Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
уповноважених від трудящих Магдалинівки та інших сіл волості обрали волосний ревком, до складу якого ввійшли Я. М. Литовченко голова, Г. Г. Яльченко, Д. П. Машталір, І. Я. Мироненко, Ф. Ф. Шпичко, А. Л. Нащока, О. А. Гром, А. П. Зозуля, Е. М. Ситник, І. Я. Тесленко, Т. Т. Парасич, П. X. Сирота, С. П. Крячун та інші. При волревкомі було створено відділи: продовольчий, земельний, народної освіти, які приступили до проведення в життя декретів Радянської влади. Земельний відділ конфіскував землю поміщика Магденка і розподілив її серед селян. Продовольчий відділ організував постачання продовольчими товарами загонів Червоної гвардії та сімей червоногвардійців, забезпечив посівним матеріалом найбідніших селян.
У квітні 1918 року в Магдалинівку ввійшов загін німецьких окупантів. З його допомогою місцеві багатії жорстоко розправилися з тими, хто підтримував владу Рад і розподіляв поміщицькі й куркульські землі та майно. Озвірілі куркулі закатували 7 селян-бідняків, розстріляли Д. П. Машталіра, який очолював волревком, з березня 1918 року, і його брата І. П. Машталіра, а садибу їхню спалили.
Після вигнання окупаційних військ, а потім і петлюрівців, у грудні 1918 року в селі було відновлено Радянську владу. Але розгортання мирної праці магдалинівців було зірвано влітку 1919 року наступом денікінців. Від рук білогвардійців та місцевих куркулів загинули Н. І. Довгополий, М. І. Сидоренко, П. П. Сидоренко та інші селяни-бідняки, що підтримували Радянську владу. 27 грудня 1919 року частини Червоної Армії очистили Магдалинівку від денікінців. З допомогою політвідділу 45-ї дивізії в селі було створено тимчасовий волосний революційний комітет на чолі з селянином-бідняком М. С. Нероденком. До його складу ввійшли також А. Л. Нащока і Г. І. Башмаков. Наприкінці січня 1920 року відбулися вибори до Магдалинівської волосної Ради, головою якої обрали селянина С. А. Логвинова, членами - селян В. Й. Урізка та А. П. Зозулю. Земельний відділ виконкому провів облік колишніх поміщицьких земель і майна білогвардійців, що втекли, а також лишкі землі у куркулів.
Велику роль у зміцненні Радянської влади на селі відігравав комітет незаможних селян, організований у жовтні 1920 року, який об'єднував 70 чоловік. Очолював його комуніст А. Л. Нащока. Долаючи опір куркульства, комнезам восени 1920 року провів перерозподіл землі між селянами, дбав про виконання продрозверстки, а потім продподатку, організував загін самоохорони на чолі з Я. М. Литовченком. Цей загін брав участь у розгромі місцевих куркульських банд.
Всією роботою по відбудові господарства Магдалинівки керував партійний осередок на чолі з
I. І. Ємцем. До його складу входили 12 чоловік, зокрема А. Л. Нащока, К. О. Мущій, П. Ф. Гром. Партосередок проводив велику Масово-політичну роботу серед селян по пропаганді ленінського кооперативного плану. Активними помічниками комуністів були комсомольці. В 1923 році на селі виникли сільськогосподарська кредитна кооперація та сільське споживче товариство, в 1924 році організувалася перша комуна «Нива трудова». Вони відіграли важливу роль у залученні трудового селянства Магдалинівки до колективного господарювання. Велику увагу кооперуванню селянства приділяли Магдалинівський райком партії на чолі з Дмитрієвим (з вересня 1925 року Магдалинівка стала районним центром), районний комітет комсомолу секретар Стадниченко та виконавчий комітет районної Ради депутатів трудящих.
У 1927-1928 рр. в селі були створені товариства спільного обробітку землі - «Червона нива» і «Промінь», які в 1929 році об'єдналися в колгосп «Червоний прапор». Головою артілі селяни обрали Д. Д. Машталіра. Першими вступили до колгоспу комуністи. Вони згуртували навколо себе бідноту, нещадно викривали підступні наміри куркулів. Багато зробили для організації і зміцнення першої сільськогосподарської артілі виконком сільської Ради голова І. О. Носенко та її депутати
П. М. Ситник, Д. А. Зозуля, П. 3. Шмалько й інші. У січні 1930 року до складу колгоспу з 269 одноосібних господарств входило 259.
Створення в 1932 році Поливанівської машинно-тракторної станції, яка обслуговувала артіль «Червоний прапор», сприяло широкому впровадженню техніки в колгоспне виробництво. Вже в 1932 році колгосп набагато розширив посівні площі, зміцнив громадське тваринництво. Створювались бригади з постійним складом колгоспників, до керівництва якими залучались досвідчені кадри.
В 1936 році колгосп одержав від держави акт на вічне користування землею. За ним було закріплено 1366 га землі, в т. ч. орної - 1146 га, сіножатей - 60 га. Рік у рік колгосп зміцнював свою економічну базу. Якщо в 1934 році грошові прибутки артілі становили 158 тис. крб., то в 1939 році вони дорівнювали 315 тис. крб. і за трудодень в 1939 році колгоспники одержали
Магдалинівка
Сторінка 2 з 7
Про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції магдалинівці довідались у середині листопада 1917 року. Наприкінці місяця на зборах У квітні 1918 року в Магдалинівку ввійшов загін німецьких окупантів. З його допомогою місцеві багатії жорстоко розправилися з тими, хто підтримував владу Рад і розподіляв поміщицькі й куркульські землі та майно. Озвірілі куркулі закатували 7 селян-бідняків, розстріляли Д. П. Машталіра, який очолював волревком, з березня 1918 року, і його брата І. П. Машталіра, а садибу їхню спалили.
Після вигнання окупаційних військ, а потім і петлюрівців, у грудні 1918 року в селі було відновлено Радянську владу. Але розгортання мирної праці магдалинівців було зірвано влітку 1919 року наступом денікінців. Від рук білогвардійців та місцевих куркулів загинули Н. І. Довгополий, М. І. Сидоренко, П. П. Сидоренко та інші селяни-бідняки, що підтримували Радянську владу. 27 грудня 1919 року частини Червоної Армії очистили Магдалинівку від денікінців. З допомогою політвідділу 45-ї дивізії в селі було створено тимчасовий волосний революційний комітет на чолі з селянином-бідняком М. С. Нероденком. До його складу ввійшли також А. Л. Нащока і Г. І. Башмаков. Наприкінці січня 1920 року відбулися вибори до Магдалинівської волосної Ради, головою якої обрали селянина С. А. Логвинова, членами - селян В. Й. Урізка та А. П. Зозулю. Земельний відділ виконкому провів облік колишніх поміщицьких земель і майна білогвардійців, що втекли, а також лишкі землі у куркулів.
Велику роль у зміцненні Радянської влади на селі відігравав комітет незаможних селян, організований у жовтні 1920 року, який об'єднував 70 чоловік. Очолював його комуніст А. Л. Нащока. Долаючи опір куркульства, комнезам восени 1920 року провів перерозподіл землі між селянами, дбав про виконання продрозверстки, а потім продподатку, організував загін самоохорони на чолі з Я. М. Литовченком. Цей загін брав участь у розгромі місцевих куркульських банд.
Всією роботою по відбудові господарства Магдалинівки керував партійний осередок на чолі з
I. І. Ємцем. До його складу входили 12 чоловік, зокрема А. Л. Нащока, К. О. Мущій, П. Ф. Гром. Партосередок проводив велику Масово-політичну роботу серед селян по пропаганді ленінського кооперативного плану. Активними помічниками комуністів були комсомольці. В 1923 році на селі виникли сільськогосподарська кредитна кооперація та сільське споживче товариство, в 1924 році організувалася перша комуна «Нива трудова». Вони відіграли важливу роль у залученні трудового селянства Магдалинівки до колективного господарювання. Велику увагу кооперуванню селянства приділяли Магдалинівський райком партії на чолі з Дмитрієвим (з вересня 1925 року Магдалинівка стала районним центром), районний комітет комсомолу секретар Стадниченко та виконавчий комітет районної Ради депутатів трудящих.
У 1927-1928 рр. в селі були створені товариства спільного обробітку землі - «Червона нива» і «Промінь», які в 1929 році об'єдналися в колгосп «Червоний прапор». Головою артілі селяни обрали Д. Д. Машталіра. Першими вступили до колгоспу комуністи. Вони згуртували навколо себе бідноту, нещадно викривали підступні наміри куркулів. Багато зробили для організації і зміцнення першої сільськогосподарської артілі виконком сільської Ради голова І. О. Носенко та її депутати
П. М. Ситник, Д. А. Зозуля, П. 3. Шмалько й інші. У січні 1930 року до складу колгоспу з 269 одноосібних господарств входило 259.
Створення в 1932 році Поливанівської машинно-тракторної станції, яка обслуговувала артіль «Червоний прапор», сприяло широкому впровадженню техніки в колгоспне виробництво. Вже в 1932 році колгосп набагато розширив посівні площі, зміцнив громадське тваринництво. Створювались бригади з постійним складом колгоспників, до керівництва якими залучались досвідчені кадри.
В 1936 році колгосп одержав від держави акт на вічне користування землею. За ним було закріплено 1366 га землі, в т. ч. орної - 1146 га, сіножатей - 60 га. Рік у рік колгосп зміцнював свою економічну базу. Якщо в 1934 році грошові прибутки артілі становили 158 тис. крб., то в 1939 році вони дорівнювали 315 тис. крб. і за трудодень в 1939 році колгоспники одержали
Дивиться також інші населені пункти району:
- Шевченківка
- Топчине
- Приют
- Поливанівка
- Очеретувате
- Новопетрівка
- Мар'ївка
- Заплавка
- Жданівка
- Дмухайлівка
- Гупалівка
- Бузівка
- Личкове
- Котовка