Сторінка 4 з 7
створено КНС куди увійшло 105 чоловік. Незаможне селянство, організувавшись у комітет , відразу ж подало допомогу продовольчим
органам у заготівлі продуктів.
Здійснюючи ленінську земельну політику, комнезам розподілив і перерозподілив поміщицькі й куркульські землі та сільськогосподарський реманент серед безземельних і малоземельних жителів. Селяни одержали давно жадану землю - майже 7 тис. десятин. Згідно з законом УРСР від 1-го березня 1921 року за населенням Лихівки було на 9 років закріплено 121 376 десятин землі, проти 5640 десятин У 1914 році.
Велику увагу приділяли Рада і партосередок ліквідації неписьменності. Про це свідчить, зокрема, те, що у жовтні 1920 року на засіданні Лихівського волосного виконкому ухвалили організувати при виконкомі відділ народної освіти і відкрити п'ять шкіл для дорослих, малописьменних і неписьменних. Комуністи організували перші в селі бібліотеку та дві хати-читальні.
Важливого значення надавала партійна організація піднесенню політичної свідомості жінок. Передові селянки брали активну участь у проведенні таких заходів
як «Тиждень сприяння допомоги пораненому червоноармійцеві», «Тиждень допомоги фронту» тощо.
Партійна організація очолила боротьбу жителів Лихівки проти куркулів, за подолання розрухи, керувала діяльністю КНС. З кожним роком зростав авторитет комуністів. У 1922 році в селі вже діяв волосний партійний комітет із 12 чоловік. До Лихівського волвиконкому входило 10 комуністів.
Комуністи проводили велику виховну роботу серед молоді, залучаючи кращих її представників до комсомолу і партії. Комсомольський осередок у Лихівці створено в 1922 році. Першим його секретарем був А. Карпенко. При Лихівській вищій початковій школі комсомольська організація існувала з 1925 року, а в 1927 році оформилася сільська територіальна організація, активними членами якої були І. Маяк - загинув від рук українських буржуазних націоналістів у Львівській області в 1948 році, П. Буряк, Г. Андрієнко, М. Одновол, В. Шиндиль та інші.
Тривала робота по піднесенню культурного рівня трудящих. У 1923 році при Лихівській сільській Раді створили комісію по ліквідації неписьменності. Очолювала її Д. Я. Настека. Активно працювали вчителі Н. М. Заїкіна, О. Г. Носач та інші. У школі були створені групи першого і другого ступеня. У групі першого ступеня навчалися неписьменні, у другій - малописьменні.
У 1925 році в селі працювали бібліотека, хата-читальня, клуб, сільбуд, школи.
Під керівництвом партійної організації, з допомогою комсомолу та численною активу проводилась велика робота по залученню селян до колективного господарювання. Перший колектив «Свобода» у селі був організований з 15 господарств ще в 1921 році, а в 1924 році в ньому працювало 72 чол., з них дорослих - 26, решта - підлітки. Цей колектив мав 150 десятин землі, 20 коней, 12 корів, 5 плугів, 2 букери і молотарку. В 1924 році засновано другий колектив «Поміч». Організаторами іншою товариства - «Почин» - у 1928 році були М. Писаревський голова, М. Січовий, Ф. Меркулов. У 1929-1930 рр. створюються нові колгоспи. На 1931 рік в селі повністю завершено колективізацію одноосібних селянських господарств. Лихівка стала районним центром, населення якого на 1 січня 1932 року становило 7203 чоловіка. У 1933 році тут було 5 колективних господарств: «Червоний шлях», «Червоний боєць», ім. Войкова, «Червоний прапор», «Почин».
Для подання артілям практичної допомоги технікою в 1932 році засіювано МТС. Лихівська МТС обслуговувала 16 колгоспів і мала в своєму машинному парку 22 трактори марки ХТЗ, 20 корпусних плугів, 10 букерів, 3 культиватори, 4 сівалки, 20 лобогрійок, 8 молотарок, 11 борін. Уже через 3 роки тут було 42 трактори марки ХТЗ, 42 - тракторних плуги, 14 - тракторних сівалок та інший інвентар. Роботу МТС спрямовував партосередок, у складі якого було 11 членів партії і 5 кандидатів.
Напередодні Великої Вітчизняної війни лихівські колгоспи нагромадили чималий досвід громадського господарювання, добились високої продуктивності праці. Артілі ім. Войкова і «Червоний шлях» стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Наступного року до Книги пошани виставки були занесені також товарні ферми колгоспів «Почин» та «Червоний боєць».
Значні зміни сталися в житті і побуті трудівників села. Підвищився добробут населення. Достаток прийшов в кожну колгоспну сім'ю. Споруджувалися нові будинки. Центр села радіофікували і електрифікували. В селі працювала стаціонарна лікарня, амбулаторія, обладнані сучасним медичним устаткуванням.
Усі діти шкільного віку вчилися. У 1934 році сільську семирічну школу організували у середню. Крім неї, перед війною в селі було ще 4 школи: середня і 3 початкові.
Коли мирне життя радянського народу було порушене розбійницькою навалою фашистської Німеччини, жителі села гаряче відгукнулися на заклик
Дивиться також інші населені пункти району: