Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Для придушення революційного руху селян у квітні 1906 року в Аули прибув
становий пристав Верхньодніпровського повіту з загоном козаків. 18 квітня були заарештовані 54 учасники розгрому поміщицького маєтку. Заарештованих зганяли до сільської управи, де люто били нагаями і різками. Селян зобов'язали відшкодувати економії збитки на суму 7429 карбованців.
Проводення столипінської аграрної реформи прискорило розвиток капіталізму на селі. В цей період в Аулах зміцнюються куркульські господарства, які завдяки новий аграрним законам дістали можливість скуповувати у бідняків землю за безцінь. У 1908 році в селі налічувалось 813 дворів з населенням 5058 чоловік. Всього надільної землі було 5908,63 десятини, а розмір наділу в середньому становив 6,4 десятини.
Посилився процес дальшого розшарування селянства і формування сільськогосподарських пролетарів. Куркулі дедалі частіше почали застосовувати у своїх господарствах сільськогосподарські машини, використовувати найману працю. Окремі куркульські господарства мали вітряні млини, сукновальні тощо. Багато з них торгували зерном.
Перша світова імперіалістична війна ще більше підірвала господарство села. Внаслідок мобілізації на фронт багато селянських дворів в Аулах лишились без робочих рук. Ще більше загострилися класові суперечності, зростала ненависть бідноти до царського ладу.
Коли до Аулів дійшла звістка про повалення царського уряду, селяни вигнали старосту сільської управи
і обрали селянський комітет. Всі важливі питання обговорювалися на сходах жителів села. Так, у вересні 1917 року спочатку комітет, а потім загальні збори ухвалили запровадити в школі навчання українською мовою. Ця постанова була надіслана до Катеринославської повітової земської управи. Характерно, що 302 учасники сходу поставили під нею замість підпису хрестики і тільки 10 селян змогли її підписати.
Активними учасниками боротьби за встановлення Радянської влади в селі були П. М. Лелека, М. В. Яблуков, Л. О. Душка, І. К. Удовицький та інші. З допомогою робітників Кам'янського вони проводили пропагандистську роботу, а також створили загін по охороні порядку в селі. До червоногвардійських загонів Кам'янського вступили А. С. Білоус, К. С. Осінній, І. М. Василенко та інші.
На початку січня 1918 року в селі було встановлено Радянську владу. Органом її став революційний комітет на чолі з бідняком Н. Ю. Денисенком. Ревком встановив тісний контакт з Радою робітничих і солдатських депутатів Кам'янського.
Австро-нїмецькі загарбники, що вступили в село у квітні 1918 року, вчинили розправу над тими, хто йшов за більшовиками. Найменший опір населення жорстоко придушувався. Так, непокірних окупанти зганяли на окреме поле, де тримали по кілька днів голодними, без води.
Загато мешканців Аулів із зброєю в руках захищали Радянську владу і боролись з ворогами на фронтах громадянської війни або в партизанських загонах. Наприкінці 1919 року Аули та їх околиці стали місцем кровопролитних боїв частин Червоної Армії проти денікінців. Тут героїчно загинув у бою з ворогами революції один з активних борців за Радянську владу на Катеринославщині О. О. Каверін.
Нанрикінці грудня 1919 року Червона Армія визволила село від білогвардійців. З і Відновилась Радянська влада: на початку 1920 року відбулися вибори до сільської Ради, головою якої став С. Й. Півненко. Для згуртування бідноти, для залучення її
до радянського будівництва, а також для організованої боротьби з куркулями, того ж року було утворено комітет незаможних селян на чолі з активним учасником встановлення Радянської влади в Аулах П. Блохою. У 1923 році комітет організував в Аулах касу взаємодопомоги, для якої виділили близько ЗО га землі. Врожаї з цієї землі розподілялися між найбіднішими жителями.
Сільська Рада, і КНС під керівництвом Романківської волосної партійної організації, до складу якої входив житель села Ю. М. Душка, займалися розподілом поміщицької, куркульської та церковної земель, активно сприяли виконанню продподатку, організували боротьбу з бандитизмом, а також проводили широку пропагандистську і агітаційну роботу серед населення по роз'ясненню політики Партії і заходів Радянської влади на селі.
Комсомольська молодь допомагала місцевим органам влади дбати про підвищення культури населення.
Комсомольська організація виникла тут у 1923 році. Одними з перших комсомольців були М. К. Бельговський, В. Терещенко, О. Яблуков. Секретарем обрали Н. М. Лосенка. Діяли гуртки по ліквідації неписьменності, гуртки по вивченню політграмоти, влаштовувались читки газет, проводилась антирелігійна пропаганда. З ініціативи комсомольців у 1923 році було
Аули
Сторінка 2 з 6
Новоселівської селянської спілки. Ця спілка тільки часткопо відбивала революційні настрої селян, вона виступала за розв'язання земельного питання мирним шляхом.Для придушення революційного руху селян у квітні 1906 року в Аули прибув
Проводення столипінської аграрної реформи прискорило розвиток капіталізму на селі. В цей період в Аулах зміцнюються куркульські господарства, які завдяки новий аграрним законам дістали можливість скуповувати у бідняків землю за безцінь. У 1908 році в селі налічувалось 813 дворів з населенням 5058 чоловік. Всього надільної землі було 5908,63 десятини, а розмір наділу в середньому становив 6,4 десятини.
Посилився процес дальшого розшарування селянства і формування сільськогосподарських пролетарів. Куркулі дедалі частіше почали застосовувати у своїх господарствах сільськогосподарські машини, використовувати найману працю. Окремі куркульські господарства мали вітряні млини, сукновальні тощо. Багато з них торгували зерном.
Перша світова імперіалістична війна ще більше підірвала господарство села. Внаслідок мобілізації на фронт багато селянських дворів в Аулах лишились без робочих рук. Ще більше загострилися класові суперечності, зростала ненависть бідноти до царського ладу.
Коли до Аулів дійшла звістка про повалення царського уряду, селяни вигнали старосту сільської управи
і обрали селянський комітет. Всі важливі питання обговорювалися на сходах жителів села. Так, у вересні 1917 року спочатку комітет, а потім загальні збори ухвалили запровадити в школі навчання українською мовою. Ця постанова була надіслана до Катеринославської повітової земської управи. Характерно, що 302 учасники сходу поставили під нею замість підпису хрестики і тільки 10 селян змогли її підписати.
Активними учасниками боротьби за встановлення Радянської влади в селі були П. М. Лелека, М. В. Яблуков, Л. О. Душка, І. К. Удовицький та інші. З допомогою робітників Кам'янського вони проводили пропагандистську роботу, а також створили загін по охороні порядку в селі. До червоногвардійських загонів Кам'янського вступили А. С. Білоус, К. С. Осінній, І. М. Василенко та інші.
На початку січня 1918 року в селі було встановлено Радянську владу. Органом її став революційний комітет на чолі з бідняком Н. Ю. Денисенком. Ревком встановив тісний контакт з Радою робітничих і солдатських депутатів Кам'янського.
Австро-нїмецькі загарбники, що вступили в село у квітні 1918 року, вчинили розправу над тими, хто йшов за більшовиками. Найменший опір населення жорстоко придушувався. Так, непокірних окупанти зганяли на окреме поле, де тримали по кілька днів голодними, без води.
Загато мешканців Аулів із зброєю в руках захищали Радянську владу і боролись з ворогами на фронтах громадянської війни або в партизанських загонах. Наприкінці 1919 року Аули та їх околиці стали місцем кровопролитних боїв частин Червоної Армії проти денікінців. Тут героїчно загинув у бою з ворогами революції один з активних борців за Радянську владу на Катеринославщині О. О. Каверін.
Нанрикінці грудня 1919 року Червона Армія визволила село від білогвардійців. З і Відновилась Радянська влада: на початку 1920 року відбулися вибори до сільської Ради, головою якої став С. Й. Півненко. Для згуртування бідноти, для залучення її
до радянського будівництва, а також для організованої боротьби з куркулями, того ж року було утворено комітет незаможних селян на чолі з активним учасником встановлення Радянської влади в Аулах П. Блохою. У 1923 році комітет організував в Аулах касу взаємодопомоги, для якої виділили близько ЗО га землі. Врожаї з цієї землі розподілялися між найбіднішими жителями.
Сільська Рада, і КНС під керівництвом Романківської волосної партійної організації, до складу якої входив житель села Ю. М. Душка, займалися розподілом поміщицької, куркульської та церковної земель, активно сприяли виконанню продподатку, організували боротьбу з бандитизмом, а також проводили широку пропагандистську і агітаційну роботу серед населення по роз'ясненню політики Партії і заходів Радянської влади на селі.
Комсомольська молодь допомагала місцевим органам влади дбати про підвищення культури населення.
Комсомольська організація виникла тут у 1923 році. Одними з перших комсомольців були М. К. Бельговський, В. Терещенко, О. Яблуков. Секретарем обрали Н. М. Лосенка. Діяли гуртки по ліквідації неписьменності, гуртки по вивченню політграмоти, влаштовувались читки газет, проводилась антирелігійна пропаганда. З ініціативи комсомольців у 1923 році було
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоноіванівка
- Семенівка
- Преображенка
- Покровка
- Новоселівка
- Маломихайлівка
- Кудашівка
- Катеринопіль
- Жовтневе
- Гуляйполе
- Ганно-Зачатівка
- Болтишка
- Адамівка
- Щорськ