Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Створюються зелені масиви - парки, сквери, бульвари в усіх районах міст. Зелені насадження та фруктові сади є також у межах заводських територій. Заводом-садом по праву називають Дніпродзержинський коксохімічний
завод.
Заводський район - серце міста, його адміністративний та культурний центр - найбільш опоряджена і пожвавлена його частина. Головною магістраллю, архітектурною і транспортною віссю Дніпродзержинська є проспект ім. В. І. Леніна. В центрі проспекту - широка площа, на якій споруджено в листопаді 1958 року пам'ятник вождеві й організаторові Радянської держави В. І. Леніну.
Органи Радянської влади постійно піклуються про дальше поліпшення обслуговування населення - удосконалення міської сітки водогону, каналізації, газифікації тощо. У розпорядженні міського автомобільного парку - 220 автобусів, трамвайного -135 вагонів.
За роки семирічки товарооборот збільшився на 24,2 млн. крб., а в 1965 році дорівнював вже 102,2 млн. карбованців.
Рік у рік поліпшується медичне обслуговування населення. Мережа охорони здоров'я міста налічує 42 лікувальні та санітарні заклади, серед них - 8 лікарень на 2300 ліжок, 3 диспансери, 12 поліклінік. Функціонують дитяча лікарня, диспансери, водолікарня, зубопротезна поліклініка, швидка та невідкладна медична допомога. У медичних установах працюють 557 лікарів і майже 2 тис. чол. середнього медичного персоналу. Кадри з середньою медичною освітою готує медичне училище.
В місті 41 загальноосвітня школа, 13 шкіл робітничої молоді, 4 школи-інтернати, в яких навчається понад 43 тис. учнів.
Більше 12 тис. дітей виховується у дошкільних закладах. Серед великого педагогічного колективу Дніпродзержинська - заслужені вчителі школи УРСР Г. Г. Панишева, М. Д. Шрам, І. А. Гавеля, Ф. М. Карайбіда, В. І. Конькова, Т. Г. Цисєцька, Ф. П. Андрієвський, В. Г. Картамишева.
Значна увага приділяється підготовці висококваліфікованих інженерно-технічних кадрів. З цією метою вечірній металургійний інститут був реорганізованим у 1960 році на перший у республіці завод-втуз ім. М. І. Арсенічева. У 1967 році він перетворений на індустріальний інститут, в якому навчається близько 3200 студентів.
З середніх спеціальних навчальних закладів у місті є металургійний, індустріальний, економічний, торговельний, заочний хіміко-технологічний, промислового транспорту і енергетичний технікуми, в яких навчається 9 тис. учнів.
Тільки за два останні роки навчальними закладами міста було підготовлено для народного господарства 17,5 тис. спеціалістів.
Кваліфікованих робітників для металургійної та інших галузей промисловості готують також 7 профтехучилищ, де навчається більше 3000 чоловік.
Значну навчальну і політико-виховну роботу проводять Будинок політичної освіти міськкому КП України та міська організація товариства «Знання».
Творчо працює міське літературне об'єднання, в яке входить більше 40 літераторів. Перу письменника-дніпродзержинця О. В. Коваленка належить поетичний переклад українською мовою староруської літературної пам'ятки «Слово о полку
Ігоревім», що дістав високе визнання літературної громадськості в нашій країні та за рубежем. Великого розвитку в місті набула бібліотечна справа: тут 10 міських бібліотек та 126 бібліотек різних відомств і організацій, книжковий фонд яких перевищив 2 млн. томів.
До послуг трудящих широка мережа культурно-освітніх установ. При Палаці культури металургів працюють народний драматичний театр, хореографічний, хоровий, художнього слова та інші гуртки, заслужена капела бандуристів Української РСР. Танцювальний колектив «Дніпро» - лауреат VI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві. Він відзначений двома золотими медалями та Дипломом І ступєня Міжнародного конкурсу. «Дніпро» також удостоєний почесного звання заслуженого танцювального колективу Української РСР. Його виступи високо оцінені не тільки радянськими, а й зарубіжними глядачами в Чехословаччині, Болгарії, Фінляндії, Японії.
Значну роботу по організації відпочинку трудящих проводять палаци культури ім. Горького, будівельників і вагонобудівників. В місті 14 клубів, 5 кінотеатрів та 15 кіноустановок. Для позашкільної роботи з учнями відкрито міський Палац піонерів та школярів ім. Олега Кошового.
Рік у рік зростає значення Музею історії міста, створеного в 1957 році за ініціативою старих більшовиків - учасників революційних подій, який весь час поповнюється новими експонатами. 16 картин першої серії «З іскри - полум'я» подарував музею колишній робітник Дніпровського заводу український радянський художник В. Ф. Овчинников.
Дніпродзержинськ
Сторінка 16 з 17
станції Баглій. Тут переважають 2-3-поверхові будівлі з прямими кварталами, асфальтованими вулицями.Створюються зелені масиви - парки, сквери, бульвари в усіх районах міст. Зелені насадження та фруктові сади є також у межах заводських територій. Заводом-садом по праву називають Дніпродзержинський коксохімічний
Заводський район - серце міста, його адміністративний та культурний центр - найбільш опоряджена і пожвавлена його частина. Головною магістраллю, архітектурною і транспортною віссю Дніпродзержинська є проспект ім. В. І. Леніна. В центрі проспекту - широка площа, на якій споруджено в листопаді 1958 року пам'ятник вождеві й організаторові Радянської держави В. І. Леніну.
Органи Радянської влади постійно піклуються про дальше поліпшення обслуговування населення - удосконалення міської сітки водогону, каналізації, газифікації тощо. У розпорядженні міського автомобільного парку - 220 автобусів, трамвайного -135 вагонів.
За роки семирічки товарооборот збільшився на 24,2 млн. крб., а в 1965 році дорівнював вже 102,2 млн. карбованців.
Рік у рік поліпшується медичне обслуговування населення. Мережа охорони здоров'я міста налічує 42 лікувальні та санітарні заклади, серед них - 8 лікарень на 2300 ліжок, 3 диспансери, 12 поліклінік. Функціонують дитяча лікарня, диспансери, водолікарня, зубопротезна поліклініка, швидка та невідкладна медична допомога. У медичних установах працюють 557 лікарів і майже 2 тис. чол. середнього медичного персоналу. Кадри з середньою медичною освітою готує медичне училище.
В місті 41 загальноосвітня школа, 13 шкіл робітничої молоді, 4 школи-інтернати, в яких навчається понад 43 тис. учнів.
Більше 12 тис. дітей виховується у дошкільних закладах. Серед великого педагогічного колективу Дніпродзержинська - заслужені вчителі школи УРСР Г. Г. Панишева, М. Д. Шрам, І. А. Гавеля, Ф. М. Карайбіда, В. І. Конькова, Т. Г. Цисєцька, Ф. П. Андрієвський, В. Г. Картамишева.
Значна увага приділяється підготовці висококваліфікованих інженерно-технічних кадрів. З цією метою вечірній металургійний інститут був реорганізованим у 1960 році на перший у республіці завод-втуз ім. М. І. Арсенічева. У 1967 році він перетворений на індустріальний інститут, в якому навчається близько 3200 студентів.
З середніх спеціальних навчальних закладів у місті є металургійний, індустріальний, економічний, торговельний, заочний хіміко-технологічний, промислового транспорту і енергетичний технікуми, в яких навчається 9 тис. учнів.
Тільки за два останні роки навчальними закладами міста було підготовлено для народного господарства 17,5 тис. спеціалістів.
Кваліфікованих робітників для металургійної та інших галузей промисловості готують також 7 профтехучилищ, де навчається більше 3000 чоловік.
Значну навчальну і політико-виховну роботу проводять Будинок політичної освіти міськкому КП України та міська організація товариства «Знання».
Творчо працює міське літературне об'єднання, в яке входить більше 40 літераторів. Перу письменника-дніпродзержинця О. В. Коваленка належить поетичний переклад українською мовою староруської літературної пам'ятки «Слово о полку
Ігоревім», що дістав високе визнання літературної громадськості в нашій країні та за рубежем. Великого розвитку в місті набула бібліотечна справа: тут 10 міських бібліотек та 126 бібліотек різних відомств і організацій, книжковий фонд яких перевищив 2 млн. томів.
До послуг трудящих широка мережа культурно-освітніх установ. При Палаці культури металургів працюють народний драматичний театр, хореографічний, хоровий, художнього слова та інші гуртки, заслужена капела бандуристів Української РСР. Танцювальний колектив «Дніпро» - лауреат VI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві. Він відзначений двома золотими медалями та Дипломом І ступєня Міжнародного конкурсу. «Дніпро» також удостоєний почесного звання заслуженого танцювального колективу Української РСР. Його виступи високо оцінені не тільки радянськими, а й зарубіжними глядачами в Чехословаччині, Болгарії, Фінляндії, Японії.
Значну роботу по організації відпочинку трудящих проводять палаци культури ім. Горького, будівельників і вагонобудівників. В місті 14 клубів, 5 кінотеатрів та 15 кіноустановок. Для позашкільної роботи з учнями відкрито міський Палац піонерів та школярів ім. Олега Кошового.
Рік у рік зростає значення Музею історії міста, створеного в 1957 році за ініціативою старих більшовиків - учасників революційних подій, який весь час поповнюється новими експонатами. 16 картин першої серії «З іскри - полум'я» подарував музею колишній робітник Дніпровського заводу український радянський художник В. Ф. Овчинников.