Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
семирічки в 1958 році артіль мала на фермах 2239 голів вед якої рогатої худоби, в т. ч. 919 корів. Урожай зернових, без кукурудзи, становив тут 20 цнт з га, а валовий прибуток колгоспу - більше 8 млн. карбованців.
Партійна організація, правління колгоспу приділяли багато уваги питанню підготовки кадрів. І це дало позитивні наслідки. На кінець 1965 року в колгоспі працювало більше 140 кваліфікованих трактористів, комбайнерів, шоферів, токарів, слюсарів. Протягом багатьох років уміло керує багатогалузевим, високомеханізованим господарством голова колгоспу В. Ф. Юрченко. Він нагороджений кількома урядовими нагородами. Тут виросли досвідчені полеводи, доярки, свинарки. В 1960 році свинар М. Й. Павлик, доглядаючи 600 голів свиней, забезпечив значне зниження собівартості центнера м'яса. Доярка О. А. Тріщак у 1965 році надоїла майже по 2400 кг молока від кожної фуражної корови, доярка Г. А. Максименко - по 2324 кг при плані 1500 кілограмів. Ф. М. Суховерхий в 1965 році одержав по 154 яйця від кожної з 3375 курок-несушок і зайняв перше місце серед колгоспних пташників Межівського району.
Розгорнувши соціалістичне змагання за гідну зустріч 50-х роковин Жовтня, колгоспники добились нових виробничих успіхів. Вони зібрали з кожного гектара по 25,8 цнт озимої пшениці. Колгосп мав 3466 голів великої рогатої худоби, 2336 свиней, більше як 2460 овець. Якщо в 1959 році на сто га сільськогосподарських угідь тут було вироблено м'яса у живій вазі по 35,5 цнт, молока - 150 цнт, то в 1967 році- м'яса - 55 цнт, а молока - 270 цнт, в середньому на фуражну корову надоєно близько 2500 кг молока. Третя бригада свиноферми, яку очолює В. М. Мандрика, перевиконала взяті зобов'язання по одержанню приплоду. Замість 15 поросят від кожної свиноматки тваринники фактично одержали по 18,4, а кращі свинарки І. М. Суховерха, У. Г. Дорош, М. І. Грищенко - по 18,7 поросятх. Машинно-тракторний парк налічував на цей час 36 тракторів, 25 комбайнів, 27 автомашин, 138 електромоторів. У 1967 році загальний прибуток колгоспу досяг майже 1,5 млн. карбованців. Комуністична партія, Радянський уряд високо оцінили працю колгоспників - 19 чоловік нагороджено орденами.
Зміцненню і дальшому розвитку колгоспу «Радянська Україна», піднесенні єкономіки і культури села в роки семирічки значну роль відіграли колективи
робітників і службовців заводу ім. К. Лібкнехта, Дніпропетровського будівельного тресту № 17, заводу будівельних деталей. Шефи допомогли колгоспникам будівельними матеріалами, водопровідними трубами. Вони разом з колгоспниками встановили устаткування для механічного доїння корів та освітлення корівника, спорудили на молочній фермі типовий цех для приготування грубих кормів.
Розвивається місцева промисловість. На початку 1968 року в Слов'янці працювали млин, олійниця, відділення Межівського сироварного заводу, механічні майстерні Межівського відділення «Сільгосптехніка», асфальтовий завод.
З розвитком сільськогосподарського виробництва зростає матеріальний добробут, підвищується культурний рівень колгоспників. Середньомісячна оплата праці колгоспників у 1967 році становила 70 крб., а доярки, зокрема, одержували ц 107 карбованців. Тільки в 1967 році Слов'янське ССТ продало товарів у два, а культтоварів у 3,7 раза більше, ніж у 1959 році. Вклади трудівників села в ощадних касах відповідно зросли у 2,1 раза. На початок 1968 року 616 чоловік з села, в т. ч. близько 400 колгоспників, одержують пенсію. Медичне обслуговування населення здійснюй лікарня на 50 ліжок. При ній діють амбулаторія і стаціонар з чотирма відділеннями- терапевтичним, хірургічним, гінекологічним та інфекційним. Тут працює 51 медпрацівник, серед яких 5 лікарів. Великою повагою у жителів села користуються головний лікар М. Є. Волошина та медсестра В. Є. Кобець.
За роки існування Слов'янської середньої школи тільки десяті класи закінчило більше як 660 дітей. В 1967/68 навчальному році в школах села навчалося 566 учнів. Юнаки та дівчата, що працюють, мають можливість закінчити вечірню середню школу без відриву від виробництва. Крім загальноосвітніх шкіл, тут є ще і музична. За багаторічну сумлінну працю по вихованню підростаючого покоління значком «Відмінник народної освіти» нагородяшно завуча середньої школи М. П. Мормуля, учителів І. І. Павленка, Є. К. Лизогуба, а вчительку К. Я. Денисенко відзначено медаллю «За доблесний труд».
У Слов'янці є Будинок культури колгоспу «Радянська Україна». У 9-и гуртках художньої самодіяльності - хоровому, драматичному, танцювальному та інших - беруть участь близько 80 чоловік. Змістовно проходять у Будинку культури зустрічі жителів села з учасниками громадянської та Великої Вітчизняної воєн, героями праці, ветеранами колгоспу.
Книжка, журнал, газета стали надбанням кожної сім'ї. Постійними читачами сільської бібліотеки стали 980 чоловік. На 1968 рік жителі Слов'янки
Слов'янка
Сторінка 5 з 6
господарства сприяло кращому використанню машин, підвищенню культури землеробства, зменшенню адміністративних витрат, зміцненню кадрами провідних ділянок колгоспного виробництва. Так, на початок Партійна організація, правління колгоспу приділяли багато уваги питанню підготовки кадрів. І це дало позитивні наслідки. На кінець 1965 року в колгоспі працювало більше 140 кваліфікованих трактористів, комбайнерів, шоферів, токарів, слюсарів. Протягом багатьох років уміло керує багатогалузевим, високомеханізованим господарством голова колгоспу В. Ф. Юрченко. Він нагороджений кількома урядовими нагородами. Тут виросли досвідчені полеводи, доярки, свинарки. В 1960 році свинар М. Й. Павлик, доглядаючи 600 голів свиней, забезпечив значне зниження собівартості центнера м'яса. Доярка О. А. Тріщак у 1965 році надоїла майже по 2400 кг молока від кожної фуражної корови, доярка Г. А. Максименко - по 2324 кг при плані 1500 кілограмів. Ф. М. Суховерхий в 1965 році одержав по 154 яйця від кожної з 3375 курок-несушок і зайняв перше місце серед колгоспних пташників Межівського району.
Розгорнувши соціалістичне змагання за гідну зустріч 50-х роковин Жовтня, колгоспники добились нових виробничих успіхів. Вони зібрали з кожного гектара по 25,8 цнт озимої пшениці. Колгосп мав 3466 голів великої рогатої худоби, 2336 свиней, більше як 2460 овець. Якщо в 1959 році на сто га сільськогосподарських угідь тут було вироблено м'яса у живій вазі по 35,5 цнт, молока - 150 цнт, то в 1967 році- м'яса - 55 цнт, а молока - 270 цнт, в середньому на фуражну корову надоєно близько 2500 кг молока. Третя бригада свиноферми, яку очолює В. М. Мандрика, перевиконала взяті зобов'язання по одержанню приплоду. Замість 15 поросят від кожної свиноматки тваринники фактично одержали по 18,4, а кращі свинарки І. М. Суховерха, У. Г. Дорош, М. І. Грищенко - по 18,7 поросятх. Машинно-тракторний парк налічував на цей час 36 тракторів, 25 комбайнів, 27 автомашин, 138 електромоторів. У 1967 році загальний прибуток колгоспу досяг майже 1,5 млн. карбованців. Комуністична партія, Радянський уряд високо оцінили працю колгоспників - 19 чоловік нагороджено орденами.
Зміцненню і дальшому розвитку колгоспу «Радянська Україна», піднесенні єкономіки і культури села в роки семирічки значну роль відіграли колективи
робітників і службовців заводу ім. К. Лібкнехта, Дніпропетровського будівельного тресту № 17, заводу будівельних деталей. Шефи допомогли колгоспникам будівельними матеріалами, водопровідними трубами. Вони разом з колгоспниками встановили устаткування для механічного доїння корів та освітлення корівника, спорудили на молочній фермі типовий цех для приготування грубих кормів.
Розвивається місцева промисловість. На початку 1968 року в Слов'янці працювали млин, олійниця, відділення Межівського сироварного заводу, механічні майстерні Межівського відділення «Сільгосптехніка», асфальтовий завод.
З розвитком сільськогосподарського виробництва зростає матеріальний добробут, підвищується культурний рівень колгоспників. Середньомісячна оплата праці колгоспників у 1967 році становила 70 крб., а доярки, зокрема, одержували ц 107 карбованців. Тільки в 1967 році Слов'янське ССТ продало товарів у два, а культтоварів у 3,7 раза більше, ніж у 1959 році. Вклади трудівників села в ощадних касах відповідно зросли у 2,1 раза. На початок 1968 року 616 чоловік з села, в т. ч. близько 400 колгоспників, одержують пенсію. Медичне обслуговування населення здійснюй лікарня на 50 ліжок. При ній діють амбулаторія і стаціонар з чотирма відділеннями- терапевтичним, хірургічним, гінекологічним та інфекційним. Тут працює 51 медпрацівник, серед яких 5 лікарів. Великою повагою у жителів села користуються головний лікар М. Є. Волошина та медсестра В. Є. Кобець.
За роки існування Слов'янської середньої школи тільки десяті класи закінчило більше як 660 дітей. В 1967/68 навчальному році в школах села навчалося 566 учнів. Юнаки та дівчата, що працюють, мають можливість закінчити вечірню середню школу без відриву від виробництва. Крім загальноосвітніх шкіл, тут є ще і музична. За багаторічну сумлінну працю по вихованню підростаючого покоління значком «Відмінник народної освіти» нагородяшно завуча середньої школи М. П. Мормуля, учителів І. І. Павленка, Є. К. Лизогуба, а вчительку К. Я. Денисенко відзначено медаллю «За доблесний труд».
У Слов'янці є Будинок культури колгоспу «Радянська Україна». У 9-и гуртках художньої самодіяльності - хоровому, драматичному, танцювальному та інших - беруть участь близько 80 чоловік. Змістовно проходять у Будинку культури зустрічі жителів села з учасниками громадянської та Великої Вітчизняної воєн, героями праці, ветеранами колгоспу.
Книжка, журнал, газета стали надбанням кожної сім'ї. Постійними читачами сільської бібліотеки стали 980 чоловік. На 1968 рік жителі Слов'янки
Дивиться також інші населені пункти району: