Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції жителі Покровського з новою силою розгорнули боротьбу за землю. Наприкінці грудня 1917 року
після і Всеукраїнського з'їзду Рад в селі було створено революційний комітет, до якого входили Р. Я. Вороненко, І. П. Сердюк та ін. На початку січня 1918 року загальні вбори жителів обрали Раду селянських депутатів, до складу якої увійшли сільські активісти С. Н. Чернета, Г. Ю. Засядьвовк. Головою було обрано К. П. Сивоконя. Гада організувала розподіл сільськогосподарського реманенту та худоби з економії, почала брати на облік куркульські землі.
Центром всієї політичної роботи на селі став партійний осередок, створений 17 січня 1918 року. Першим секретарем його був Кіріянов. Комуністи (їх було 11 чол.) роз'яснювали селянам декрети Радянської влади, викривали підступну діяльність українських буржуазних націоналістів, зрадницьку політику Центральної ради. В одній із резолюцій, спрямованих проти Центральної ради, говорилось: «Ми визнаємо, що Радянська влада є єдиною владою трудящих...».
Жителі села брали активну участь у боротьбі з німецько-австрійськими окупантами, потім з петлюрівцями. В березні 1919 року після вигнання петлюрівців у Покровському обрали волосну Раду робітничих і селянських депутатів у складі 10 чол. та виконком з 5 чоловік. Рада мала земельний, продовольчий, шкільний та санітарно-медичний відділи. Головою волосної Ради було обрано Р. Я. Вороненка, завідуючими відділами: продовольчим - В. М. Копаницю, земельним - І. І. Бойка, шкільним - Ю. І. Носика.
Земельний відділ Ради розподілив серед селян волості 8371 десятину землі колишньої економії Романова і вжив заходів до того, щоб вся вона була своєчасно засіяна. Рада всіляко допомагала військовим частинам, що розміщалися в селі, продовольством та фуражем. Політвідділ Кримської дивізії і командування 1-ї Кубанської кавалерійської дивізії, в свою чергу, сприяли Раді в проведенні масово-політичної роботи серед жителів. Червоноармійці цих частин охоче брали участь у посівній кампанії навесні 1919 року. З їх допомогою були засіяні землі бідноти та червоноармійських сімей.
На повну силу розгорнулася ця робота після розгрому Врангеля та остаточного підновлення Радянської влади в селі. У середині жовтня 1920 року Покровське було визволене від врангелівців. В боях за село відзначилася 2-а кавалерійська дивізія ім. Блинова під командуванням І. А. Рожкова. На честь хороброго комдива вдячні покровчани встановили меморіальну дошку на одній із кращих вулиць, названій іменем І. А. Рожова.
Після вигнання врангелівців у село приїздив М. І. Калінін, який перебував з агітпоїздом «Жовтнева революція» на Нікопольщині.
Багато жителів села зі зброєю в руках захищали Радянську владу на фронтах громадянської війни. Це - І. М. Дробот, А. П. Засядьвовк, Р. Я. Ворононко О. М. Руденко, Г. Г. Печений, X. К. Дробот, Ф. Ф. Рядчик, Д. П. Сердюк, А. Ф. Філенко, М. X. Гаврилов, Т. М. Дудко та ін. Вшановують покровчани нам'яті, своїх земляків А. О. Перепелки, Г. Ю. Бойка, С. А. Самардака, О. Є. Грушового, П. А. Дробота, Г. С. Філенка, які загинули в боях за владу Рад.
Організовуючи трудівників села на відбудову зруйнованого господарства після закінчення громадянської війни, сільські активісти водночас вели запеклу боротьбу з куркульськими бандами, які тероризували населення. Особливо знахабніло діяла одна з них, що налічувала близько 40 головорізів. У Покровському було створено загін на чолі з К. К. Матюшенком, який вистежив і розгромив банду.
У 1921 році покровчани пережили велику посуху. Посівні площі скоротилися, почався голод. За ініціативою партійного осередку, сільської Ради та комітету незаможних селян в селі був створений торговельно-постачальний кооператив, який істотно допомагав бідноті, організовано 116 супряг для обробітку землі. Весь тягар продовольчого податку був перекладений на куркульські господарства.
Активним помічником партійного осередку виступив створений в червні 1921 року комсомольський осередок. Під керівництвом партійної організації комсомольці П. Пилець, А. Гончаренко, В. Батиченко, І. Руденко та ін. брали участь у зборі зерна для посівної кампанії 1922 року та для бійців 1-го кінного корпусу, копали і допомагали засаджувати городи сім'ям червоноармійців та хворим. Молодь відремонтувала клуб і забезпечувала його паливом, виявляла батьківську турботу про вихованців колонії ім. Жовтневої революції, яка була переведена в квітні 1921 року з Нікополя до Покровського.
Поряд з відбудовою господарства партійна, комсомольська організації та сільська Рада проводили значну культурно-освітню роботу. З ініціативи шкільного відділу Ради, яким керував Ю. І. Носик, відкрили хату-читальню, де проводилися голосні читки газет та художніх творів. Тут же
Покровське
Сторінка 3 з 7
Приміщення двох однокласних земських та церковнопарафіальної шкіл Покровського були мало пристосованими для навчального процесу.Після Лютневої буржуазно-демократичної революції жителі Покровського з новою силою розгорнули боротьбу за землю. Наприкінці грудня 1917 року
Центром всієї політичної роботи на селі став партійний осередок, створений 17 січня 1918 року. Першим секретарем його був Кіріянов. Комуністи (їх було 11 чол.) роз'яснювали селянам декрети Радянської влади, викривали підступну діяльність українських буржуазних націоналістів, зрадницьку політику Центральної ради. В одній із резолюцій, спрямованих проти Центральної ради, говорилось: «Ми визнаємо, що Радянська влада є єдиною владою трудящих...».
Жителі села брали активну участь у боротьбі з німецько-австрійськими окупантами, потім з петлюрівцями. В березні 1919 року після вигнання петлюрівців у Покровському обрали волосну Раду робітничих і селянських депутатів у складі 10 чол. та виконком з 5 чоловік. Рада мала земельний, продовольчий, шкільний та санітарно-медичний відділи. Головою волосної Ради було обрано Р. Я. Вороненка, завідуючими відділами: продовольчим - В. М. Копаницю, земельним - І. І. Бойка, шкільним - Ю. І. Носика.
Земельний відділ Ради розподілив серед селян волості 8371 десятину землі колишньої економії Романова і вжив заходів до того, щоб вся вона була своєчасно засіяна. Рада всіляко допомагала військовим частинам, що розміщалися в селі, продовольством та фуражем. Політвідділ Кримської дивізії і командування 1-ї Кубанської кавалерійської дивізії, в свою чергу, сприяли Раді в проведенні масово-політичної роботи серед жителів. Червоноармійці цих частин охоче брали участь у посівній кампанії навесні 1919 року. З їх допомогою були засіяні землі бідноти та червоноармійських сімей.
На повну силу розгорнулася ця робота після розгрому Врангеля та остаточного підновлення Радянської влади в селі. У середині жовтня 1920 року Покровське було визволене від врангелівців. В боях за село відзначилася 2-а кавалерійська дивізія ім. Блинова під командуванням І. А. Рожкова. На честь хороброго комдива вдячні покровчани встановили меморіальну дошку на одній із кращих вулиць, названій іменем І. А. Рожова.
Після вигнання врангелівців у село приїздив М. І. Калінін, який перебував з агітпоїздом «Жовтнева революція» на Нікопольщині.
Багато жителів села зі зброєю в руках захищали Радянську владу на фронтах громадянської війни. Це - І. М. Дробот, А. П. Засядьвовк, Р. Я. Ворононко О. М. Руденко, Г. Г. Печений, X. К. Дробот, Ф. Ф. Рядчик, Д. П. Сердюк, А. Ф. Філенко, М. X. Гаврилов, Т. М. Дудко та ін. Вшановують покровчани нам'яті, своїх земляків А. О. Перепелки, Г. Ю. Бойка, С. А. Самардака, О. Є. Грушового, П. А. Дробота, Г. С. Філенка, які загинули в боях за владу Рад.
Організовуючи трудівників села на відбудову зруйнованого господарства після закінчення громадянської війни, сільські активісти водночас вели запеклу боротьбу з куркульськими бандами, які тероризували населення. Особливо знахабніло діяла одна з них, що налічувала близько 40 головорізів. У Покровському було створено загін на чолі з К. К. Матюшенком, який вистежив і розгромив банду.
У 1921 році покровчани пережили велику посуху. Посівні площі скоротилися, почався голод. За ініціативою партійного осередку, сільської Ради та комітету незаможних селян в селі був створений торговельно-постачальний кооператив, який істотно допомагав бідноті, організовано 116 супряг для обробітку землі. Весь тягар продовольчого податку був перекладений на куркульські господарства.
Активним помічником партійного осередку виступив створений в червні 1921 року комсомольський осередок. Під керівництвом партійної організації комсомольці П. Пилець, А. Гончаренко, В. Батиченко, І. Руденко та ін. брали участь у зборі зерна для посівної кампанії 1922 року та для бійців 1-го кінного корпусу, копали і допомагали засаджувати городи сім'ям червоноармійців та хворим. Молодь відремонтувала клуб і забезпечувала його паливом, виявляла батьківську турботу про вихованців колонії ім. Жовтневої революції, яка була переведена в квітні 1921 року з Нікополя до Покровського.
Поряд з відбудовою господарства партійна, комсомольська організації та сільська Рада проводили значну культурно-освітню роботу. З ініціативи шкільного відділу Ради, яким керував Ю. І. Носик, відкрили хату-читальню, де проводилися голосні читки газет та художніх творів. Тут же
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоногригорівка
- Придніпровське
- Новопілля
- Новоіванівка
- Менжинське
- Лошкарівка
- Криничувате
- Кірове
- Дмитрівка
- Шолохове