Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За роки першої післявоєнної п'ятирічки колгосп «Червоний прапор» майже повністю досяг довоєнного рівня виробництва сільськогосподарської
продукції. З кожного га посіву колгоспники збирали по 18,4 цнт озимої пшениці. Надій молока від фуражної корови становив 1265 кілограмів.
В 1956 році в результаті об'єднання колгоспів «12-річчя Жовтня», «Червоний прапор», «Промінь», «За п'ятирічку» в селі було створено велику сільськогосподарську артіль «За мир», яка мала 7570 га земельних угідь, у т. ч. 6908 га орної землі. Укрупнення колгоспів дало змогу краще - використовувати сільськогосподарську техніку. Нове багатогалузеве господарство, зміцнене кваліфікованими кадрами, швидко зростало, розвивалось і незабаром зайняло провідне місце в районі за виробництвом сільськогосподарських продуктів. Під посіви зернових культур було відведено 4235 га (тобто 63 проц. усієї орної землі), зокрема під озиму пшеницю-
2280 га (43 проц.), кукурудзу - 900 га, ячмінь - 500 га. Середній урожай озимини в цьому ж році становив 18-20 цнт з га, кукурудзи - 24 цнт, ячменю - 25 цнт. За високі показники у виробництві молока і м'яса в 1956 році орденом Леніна було нагороджено голову артілі Ф. О. Дудку, а також доярку Г. А. Дудар, що надоїла по 4100 кг молока від кожної закріпленої за нею корови, вівчаря Л. І. Моню, який одержав по 156 ягнят від кожних 100 вівцематок. Доярок А. Ф. Нестерук, Г. А. Міщук, К. О. Фурманчук, які надоїли по 3900 кг молока від кожної з корів своєї групи, нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
З промислових підприємств на селі працювали маслозавод, механізований млин, холодильник, продовольчий комбінат. В 1958 році стала до ладу електропідстанція.
За перші 10 післявоєнних років Магдалинівка зросла більш, ніж удвоє. Трудящі побудували близько тисячі житлових будинків. У селі з'явилися нові, добре вимощені прямі вулиці - Комсомольська, ім. Островського, Нова, Польова та інші. Село було повністю електрифіковане та радіофіковане. 10 травня 1958 року Магдалинівку Указом Президії Верховної Ради УРСР віднесено до розряду селищ міського типу.
За роки семирічки колгосп «За мир» перетворився на міцне високопродуктивне господарство, оснащене передовою технікою, з добре розвинутим громадським тваринництвом. Щороку зростали економічні показники артілі. На кінець семирічки на фермах колгоспу утримувалось близько 3 тис. голів худоби, у т. ч. більш як тисяча дійних корів. На свинофермі колгоспу налічувалося понад 7 тис. свиней. З розрахунку на кожні 100 га сільськогосподарських угідь тут було вироблено по 341 цнт молока, одержано по 89 цнт м'яса. В колгоспі споруджено 23 капітальних господарських приміщення, закінчено будівництво свиновідгодівельного пункту на 15 тис. голів. Набагато розширились посіви технічних культур. Зокрема, під соняшник було відведено 900 га оранки, під цукрові буряки - 210 га. Площа колгоспного саду збільшилась до 170 гектарів.
Натхненні рішеннями XXIII з'їзду партії, трудівники Магдалинівки приступили до виконання завдань нової п'ятирічки. В 1967 році артіль «За мир» добилась нових успіхів у виробництві продуктів сільського господарства. Завдяки застосуванню передової агротехніки та агрохімії колгосп виростив високий урожай зернових культур. В середньому з кожного га посіву було зібрано по 37 цнт зернових, валовий збір зерна становив 142,3 тис. цнт. Озимої пшениці колгосп зібрав по 40,5 цнт з кожного га посіву. Такого високого врожаю ще ніколи не збирали в селі. Колгоспники виростили найвищий у районі врожай цукрових буряків - по 432 цнт з кожного га, а бригади К. Баранника, І. Мазура, ланки М. Олексієнка, С. Банник, Л. Бабко зібрали по 451-475 цнт буряків. На кожні 100 га сільськогосподарських угідь в 1967 році було вироблено по 387 цнт молока, по 104 цнт м'яса. Загальний прибуток колгоспу за 1967 рік становив 2,8 млн. карбованця.
Велике значення для зміцнення економіки господарства артілі мали механізація виробничих процесів, впровадження у виробництво досягнень науки і техніки. В листопаді 1967 року в колгоспі було 46 тракторів, тобто в 10 разів більше, ніж у ньому працювало від МТС у 1940 році. Порівняно з довоєнним часом кількість автомашин зросла з 4 до 24. Всі виробничі процеси в бригадах та на фермах колгоспу повністю було електрифіковано. В колгоспі працювало 120 спеціалістів та механізаторів сільського господарства, тоді як у довоєнний час кількість їх обчислювалися одиницями. Неподільні фонди артілі на початку 1967 року становили 2,5 млн. карбованців.
В колгоспі виросли кадри передовиків, справжніх маяків колгоспної праці, серед них тракторист П. М. Миколенко, якому в 1966 році за успіхи, досягнуті у нарощуванні високих врожаїв зерна, присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці, ланкова С. Ф. Банник, нагороджена в 1966 році
Магдалинівка
Сторінка 4 з 7
партії РК ЛКСМУ звітував про хід виховної роботи серед позаспілкової молоді, про участь комсомольців в народногосподарській роботі.За роки першої післявоєнної п'ятирічки колгосп «Червоний прапор» майже повністю досяг довоєнного рівня виробництва сільськогосподарської
В 1956 році в результаті об'єднання колгоспів «12-річчя Жовтня», «Червоний прапор», «Промінь», «За п'ятирічку» в селі було створено велику сільськогосподарську артіль «За мир», яка мала 7570 га земельних угідь, у т. ч. 6908 га орної землі. Укрупнення колгоспів дало змогу краще - використовувати сільськогосподарську техніку. Нове багатогалузеве господарство, зміцнене кваліфікованими кадрами, швидко зростало, розвивалось і незабаром зайняло провідне місце в районі за виробництвом сільськогосподарських продуктів. Під посіви зернових культур було відведено 4235 га (тобто 63 проц. усієї орної землі), зокрема під озиму пшеницю-
2280 га (43 проц.), кукурудзу - 900 га, ячмінь - 500 га. Середній урожай озимини в цьому ж році становив 18-20 цнт з га, кукурудзи - 24 цнт, ячменю - 25 цнт. За високі показники у виробництві молока і м'яса в 1956 році орденом Леніна було нагороджено голову артілі Ф. О. Дудку, а також доярку Г. А. Дудар, що надоїла по 4100 кг молока від кожної закріпленої за нею корови, вівчаря Л. І. Моню, який одержав по 156 ягнят від кожних 100 вівцематок. Доярок А. Ф. Нестерук, Г. А. Міщук, К. О. Фурманчук, які надоїли по 3900 кг молока від кожної з корів своєї групи, нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
З промислових підприємств на селі працювали маслозавод, механізований млин, холодильник, продовольчий комбінат. В 1958 році стала до ладу електропідстанція.
За перші 10 післявоєнних років Магдалинівка зросла більш, ніж удвоє. Трудящі побудували близько тисячі житлових будинків. У селі з'явилися нові, добре вимощені прямі вулиці - Комсомольська, ім. Островського, Нова, Польова та інші. Село було повністю електрифіковане та радіофіковане. 10 травня 1958 року Магдалинівку Указом Президії Верховної Ради УРСР віднесено до розряду селищ міського типу.
За роки семирічки колгосп «За мир» перетворився на міцне високопродуктивне господарство, оснащене передовою технікою, з добре розвинутим громадським тваринництвом. Щороку зростали економічні показники артілі. На кінець семирічки на фермах колгоспу утримувалось близько 3 тис. голів худоби, у т. ч. більш як тисяча дійних корів. На свинофермі колгоспу налічувалося понад 7 тис. свиней. З розрахунку на кожні 100 га сільськогосподарських угідь тут було вироблено по 341 цнт молока, одержано по 89 цнт м'яса. В колгоспі споруджено 23 капітальних господарських приміщення, закінчено будівництво свиновідгодівельного пункту на 15 тис. голів. Набагато розширились посіви технічних культур. Зокрема, під соняшник було відведено 900 га оранки, під цукрові буряки - 210 га. Площа колгоспного саду збільшилась до 170 гектарів.
Натхненні рішеннями XXIII з'їзду партії, трудівники Магдалинівки приступили до виконання завдань нової п'ятирічки. В 1967 році артіль «За мир» добилась нових успіхів у виробництві продуктів сільського господарства. Завдяки застосуванню передової агротехніки та агрохімії колгосп виростив високий урожай зернових культур. В середньому з кожного га посіву було зібрано по 37 цнт зернових, валовий збір зерна становив 142,3 тис. цнт. Озимої пшениці колгосп зібрав по 40,5 цнт з кожного га посіву. Такого високого врожаю ще ніколи не збирали в селі. Колгоспники виростили найвищий у районі врожай цукрових буряків - по 432 цнт з кожного га, а бригади К. Баранника, І. Мазура, ланки М. Олексієнка, С. Банник, Л. Бабко зібрали по 451-475 цнт буряків. На кожні 100 га сільськогосподарських угідь в 1967 році було вироблено по 387 цнт молока, по 104 цнт м'яса. Загальний прибуток колгоспу за 1967 рік становив 2,8 млн. карбованця.
Велике значення для зміцнення економіки господарства артілі мали механізація виробничих процесів, впровадження у виробництво досягнень науки і техніки. В листопаді 1967 року в колгоспі було 46 тракторів, тобто в 10 разів більше, ніж у ньому працювало від МТС у 1940 році. Порівняно з довоєнним часом кількість автомашин зросла з 4 до 24. Всі виробничі процеси в бригадах та на фермах колгоспу повністю було електрифіковано. В колгоспі працювало 120 спеціалістів та механізаторів сільського господарства, тоді як у довоєнний час кількість їх обчислювалися одиницями. Неподільні фонди артілі на початку 1967 року становили 2,5 млн. карбованців.
В колгоспі виросли кадри передовиків, справжніх маяків колгоспної праці, серед них тракторист П. М. Миколенко, якому в 1966 році за успіхи, досягнуті у нарощуванні високих врожаїв зерна, присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці, ланкова С. Ф. Банник, нагороджена в 1966 році
Дивиться також інші населені пункти району:
- Шевченківка
- Топчине
- Приют
- Поливанівка
- Очеретувате
- Новопетрівка
- Мар'ївка
- Заплавка
- Жданівка
- Дмухайлівка
- Гупалівка
- Бузівка
- Личкове
- Котовка