Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В складних умовах здійснювала свої перші кроки Рада. На весну залишалось
4205,5 десятини незасіяної землі. Не вистачало не тільки посівних матеріалів, а й тяглової худоби, реманенту. На допомогу прийшов Нікопольський районний земельний відділ, який разом з уповноваженим політвідділу Задніпровської дивізії Червоної Армії направив у Шолохівську волость два загони по 10 бійців, які брали участь у посівній кампанії на селі.
Діяльність Ради по налагодженню економічного і політичного життя села тривала недовго. З 10 по 20 травня 1919 року на Нікопольщині безчинствували банди Григор'єва. 8 червня спалахнув контрреволюційний заколот Чайковського. На початку серпня село захопили денікінці, а з вересня по 25 грудня 1919 року тут «господарювали» махновці. Білогвардійці та різні банди грабували селян, вчиняли масові екзекуції, вбивали радянських активістів. Від рук білобандитів загинув житель села комуніст М. Пушкар іменем його згодом був названий клуб, а пізніше й один з колгоспів села.
Сповнений воєнними подіями був і 1920 рік. Запеклі бої точилися з 9 по 16 жовтня на території Шолохівської волості під час розгрому Врангеля. Захопвши Шолохове, ворог відрізав одну від одної дві групи наших військ. Створилося важке становище. Командуючий 2-ю Кінною армією П. К. Миронов на чолі 21-ї-кавалерійської дивізії та окремої кавалерійської бригади проривається на з'єднання з 2-ю та 16-ю кавдивізіями. Рішуча кінна атака внесла паніку в ряди ворога, який відступив, залишивши полонених, гармати, кулемети і обози.
В бою за Шолохове особливо відзначилась 2-а кавалерійська дивізія ім. Блинова, яка діяла з південного сходу від села. Розгромивши Астраханський і Корніловський полки та Кубанську кавалерійську дивізію білих, блиновці зайняли Шолохове. В перших лавах атакуючих був В. Я. Качалов, який тимчасово виконував обов'язки командира бригади 2-ї кавдивізії. За мужність і відвагу в бою за село В. Я. Качалов був нагороджений орденом Червоного Прапора.
На честь перемоги над врангелівськими військами і в пам'ять тих, хто загинув в бою, жителі села насипали курган Вічної Слави і встановили на ньому меморіальну дошку, а одну з кращих вулиць села назвали іменем 2-ї Кінної армії.
З розгромом врангелівщини для селян Шолохового, як і всієї Нікопольщини, боротьба з ворогами не закінчилась. З листопада 1920 року по березень 1921 року в районі села діяли куркульсько-анархістські банди, заважаючи відбудові зруйнованого господарства. Трудящі переживали величезні труднощі, почався голод. На 3-му Нікопольському районному з'їзді Рад відзначалось, що в Шолоховому на початок 1921 року заняття в школах ідуть мляво, бо учні голодні, босі й роздягнені. Для допомоги голодуючим в селі була відкрита дитяча їдальня на 100 чол., що утримувалась коштами Червоного Хреста.
Роботу по відбудові господарства очолив виконком Ради робітничих та селянських депутатів, до складу якого входили Є. Ю. Таран, Б. С. Баранник, С. П. Тиква, М. С. Самара, Г. А. Кліценко. Міцною опорою Радянської влади на селі виступав комітет незаможних селян, створений 2 березня 1921 року. Незаможні селяни, згуртовані в комітет, яким керували М. Нагорний, М. П. Таран та Г. М. Грищенко, давали відсіч бандам, боролися з куркулями, забезпечували виконання продподатку, провадили політиковиховну роботу на селі. У квітні 1921 року комнезам організував збір та відправив робітникам і армії понад 400 пудів хліба і фуражу, 13 голів худоби, 13 960 штук яєць.
Велику допомогу органам Радянської влади у розв'язанні невідкладних завдань соціалістичного будівництва надавав комсомольський осередок, який був створений за ініціативою і при допомозі політпрацівників 2-ї Кінної армії в жовтні 1920 року, а в квітні 1921 року уже налічував 16 членів.
Комсомольці на чолі з своїми ватажками М. Великим і П. Гаврюком стали ініціаторами створення в селі клубу, школи грамоти, бібліотеки для молоді, упорядкування майданчика для проведення мітингів і політбесід. Вони разом з сільською молоддю організовували супряги для обробітку земель вдів і незаможних селян, давали іністави, грошовий збір від яких йшов у фонд допомоги голодуючим дітям, проводили онги релігійну пропаганду.
Поступово жителі села долали розруху. На початок 1925 року 3461 чол. населення мали у фактичному користуванні 9334 десятини землі. Розширювалися посівні площі. Збільшувався валовий збір зерна. В селі працювали 3 школи, лікарня та амбулаторія.
Провідником політики Комуністичної партії і Радянської влади, спрямованої ікі відбудову і розвиток народного господарства, була партійна організація села, створена 10 березня 1923 року, яка у травні того ж року налічувала 11 членів і 2 кандидати в члени КПбУ. Про невпинне зростанні її авторитету свідчить те, що тільки за 1924 р. понад 200 селян подали заяви про вступ до
Шолохове
Сторінка 3 з 7
управління і військової справи (завідуючий С. П. Тиква), фінансовий відділ (завідуючий Г. А. Кліценко), земельний (завідуючий О. Є. Волошин).В складних умовах здійснювала свої перші кроки Рада. На весну залишалось
Діяльність Ради по налагодженню економічного і політичного життя села тривала недовго. З 10 по 20 травня 1919 року на Нікопольщині безчинствували банди Григор'єва. 8 червня спалахнув контрреволюційний заколот Чайковського. На початку серпня село захопили денікінці, а з вересня по 25 грудня 1919 року тут «господарювали» махновці. Білогвардійці та різні банди грабували селян, вчиняли масові екзекуції, вбивали радянських активістів. Від рук білобандитів загинув житель села комуніст М. Пушкар іменем його згодом був названий клуб, а пізніше й один з колгоспів села.
Сповнений воєнними подіями був і 1920 рік. Запеклі бої точилися з 9 по 16 жовтня на території Шолохівської волості під час розгрому Врангеля. Захопвши Шолохове, ворог відрізав одну від одної дві групи наших військ. Створилося важке становище. Командуючий 2-ю Кінною армією П. К. Миронов на чолі 21-ї-кавалерійської дивізії та окремої кавалерійської бригади проривається на з'єднання з 2-ю та 16-ю кавдивізіями. Рішуча кінна атака внесла паніку в ряди ворога, який відступив, залишивши полонених, гармати, кулемети і обози.
В бою за Шолохове особливо відзначилась 2-а кавалерійська дивізія ім. Блинова, яка діяла з південного сходу від села. Розгромивши Астраханський і Корніловський полки та Кубанську кавалерійську дивізію білих, блиновці зайняли Шолохове. В перших лавах атакуючих був В. Я. Качалов, який тимчасово виконував обов'язки командира бригади 2-ї кавдивізії. За мужність і відвагу в бою за село В. Я. Качалов був нагороджений орденом Червоного Прапора.
На честь перемоги над врангелівськими військами і в пам'ять тих, хто загинув в бою, жителі села насипали курган Вічної Слави і встановили на ньому меморіальну дошку, а одну з кращих вулиць села назвали іменем 2-ї Кінної армії.
З розгромом врангелівщини для селян Шолохового, як і всієї Нікопольщини, боротьба з ворогами не закінчилась. З листопада 1920 року по березень 1921 року в районі села діяли куркульсько-анархістські банди, заважаючи відбудові зруйнованого господарства. Трудящі переживали величезні труднощі, почався голод. На 3-му Нікопольському районному з'їзді Рад відзначалось, що в Шолоховому на початок 1921 року заняття в школах ідуть мляво, бо учні голодні, босі й роздягнені. Для допомоги голодуючим в селі була відкрита дитяча їдальня на 100 чол., що утримувалась коштами Червоного Хреста.
Роботу по відбудові господарства очолив виконком Ради робітничих та селянських депутатів, до складу якого входили Є. Ю. Таран, Б. С. Баранник, С. П. Тиква, М. С. Самара, Г. А. Кліценко. Міцною опорою Радянської влади на селі виступав комітет незаможних селян, створений 2 березня 1921 року. Незаможні селяни, згуртовані в комітет, яким керували М. Нагорний, М. П. Таран та Г. М. Грищенко, давали відсіч бандам, боролися з куркулями, забезпечували виконання продподатку, провадили політиковиховну роботу на селі. У квітні 1921 року комнезам організував збір та відправив робітникам і армії понад 400 пудів хліба і фуражу, 13 голів худоби, 13 960 штук яєць.
Велику допомогу органам Радянської влади у розв'язанні невідкладних завдань соціалістичного будівництва надавав комсомольський осередок, який був створений за ініціативою і при допомозі політпрацівників 2-ї Кінної армії в жовтні 1920 року, а в квітні 1921 року уже налічував 16 членів.
Комсомольці на чолі з своїми ватажками М. Великим і П. Гаврюком стали ініціаторами створення в селі клубу, школи грамоти, бібліотеки для молоді, упорядкування майданчика для проведення мітингів і політбесід. Вони разом з сільською молоддю організовували супряги для обробітку земель вдів і незаможних селян, давали іністави, грошовий збір від яких йшов у фонд допомоги голодуючим дітям, проводили онги релігійну пропаганду.
Поступово жителі села долали розруху. На початок 1925 року 3461 чол. населення мали у фактичному користуванні 9334 десятини землі. Розширювалися посівні площі. Збільшувався валовий збір зерна. В селі працювали 3 школи, лікарня та амбулаторія.
Провідником політики Комуністичної партії і Радянської влади, спрямованої ікі відбудову і розвиток народного господарства, була партійна організація села, створена 10 березня 1923 року, яка у травні того ж року налічувала 11 членів і 2 кандидати в члени КПбУ. Про невпинне зростанні її авторитету свідчить те, що тільки за 1924 р. понад 200 селян подали заяви про вступ до
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоногригорівка
- Придніпровське
- Новопілля
- Новоіванівка
- Менжинське
- Лошкарівка
- Криничувате
- Кірове
- Дмитрівка