Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
солдатів, які розповідали про більшовиків, про В. І. Леніна. Всі вони палко підтримували вимогу більшовиків про негайну передачу поміщицької землі і реманенту селянам.
В січні 1918 року в Попасному було створено революційний комітет, в лютому загальні збори жителів села обрали Раду селянських депутатів. В резолюції зборів зазначалося, що «як земельні комітети, так... і волосні земства не стоять на висоті... і йдуть всупереч інтересам народу і... тільки влада Рад може вивести з критичного становища, що склалося». Головним у роботі Ради було здійснення декретів Радянського уряду, забезпечення бідноти хлібом і насінням. Почалася підготовка до розподілу поміщицької землі, але закінчити її перешкодила навала кайзерівських військ, які у квітні 1918 року окупували село. З окупантами повернулися поміщики. Лютували каральні загони.
Для боротьби з окупантами та гетьманцями активісти села створили партизанський загін. Очолив його колишній наймит родзянківської економії І. П. Земляний До загону пішли жителі села М. О. Сологуб, Й. І. Лукаш, Р. Д. Кук, учасник революції 1905 року Г. Ф. Земляний та його син, моряк Балтійського флоту Й. Г. Земляний і інші. Першою бойовою операцією партизанів була спроба захопити С. Родзинка, який разом з німецькими окупантами знову повернувся до свого маєтку. Але панові вдалося втекти. Незабаром партизани встановили міцні зв'язки з загонами інших сіл Новомосковського повіту. Зібравшись у с. Вільному, представники парти
занських загонів ухвалили почати підготовку до збройного виступу проти австро-німецьких окупантів та гетьманців.
Влітку 1918 року Катеринославський губком створив військово-революційний комітет Новомосковського повіту. Ревкоми організувалися майже у всіх селах повіту. У Попасному його очолив І. П. Земляний. Одним з головних завдань ревкому було придбання зброї для партизанів. Для цього було роззброєно різні банди і каральні загони, яких направляли в село окупанти і гетьманці для придушення селянських виступів.
В листопаді 1918 року об'єднані партизанські загони визволили майже весь Новомосковський повіт. У Попасному було відновлено Радянську владу. В січні 1919 року Попасненський ревком передав повноваження Раді селянських депутатів. Виконком Ради очолив І. П. Земляний. Велику роботу розгорнули працівники Ради, щоб налагодити господарське і культурне життя села. Вони організовували селян на розподіл поміщицької землі, брали участь у здійсненні продрозверстки, забезпечували хлібом та іншим продовольством сільську бідноту. Почали працювати лікарня і школа.
В травні та червні 1919 року багато жителів села - бідняків та середняків - вступили до лав Червоної Армії і вирушили на Південний фронт. Коли наприкінці червня територію губернії захопили денікінці, активісти села знову приступили до організації підпілля. В цей час поблизу Попасного, в урочищі Козачий Гай, за завданням Зафронтового бюро ЦК КПбУ було створено підпільний оперативний штаб Лозово-Синельниківського району для організації масового повстання в тилу ворога. В Попасному штаб одержав велику кількість зброї гвинтівок, патронів, піроксиліну та артилерійських снарядів, прихованої попасненськими партизанами ще в 1918 році.
З приходом денікінців у свій маєток «Отрада», розташований неподалік сіл Попасного та Андріївки, повернувся Родзянко - колишній голова Державної думи. Цей маєток перетворився на пункт постачання білобандитам продовольства та фуражу. На цю базу і спрямували свій удар партизани. Маєток Родзянка був розгромлений. 35 бідняків і середняків з Попасного брали активну участь у повстансько-партизанському русі проти денікінців, серед них - відважна розвідниця Раїса Кук, яку закатували білобандити.
15 грудні 1919 року регулярні частини Червоної Армії, спираючись на підтримку партизанських загонів, визволили Новомосковський повіт від білогвардійців. У січні 1920 року жителі Попасного на своїх зборах прийняли постанову про створення тимчасового військово-революційного комітету. Головою цього комітету вони обрали знову І. П. Земляного, секретарем - А. М. Медяного. У березні відбулися вибори до Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.
Навесні 1920 року в Попасному організовано волосний партійний осередок у складі 9 чол., переважно активних учасників партизанського руху. Першими комуністами села були Т. Г. Коровкін секретар осередку, І. П. Земляний, С. Л. Підгайко. П. А. Сологуб, М. А. Кочубей, 0. О. Кравченко, Й. І. Лукаш, Г. П. Качевський, П. В. Переймивовк. У своїй діяльності партійна організація спиралася на сільську бідноту, згуртовану в комітет незаможних селян. Першими його членами були Я. М. Кишка - голова, Л. Г. Степаненко, А. М. Медяний та інші.
Попасне
Сторінка 3 з 7
волосний земельний комітет на чолі з жителем Попасного Р. М. Кобильським. Під впливом вимог трудящого селянства комітет порушив питання про зниження орендних цін, а потім і про передачу поміщицьких земель селянам. Бідняки села згуртовувалися навколо прибулих з фронту В січні 1918 року в Попасному було створено революційний комітет, в лютому загальні збори жителів села обрали Раду селянських депутатів. В резолюції зборів зазначалося, що «як земельні комітети, так... і волосні земства не стоять на висоті... і йдуть всупереч інтересам народу і... тільки влада Рад може вивести з критичного становища, що склалося». Головним у роботі Ради було здійснення декретів Радянського уряду, забезпечення бідноти хлібом і насінням. Почалася підготовка до розподілу поміщицької землі, але закінчити її перешкодила навала кайзерівських військ, які у квітні 1918 року окупували село. З окупантами повернулися поміщики. Лютували каральні загони.
Для боротьби з окупантами та гетьманцями активісти села створили партизанський загін. Очолив його колишній наймит родзянківської економії І. П. Земляний До загону пішли жителі села М. О. Сологуб, Й. І. Лукаш, Р. Д. Кук, учасник революції 1905 року Г. Ф. Земляний та його син, моряк Балтійського флоту Й. Г. Земляний і інші. Першою бойовою операцією партизанів була спроба захопити С. Родзинка, який разом з німецькими окупантами знову повернувся до свого маєтку. Але панові вдалося втекти. Незабаром партизани встановили міцні зв'язки з загонами інших сіл Новомосковського повіту. Зібравшись у с. Вільному, представники парти
занських загонів ухвалили почати підготовку до збройного виступу проти австро-німецьких окупантів та гетьманців.
Влітку 1918 року Катеринославський губком створив військово-революційний комітет Новомосковського повіту. Ревкоми організувалися майже у всіх селах повіту. У Попасному його очолив І. П. Земляний. Одним з головних завдань ревкому було придбання зброї для партизанів. Для цього було роззброєно різні банди і каральні загони, яких направляли в село окупанти і гетьманці для придушення селянських виступів.
В листопаді 1918 року об'єднані партизанські загони визволили майже весь Новомосковський повіт. У Попасному було відновлено Радянську владу. В січні 1919 року Попасненський ревком передав повноваження Раді селянських депутатів. Виконком Ради очолив І. П. Земляний. Велику роботу розгорнули працівники Ради, щоб налагодити господарське і культурне життя села. Вони організовували селян на розподіл поміщицької землі, брали участь у здійсненні продрозверстки, забезпечували хлібом та іншим продовольством сільську бідноту. Почали працювати лікарня і школа.
В травні та червні 1919 року багато жителів села - бідняків та середняків - вступили до лав Червоної Армії і вирушили на Південний фронт. Коли наприкінці червня територію губернії захопили денікінці, активісти села знову приступили до організації підпілля. В цей час поблизу Попасного, в урочищі Козачий Гай, за завданням Зафронтового бюро ЦК КПбУ було створено підпільний оперативний штаб Лозово-Синельниківського району для організації масового повстання в тилу ворога. В Попасному штаб одержав велику кількість зброї гвинтівок, патронів, піроксиліну та артилерійських снарядів, прихованої попасненськими партизанами ще в 1918 році.
З приходом денікінців у свій маєток «Отрада», розташований неподалік сіл Попасного та Андріївки, повернувся Родзянко - колишній голова Державної думи. Цей маєток перетворився на пункт постачання білобандитам продовольства та фуражу. На цю базу і спрямували свій удар партизани. Маєток Родзянка був розгромлений. 35 бідняків і середняків з Попасного брали активну участь у повстансько-партизанському русі проти денікінців, серед них - відважна розвідниця Раїса Кук, яку закатували білобандити.
15 грудні 1919 року регулярні частини Червоної Армії, спираючись на підтримку партизанських загонів, визволили Новомосковський повіт від білогвардійців. У січні 1920 року жителі Попасного на своїх зборах прийняли постанову про створення тимчасового військово-революційного комітету. Головою цього комітету вони обрали знову І. П. Земляного, секретарем - А. М. Медяного. У березні відбулися вибори до Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.
Навесні 1920 року в Попасному організовано волосний партійний осередок у складі 9 чол., переважно активних учасників партизанського руху. Першими комуністами села були Т. Г. Коровкін секретар осередку, І. П. Земляний, С. Л. Підгайко. П. А. Сологуб, М. А. Кочубей, 0. О. Кравченко, Й. І. Лукаш, Г. П. Качевський, П. В. Переймивовк. У своїй діяльності партійна організація спиралася на сільську бідноту, згуртовану в комітет незаможних селян. Першими його членами були Я. М. Кишка - голова, Л. Г. Степаненко, А. М. Медяний та інші.
Дивиться також інші населені пункти району: