. Головко. Ще не було такого року, щоб він не виконав плану. Щорічно добуває він в середньому 10 тонн коропа, судака, ляща, щуки, сома. І за цей славний труд К. М. Головко нагороджений орденом Леніна.
Велику діяльність серед трудящих розгортає сільська Рада. Вона виступила ініціатором благоустрою села, посадки дерев і квітників на вулицях, оголосила конкурс на кращу вулицю і кращий дім. Про хід конкурсу регулярно інформували мешканців по радіо. Особливо багато корисного зробила комісія сільради по охороні здоров'я. Вона навела порядок в лікарні і поліклініці, зміцнила медпункти кваліфікованими лікарями, налагодила постачання лікарні продуктами харчування. Комісія по культурно-масовій роботі, діючи в контакті з партійною і комсомольською орі анімаціями колгоспу, добилась поповнення бібліотек новинками літератури, призначила книгонош на ферми і в польові стани, допомогла артілі художньо оформити к.іуб. налагодити гурткову роботу.
Село забудовується, розширюється. Тут є 1473 шлакоблочні і цегляні будинки під шифером або черепицею. В селі багато мотоциклів, легкових автомашин, телевізорів. радіоприймачів, холодильників, пральних машин.
В 1957 році в Ленінському відкрила двері нова двоповерхова школа-десятирічка. Дітей зустріла новорічна ялинка. Понад 400 учнів сіли тоді за парти у просторих і теплих класах. До їх послуг були всі необхідні кабінети, фізкультурний і два читальні зали, їдальня. Тепер у селі три школи: середня і дві восьмирічні, в яких навчається понад тисяча дітей, працює близько 100 вчителів. Середня школа має свій історико-краєзнавчий музей, в якому зібрано пам'ятки старовини, матеріали з історії рідного краю.
Каховське море створило довкола курортний мікроклімат. Море служить людям: електричним світлом залиті тепер тисячі сіл Придніпров'я. Дзюрчить вода у каналах, що дають вологу колгоспним і радгоспним ланам. Електричний струм Каховської та інших гідростанцій постачає енергію новим заводам, фабрикам, шахтам, рчоі піпчим селищам і містам.
Мрії Ілліча народ успішно втілює в життя.
Ленінське
Сторінка 5 з 5
працьовиті люди Ленінського стали прообразами героїв фільму. «Поема про море», як видатний твір часу, ввійшла до скарбниці українського радянського кіномистецтва. Пам'ять про відвідини цих земель О. П. У 1965 році на базі колгоспу ім. Леніна створено радгосп ім. Ілліча. Його директором призначено учасника Великої Вітчизняної війни С. І. Марокко, який два роки перед тим був головою цього колгоспу; секретарем парткому обрано Ф. К. Сидоренка, що закінчив Вищу партійну школу при ЦК КП України. Було далі розширено внутрігосподарську спеціалізацію, переведено відділки на самостійний госпрозрахунок і при тій же площі орної землі, що була в колгоспі, перевиконано план виробництва продукції. Знову провідною у сівозміні стала озима пшениця, як основна зернова культура півдня України. Розширено площі під парами. Відновлено посіви багаторічних і однорічних трав, необхідних для поліпшення родючості грунту.
У 1966 році працівники радгоспу значно перевиконали плани виробництва зерна, соняшнику, овочів, фруктів, сіна, силосу. Врояшй озимої пшениці досяг 28,1 цнт. з га, овочів - 180 цнт. Валовий надій молока становив 21 412 цнт проти плану 15 810. Знизилася собівартість багатьох видів продукції: зернових - на 13 проц., молока - на 8, приросту худоби - на 6 процентів. У 1966 році радгосп побудував ще одну тваринницьку ферму, проклав водогін для господарських потреб на 38 кілометрів.
Високими нагородами відзначила Батьківщина передових трудівників радгоспу. Орденом Леніна нагороджено трактористку Є. Г. Гаврюн, робітницю К. О. Сидоренко, орденом Трудового Червоного Прапора - тракториста А. С. Сайка, пташницю М. П. Качан, робітницю I I. А. Миць, орденом «Знак Пошани» - керуючого відділком П. І. Гогуну, медаллю «За трудову доблесть» - директора радгоспу С. І. Марокко, робітника Я. Г. Плахоту, ланкову Г. А. Парубець, свинаря А. С. Овчаренка, доярку Є. І. Крюкову.
У ювілейному 1967 році радгосп домігся нових успіхів. Врожаї зернових з гектара перевищив на 2,8 цнт рівень 1966 року, а валовий збір озимої пшениці зріс на 10 170 цнт. Валовий надій молока перевищив показник 1966 року на 1730 цнт. Рівень рентабельності рослинництва досяг небувалої цифри - 90 проц. Перевиконувались плани реалізації продукції державі.
Ще в 1952 році до Ленінського переселився рибальський колгосп ім. Богдана Хмельницького. У ньому тепер 114 рибалок. які щороку виловлюють по 7-8 тис. цнт риби. Порівняно з 1959 роком улов артілі у 1967 році зріс майже в півтора рази. Доходи артілі збільшилися з 55 тис. крб. у 1959 до 348 тис. крб. у 1965 році. Тут постійно дбають про збільшення поголів'я риби у водоймі. В рибколгосні пишаються'ланковим І. С. Трегубом та іншими передовиками, які добре виконують свої виробничі завдання. Понад 40 років ловить рибу К. М. Головко. Ще не було такого року, щоб він не виконав плану. Щорічно добуває він в середньому 10 тонн коропа, судака, ляща, щуки, сома. І за цей славний труд К. М. Головко нагороджений орденом Леніна.
Велику діяльність серед трудящих розгортає сільська Рада. Вона виступила ініціатором благоустрою села, посадки дерев і квітників на вулицях, оголосила конкурс на кращу вулицю і кращий дім. Про хід конкурсу регулярно інформували мешканців по радіо. Особливо багато корисного зробила комісія сільради по охороні здоров'я. Вона навела порядок в лікарні і поліклініці, зміцнила медпункти кваліфікованими лікарями, налагодила постачання лікарні продуктами харчування. Комісія по культурно-масовій роботі, діючи в контакті з партійною і комсомольською орі анімаціями колгоспу, добилась поповнення бібліотек новинками літератури, призначила книгонош на ферми і в польові стани, допомогла артілі художньо оформити к.іуб. налагодити гурткову роботу.
Село забудовується, розширюється. Тут є 1473 шлакоблочні і цегляні будинки під шифером або черепицею. В селі багато мотоциклів, легкових автомашин, телевізорів. радіоприймачів, холодильників, пральних машин.
В 1957 році в Ленінському відкрила двері нова двоповерхова школа-десятирічка. Дітей зустріла новорічна ялинка. Понад 400 учнів сіли тоді за парти у просторих і теплих класах. До їх послуг були всі необхідні кабінети, фізкультурний і два читальні зали, їдальня. Тепер у селі три школи: середня і дві восьмирічні, в яких навчається понад тисяча дітей, працює близько 100 вчителів. Середня школа має свій історико-краєзнавчий музей, в якому зібрано пам'ятки старовини, матеріали з історії рідного краю.
Каховське море створило довкола курортний мікроклімат. Море служить людям: електричним світлом залиті тепер тисячі сіл Придніпров'я. Дзюрчить вода у каналах, що дають вологу колгоспним і радгоспним ланам. Електричний струм Каховської та інших гідростанцій постачає енергію новим заводам, фабрикам, шахтам, рчоі піпчим селищам і містам.
Мрії Ілліча народ успішно втілює в життя.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Апостоловський район
- Перше Травня
- Нива Трудова
- Михайлівка
- Кам'янка
- Зеленодольськ
- Володимирівка
- Велика Костромка
- Мар'янське