Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1923 році Петропавлівка стала районним центром.В грудні 1924 року
районна партійна організація налічувала вже 31 комуніста, з них 20 чол. працювали в Петропавлівці. Райком і райвиконком проводили велику роботу по соціалістичній перебудові села. Протягом 1929 року тут було створено 3 ТСОЗи. Проводилася чакож робота по ліквідації неписьменності серед дорослого населення, працювало кілька шкіл-лікнепів. За ініціативою райкому комсомолу було створено групу культармійців на чолі з учителем О. В. Феденком, яка допомогла 200 жителям позбутися неписьменності. Розгортали культурно-виховну роботу хати-читальні.
У 1929 році на базі ТСОЗів у селі виникла артіль «Країна Рад», її головою був П. І. Мартиненко. Шалений опір створенню колгоспів чинили куркулі. Вони поширювали всілякі наклепи, вдавалися до злочинів. У 1930 році куркулі вчинили рил відкритих бандитських виступів, намагаючись розправитись з активістами Радянської влади. На боротьбу з куркульством було мобілізовано комуністів, комсомольців і найбідніших селян.
У 1930 році широким фронтом розгорнулась колективізація сільською господарства. На той час в селі було 3 колгоспи: «Більшовик» голова О. Ф. Кузьмін, «Прогрес» голова Ф. П. Шевченко, «Гігант» голова Я. І. Лубенський, їхній земельний фонд становив 14 тис. га. Протягом першого року існування колгоспи одержали по 500-600 тис. крб. прибутку за рахунок продажу державі хліба.
Восени 1930 року в Петропавлівці утворилася машинно-тракторна станція, яку очолив старий комуніст В. І. Харченко. Створення МТС сприяло організаційному та економічному зміцненню колгоспів. Одночасно в селі розпочали роботу курси по підготовці трактористів. В березні 1931 року перші трактористи колгоспу М. О. Лисяк, М. О. Кияшко, Д. Ф. Верещага та ін. вийшли на колгоспні лани.
Політвідділ Петропавлівської МТС на чолі з колишнім військовим комісаром Г. Г. Дементьєвим, спираючись на партійну і комсомольську організації, багато зробив для налагодження господарства в колгоспах Петропавлівки. Пізніше Г. Г. Дементьєв був обраний першим секретарем Петропавлівського райкому партії, працював головою Дніпропетровського облвиконкому, секретарем Дніпропетровського обкому партії. Вже в 1934 році колгосп «Прогрес» обслуговували 4 трактори, 2 комопини Петропавлівської МТС. У господарстві артілі налічувалося 70 голів великої рогатої худоби, 500 голів овець і 100 голів свиней. Надої молока на кожну фуражнх корову становили по 2500 кг.
За роки передвоєнних п'ятирічок колгоспи Петропавлівки значно зміцьнили. Колгосп «Більшовик» став першим в районі колгоспом-мільйонером. В 1936-1941 рр. він незмінно тримав перехідний Червоний прапор району. В колгоспі «Прогрес» у 1938 році з одного га виростили по ЗО цнт озимої пшениці, інших зернових - по 22 цнт. За надплановий продаж хліба державі колгосп одержав 2 вантажні автомашини. На той час він мав 300 голів великої рогатої худоби, 1000 овець, 300 свиней і понад 1000 штук птиці.
В 1938-1939 рр. Петропавлівську МТС, молочно-товарну та вівчарську ферми колгоспу «Більшовик» за досягнуті успіхи було занесено до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
З промислових підприємств в селі працювали коноплетіпальний та маслоробний заводи. На станції Брагинівка збудували елеватор.
Село було частково електрифіковане і повністю радіофіковане. Медичну допомогу населенню подавала лікарня та амбулаторія, де працювали кваліфіковані лікарі.
Культурні потреби трудящих Петропавлівки задовольняли Будинок культури, три колгоспних клуби, районна і колгоспні бібліотеки. В 1937 році в районному Будинку культури працювали духовий, хоровий, струнний, танцювальний та драматичний гуртки. Лекційне бюро, до складу якого входили вчителі, лікарі, партійні працівники, провадило пропагандистську роботу серед населення.
Коли мирне життя трудящих Петропавлівки, як і всієї країни, порушив напад фашистської Німеччини, багато чоловіків, здатних носити зброю, влилося до лав Червоної Армії. Їх місця на виробництві, колгоспних ланах зайняли жінки, підлітки. Вони провели велику роботу по збиранню врожаю та забезпеченню армії продовольством. При наближенні фронту велику частину колгоспного майна було евакуйовано на Схід.
Для організації боротьби у ворожому тилу райком партії створив партизанський загін. Він складався з 52 чол., переважно партійно-радянського активу та бійців винищувального батальйону. 27 вересня 1941 року на засіданні бюро Петропавлівського райкому партії було затверджено командиром загону другого секретаря Д. Кривулю, комісаром - працівника райкому партії М. М. Тимофєєва, начальником штабу - колишнього працівника обласного відділу НКВС О. І. Хівінцева. 3агін складався з семи груп. Центральну групу очолював І. Т. Єрьомін. На території Радгоспу
Петропавлівка
Сторінка 3 з 8
Вже тоді вживались заходи щодо електрифікації села. Намічалось забезпечити електроенергією радянські установи, сільбуд, театр та інше.У 1923 році Петропавлівка стала районним центром.В грудні 1924 року
У 1929 році на базі ТСОЗів у селі виникла артіль «Країна Рад», її головою був П. І. Мартиненко. Шалений опір створенню колгоспів чинили куркулі. Вони поширювали всілякі наклепи, вдавалися до злочинів. У 1930 році куркулі вчинили рил відкритих бандитських виступів, намагаючись розправитись з активістами Радянської влади. На боротьбу з куркульством було мобілізовано комуністів, комсомольців і найбідніших селян.
У 1930 році широким фронтом розгорнулась колективізація сільською господарства. На той час в селі було 3 колгоспи: «Більшовик» голова О. Ф. Кузьмін, «Прогрес» голова Ф. П. Шевченко, «Гігант» голова Я. І. Лубенський, їхній земельний фонд становив 14 тис. га. Протягом першого року існування колгоспи одержали по 500-600 тис. крб. прибутку за рахунок продажу державі хліба.
Восени 1930 року в Петропавлівці утворилася машинно-тракторна станція, яку очолив старий комуніст В. І. Харченко. Створення МТС сприяло організаційному та економічному зміцненню колгоспів. Одночасно в селі розпочали роботу курси по підготовці трактористів. В березні 1931 року перші трактористи колгоспу М. О. Лисяк, М. О. Кияшко, Д. Ф. Верещага та ін. вийшли на колгоспні лани.
Політвідділ Петропавлівської МТС на чолі з колишнім військовим комісаром Г. Г. Дементьєвим, спираючись на партійну і комсомольську організації, багато зробив для налагодження господарства в колгоспах Петропавлівки. Пізніше Г. Г. Дементьєв був обраний першим секретарем Петропавлівського райкому партії, працював головою Дніпропетровського облвиконкому, секретарем Дніпропетровського обкому партії. Вже в 1934 році колгосп «Прогрес» обслуговували 4 трактори, 2 комопини Петропавлівської МТС. У господарстві артілі налічувалося 70 голів великої рогатої худоби, 500 голів овець і 100 голів свиней. Надої молока на кожну фуражнх корову становили по 2500 кг.
За роки передвоєнних п'ятирічок колгоспи Петропавлівки значно зміцьнили. Колгосп «Більшовик» став першим в районі колгоспом-мільйонером. В 1936-1941 рр. він незмінно тримав перехідний Червоний прапор району. В колгоспі «Прогрес» у 1938 році з одного га виростили по ЗО цнт озимої пшениці, інших зернових - по 22 цнт. За надплановий продаж хліба державі колгосп одержав 2 вантажні автомашини. На той час він мав 300 голів великої рогатої худоби, 1000 овець, 300 свиней і понад 1000 штук птиці.
В 1938-1939 рр. Петропавлівську МТС, молочно-товарну та вівчарську ферми колгоспу «Більшовик» за досягнуті успіхи було занесено до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
З промислових підприємств в селі працювали коноплетіпальний та маслоробний заводи. На станції Брагинівка збудували елеватор.
Село було частково електрифіковане і повністю радіофіковане. Медичну допомогу населенню подавала лікарня та амбулаторія, де працювали кваліфіковані лікарі.
Культурні потреби трудящих Петропавлівки задовольняли Будинок культури, три колгоспних клуби, районна і колгоспні бібліотеки. В 1937 році в районному Будинку культури працювали духовий, хоровий, струнний, танцювальний та драматичний гуртки. Лекційне бюро, до складу якого входили вчителі, лікарі, партійні працівники, провадило пропагандистську роботу серед населення.
Коли мирне життя трудящих Петропавлівки, як і всієї країни, порушив напад фашистської Німеччини, багато чоловіків, здатних носити зброю, влилося до лав Червоної Армії. Їх місця на виробництві, колгоспних ланах зайняли жінки, підлітки. Вони провели велику роботу по збиранню врожаю та забезпеченню армії продовольством. При наближенні фронту велику частину колгоспного майна було евакуйовано на Схід.
Для організації боротьби у ворожому тилу райком партії створив партизанський загін. Він складався з 52 чол., переважно партійно-радянського активу та бійців винищувального батальйону. 27 вересня 1941 року на засіданні бюро Петропавлівського райкому партії було затверджено командиром загону другого секретаря Д. Кривулю, комісаром - працівника райкому партії М. М. Тимофєєва, начальником штабу - колишнього працівника обласного відділу НКВС О. І. Хівінцева. 3агін складався з семи груп. Центральну групу очолював І. Т. Єрьомін. На території Радгоспу
Дивиться також інші населені пункти району:
- Хороше
- Украінське
- Самарське
- Петрівка
- Осадче
- Олександропіль
- Миколаївка
- Лозове
- Дмитрівка
- Брагинівка
- Троїцьке