Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
складі: Н. Миленка голова, В. Кирданя, С. Шаруна та інших.
Більшовики очолили відбудову зруйнованого господарства, яка проходила в дужо тяжких умовах. Через нестачу посівного матеріалу лише 65 проц. орної землі було засіяно. Не вистачало реманенту. Порівняно з 1916 роком кількість плугів зменшилась майже в 6 разів, борін залізних - наполовину, сівалок - у 7,5 раза. А поголів'я коней і худоби скоротилося в півтора рази.
Не було гасу, солі та інших промислових товарів. У боротьбі з голодом і розрухою опорою і помічником партії на селі стали комітети незаможних селян, що виникли у 1921 році по всіх селах волості. Ними керував волосний КНС, очолюваний комуністом О. С. Мальком. Тоді ж утворився Покровський сільський КНС, 16 членів якого працювали в комісіях місцевої Ради. Через рік по волості у складі комітетів незаможних селян працювало 307 чоловік, в т. ч. комуністів - 6, комсомольців - 13 9.
Комнезам відбирав лишки хліба у куркулів, частину якого віддавав бідноті. Почали діяти культосвітні установи. Відкриті були будинки для дітей-сиріт. Проводились «тижні пожертвувань на дитячі будинки», «тиждень дитини». Створювались безплатні їдальні для дітей. Щоб забезпечити їх харчами, оподаткували орендарів, кустарів, відраховували частину грошових зборів з базару.
З числа комнезамівців у січні 1921 року сформувався сільський загін самооборони, яким командували волвійськком П. П. Пронін і голова комнезаму О. С. Малько.
Вірним помічником партійного осередку стала Спілка Комуністичної Молоді. У її створенні в 1921 році велику роль відіграла організаторська робота комуністки М. П. Міхно. Першими комсомольцями в селі були В. С. Цегельников обраний секретарем осередку, В. Кирилов, Д. Черкасов, К. Цілуйко та інші. Комсомольці розгорнули значну роботу серед сільської молоді, допомагаючи партійній організації і комнезаму у господарському та культурному будівництві, в боротьбі з бандитизмом, у вилученні хлібних лишків у куркулів.
Група комсомольців - М. Цілуйко, І. Грипась, В. В і лозу Є. О. Лисенко та інші активно працювала на споруджанні сільбуду. У 1922 році сільбуд було відкрито. В ньому проводились концерти, демонструвались кінофільми, працювали театральний, музичний, хоровий і літературний гуртки. Через два роки відкрився районний сільбуд з бібліотекою на 2300 книг, яка подавала допомогу 20 хатам-читальням району.
З ініціативи комуністів при сільській Раді було створено в той час жінвідділ на чолі з С. Міхно. Виникла перша профспілкова організація - спілка харчовиків, яка охоплювала 80 чоловік.
В жовтні 1923 року у волості проводилась кампанія солідарності з страйкарями Руру. Представники Покровського комітету незаможних селян разом з депутатами сільської Ради проводили мітинги, бесіди, закликаючи населення допомагати робітникам Німеччини. Першими відгукнулись члени Покровського комнезаму - вони заготували 58 пудів зерна. Їх приклад наслідували інші. В результаті було зібрано ще 150 пудів зерна.
У 1925 році в селі відкрили лікарню на 15 ліжок, 2 амбулаторії і аптеку, в яких працювали 4 лікарі, 3 фельдшери, 3 акушерки, 2 провізори, медсестра і 3 санітарки.
Ще в 1920 році відкрилися 2 трудові школи, в яких навчалося рідною мовою близько 300 дітей. Через 7 років тут працювало 5 початкових та семирічна школа. Кількість учнів за цей час зросла вчетверо, а вчителів - утроє. Спочатку школи утримувалися коштом батьків, а в 1928 році держава виділила для них 8800 крб., через 3 роки - в 5 разів більше. Учні були повністю забезпечені підручниками, літературою, одержували наочні посібники. У школі по ліквідації неписьменності навчалось 420 підлітків. Всього в 1927 році закінчили лікнепи близько 1500 чоловік, що становило 35 проц. від загальної кількості неписьменних. Загально-освітні курси для дорослих, створені в 1926 році, згодом почали підготовку до вступу у інші навчальні заклади. Реорганізована з ремісничого училища школа ФЗН, базою якої був гуляйпільський завод «Металіст», випускала кваліфікованих робітників слюсарів і ливарників. Була відкрита також сільськогосподарська школа, яку закінчили тоді В. В. Мацкевич - нині Міністр сільського господарства СРСР, К. К. Цілуйко - завідуючий відділом Інституту мовознавства АН УРСР та інші.
У всіх цих успіхах по відбудові народного господарства та піднесенні культури трудящих велика заслуга Покровського райкому партії, сформованого у березні 1923 року, коли село стало районним центром. Районна партійна організація, яку очолював спочатку В. І. Конько, налічувала тоді 23 комуністи.
На 1925 рік у Покровському було в основному відбудовано господарство: більше ніж на 1000 десятин розширено посівні площі, порівняно з довоєнним
Покровське
Сторінка 3 з 8
значну роботу по підготовці волосного з'їзду селянських депутатів, який відбувся 18 січня 1921 року. На ньому було обрано волосиний виконком у Більшовики очолили відбудову зруйнованого господарства, яка проходила в дужо тяжких умовах. Через нестачу посівного матеріалу лише 65 проц. орної землі було засіяно. Не вистачало реманенту. Порівняно з 1916 роком кількість плугів зменшилась майже в 6 разів, борін залізних - наполовину, сівалок - у 7,5 раза. А поголів'я коней і худоби скоротилося в півтора рази.
Не було гасу, солі та інших промислових товарів. У боротьбі з голодом і розрухою опорою і помічником партії на селі стали комітети незаможних селян, що виникли у 1921 році по всіх селах волості. Ними керував волосний КНС, очолюваний комуністом О. С. Мальком. Тоді ж утворився Покровський сільський КНС, 16 членів якого працювали в комісіях місцевої Ради. Через рік по волості у складі комітетів незаможних селян працювало 307 чоловік, в т. ч. комуністів - 6, комсомольців - 13 9.
Комнезам відбирав лишки хліба у куркулів, частину якого віддавав бідноті. Почали діяти культосвітні установи. Відкриті були будинки для дітей-сиріт. Проводились «тижні пожертвувань на дитячі будинки», «тиждень дитини». Створювались безплатні їдальні для дітей. Щоб забезпечити їх харчами, оподаткували орендарів, кустарів, відраховували частину грошових зборів з базару.
З числа комнезамівців у січні 1921 року сформувався сільський загін самооборони, яким командували волвійськком П. П. Пронін і голова комнезаму О. С. Малько.
Вірним помічником партійного осередку стала Спілка Комуністичної Молоді. У її створенні в 1921 році велику роль відіграла організаторська робота комуністки М. П. Міхно. Першими комсомольцями в селі були В. С. Цегельников обраний секретарем осередку, В. Кирилов, Д. Черкасов, К. Цілуйко та інші. Комсомольці розгорнули значну роботу серед сільської молоді, допомагаючи партійній організації і комнезаму у господарському та культурному будівництві, в боротьбі з бандитизмом, у вилученні хлібних лишків у куркулів.
Група комсомольців - М. Цілуйко, І. Грипась, В. В і лозу Є. О. Лисенко та інші активно працювала на споруджанні сільбуду. У 1922 році сільбуд було відкрито. В ньому проводились концерти, демонструвались кінофільми, працювали театральний, музичний, хоровий і літературний гуртки. Через два роки відкрився районний сільбуд з бібліотекою на 2300 книг, яка подавала допомогу 20 хатам-читальням району.
З ініціативи комуністів при сільській Раді було створено в той час жінвідділ на чолі з С. Міхно. Виникла перша профспілкова організація - спілка харчовиків, яка охоплювала 80 чоловік.
В жовтні 1923 року у волості проводилась кампанія солідарності з страйкарями Руру. Представники Покровського комітету незаможних селян разом з депутатами сільської Ради проводили мітинги, бесіди, закликаючи населення допомагати робітникам Німеччини. Першими відгукнулись члени Покровського комнезаму - вони заготували 58 пудів зерна. Їх приклад наслідували інші. В результаті було зібрано ще 150 пудів зерна.
У 1925 році в селі відкрили лікарню на 15 ліжок, 2 амбулаторії і аптеку, в яких працювали 4 лікарі, 3 фельдшери, 3 акушерки, 2 провізори, медсестра і 3 санітарки.
Ще в 1920 році відкрилися 2 трудові школи, в яких навчалося рідною мовою близько 300 дітей. Через 7 років тут працювало 5 початкових та семирічна школа. Кількість учнів за цей час зросла вчетверо, а вчителів - утроє. Спочатку школи утримувалися коштом батьків, а в 1928 році держава виділила для них 8800 крб., через 3 роки - в 5 разів більше. Учні були повністю забезпечені підручниками, літературою, одержували наочні посібники. У школі по ліквідації неписьменності навчалось 420 підлітків. Всього в 1927 році закінчили лікнепи близько 1500 чоловік, що становило 35 проц. від загальної кількості неписьменних. Загально-освітні курси для дорослих, створені в 1926 році, згодом почали підготовку до вступу у інші навчальні заклади. Реорганізована з ремісничого училища школа ФЗН, базою якої був гуляйпільський завод «Металіст», випускала кваліфікованих робітників слюсарів і ливарників. Була відкрита також сільськогосподарська школа, яку закінчили тоді В. В. Мацкевич - нині Міністр сільського господарства СРСР, К. К. Цілуйко - завідуючий відділом Інституту мовознавства АН УРСР та інші.
У всіх цих успіхах по відбудові народного господарства та піднесенні культури трудящих велика заслуга Покровського райкому партії, сформованого у березні 1923 року, коли село стало районним центром. Районна партійна організація, яку очолював спочатку В. І. Конько, налічувала тоді 23 комуністи.
На 1925 рік у Покровському було в основному відбудовано господарство: більше ніж на 1000 десятин розширено посівні площі, порівняно з довоєнним
Дивиться також інші населені пункти району:
- Романки
- Просяна
- Орли
- Олександрівка
- Маломихайлівка
- Гаврилівка
- Вишневе
- Березове
- Андріївка
- Великомихайлівка