Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
трудящих.
Тепер це велике багатогалузеве господарство з земельною площею 3766 га, у т. ч. орної землі - 2927 га. Поряд з зерновим господарством і тваринництвом розвинуте городництво 20 га, садівництво 69 га, виноградарство 5,8 га. Є 6 зариблених ставків і 26,6 га лісу. Артіль має добрі господарські приміщення: типові корівкики, свинарники і пташники, автогаражі та ін. Працюють вальцьовий млин, олійниця, пилорама, механічна майстерня, дві кузні.
В останньому році семирічки колгосп продав державі 110,8 тис. цнт зерна, 101,2 тис. цнт цукрових буряків. На 100 га земельних угідь припадало 46,9 голови рогатої худоби, 43,4 голови свиней, 23,3 голови овець, 138,7 шт. птиці. Грошовий Доход господарства становив 642,8 тис. крб. У 1966 році зібрано зерна 38,3 тис. цнт, одного га - 25,3 цнт. Одержано 12 170 цнт молока, 1334 цнт м'яса, 193,9 тис. штук яєць. Грошовий прибуток колгоспу за 1966 рік досяг понад 0,8 млн. карбованців.
Добру славу заслужили своєю працею механізатори П. Г. Негода, І. П. Жукоцький, В. Ф. Мамон, які протягом багатьох років усі тракторні роботи виконують якісно і високопродуктивно. Майже ЗО років водить степовий корабель по колгоспних ланах комбайнер І. П. Жукоцький, за сумлінну працю він нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Значний вклад в здобутки тваринників артілі внесли доярка з 18-річним стажем М. Т. Боронило, свинарка Л. Т. Слюсар, нагороджена Оденом Трудового Червоного Прапора.
В успіхах колгоспу - велика частка праці партійної організації села. Майже всі комуністи зайняті в сфері матеріального виробництва. З ЗО членів партії 10 працюють механізаторами, 7 - у тваринництві, 7 -в рільництві. Комуніст з 1938 року Ф. Г. Чапко, один з найстаріших механізаторів, систематично перевиконує виробничі завдання. Заслуженою повггою серед колгоспників користується член КПРС І. Седлер, який понад 30 років працює бригадиром тракторної бригади. Член КПРС доярка О. І. Скотаренко завжди з честю виконує підвищені соціалістичні зобов'язання. Комуністи - організатори політично-масової роботи серед трудящих.
Вони випускають бойові листки, радіогазети, на дошках показників висвітлюють підсумки кожного трудового дня, щосуботи на «Днях бригади» перед колгоспниками виступають агітатори.
Велику увагу партійна організація колгоспу приділяє підготовці і розстановці кадрів. Протягом 1965-1968 рр. 70 чол. закінчили 3-річні агрокурси, 18 чол.- школу механізації сільського господарства. Кожен молодий фахівець проходить підготовку, працюючи на рядових роботах. Потім партійна організація і правління колгоспу направляють його на заочне навчання в технікуми або інститути. Так, бригадир комплексної бригади І. А. Дідок закінчив Ерастівський сільськогосподарський технікум, механік В. Г. Малоок заочно закінчив Нікопольський технікум механізації сільського господарства, зоотехнік колгоспу Микитась - Полтавський сільськогосподарський інститут, завідуючий молочно-товарною фермою Г. І. Якушенко заочно вчиться в Олександрійському зооветеринарному технікумі. Таких чимало.
Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення продуктивності праці та культурно-технічного рівня трудівників зумовили дальше поліпшення добробуту населення, піднесення життєвого рівня колгоспників. Так, середній річний заробіток колгоспної сім'ї становить 2 тис. крб. і близько 16 цнт хліба. Непрацездатні колгоспники - старі або хворі - одержують тепер пенсію, допомогу продуктами. В особистому користуванні колгоспників на 1 січня 1967 року були: 11 легкових автомашин, 23 мотоцикли, понад 20 телевізорів; багато родин мають холодильники, пральні машини. Про зростання купівельної спроможності населений свідчить також невпинне зростання товарообігу сільмагу, він становить близько 10,8 тис. крб. щороку.
Село повністю електрифіковано і радіофіковано, на трьох вулицях проведено водопровід. Працюють лазня, шевська майстерня, сільмаг. З 220 житлових будинкіи 180 заново збудовані. Це красиві, просторі кам'яні будинки, вкриті шифером і черепицею. Вулиці й шляхи, що ведуть з села, обсаджені фруктовими і декоративними деревами.
Поліпшилась і справа охорони здоров'я трудящих. В селі є фельдшерський пункт, пологовий будинок. Трудящі на кошти колгоспу лікуються і відпочивають в здравницях Криму, Кавказу. Щороку 50 дітей оздоровляється в колгоспному піонерському таборі.
Зріс і духовний світ трудівників. Неписьменних у Пальмировому давно нсш. У місцевій школі-восьмирічці навчається понад 200 дітей. При школі є інтернат па 60 місць. До революції в селі не було жодної людини з середньою або вищою освітою. За роки Радянської влади понад 400 чол.
Пальмирове
Сторінка 5 з 6
телятниця П. І. Жукоцька нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора» Колгосп «Україна» не раз у 1953, 1956, 1957, 1958, 1960 рр. був занесений на Дошку пошани району й області, одержував перехідний Червоний прапор РК КП України та виконкому районної Ради депутатів Тепер це велике багатогалузеве господарство з земельною площею 3766 га, у т. ч. орної землі - 2927 га. Поряд з зерновим господарством і тваринництвом розвинуте городництво 20 га, садівництво 69 га, виноградарство 5,8 га. Є 6 зариблених ставків і 26,6 га лісу. Артіль має добрі господарські приміщення: типові корівкики, свинарники і пташники, автогаражі та ін. Працюють вальцьовий млин, олійниця, пилорама, механічна майстерня, дві кузні.
В останньому році семирічки колгосп продав державі 110,8 тис. цнт зерна, 101,2 тис. цнт цукрових буряків. На 100 га земельних угідь припадало 46,9 голови рогатої худоби, 43,4 голови свиней, 23,3 голови овець, 138,7 шт. птиці. Грошовий Доход господарства становив 642,8 тис. крб. У 1966 році зібрано зерна 38,3 тис. цнт, одного га - 25,3 цнт. Одержано 12 170 цнт молока, 1334 цнт м'яса, 193,9 тис. штук яєць. Грошовий прибуток колгоспу за 1966 рік досяг понад 0,8 млн. карбованців.
Добру славу заслужили своєю працею механізатори П. Г. Негода, І. П. Жукоцький, В. Ф. Мамон, які протягом багатьох років усі тракторні роботи виконують якісно і високопродуктивно. Майже ЗО років водить степовий корабель по колгоспних ланах комбайнер І. П. Жукоцький, за сумлінну працю він нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Значний вклад в здобутки тваринників артілі внесли доярка з 18-річним стажем М. Т. Боронило, свинарка Л. Т. Слюсар, нагороджена Оденом Трудового Червоного Прапора.
В успіхах колгоспу - велика частка праці партійної організації села. Майже всі комуністи зайняті в сфері матеріального виробництва. З ЗО членів партії 10 працюють механізаторами, 7 - у тваринництві, 7 -в рільництві. Комуніст з 1938 року Ф. Г. Чапко, один з найстаріших механізаторів, систематично перевиконує виробничі завдання. Заслуженою повггою серед колгоспників користується член КПРС І. Седлер, який понад 30 років працює бригадиром тракторної бригади. Член КПРС доярка О. І. Скотаренко завжди з честю виконує підвищені соціалістичні зобов'язання. Комуністи - організатори політично-масової роботи серед трудящих.
Вони випускають бойові листки, радіогазети, на дошках показників висвітлюють підсумки кожного трудового дня, щосуботи на «Днях бригади» перед колгоспниками виступають агітатори.
Велику увагу партійна організація колгоспу приділяє підготовці і розстановці кадрів. Протягом 1965-1968 рр. 70 чол. закінчили 3-річні агрокурси, 18 чол.- школу механізації сільського господарства. Кожен молодий фахівець проходить підготовку, працюючи на рядових роботах. Потім партійна організація і правління колгоспу направляють його на заочне навчання в технікуми або інститути. Так, бригадир комплексної бригади І. А. Дідок закінчив Ерастівський сільськогосподарський технікум, механік В. Г. Малоок заочно закінчив Нікопольський технікум механізації сільського господарства, зоотехнік колгоспу Микитась - Полтавський сільськогосподарський інститут, завідуючий молочно-товарною фермою Г. І. Якушенко заочно вчиться в Олександрійському зооветеринарному технікумі. Таких чимало.
Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення продуктивності праці та культурно-технічного рівня трудівників зумовили дальше поліпшення добробуту населення, піднесення життєвого рівня колгоспників. Так, середній річний заробіток колгоспної сім'ї становить 2 тис. крб. і близько 16 цнт хліба. Непрацездатні колгоспники - старі або хворі - одержують тепер пенсію, допомогу продуктами. В особистому користуванні колгоспників на 1 січня 1967 року були: 11 легкових автомашин, 23 мотоцикли, понад 20 телевізорів; багато родин мають холодильники, пральні машини. Про зростання купівельної спроможності населений свідчить також невпинне зростання товарообігу сільмагу, він становить близько 10,8 тис. крб. щороку.
Село повністю електрифіковано і радіофіковано, на трьох вулицях проведено водопровід. Працюють лазня, шевська майстерня, сільмаг. З 220 житлових будинкіи 180 заново збудовані. Це красиві, просторі кам'яні будинки, вкриті шифером і черепицею. Вулиці й шляхи, що ведуть з села, обсаджені фруктовими і декоративними деревами.
Поліпшилась і справа охорони здоров'я трудящих. В селі є фельдшерський пункт, пологовий будинок. Трудящі на кошти колгоспу лікуються і відпочивають в здравницях Криму, Кавказу. Щороку 50 дітей оздоровляється в колгоспному піонерському таборі.
Зріс і духовний світ трудівників. Неписьменних у Пальмировому давно нсш. У місцевій школі-восьмирічці навчається понад 200 дітей. При школі є інтернат па 60 місць. До революції в селі не було жодної людини з середньою або вищою освітою. За роки Радянської влади понад 400 чол.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чистопіль
- Холодіївка
- Троїцьке
- Саївка
- Савро
- Мар'янівка
- Лозуватка
- Красноіванівка
- Комісарівка
- Вишневе
- Богдано-Надеждівка
- Біленщина
- Саксагань