Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
питань.
Комуністи переконували селян в необхід ності переходу до колективного господарювання. В результаті цієї роботи 25 серпня 1926 року в селі був створений перший колгосп «Ленінський шлях», який мав 500 га землі, 24 коней, одну молотарку. Загальні збори колгоспу одностайно обрали головою Й. І. Кліценка. У 1929 році артіль, до якої входило вже 80 господарств, з допомогою держави придбала перший трактор.
У 1929 році у Шолоховому було засновано ще 3 артілі. В створенні цих колективів активними помічниками партійної організації виступали комсомольці. Вони влаштовували бесіди з молоддю, залучали її до участі в колгоспному будівництві, вели непримиренну боротьбу з куркульством.
Велику допомогу колгоспам надавали робітники міста Кривого Рога та марганцевих рудників. Партійні і профспілкові організації міста й рудників посилали у Шолохове бригади по ремонту сільськогосподарського реманенту, досвідчених робітників для керівництва молодими господарствами. Так, у 1930 році створені колгоспи очолили робітники-двадцятитисячники М. Близнецов, Г. Лукаш, П. Кухтій.
Велику роль в організаційному зміцненні колгоспів, піднесенні трудової активності селян відіграло рішення про розподіл наслідків господарювання не по їдцях, а виключно за кількістю і якістю праці, а також розгортання соціалістичного змагання, зльоти сільського партійного, комсомольського, радянського і колгоспного активу, які проводилися за рішенням Нікопольського райкому КПбУ в листопаді 1932 року. Тільки по Шолохівському кущу на зльоті виступило 15 чоловік. Ці заходи, а також ліквідація куркульських господарств прискорили подолання труднощів організаційного періоду.
Завдяки великій організаторській та ідеологічній роботі партійної і комсомольської організацій, селищної Ради, допомозі держави, самовідданій праці трудівників села господарства чотирьох колгоспів Шолохового ім. М. Пушкаря, «Ленінський шлях», «Сталінський шлях», «Передовик» швидко міцніли. Уже в 1938-1939 рр. вони одержували сталі врожаї зернових, повністю виконали державний план розвитку тваринництва. На 1 січня 1941 року колгоспні ферми села мали 178 голів корів, 398 свиней, 957 овець, 2497 шт. птиці.
У передвоєнні п'ятирічки партійні організації та правління шолохівських колгоспів приділяли багато уваги підготовці спеціалістів масових професій для сільського господарства. Десятки колгоспників здобули кваліфікацію механізаторів, трактористів, шоферів, майже всі трударі були охоплені агрозоотехнічним навчаниям.
Значно зросла трудова активність колгоспного селянства. Багато передовиків соціалістичного змагання колгоспів і МТС були занесені в 1939 і 1940 рр. до Почесної книги Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві. Серед них бригадир
артілі «Передовик» І. Г. Волошин, який у 1938 році виростив 19 цнт проса з га на площі 11 га, тракторист Шолохівської МТС М. І. Гурський, що виробив на тракторі ХТЗ 524 га; Р. А. Монастирський, який зібрав по 62,7 цнт винограду на площі 3 га. В гуртках і школах села було організовано вивчення досвіду учасників Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
В результаті досягнутих успіхів у колгоспному виробництві зросла продуктивність праці, а на цій основі- доходи шолохівських артілей, підвищився добробут населення.
Завдяки зусиллям партійної і комсомольської організацій, активній роботі учителів школи в селі були ліквідовані неписьменність і малописьменність серед дорослих, здійснено обов'язкове загальне навчання. В справі ліквідації неписьменності па селі особливо відзначилися комуніст В. Волков, комсомольці-культармійці Д. Швець та В. Войтанник, вчителі М. Є. Буянов та В. С. Громоклицький. Всі діти шкільного віку мали можливість здобувати освіту в неповній середній та середній школах. Зріс загін місцевої інтелігенції. В колгоспах, школах та лікарні працювали спеціалісти, які здобули освіту за роки Радянської влади.
Велику роль в піднесенні культури трудящих села і вихованні їх у комуністичному дусі відігравали 2 сільські клуби, при яких були відкриті бібліотеки. Працівники культурно-освітніх установ з допомогою учителів та комсомольців влаштовували лекції, диспути, концерти та вистави гуртківців художньої самодіяльності.
Дальшому зростанню колективних господарств, розвитку культури та підвищенню добробуту жителів Шолохового перешкодив віроломний напад фашистської Німеччини на СРСР. 17 серпня 1941 року Шолохове було окуповане фашистськими військами. Гітлерівці розграбували колгоспне майно, зруйнували 15 господарських приміщень, 2 магазини, 2 школи, всі
Шолохове
Сторінка 4 з 7
партії. Під час перевиборів у сільську Раду кандидати з числа комуністів приймались без будь-яких зауважень. Партійні збори завжди проходили в присутності 250-300 селян які брали жваву участь в обговоренні всіх Комуністи переконували селян в необхід ності переходу до колективного господарювання. В результаті цієї роботи 25 серпня 1926 року в селі був створений перший колгосп «Ленінський шлях», який мав 500 га землі, 24 коней, одну молотарку. Загальні збори колгоспу одностайно обрали головою Й. І. Кліценка. У 1929 році артіль, до якої входило вже 80 господарств, з допомогою держави придбала перший трактор.
У 1929 році у Шолоховому було засновано ще 3 артілі. В створенні цих колективів активними помічниками партійної організації виступали комсомольці. Вони влаштовували бесіди з молоддю, залучали її до участі в колгоспному будівництві, вели непримиренну боротьбу з куркульством.
Велику допомогу колгоспам надавали робітники міста Кривого Рога та марганцевих рудників. Партійні і профспілкові організації міста й рудників посилали у Шолохове бригади по ремонту сільськогосподарського реманенту, досвідчених робітників для керівництва молодими господарствами. Так, у 1930 році створені колгоспи очолили робітники-двадцятитисячники М. Близнецов, Г. Лукаш, П. Кухтій.
Велику роль в організаційному зміцненні колгоспів, піднесенні трудової активності селян відіграло рішення про розподіл наслідків господарювання не по їдцях, а виключно за кількістю і якістю праці, а також розгортання соціалістичного змагання, зльоти сільського партійного, комсомольського, радянського і колгоспного активу, які проводилися за рішенням Нікопольського райкому КПбУ в листопаді 1932 року. Тільки по Шолохівському кущу на зльоті виступило 15 чоловік. Ці заходи, а також ліквідація куркульських господарств прискорили подолання труднощів організаційного періоду.
Завдяки великій організаторській та ідеологічній роботі партійної і комсомольської організацій, селищної Ради, допомозі держави, самовідданій праці трудівників села господарства чотирьох колгоспів Шолохового ім. М. Пушкаря, «Ленінський шлях», «Сталінський шлях», «Передовик» швидко міцніли. Уже в 1938-1939 рр. вони одержували сталі врожаї зернових, повністю виконали державний план розвитку тваринництва. На 1 січня 1941 року колгоспні ферми села мали 178 голів корів, 398 свиней, 957 овець, 2497 шт. птиці.
У передвоєнні п'ятирічки партійні організації та правління шолохівських колгоспів приділяли багато уваги підготовці спеціалістів масових професій для сільського господарства. Десятки колгоспників здобули кваліфікацію механізаторів, трактористів, шоферів, майже всі трударі були охоплені агрозоотехнічним навчаниям.
Значно зросла трудова активність колгоспного селянства. Багато передовиків соціалістичного змагання колгоспів і МТС були занесені в 1939 і 1940 рр. до Почесної книги Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві. Серед них бригадир
артілі «Передовик» І. Г. Волошин, який у 1938 році виростив 19 цнт проса з га на площі 11 га, тракторист Шолохівської МТС М. І. Гурський, що виробив на тракторі ХТЗ 524 га; Р. А. Монастирський, який зібрав по 62,7 цнт винограду на площі 3 га. В гуртках і школах села було організовано вивчення досвіду учасників Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
В результаті досягнутих успіхів у колгоспному виробництві зросла продуктивність праці, а на цій основі- доходи шолохівських артілей, підвищився добробут населення.
Завдяки зусиллям партійної і комсомольської організацій, активній роботі учителів школи в селі були ліквідовані неписьменність і малописьменність серед дорослих, здійснено обов'язкове загальне навчання. В справі ліквідації неписьменності па селі особливо відзначилися комуніст В. Волков, комсомольці-культармійці Д. Швець та В. Войтанник, вчителі М. Є. Буянов та В. С. Громоклицький. Всі діти шкільного віку мали можливість здобувати освіту в неповній середній та середній школах. Зріс загін місцевої інтелігенції. В колгоспах, школах та лікарні працювали спеціалісти, які здобули освіту за роки Радянської влади.
Велику роль в піднесенні культури трудящих села і вихованні їх у комуністичному дусі відігравали 2 сільські клуби, при яких були відкриті бібліотеки. Працівники культурно-освітніх установ з допомогою учителів та комсомольців влаштовували лекції, диспути, концерти та вистави гуртківців художньої самодіяльності.
Дальшому зростанню колективних господарств, розвитку культури та підвищенню добробуту жителів Шолохового перешкодив віроломний напад фашистської Німеччини на СРСР. 17 серпня 1941 року Шолохове було окуповане фашистськими військами. Гітлерівці розграбували колгоспне майно, зруйнували 15 господарських приміщень, 2 магазини, 2 школи, всі
Дивиться також інші населені пункти району:
- Червоногригорівка
- Придніпровське
- Новопілля
- Новоіванівка
- Менжинське
- Лошкарівка
- Криничувате
- Кірове
- Дмитрівка