Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
народної освіти орденом Леніна, культармійці С. М. Канула, Н. І. Федоров, Є. С. Швачко та інші.
Завдяки організаторській, політико-виховній роботі комуністів і комсомольці!! дедалі більше трудівників села залучалося до активного громадського життя. Так, у жовтні 1922 року під час перевиборів до сільської Ради намагання куркулів протягнути до її складу своїх представників закінчилися повною невдачею. В серпні 1923 року секретар Покровської партійної організації Шильгава доповідав пленуму Криворізького окрпарткому, що вплив духовенства серед населення різко впав. Молодь іде не до церкви, а в клуб, де ведеться значна політико-виховна і культурна робота.
Наприкінці 1926 року 18 сімей незаможників об'єдналися в товариство спільного обробітку землі. Ініціаторами створення товариства були Т. І. Шепотинник. О. Н. Руденко, Д. І. Безручко, В. Є. Ярош та ін. Навесні 1927 року до цього колективу приєдналося ще 16 господарств. Товариство прийняло статут артілі. Своє перше об'єднання, яке мало 220 га землі, 6 пар коней, молотарку та інший реманент, селяни назвали ім. Першого травня. Головою артілі одностайно обрали О. Н. Руденка.
Згодом у селі було створено 9 артілей, які наприкінці 1930 року при підтримці
партійних і радянських органів, посланців робітничого класу двадцятип'ятитисячників І. Я. Кабаненка та М. В. Погорелова об'єдналися в два колгоспи - ім. Косіора та ім. Котовського.
В 1932 році на полях артілей почали працювати тракторні бригади Шолоховської МТС. Того ж року покровські колгоспи відмовились від принципу розподілу результатів господарювання по їдцях, запровадивши відрядність, яка створювала умови для посилення заінтересованості колгоспників у результатах їх праці.
Значних успіхів у зміцненні громадського господарства досягли колгоспники села за роки довоєнних п'ятирічок. Так, бригада колгоспу ім. Котовського, яку очолював К. М. Губа, в 1937 році на площі 50 га зібрала по 60 цнт рису. К. М. Губа був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1938 року, одержав золоту медаль виставки. 1940 року за успіхи, досягнуті у вирощенні високих врожаїв проса, колгосп ім. Горького було занесено до Книги пошани виставки. До Книги ношами був занесений також бригадир цієї артілі В. Забутний, що виростив високий врожай люцерни та суданки. До 130 га був розширений колгоспний сад, закладений у 1931 році.
Напередодні Великої Вітчизняної війни колгоспи села Покровського - ім. Горького та ім. Котовського - мали на фермах і конюшнях 595 коней, 1112 голів великої рогатої худоби з них 139 корів, 1000 овець, 1750 свиней, 3620 штук птиці. В 1937-1939 рр. було вирощено по 18,6 поросяти на свиноматку, за що артіль і її старший свинар А. Д. Перенелка також були відзначені у Книзі пошани ВСГВ.
Па ланах і фермах колгоспів трудилися десятки спеціалістів масових професій: шоферів, мотористів, трактористів. Серед них кращими були Т. Шаповал, О. Забутний, Ф. Явтушенко, Н. Маляренко, М. Кротенко та інші.
Широкого розмаху набуло агротехнічне навчання колгоспників. В школах і гуртках проводили заняття перші агрономи покровських колгоспів С. М. Кабула, П. В. Засядьвовк. Учасники Всесоюзної сільськогосподарської виставки К. М. Губа, С. В. Забутний, С. С. Філенко передавали свій та досвід інших майстрів вирощування високії врожаїв, що були представлені на виставці, в школах передового досвіду. Колгосп ім. Горького першим на Нікопольщині став мільйонером. За високі показники и господарській діяльності Покровська сільська Рада тримала перехідний Червоний прапор Дніпропетровського обласного виконавчого комітету та обком у КПбУ.
Великою подією в культурному житті села було відкриття середньої школи, яку до війни закінчило близько 100 юнаків і дівчат. У суботу 21 червня 1941 року в прикрашеному і яскраво освітленому залі школи відбувся випускний вечір десятикласників. Пишалися батьки, раділи вчителі, гордістю сяяли обличчя випускників. До самого ранку на березі Дніпра лунали пісні юнаків та дівчат, які одержали путівку в життя. А о 12 годині 22 червня радіо донесло тяжку звістку: війна. З перших її днів партійна організація села організувала своєчасне збирання врожаю, забезпечивши виконання і перевиконання поставок державі хліба, м'яса, молока та інших продуктів. Жінки і підлітки замінили чоловіків, які пішли до армії. З наближенням фронту було евакуйовано в глибокий тил частину колгоспної техніки.
17 серпня 1941 року село захопили гітлерівці. За саботаж і підривну роботу проти нового порядку окупанти розстріляли комуністів А. С. Бомешка, П. Т. Тимофієва, колгоспних активістів М. О. Шаповала, Т. Г. Шаповала та інших. Жахливим місцем стали кручі річки Підпільної, де розстріляли 2146
Покровське
Сторінка 4 з 7
влаштовувалися концерти художньої самодіяльності, кошти від яких йшли на допомогу сиротам. При хаті-читальн і було відкрито школу лікнепу. Активними борцями з неписьменністю на селі виступили учитель С. Я. Будник, згодом нагороджений за багаторічну самовіддану працю на ниві Завдяки організаторській, політико-виховній роботі комуністів і комсомольці!! дедалі більше трудівників села залучалося до активного громадського життя. Так, у жовтні 1922 року під час перевиборів до сільської Ради намагання куркулів протягнути до її складу своїх представників закінчилися повною невдачею. В серпні 1923 року секретар Покровської партійної організації Шильгава доповідав пленуму Криворізького окрпарткому, що вплив духовенства серед населення різко впав. Молодь іде не до церкви, а в клуб, де ведеться значна політико-виховна і культурна робота.
Наприкінці 1926 року 18 сімей незаможників об'єдналися в товариство спільного обробітку землі. Ініціаторами створення товариства були Т. І. Шепотинник. О. Н. Руденко, Д. І. Безручко, В. Є. Ярош та ін. Навесні 1927 року до цього колективу приєдналося ще 16 господарств. Товариство прийняло статут артілі. Своє перше об'єднання, яке мало 220 га землі, 6 пар коней, молотарку та інший реманент, селяни назвали ім. Першого травня. Головою артілі одностайно обрали О. Н. Руденка.
Згодом у селі було створено 9 артілей, які наприкінці 1930 року при підтримці
партійних і радянських органів, посланців робітничого класу двадцятип'ятитисячників І. Я. Кабаненка та М. В. Погорелова об'єдналися в два колгоспи - ім. Косіора та ім. Котовського.
В 1932 році на полях артілей почали працювати тракторні бригади Шолоховської МТС. Того ж року покровські колгоспи відмовились від принципу розподілу результатів господарювання по їдцях, запровадивши відрядність, яка створювала умови для посилення заінтересованості колгоспників у результатах їх праці.
Значних успіхів у зміцненні громадського господарства досягли колгоспники села за роки довоєнних п'ятирічок. Так, бригада колгоспу ім. Котовського, яку очолював К. М. Губа, в 1937 році на площі 50 га зібрала по 60 цнт рису. К. М. Губа був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1938 року, одержав золоту медаль виставки. 1940 року за успіхи, досягнуті у вирощенні високих врожаїв проса, колгосп ім. Горького було занесено до Книги пошани виставки. До Книги ношами був занесений також бригадир цієї артілі В. Забутний, що виростив високий врожай люцерни та суданки. До 130 га був розширений колгоспний сад, закладений у 1931 році.
Напередодні Великої Вітчизняної війни колгоспи села Покровського - ім. Горького та ім. Котовського - мали на фермах і конюшнях 595 коней, 1112 голів великої рогатої худоби з них 139 корів, 1000 овець, 1750 свиней, 3620 штук птиці. В 1937-1939 рр. було вирощено по 18,6 поросяти на свиноматку, за що артіль і її старший свинар А. Д. Перенелка також були відзначені у Книзі пошани ВСГВ.
Па ланах і фермах колгоспів трудилися десятки спеціалістів масових професій: шоферів, мотористів, трактористів. Серед них кращими були Т. Шаповал, О. Забутний, Ф. Явтушенко, Н. Маляренко, М. Кротенко та інші.
Широкого розмаху набуло агротехнічне навчання колгоспників. В школах і гуртках проводили заняття перші агрономи покровських колгоспів С. М. Кабула, П. В. Засядьвовк. Учасники Всесоюзної сільськогосподарської виставки К. М. Губа, С. В. Забутний, С. С. Філенко передавали свій та досвід інших майстрів вирощування високії врожаїв, що були представлені на виставці, в школах передового досвіду. Колгосп ім. Горького першим на Нікопольщині став мільйонером. За високі показники и господарській діяльності Покровська сільська Рада тримала перехідний Червоний прапор Дніпропетровського обласного виконавчого комітету та обком у КПбУ.
Великою подією в культурному житті села було відкриття середньої школи, яку до війни закінчило близько 100 юнаків і дівчат. У суботу 21 червня 1941 року в прикрашеному і яскраво освітленому залі школи відбувся випускний вечір десятикласників. Пишалися батьки, раділи вчителі, гордістю сяяли обличчя випускників. До самого ранку на березі Дніпра лунали пісні юнаків та дівчат, які одержали путівку в життя. А о 12 годині 22 червня радіо донесло тяжку звістку: війна. З перших її днів партійна організація села організувала своєчасне збирання врожаю, забезпечивши виконання і перевиконання поставок державі хліба, м'яса, молока та інших продуктів. Жінки і підлітки замінили чоловіків, які пішли до армії. З наближенням фронту було евакуйовано в глибокий тил частину колгоспної техніки.
17 серпня 1941 року село захопили гітлерівці. За саботаж і підривну роботу проти нового порядку окупанти розстріляли комуністів А. С. Бомешка, П. Т. Тимофієва, колгоспних активістів М. О. Шаповала, Т. Г. Шаповала та інших. Жахливим місцем стали кручі річки Підпільної, де розстріляли 2146
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоногригорівка
- Придніпровське
- Новопілля
- Новоіванівка
- Менжинське
- Лошкарівка
- Криничувате
- Кірове
- Дмитрівка
- Шолохове