Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У відбудовний період комсомольці села активно допомагали партійним і радянським органам у боротьбі з куркульством, яке намагалось відстояти
свої економічні позиції. Куркулі перешкоджали здійсненню заходів Радянської влади, провадили антирадянську агітацію, зривали здачу хліба державі, чинили замахи на партійних та комсомольських працівників. У 1925 році парторганізація Кам'янського металургійного заводу ім. Дзержинського послала до Аулів для зміцнення місцевого комсомольського осередку молодого робітника М. Заварихіна. Комсомольці обрали його секретарем. Працюючи завідуючим сільбудом, М. Заварихін організував випуск стінгазет, в яких викривалися підступні дії ворожих елементів. Люту ненависть затаїли куркулі проти комсомольського ватажка. Коли 23 листопада 1926 року М. Заварихін виступав перед молоддю села з полум'яною промовою, закликаючи до нещадної боротьби з куркулями, ворожа куля обірвала життя двадцятирічного юнака.
Партійна організація села, яка оформилась у 1925 році першим секретарем її був обраний Ю. М. Душка, постійно дбала про відбудову і дальший розвиток сільського господарства. Комуністи залучали селян до кооперації, переконували їх в необхідності соціалістичної перебудови господарства. В 1925 році 25 незаможних господарств села придбали з допомогою держави трактор і організували машинно- тракторне товариство. Було засновано також меліоративне товариство, яке об'єднувало 282 селянські господарства.
На початку 1928 року в Аулах з ініціативи комуністів, комсомольців та членів комнезаму 13 бідняцьких господарств об'єдналися в товариство спільного обробітку землі ТСОЗ. Першими членами цього колективного господарства були селяни бідняки О. С. Головаха, Т. С. Білоус, І. Плакучий, О. Остапенко, Петро і Григорій Бейгули, П. П. Курило, П. Ладиковський, М. Грінченко, О. Щербаченко, Ф. Сторожки, Д. Терещенко. Назвали його - «Шлях до кращого життя». Головою ТСОЗу обрали П. Є. Сухого.
ТСОЗ спочатку мав 49,8 га орної землі, розкиданої невеличкими клаптиками між ділянками одноосібних господарств. У вересні 1929 року для нього відвели суцільний земельний масив у 139,6 га біля урочища Недайводи, а через рік товариство
реорганізувалось на сільськогосподарську артіль під назвою «До кращого життя». Очолив її комуніст Н. М. Лосенко нині пенсіонер. В 1930 році в Аулах було засновано ще один колгосп - ім. VII з'їзду Рад.
Рік у рік зміцнювали свою економіку колгоспи села. Створювалась необхідна база для заможного і культурного життя. Завдяки успіхам у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур та розвитку тваринництва в 1940 році аульський колгосп «До кращого життя» став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. До Книги пошани було занесено імена передовиків сільського господарства села Аулів - тваринників Є. Р. Бабенка, П. Ф. Горбоноса, рільника 0. С. Чувила.
Велику допомогу жителям Аулів у соціалістичній перебудові села подавали робітники промислових підприємств Дніпропетровська та Дніпродзержинська. Вони проводили массово-політичну роботу серед селян, брали участь у діяльності громадських організацій. Зокрема, один із кращих робітників заводу ім. Дзержинського комуніст Г. М. Бориков працював в Аулах головою сільської Ради, а потім директором Криничанської МТС, яка обслуговувала аульські колгоспи. За допомогою Дніпропетровського товариства культурного зв'язку міста з селом було споруджено клуб.
Напередодні Великої Вітчизняної війни в Аулах працювали середня, дві семирічні школи, клуб на 400 місць та ін. культосвітні установи. Значно поліпшилось медичне обслуговування населення, діяла амбулаторія, в якій працювали досвідчені лікарі. Змінився також зовнішній вигляд Аулів. Цьому сприяло проведення місячників по благоустрою села, під час яких висаджувались дерева, розбивалися клумби, впорядковувались вулиці.
З перших днів Великої Вітчизняної війни, коли значну частину колгоспників було призвано до лав Червоної Армії, партійна організація Аулів відібрала випробуваних комуністів для роботи в нелегальних умовах, визначила явочні квартири, виділила потрібні засоби для підпільних дій. Криничанський райком партії призначим чотирьох членів партії - В. С. Терещенка він став секретарем підпільної партійної організації, Г. М. Борикова, І. А. Гриньова, І. І. Стольника - для керівництва боротьбою.
19 серпня 1941 року Аули були окуповані німецькими загарбниками. У вересні 1941 року заарештували члена підпільної групи Г. М. Борикова. Гітлерівці люто катували його: підвішували, викручували руки, примусили викопати для себе яму. Комуніст Г. М. Бориков мужньо переніс тортури і загинув як герой. У передсмертну хвилину він плюнув катам в обличчя і сказав: «В свій час я був чапаєвцем і тепер помру, як чапаєвець». Фашисти насильно вивезли до Німеччини 317 аульських юнаків і дівчат.
Аули
Сторінка 3 з 6
відкрито хату-читальню, а згодом сільбуд, створювались гуртки художньої самодіяльності.У відбудовний період комсомольці села активно допомагали партійним і радянським органам у боротьбі з куркульством, яке намагалось відстояти
Партійна організація села, яка оформилась у 1925 році першим секретарем її був обраний Ю. М. Душка, постійно дбала про відбудову і дальший розвиток сільського господарства. Комуністи залучали селян до кооперації, переконували їх в необхідності соціалістичної перебудови господарства. В 1925 році 25 незаможних господарств села придбали з допомогою держави трактор і організували машинно- тракторне товариство. Було засновано також меліоративне товариство, яке об'єднувало 282 селянські господарства.
На початку 1928 року в Аулах з ініціативи комуністів, комсомольців та членів комнезаму 13 бідняцьких господарств об'єдналися в товариство спільного обробітку землі ТСОЗ. Першими членами цього колективного господарства були селяни бідняки О. С. Головаха, Т. С. Білоус, І. Плакучий, О. Остапенко, Петро і Григорій Бейгули, П. П. Курило, П. Ладиковський, М. Грінченко, О. Щербаченко, Ф. Сторожки, Д. Терещенко. Назвали його - «Шлях до кращого життя». Головою ТСОЗу обрали П. Є. Сухого.
ТСОЗ спочатку мав 49,8 га орної землі, розкиданої невеличкими клаптиками між ділянками одноосібних господарств. У вересні 1929 року для нього відвели суцільний земельний масив у 139,6 га біля урочища Недайводи, а через рік товариство
реорганізувалось на сільськогосподарську артіль під назвою «До кращого життя». Очолив її комуніст Н. М. Лосенко нині пенсіонер. В 1930 році в Аулах було засновано ще один колгосп - ім. VII з'їзду Рад.
Рік у рік зміцнювали свою економіку колгоспи села. Створювалась необхідна база для заможного і культурного життя. Завдяки успіхам у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур та розвитку тваринництва в 1940 році аульський колгосп «До кращого життя» став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. До Книги пошани було занесено імена передовиків сільського господарства села Аулів - тваринників Є. Р. Бабенка, П. Ф. Горбоноса, рільника 0. С. Чувила.
Велику допомогу жителям Аулів у соціалістичній перебудові села подавали робітники промислових підприємств Дніпропетровська та Дніпродзержинська. Вони проводили массово-політичну роботу серед селян, брали участь у діяльності громадських організацій. Зокрема, один із кращих робітників заводу ім. Дзержинського комуніст Г. М. Бориков працював в Аулах головою сільської Ради, а потім директором Криничанської МТС, яка обслуговувала аульські колгоспи. За допомогою Дніпропетровського товариства культурного зв'язку міста з селом було споруджено клуб.
Напередодні Великої Вітчизняної війни в Аулах працювали середня, дві семирічні школи, клуб на 400 місць та ін. культосвітні установи. Значно поліпшилось медичне обслуговування населення, діяла амбулаторія, в якій працювали досвідчені лікарі. Змінився також зовнішній вигляд Аулів. Цьому сприяло проведення місячників по благоустрою села, під час яких висаджувались дерева, розбивалися клумби, впорядковувались вулиці.
З перших днів Великої Вітчизняної війни, коли значну частину колгоспників було призвано до лав Червоної Армії, партійна організація Аулів відібрала випробуваних комуністів для роботи в нелегальних умовах, визначила явочні квартири, виділила потрібні засоби для підпільних дій. Криничанський райком партії призначим чотирьох членів партії - В. С. Терещенка він став секретарем підпільної партійної організації, Г. М. Борикова, І. А. Гриньова, І. І. Стольника - для керівництва боротьбою.
19 серпня 1941 року Аули були окуповані німецькими загарбниками. У вересні 1941 року заарештували члена підпільної групи Г. М. Борикова. Гітлерівці люто катували його: підвішували, викручували руки, примусили викопати для себе яму. Комуніст Г. М. Бориков мужньо переніс тортури і загинув як герой. У передсмертну хвилину він плюнув катам в обличчя і сказав: «В свій час я був чапаєвцем і тепер помру, як чапаєвець». Фашисти насильно вивезли до Німеччини 317 аульських юнаків і дівчат.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоноіванівка
- Семенівка
- Преображенка
- Покровка
- Новоселівка
- Маломихайлівка
- Кудашівка
- Катеринопіль
- Жовтневе
- Гуляйполе
- Ганно-Зачатівка
- Болтишка
- Адамівка
- Щорськ