Сторінка 5 з 7
орденом Леніна, та інші. досягнення в розвитку сільськогосподарського виробництва Президія Верховної Ради СРСР у травні 1967 року нагородила колгосп «За мир» орденом Леніна. 24 передовики артілі були відзначені
орденами і медалями Союзу РСР, Золотими, срібними
і бронзовими медалями Виставки досягнень народного господарства СРСР в 1966 році нагороджено 14 знатних буряководів.
Трудівники ордена Леніна колгоспу «За мир» повністю виконали соціалістичні зобов'язання, взяті на честь 50-річчя Великого Жовтня. За високі виробничі показники 1967 року колгоспу було вручено Червоний Прапор Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Старих більшовиків, які відзначились в боротьбі за встановлення і зміцнення Радянської влади, Президія Верховної Ради СРСР нагородила орденами Радянського Союзу. Серед них орденом Червоного Прапора - П. Є. Башкатова і С. І. Косенка, орденом Червоної Зірки - Д. Д. Машталіра, орденом «Знак Пошани» - X. І. Торяника.
В трудових успіхах колгоспників сільгоспартілі «За мир» велика заслуга партійної організації, яка налічує понад 70 комуністів. Її очолює зоотехнік, Герой Соціалістичної Праці, член Ревізійної комісії ЦК КП України Л. К. Ворона. Більшість комуністів працює безпосередньо у сфері сільськогосподарського виробництва. Під їх керівництвом у селищі розгорнулося соціалістичне змагання за дострокове виконання виробничих завдань. Змагаються трудівники артілі, бригада з бригадою, ферма з фермою. Колгосп змагається з сусідньою артіллю «Аврора» Магдалинівського району, а також з колгоспом ім. Щорса Новомосковського району. За підсумками соціалістичного змагання у 1967 році колгосп «За мир» було визнано переможцем по виробництву і продажу державі продукції рільництва. Він продовжував утримувати перехідний Червоний прапор обкому КП України та облвиконкому.
Партійний комітет проводить серед колгоспників велику організаторську та масово-політичну роботу. На фермах і бригадах створено червоні кутки, встановлено телевізори, радіоприймачі, працюють бібліотеки. Сюди надходять свіжі газети і журнали. В кожній бригаді організовано агітколективи. Вчителі середньої школи регулярно виступають перед колгоспниками з лекціями та бесідами. При кабінеті політичної освіти працює бібліотека, книжковий фонд якої становить 2,5 тис. томів. В колгоспі виходить багатотиражна газета «Шляхом перемог», орган парткому і правління артілі. Всі бригади радіофіковано, колгоспний радіовузол використовується для пропаганди соціалістичного змагання, поширення досвіду новаторів.
В колгоспі є Книга пошани, до якої занесені імена всіх передовиків виробництва. Переможцям змагання представники парткому урочисто вручають перехідні червоні вимпели, почесні грамоти. Біля будинків ветеранів колгоспного виробництва встановлено щити з написами: «Тут мешкає заслужений колгоспник». Частими стали в колгоспі вечори трудової слави, вечори вшанування передовиків, орденоносців та ветеранів виробництва.
За роки семирічки Магдалинівка перетворилась на справжнє містечко з великою кількістю багатоповерхових будинків. За 1959-65 рр. в селищі було збудовано чотири магазини, чайну, готель, відділення «Союздруку», Будинок одруження, бібліотеку з двома читальними залами, широкоекранний кінотеатр на 300 місць, музичну школу, ветеринарну аптеку, книжковий магазин. В 1966-1967 рр. колгоспники спорудили 40 нових просторих житлових будинків і справили новосілля. Крім того, тут збудовано п'ять 16-квартирних та шість 8-квартирних будинків і 4 гуртожитки колгоспних механізаторів, дитячий комбінат на 140 місць, триповерховий адміністративний будинок. Завершено будівництво приміщень Палацу культури, адміністративний будинок. Завершено будівництво приміщень Палацу культури, Будинку піонерів і школярів, друкарні, олійниці, комплексу приміщень «Міжколгоспбуду», шляхово-експлуатаційного управління. За зразковий благоустрій селища виконком Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих та президія облпрофради нагородили Магдалинівську селищну Раду перехідним Червоним прапором. На загальних зборах трудящі одностайно вирішили боротися за селище комуністичимго побуту.
Завдяки постійному піклуванню селищної Ради про благоустрій та культурний побут жителів селища на багатьох вулицях прокладено водопровід, значна кількість квартир робітників, службовців та колгоспників забезпечується балонами з газом. В центрі Магдалинівки заасфальтовано 3,5 тис. кв. метрів шляхів і тротуарів. Значні роботи проведено по озелененню селища. Лише в 1966 році висаджено 15 тис. фруктових і декоративних дерев та кущів. Дедалі більшу роль у культурному обслуговуванні трудящих відіграють радіо і телебачення. Якщо в 1936 році в Магдалинівці радіовузол обслуговував 102 радіоточки, то в 1966 році в усіх будинках були радіотрансляційні точки, трудящі селища мали більше 400 телевізорів.
Дивиться також інші населені пункти району: