Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Вагато жителів села пішли в партизанський загін, яким командував Ф. Т.
Рижиков. Відважними бійцями виявили себе покровчани О. Желуденко, Г. Голуб, Швець, П. Тимофієв, А. Руденко, І. Явтушенко.
Хоробро бились на фронтах Великої Вітчизняної війни Л. Я. Балихін, І. Я. Рябоконь, П. О. Перепелка, І. І. Кабула, А. К. Коваль, О. М. Жлудц С. Г. Хобта, П. Є. Тараненко, М. П. Дрожанова. За межами Батьківщини в далекому тилу ворога, в Словакії, бив фашистів покровчанин І. Т. Філенко, вій один з найперших був нагороджений орденом ЧССР «Червона Зірка».
Знаменною датою в історії Покровського став день 9 лютого 1944 року. Па світанку цього дня після короткого, але запеклого бою село було визволене частинами Червоної Армії. Свято шанують жителі Покровського пам'ять радянських воїнів і їх командира майора Пройдіна, які загинули у бою за село.
З перших днів визволення від німецької окупації колгоспники Покровського керовані відновленою 19 травня 1944 року територіальною партійною організацією та сільською Радою, приступили до відбудови вщент розграбованого і зруйнованого господарства. Тільки колгоспові ім. Горького окупанти завдали збитків на суму 35 738 тис. карбованців.
Незважаючи на нестачу робочої сили, худоби, машин та реманенту, колгоспники у 1944 році засіяли 4045 га землі і зібрали добрий врожай. Збирали врожай косами та серпами. Майже по гектару в день накошував 80-річний П. А. Руденко. Не відставав від нього Г. Самійленко. Серед жінок перед на косовиці вели К. Шепотинник та В. Засядьвовк. На 200 проц. виконувала норми дівоча комсомольська бригада колгоспу ім. Горького в складі П. Засядьвовк (бригадир), Т. Желуденко. П. Жирко, О. Грищенко. Колгоспи села повністю розрахувалися з державою, здавши 98 828 пудів хліба, з них 20 тис. пудів у фонд Червоної Армії.
Відроджувалось тваринництво колгоспів. На кінець 1944 року на колгоспних фермах було 32 корови, 83 свині, 13 овець та 563 шт. птиці.
Значна робота була проведена по відбудові житла. Почали працювати школи та фельдшерський пункт. Колгоспники приступили до будівництва насосної станції для поливу городів.
Партійна організація та сільська Рада з допомогою комсомольців докладали багато зусиль, розгортаючи в селі політико-виховну роботу. Тільки під час збирання та обмолоту врожаю 1944 року в колгоспах було випущено 84 стінні газети та бойові листки, проведено десятки бесід. Силами комсомольців та молоді села дано 24 вистави в колгоспних клубах. У жовтні 1945 року відновлені партійні організації колгоспів ім. Горького та ім. Котовського.
Завдяки героїчній праці колгоспників, допомозі держави, великій організаторській роботі комуністів господарства Покровського були швидко відбудовані. На розвитку громадського господарства позитивно позначилося здійснене на початку 50-х років укрупнення колгоспів. За ініціативою партійних організацій та сільської Ради покровські колгоспи об'єдналися в один- ім. Горького, який мав 5078 га землі.
Завдяки новим принципам господарювання, вмілому керівництву правління (голова П. І. Овчаренко) та партійної організації (секретар С. П. Манойло), майстерності колгоспних агрономів А. О. Чоркасова, І. Ф. Коваля, І. А. Кравченка та інших спеціалістів сільського господарства колгосп ім. Горького уже в 1955
році одержав прибутків 9702 тис. крб. і здав державі 19 215 цнт зерна. На трудодні, колгоспникам було видано по 3,8 кг зерна, крім того, виплачено 5588 тис. карбованців.
За успіхи, досягнуті в розвитку колгоспного виробництва, близько 40 покровчан - серед них ланкові С. Доценко, І. Махинько, О. Руденко, Д. Рябокінь, М. Демпиченко, Д. Дубко, Є. Чоп, доярки М. Сова і М. Нельга, пташниця М. Зеленська та ін. - були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки в 1956 році.
У 1961 році колгосп ім. Горького об'єднався з колгоспом «Родина», розташованим у селі Капулівці, і частиною артілі «Комуніст». Укрупнений колгосп ім. Горького має 14 124 га землі. Поліпшилась культура землеробства, підвищилась продуктивність тваринництва. Так, незважаючи на несприятливі кліматичні умови 1965 року, господарство достроково виконало план продажу державі зерна, м'яса і яєць, одержавши чистих прибутків понад 1,5 млн. карбованців.
Перетворюючи в життя накреслення партії і уряду, партійна організація колгоспу, яка налічує 188 членів і кандидатів у члени КПРС, виступила ініціатором боротьби за економію у сільськогосподарському виробництві. У 1966 році колгосп зберіг 51 коп. на кожному цнт зерна, 49 коп. на цнт соняшника. Доярки підняли якість товарного молока, і колгоспові було зараховано додатково 90 тонн молока - удій трьох десятків корів. На кожний
Покровське
Сторінка 5 з 7
радянських людей Покровського та інших сіл. Більше 100 чоловік молоді вивезли окупанти в рабство До Німеччини.Вагато жителів села пішли в партизанський загін, яким командував Ф. Т.
Хоробро бились на фронтах Великої Вітчизняної війни Л. Я. Балихін, І. Я. Рябоконь, П. О. Перепелка, І. І. Кабула, А. К. Коваль, О. М. Жлудц С. Г. Хобта, П. Є. Тараненко, М. П. Дрожанова. За межами Батьківщини в далекому тилу ворога, в Словакії, бив фашистів покровчанин І. Т. Філенко, вій один з найперших був нагороджений орденом ЧССР «Червона Зірка».
Знаменною датою в історії Покровського став день 9 лютого 1944 року. Па світанку цього дня після короткого, але запеклого бою село було визволене частинами Червоної Армії. Свято шанують жителі Покровського пам'ять радянських воїнів і їх командира майора Пройдіна, які загинули у бою за село.
З перших днів визволення від німецької окупації колгоспники Покровського керовані відновленою 19 травня 1944 року територіальною партійною організацією та сільською Радою, приступили до відбудови вщент розграбованого і зруйнованого господарства. Тільки колгоспові ім. Горького окупанти завдали збитків на суму 35 738 тис. карбованців.
Незважаючи на нестачу робочої сили, худоби, машин та реманенту, колгоспники у 1944 році засіяли 4045 га землі і зібрали добрий врожай. Збирали врожай косами та серпами. Майже по гектару в день накошував 80-річний П. А. Руденко. Не відставав від нього Г. Самійленко. Серед жінок перед на косовиці вели К. Шепотинник та В. Засядьвовк. На 200 проц. виконувала норми дівоча комсомольська бригада колгоспу ім. Горького в складі П. Засядьвовк (бригадир), Т. Желуденко. П. Жирко, О. Грищенко. Колгоспи села повністю розрахувалися з державою, здавши 98 828 пудів хліба, з них 20 тис. пудів у фонд Червоної Армії.
Відроджувалось тваринництво колгоспів. На кінець 1944 року на колгоспних фермах було 32 корови, 83 свині, 13 овець та 563 шт. птиці.
Значна робота була проведена по відбудові житла. Почали працювати школи та фельдшерський пункт. Колгоспники приступили до будівництва насосної станції для поливу городів.
Партійна організація та сільська Рада з допомогою комсомольців докладали багато зусиль, розгортаючи в селі політико-виховну роботу. Тільки під час збирання та обмолоту врожаю 1944 року в колгоспах було випущено 84 стінні газети та бойові листки, проведено десятки бесід. Силами комсомольців та молоді села дано 24 вистави в колгоспних клубах. У жовтні 1945 року відновлені партійні організації колгоспів ім. Горького та ім. Котовського.
Завдяки героїчній праці колгоспників, допомозі держави, великій організаторській роботі комуністів господарства Покровського були швидко відбудовані. На розвитку громадського господарства позитивно позначилося здійснене на початку 50-х років укрупнення колгоспів. За ініціативою партійних організацій та сільської Ради покровські колгоспи об'єдналися в один- ім. Горького, який мав 5078 га землі.
Завдяки новим принципам господарювання, вмілому керівництву правління (голова П. І. Овчаренко) та партійної організації (секретар С. П. Манойло), майстерності колгоспних агрономів А. О. Чоркасова, І. Ф. Коваля, І. А. Кравченка та інших спеціалістів сільського господарства колгосп ім. Горького уже в 1955
році одержав прибутків 9702 тис. крб. і здав державі 19 215 цнт зерна. На трудодні, колгоспникам було видано по 3,8 кг зерна, крім того, виплачено 5588 тис. карбованців.
За успіхи, досягнуті в розвитку колгоспного виробництва, близько 40 покровчан - серед них ланкові С. Доценко, І. Махинько, О. Руденко, Д. Рябокінь, М. Демпиченко, Д. Дубко, Є. Чоп, доярки М. Сова і М. Нельга, пташниця М. Зеленська та ін. - були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки в 1956 році.
У 1961 році колгосп ім. Горького об'єднався з колгоспом «Родина», розташованим у селі Капулівці, і частиною артілі «Комуніст». Укрупнений колгосп ім. Горького має 14 124 га землі. Поліпшилась культура землеробства, підвищилась продуктивність тваринництва. Так, незважаючи на несприятливі кліматичні умови 1965 року, господарство достроково виконало план продажу державі зерна, м'яса і яєць, одержавши чистих прибутків понад 1,5 млн. карбованців.
Перетворюючи в життя накреслення партії і уряду, партійна організація колгоспу, яка налічує 188 членів і кандидатів у члени КПРС, виступила ініціатором боротьби за економію у сільськогосподарському виробництві. У 1966 році колгосп зберіг 51 коп. на кожному цнт зерна, 49 коп. на цнт соняшника. Доярки підняли якість товарного молока, і колгоспові було зараховано додатково 90 тонн молока - удій трьох десятків корів. На кожний
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоногригорівка
- Придніпровське
- Новопілля
- Новоіванівка
- Менжинське
- Лошкарівка
- Криничувате
- Кірове
- Дмитрівка
- Шолохове