Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
. Поряд з відновленням зернового господарства велика увага приділялася городництву. В 1944 році овочі вирощувалися на 92,7 га. На великих площах були закладені нові сади. Наступного року у колгоспі «До кращого життя» працювали 2 рільничі бригади і городня, в якій налічувалось 187 чоловік. Під технічні культури було відведено 65,1 га землі.
Певних зрушень досягли трудівники села також в розвитку тваринництва, птахівництва. В господарствах значно збільшилася кількість корів, свиней, овець, птиці. План середньорічних надоїв молока від однієї корови за 1945 рік був перевиконаний на 115 проц. Підвищилась вартість трудодня.
Держава подала допомогу аульським колгоспам посівним матеріалом, а також технікою. У 1945 році тут працювали 2 двигуни, 26 кінних плугів, 12 лобогрійок, 7 віялок тощо. Однак зовсім не було тракторів, комбайнів та автомашин. До того ж начувалась гостра нестача тяглової сили і тому колгоспи значну увагу приділяли розведенню коней, волів та корів.
У 1944-1945 рр. повністю відновили роботу аульські підприємства по обробці сільськогосподарської сировини і ремонту колгоспної техніки. Стали до ладу 2 кузні, Майстерні транспортного інвентаря, черепична майстерня, механічний млин, крупорушка, вітряний млин.
Дальшому піднесенню сільськогосподарського виробництва сприяло укрупнення господарств. У 1950 році колгоспи «До кращого життя» і «VII з'їзд Рад» - злилися в один - ім. Свердлова. Це дало змогу поліпшити керівництво господарство зменшити витрати на утримання адміністративно-обслуговуючого персоналу, раціональніше використовувати техніку, посівний фонд, землю. Кількість орної землі зросла до 2129,8 га, площа під городніми культурами до 71,9 гектара. Якщо в 1951 році колгосп одержав 1013 тис. крб. прибутку, в т. ч. 275 тис. - від тваринництва, то в 1953 році - 1810 тис. крб., з них 825 тис.- від тваринництва. За цей же період значно підвищилась урожайність зернових, особливо кукурудзи: збір зернових з га становив 20 цнт проти 16,3, а кукурудзи - 30,6 цнт проти 18,5 у 1951 році.
Завдяки зрошуванню земель колгосп ім. Свердлова зміг збільшити площу орної землі до 2149,3 га під зерновими та технічними культурами, до - 116,9 га під городами й садами, значно підвищити продуктивність сільськогосподарської праці, збільшити виробництво зерна, картоплі, овочів. У селі працює державна дослідна станція. Впроваджувані за її рекомендаціями нові методи обробітку грунту і сівби також допомагають підвищувати продуктивність праці.
Збільшення основного фонду, грошових доходів колгоспу, піднесення добробуту трудящих значною мірою сприяло зростанню населення Аулів. Тільки з 1954 ію 1955 рік кількість колгоспних дворів збільшилася з 257 до 314. Широко розгорнулось у селі культурно-побутове будівництво. В 1956 році Аули були повністю електрифіковані. В тому ж році поблизу села розпочалося спорудження Дніпродзержинської гідроелектростанції. У червні 1958 року, за рішенням Дніпропетровського облвиконкому Аули були віднесені до категорії селищ міського типу.
Бурхливо розвивалися Аули в роки семирічки і нової п'ятирічки 1966- 1970 рр. Велике значення для зміцнення економіки має спеціалізація колгоспу ім. Свердлова на виробництві м'яса і молока. У 1965 році тут налічувалось 2250 голів великої рогатої худоби в т. ч. 420 корів, 5790 свиней у т. ч. 500 свиноматок.
Поряд з тваринництвом в колгоспі розвивається також хліборобство. Площа орних земель досягає 6192,2 га. Після березневого 1965 року Пленуму ЦК КПСС артіль з допомогою держави значно поповнила парк сільськогосподарської техніки. В 1966 році вона мала ЗО тракторів, 22 комбайни різних марок, 28 вантажних автомашин тощо.
Своєю самовідданою працею за роки семирічки трудівники артілі ім. Свердленії примножили колгоспні багатства. У 1966 році було одержано 6,8 тис. цнт м'яса, 101 тис. цнт молока, 5,5 тис. цнт зернових культур і 4,7 тис. цнт овочів. Усе це дало колгоспові чистого прибутку на суму 345,4 тис. крб. Ще більших успіхів досяглії колгоспники у першому році п'ятирічки, одержавши 1551,2 тис. крб. доходу.
Держава і уряд високо оцінили трудову активність колгоспників. У 1966 році 11 чоловік було нагороджено орденами і медалями, з них орденами Трудового Червоного Прапора відзначено працю доярки-тритисячниці Є. І. Іщенко та голови колгоспу М. В. Голуба, орденом Леніна нагороджено механізатора П. С. Сотулу.
Місцева партійна організація та Аульська селищна Рада приділяють велику увагу поліпшенню добробуту жителів та благоустрою селища. У нові високі і світлі будинки переселилися сотні сімей з тієї частини селища, яка в зв'язку з спорудженням Дніпродзержинської гідроелектростанції підлягала затопленню. Вздовж узбережжя Дніпродзержинського моря простягайся
Аули
Сторінка 5 з 6
В результаті самовідданої праці трудящих восени 1943 року озимими культурами було засіяно в колгоспі «До кращого життя» 340 га, в артілі «VII з'їзд Рад» - 198 га. Успішно провели колгоспники і весняну сівбу 1944 року на площі 743,5 га землі. 1944 року посівна площа досягла довоєнного рівняПевних зрушень досягли трудівники села також в розвитку тваринництва, птахівництва. В господарствах значно збільшилася кількість корів, свиней, овець, птиці. План середньорічних надоїв молока від однієї корови за 1945 рік був перевиконаний на 115 проц. Підвищилась вартість трудодня.
Держава подала допомогу аульським колгоспам посівним матеріалом, а також технікою. У 1945 році тут працювали 2 двигуни, 26 кінних плугів, 12 лобогрійок, 7 віялок тощо. Однак зовсім не було тракторів, комбайнів та автомашин. До того ж начувалась гостра нестача тяглової сили і тому колгоспи значну увагу приділяли розведенню коней, волів та корів.
У 1944-1945 рр. повністю відновили роботу аульські підприємства по обробці сільськогосподарської сировини і ремонту колгоспної техніки. Стали до ладу 2 кузні, Майстерні транспортного інвентаря, черепична майстерня, механічний млин, крупорушка, вітряний млин.
Дальшому піднесенню сільськогосподарського виробництва сприяло укрупнення господарств. У 1950 році колгоспи «До кращого життя» і «VII з'їзд Рад» - злилися в один - ім. Свердлова. Це дало змогу поліпшити керівництво господарство зменшити витрати на утримання адміністративно-обслуговуючого персоналу, раціональніше використовувати техніку, посівний фонд, землю. Кількість орної землі зросла до 2129,8 га, площа під городніми культурами до 71,9 гектара. Якщо в 1951 році колгосп одержав 1013 тис. крб. прибутку, в т. ч. 275 тис. - від тваринництва, то в 1953 році - 1810 тис. крб., з них 825 тис.- від тваринництва. За цей же період значно підвищилась урожайність зернових, особливо кукурудзи: збір зернових з га становив 20 цнт проти 16,3, а кукурудзи - 30,6 цнт проти 18,5 у 1951 році.
Завдяки зрошуванню земель колгосп ім. Свердлова зміг збільшити площу орної землі до 2149,3 га під зерновими та технічними культурами, до - 116,9 га під городами й садами, значно підвищити продуктивність сільськогосподарської праці, збільшити виробництво зерна, картоплі, овочів. У селі працює державна дослідна станція. Впроваджувані за її рекомендаціями нові методи обробітку грунту і сівби також допомагають підвищувати продуктивність праці.
Збільшення основного фонду, грошових доходів колгоспу, піднесення добробуту трудящих значною мірою сприяло зростанню населення Аулів. Тільки з 1954 ію 1955 рік кількість колгоспних дворів збільшилася з 257 до 314. Широко розгорнулось у селі культурно-побутове будівництво. В 1956 році Аули були повністю електрифіковані. В тому ж році поблизу села розпочалося спорудження Дніпродзержинської гідроелектростанції. У червні 1958 року, за рішенням Дніпропетровського облвиконкому Аули були віднесені до категорії селищ міського типу.
Бурхливо розвивалися Аули в роки семирічки і нової п'ятирічки 1966- 1970 рр. Велике значення для зміцнення економіки має спеціалізація колгоспу ім. Свердлова на виробництві м'яса і молока. У 1965 році тут налічувалось 2250 голів великої рогатої худоби в т. ч. 420 корів, 5790 свиней у т. ч. 500 свиноматок.
Поряд з тваринництвом в колгоспі розвивається також хліборобство. Площа орних земель досягає 6192,2 га. Після березневого 1965 року Пленуму ЦК КПСС артіль з допомогою держави значно поповнила парк сільськогосподарської техніки. В 1966 році вона мала ЗО тракторів, 22 комбайни різних марок, 28 вантажних автомашин тощо.
Своєю самовідданою працею за роки семирічки трудівники артілі ім. Свердленії примножили колгоспні багатства. У 1966 році було одержано 6,8 тис. цнт м'яса, 101 тис. цнт молока, 5,5 тис. цнт зернових культур і 4,7 тис. цнт овочів. Усе це дало колгоспові чистого прибутку на суму 345,4 тис. крб. Ще більших успіхів досяглії колгоспники у першому році п'ятирічки, одержавши 1551,2 тис. крб. доходу.
Держава і уряд високо оцінили трудову активність колгоспників. У 1966 році 11 чоловік було нагороджено орденами і медалями, з них орденами Трудового Червоного Прапора відзначено працю доярки-тритисячниці Є. І. Іщенко та голови колгоспу М. В. Голуба, орденом Леніна нагороджено механізатора П. С. Сотулу.
Місцева партійна організація та Аульська селищна Рада приділяють велику увагу поліпшенню добробуту жителів та благоустрою селища. У нові високі і світлі будинки переселилися сотні сімей з тієї частини селища, яка в зв'язку з спорудженням Дніпродзержинської гідроелектростанції підлягала затопленню. Вздовж узбережжя Дніпродзержинського моря простягайся
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоноіванівка
- Семенівка
- Преображенка
- Покровка
- Новоселівка
- Маломихайлівка
- Кудашівка
- Катеринопіль
- Жовтневе
- Гуляйполе
- Ганно-Зачатівка
- Болтишка
- Адамівка
- Щорськ