Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
малоземельних селян на чолі з комуністом П. А. Сологубом. Вона брала на облік поміщицьку землю і наділяла
нею в першу чергу бідняків: на господарство - не менше 6 десятин. Внаслідок здійснення земельних законів Радянської влади селяни Попасного одержали майже 4700 десятин поміщицької та церковної землі.
Важку і тривалу боротьбу довелося провадити бідняцько-середняцьким масам села проти всіляких банд, які намагалися зірвати радянське будівництво. Так, навесні 1920 року, скориставшися з того, що селяни вийшли в поле ділити землю, на село напав загін махновців. Бандити захопили голову волосного ревкому І. П. Земляного, зв'язали йому руки і збирались прилюдно розстріляти. Але селяни стали на його захист, і махновці примушені були втекти. Куркулі вбили голову комнезаму Я. М. Кишку.
Активно допомагала партійній організації і місцевим органам влади в боротьбі з підступами куркульства та проявами бандитизму молодь села. В 1922 році в селі створили комсомольський осередок, секретарем якого обрали сина бідняка М. Штофеля. Першими комсомольцями села були М. Петров, І. П. Серьогін, П. С. Гладун. П. Кучерявий та інші. З ініціативи партійної організації села комсомольці обладнали хату-читальню, а згодом і сільбуд. Комсомольці наполегливо проводили роботу по ліквідації неписьменності. В 1924 році в бібліотеці сільбуду налічувалось 220 книжок, які мали великий попит у селян. Сільбуд передплачував газети і журнали. В 1924/25 навчальному році в селі працювала 4-річна школа, в якій було 106 учнів. 65 жителів села відвідували лікнеп. Молодь села брала участь у роботі самодіяльних гуртків: драматичного, хорового, музичного.
Важкими були перші роки становлення Радянської влади в Попасному. Багато зусиль довелося докласти, щоб ліквідувати тяжку спадщину минулого, наслідки двох воєн - загальне зубожіння, відсталу культуру землеробства.
На 1 листопада 1924 року у Попасному налічувалося 492 двори, жило тут 2632 чоловіки. На ці господарства припадало понад 6 тис. десятин землі. Хоч бідняки й одержали від Радянської держави землю, та не всі могли її обробити, бо не вистачало ні тягла, ні знарядь. Куркулі мали все це і використовували найману працю бідноти. У боротьбі проти куркулів на селі велику роль відіграли кооперативні господарства. Ще у 1924 році тут організувалися споживче товариство, що об'єднувало 170 чол., і сільськогосподарське, яке налічувало 174 пайовики. В 1927 році створено машинно-тракторне товариство, головою якого працював І. П. Земляний, а на початку 1928 року селяни-бідняки вирішили створити товариство спільного обробітку землі. Скликали збори. Крім бідноти, на них пробралося кілька куркулів. Вони спробували було скомпрометувати ідею спільної праці, та біднота примусила їх піти зі зборів. В товариство записалося 16 сімей. До правління обрали І. Д. Юдіна, Г. Т. Кобильського та А. Н. Коновала. 15 березня 1928 року районні організації затвердили статут ТСОЗу «Червоний Жовтень». Товариство одержало позичку на 10 років у сумі 15 тис. крб. На них закупили 16 коней, 4 косарки, 4 сівалки, 16 станів борін, 4 плуги та інший реманент. Партійні й радянські органи району послали в товариство агронома, який став постійно працювати в Попасному. Колективна праця давала хороші наслідки. Із зібраного в 1929 році врожаю ТСОЗ не тільки забезпечив хлібом своїх членів, а й здав державі 500 пудів зерна.
У 1930 році на базі машинно-тракторного товариства в селі було створено ще один ТСОЗ - «Шлях хлібороба». Тоді ж, в результаті злиття обох ТСОЗів, утворилась перша в Попасному сільськогосподарська артіль «Шлях хлібороба». Головою її спочатку працював робітник одного з новомосковських заводів - двадцятип'ятитисячник М. Кривонос, а з серпня 1930 року - житель Попасного Г. Й. Козаченко.
Зміцненню колгоспу сприяло створення в Попасному в 1933 році МТС і політвідділу при ній. Розгорнулося змагання за високі врожаї, в якому брали участь усі 11 бригад колгоспу «Шлях хлібороба». В результаті наполегливої праці колгоспників артіль займала одне з перших місць не тільки в районі, айв області. Майстрами колгоспного виробництва стали ланкова Д. К. Половко, коваль М. Л. Підгайко, конюх В. О. Буйвол. Бригадир колгоспу І. Т. Ломака в 1939 році був нагороджений орденом Леніна. Із зміцненням громадського господарства зростала оплата трудодня: в 1940 році колгоспники одержали на кожний трудодень по 4 кг пшениці. Частина жителів Понасного працювала на цегельному заводі, збудованому ще в 1935 році.
Зростали ряди сільської інтелігенції. До Великої Вітчизняної війни населений села обслуговувала лікарня на 25 ліжок, в якій працювали двоє лікарів і 10 чол. середнього медичного персоналу. У Попасненській середній школі в 1930 році початкову було перетворено на семирічну, а в 1934 - на середню
Попасне
Сторінка 4 з 7
Велику увагу приділяли партійна організація та виконком Ради проведенню в життя закону Всеукрревкому «Про землю» від 5 лютого 1920 року. Вже навесні була с творена земельна комісія з числа безземельних і нею в першу чергу бідняків: на господарство - не менше 6 десятин. Внаслідок здійснення земельних законів Радянської влади селяни Попасного одержали майже 4700 десятин поміщицької та церковної землі.
Важку і тривалу боротьбу довелося провадити бідняцько-середняцьким масам села проти всіляких банд, які намагалися зірвати радянське будівництво. Так, навесні 1920 року, скориставшися з того, що селяни вийшли в поле ділити землю, на село напав загін махновців. Бандити захопили голову волосного ревкому І. П. Земляного, зв'язали йому руки і збирались прилюдно розстріляти. Але селяни стали на його захист, і махновці примушені були втекти. Куркулі вбили голову комнезаму Я. М. Кишку.
Активно допомагала партійній організації і місцевим органам влади в боротьбі з підступами куркульства та проявами бандитизму молодь села. В 1922 році в селі створили комсомольський осередок, секретарем якого обрали сина бідняка М. Штофеля. Першими комсомольцями села були М. Петров, І. П. Серьогін, П. С. Гладун. П. Кучерявий та інші. З ініціативи партійної організації села комсомольці обладнали хату-читальню, а згодом і сільбуд. Комсомольці наполегливо проводили роботу по ліквідації неписьменності. В 1924 році в бібліотеці сільбуду налічувалось 220 книжок, які мали великий попит у селян. Сільбуд передплачував газети і журнали. В 1924/25 навчальному році в селі працювала 4-річна школа, в якій було 106 учнів. 65 жителів села відвідували лікнеп. Молодь села брала участь у роботі самодіяльних гуртків: драматичного, хорового, музичного.
Важкими були перші роки становлення Радянської влади в Попасному. Багато зусиль довелося докласти, щоб ліквідувати тяжку спадщину минулого, наслідки двох воєн - загальне зубожіння, відсталу культуру землеробства.
На 1 листопада 1924 року у Попасному налічувалося 492 двори, жило тут 2632 чоловіки. На ці господарства припадало понад 6 тис. десятин землі. Хоч бідняки й одержали від Радянської держави землю, та не всі могли її обробити, бо не вистачало ні тягла, ні знарядь. Куркулі мали все це і використовували найману працю бідноти. У боротьбі проти куркулів на селі велику роль відіграли кооперативні господарства. Ще у 1924 році тут організувалися споживче товариство, що об'єднувало 170 чол., і сільськогосподарське, яке налічувало 174 пайовики. В 1927 році створено машинно-тракторне товариство, головою якого працював І. П. Земляний, а на початку 1928 року селяни-бідняки вирішили створити товариство спільного обробітку землі. Скликали збори. Крім бідноти, на них пробралося кілька куркулів. Вони спробували було скомпрометувати ідею спільної праці, та біднота примусила їх піти зі зборів. В товариство записалося 16 сімей. До правління обрали І. Д. Юдіна, Г. Т. Кобильського та А. Н. Коновала. 15 березня 1928 року районні організації затвердили статут ТСОЗу «Червоний Жовтень». Товариство одержало позичку на 10 років у сумі 15 тис. крб. На них закупили 16 коней, 4 косарки, 4 сівалки, 16 станів борін, 4 плуги та інший реманент. Партійні й радянські органи району послали в товариство агронома, який став постійно працювати в Попасному. Колективна праця давала хороші наслідки. Із зібраного в 1929 році врожаю ТСОЗ не тільки забезпечив хлібом своїх членів, а й здав державі 500 пудів зерна.
У 1930 році на базі машинно-тракторного товариства в селі було створено ще один ТСОЗ - «Шлях хлібороба». Тоді ж, в результаті злиття обох ТСОЗів, утворилась перша в Попасному сільськогосподарська артіль «Шлях хлібороба». Головою її спочатку працював робітник одного з новомосковських заводів - двадцятип'ятитисячник М. Кривонос, а з серпня 1930 року - житель Попасного Г. Й. Козаченко.
Зміцненню колгоспу сприяло створення в Попасному в 1933 році МТС і політвідділу при ній. Розгорнулося змагання за високі врожаї, в якому брали участь усі 11 бригад колгоспу «Шлях хлібороба». В результаті наполегливої праці колгоспників артіль займала одне з перших місць не тільки в районі, айв області. Майстрами колгоспного виробництва стали ланкова Д. К. Половко, коваль М. Л. Підгайко, конюх В. О. Буйвол. Бригадир колгоспу І. Т. Ломака в 1939 році був нагороджений орденом Леніна. Із зміцненням громадського господарства зростала оплата трудодня: в 1940 році колгоспники одержали на кожний трудодень по 4 кг пшениці. Частина жителів Понасного працювала на цегельному заводі, збудованому ще в 1935 році.
Зростали ряди сільської інтелігенції. До Великої Вітчизняної війни населений села обслуговувала лікарня на 25 ліжок, в якій працювали двоє лікарів і 10 чол. середнього медичного персоналу. У Попасненській середній школі в 1930 році початкову було перетворено на семирічну, а в 1934 - на середню
Дивиться також інші населені пункти району: