Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
бойового завдання.
Для підпільної роботи на території району обласний комітет партії залишив також колишнього вчителя, директора школи, потім завідуючого Петропавлівським відділом народної освіти Є. С. Березняка. У 1944 році Євгена Степановича перекинуто через лінію фронту на територію Польщі, де з групою товаришів він рятував місто Краків та його жителів від цілковитого знищення. Згодом уряд Польської Народної Республіки нагородив учасників краківської операції, а серед них і Є. С. Березняка, вищими нагородами республіки. Радянський уряд за цю операцію відзначив його орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. С. С. Березняк став прообразом майора Вихора, героя відомого однойменного телевізійного фільму. Тепер Євген Степанович працює в Міністерстві освіти Української РСР.
10 вересня 1943 року 19-й танковий полк 2-ї гвардійської механізованої бригади визволив Петропавлівку від німецько-фашистських загарбників.
Руїни і згарища залишили фашисти, тікаючи з села. Вщент були зруйновані коноплетіпальний завод, млин, будівлі МТС, середня та семирічна школи, три колгоспні клуби. Збитки, завдані колгоспам Петропавлівки, становили 8,2 млн. крб. Одразу ж після визволення від окупанті в відновила роботу сільська Рада, яку очолив В. X. Кавун. Петропавлівський райком партії мобілізував сили трудящих на відбудову «руйнованого господарства. За короткий час відремонтовано дороги, відбудовано мости, що забезпечували просування радянських військ. Колгоспники розпочали осінні сільськогосподарські роботи: сівбу, скиртування, обмолот хліба та збирання пізніх культур. Для відновлення роботи тваринницьких ферм колгоспники і службовці законтрактували близько 3 тис. голів молодняка.
В усіх колгоспах району працювали агітпункти, які випускали стінні газети, бойові листки тощо. По-дійовому розгорнулося соціалістичне змагання між сільськими Радами. Трудівники селища водночас подавали допомогу фронтовикам, збираючи продовольство, кошти.
тизаиам.
Високим патріотизмом був пройнятий лист петропавлівців до бійців і командирів військової частини підполковника Анохіна. «Виконуючи волю й бажання робітників, колгоспників та інтелігенції нашого району,- говорилося в листі,- бюро РК КПбУ прохає прийняти наші скромні подарунки, зібрані трудящими району для вас на честь 26-х роковин Великої Жовтневої революції». В тому ж листі трудящі писали воїнам про успішне закінчення осінньо-польових робіт у колгоспах: району.
Керовані партійною організацією, трудящі Петропавлівки докладали багато зусиль, щоб відбудувати зруйноване господарство. Доводилося переборювати великі труднощі. Не вистачало тягла. В МТС було всього 19 тракторів, 35 плугів, 21 сівалка, що обслуговували 18 колгоспів. Велику допомогу петропавлівцям подав братній російський народ. У 1944 році з Уралу до Петропавлівської МТС надійшло 10 тракторів, 7 тракторних вагончиків, 2 вантажні автомашини. На курсах-трактористів підготовлено 62 жінки-трактористки. Натхненна праця радянських людей давала добрі наслідки. Вже в перший рік після визволення села вчасно було провелчю весняну сівбу та збирання врожаю.
У 1947 році колгосп «Прогрес», який знову очолив Ф. П. Шевченко, мав у своєму господарстві 400 голів великої рогатої худоби, близько 1000 голів овець, 4 автомашини. Петропавлівська МТС виділила для артілі 4 комбайни і 6 тракторів.
У 1948 році колгосп досяг і перевершив довоєнний рівень виробництва. За зразкову роботу чимало трудівників удостоєно урядових нагород, серед них - М. П. Жмуренко, О. Н. Ульянченко, Я. О. Мартиненко та інші. За виконання зобов'язань по виробництву продуктів тваринництва у 1950 році колгосп «Прогрес» премійовано машиною «Побєда» та мотоциклом «Москвич».
Позитивно позначилося на розвиткові господарства артілей їх укрупнення, що відбулось у 1957 році. Замість трьох артілей в селі стало дві: ім. Горького та «Більшовик». Кожна артіль мала по 2 вантажні автомашини, по 3-4 трактори.
Наприкінці семирічки в колгоспах Петропавлівки було збудовано понад 20 капітальних тваринницьких приміщень. Зріс рівень механізації і електрифікації виробничих процесів: в рільництві він досяг 100 проц., у тваринництві - 40 проц. Машинно-тракторний парк обох колгоспів має 51 трактор, 42 вантажних автомашини- 36 комбайнів, багато іншої сільськогосподарської техніки.
Збільшилось виробництво тваринницької продукції. В 1966 році на кожні 101 га сільськогосподарських угідь в колгоспі ім. Горького вироблено по 78 цнт м'яса, близько 300 цнт молока. Прибутки артілі тільки в 1966 році становили 1,5 мли. карбованців.
Петропавлівка
Сторінка 5 з 8
Ці полум'яні рядки листівки були написані колишньою актрисою Харківського театру Г. Г. Стругалевич - зв'язковою партизанського вагону «Петропавлівський». У 1944 році Г. Г. Стругалевич загинула при виконанні Для підпільної роботи на території району обласний комітет партії залишив також колишнього вчителя, директора школи, потім завідуючого Петропавлівським відділом народної освіти Є. С. Березняка. У 1944 році Євгена Степановича перекинуто через лінію фронту на територію Польщі, де з групою товаришів він рятував місто Краків та його жителів від цілковитого знищення. Згодом уряд Польської Народної Республіки нагородив учасників краківської операції, а серед них і Є. С. Березняка, вищими нагородами республіки. Радянський уряд за цю операцію відзначив його орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. С. С. Березняк став прообразом майора Вихора, героя відомого однойменного телевізійного фільму. Тепер Євген Степанович працює в Міністерстві освіти Української РСР.
10 вересня 1943 року 19-й танковий полк 2-ї гвардійської механізованої бригади визволив Петропавлівку від німецько-фашистських загарбників.
Руїни і згарища залишили фашисти, тікаючи з села. Вщент були зруйновані коноплетіпальний завод, млин, будівлі МТС, середня та семирічна школи, три колгоспні клуби. Збитки, завдані колгоспам Петропавлівки, становили 8,2 млн. крб. Одразу ж після визволення від окупанті в відновила роботу сільська Рада, яку очолив В. X. Кавун. Петропавлівський райком партії мобілізував сили трудящих на відбудову «руйнованого господарства. За короткий час відремонтовано дороги, відбудовано мости, що забезпечували просування радянських військ. Колгоспники розпочали осінні сільськогосподарські роботи: сівбу, скиртування, обмолот хліба та збирання пізніх культур. Для відновлення роботи тваринницьких ферм колгоспники і службовці законтрактували близько 3 тис. голів молодняка.
В усіх колгоспах району працювали агітпункти, які випускали стінні газети, бойові листки тощо. По-дійовому розгорнулося соціалістичне змагання між сільськими Радами. Трудівники селища водночас подавали допомогу фронтовикам, збираючи продовольство, кошти.
тизаиам.
Високим патріотизмом був пройнятий лист петропавлівців до бійців і командирів військової частини підполковника Анохіна. «Виконуючи волю й бажання робітників, колгоспників та інтелігенції нашого району,- говорилося в листі,- бюро РК КПбУ прохає прийняти наші скромні подарунки, зібрані трудящими району для вас на честь 26-х роковин Великої Жовтневої революції». В тому ж листі трудящі писали воїнам про успішне закінчення осінньо-польових робіт у колгоспах: району.
Керовані партійною організацією, трудящі Петропавлівки докладали багато зусиль, щоб відбудувати зруйноване господарство. Доводилося переборювати великі труднощі. Не вистачало тягла. В МТС було всього 19 тракторів, 35 плугів, 21 сівалка, що обслуговували 18 колгоспів. Велику допомогу петропавлівцям подав братній російський народ. У 1944 році з Уралу до Петропавлівської МТС надійшло 10 тракторів, 7 тракторних вагончиків, 2 вантажні автомашини. На курсах-трактористів підготовлено 62 жінки-трактористки. Натхненна праця радянських людей давала добрі наслідки. Вже в перший рік після визволення села вчасно було провелчю весняну сівбу та збирання врожаю.
У 1947 році колгосп «Прогрес», який знову очолив Ф. П. Шевченко, мав у своєму господарстві 400 голів великої рогатої худоби, близько 1000 голів овець, 4 автомашини. Петропавлівська МТС виділила для артілі 4 комбайни і 6 тракторів.
У 1948 році колгосп досяг і перевершив довоєнний рівень виробництва. За зразкову роботу чимало трудівників удостоєно урядових нагород, серед них - М. П. Жмуренко, О. Н. Ульянченко, Я. О. Мартиненко та інші. За виконання зобов'язань по виробництву продуктів тваринництва у 1950 році колгосп «Прогрес» премійовано машиною «Побєда» та мотоциклом «Москвич».
Позитивно позначилося на розвиткові господарства артілей їх укрупнення, що відбулось у 1957 році. Замість трьох артілей в селі стало дві: ім. Горького та «Більшовик». Кожна артіль мала по 2 вантажні автомашини, по 3-4 трактори.
Наприкінці семирічки в колгоспах Петропавлівки було збудовано понад 20 капітальних тваринницьких приміщень. Зріс рівень механізації і електрифікації виробничих процесів: в рільництві він досяг 100 проц., у тваринництві - 40 проц. Машинно-тракторний парк обох колгоспів має 51 трактор, 42 вантажних автомашини- 36 комбайнів, багато іншої сільськогосподарської техніки.
Збільшилось виробництво тваринницької продукції. В 1966 році на кожні 101 га сільськогосподарських угідь в колгоспі ім. Горького вироблено по 78 цнт м'яса, близько 300 цнт молока. Прибутки артілі тільки в 1966 році становили 1,5 мли. карбованців.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Хороше
- Украінське
- Самарське
- Петрівка
- Осадче
- Олександропіль
- Миколаївка
- Лозове
- Дмитрівка
- Брагинівка
- Троїцьке