Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1926 році в селі була влаштована сільськогосподарська виставка в день
врожаю.
1927 року з ініціативи комуністів та комнезаму у селі організувалися 3 товариства спільного обробітку землі, до яких вступили бідняки та деякі середняки.
Через три роки на основі цих товариств були створені колгоспи «Нове життя», «Центральний», «Глиняна», що об'єднали 948 господарств. Колгоспи мали 470 коней, 256 волів, 199 корів, 8874 десятини посівної площі. У 1933 році в артілях села було - 6 снопов'язалок, значна кількість жниварок-лобогрійок, кінних сівалок, 180 кінних плугів, 348 борін тощо.
Значну роль у зміцненні та розвитку колгоспів відіграла Мечетнянська МТС, створена в Покровському у жовтні 1930 року. Вона обслуговувала 16 колгоспів району. Через три роки МТС уже мала 69 тракторів, 16 комбайнів, 53 молотарки, 116 причіпних тракторних плугів, 58 сівалок та інший реманент.
В 1935 році в результаті розукрупнення в Покровському стало 8 колгоспів: «Червоне поле», «15-річчя ВЛКСМ», ім. Челюскінців, ім. Молокова, ім. Пушкіна, «Третій Кавполк», ім. Цикова, «Третій Інтернаціонал». Швидко міцніла їх економіка, поліпшувався добробут селян. Сотні стахановців і ударників домагались піднесення продуктивності праці. Доярка колгоспу «Третій Кавполк» М. Вербицька надоїла під кожної з десяти корів по 2650 кг молока, таких же успіхів домоглися доярки Т. Коломієць, О. Коврига та інші. В числі передових були свинарка колгоспу «15-річчя ВЛКСМ» А. Герасименко та інші.
У 1939 році колгоспи ім. Пушкіна, «Третій Інтернаціонал», ім. Цикова та «Червоне поле» демонстрували свої досягнення на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві. А через рік на ній уже було широко представлено весь район. Учасниками виставки стали 517 передовиків виробництва. Серед них з Покровського: коваль артілі ім. Челюскінців Р. Безуглий, жінка-комбайнер Мечетнянської МТС О. Відник, голова артілі ім. Пушкіна Т. Власенко.
Колгоспи домоглися великих успіхів завдяки правильній підготовці, добору і розстановці кадрів. Майже всі голови артілей мали спеціальну підготовку, стаж роботи 5-10 років, а також агротехнічну освіту.
Завдяки наявності відповідної матеріальної бази, а також кваліфікованому керівництву, впровадженню передової агротехніки трудівники села добилися піднесення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тваринництва у колгоспах. На трудодень у 1940 році колгоспники Покровського одержали зерна по 3,5 кг переважно пшениці і по 5-8 крб. грішми. В селі працювали промислові підприємства: маслозавод, млин, промартілі «Колгоспник» і «Друга п'ятирічка», промисловий і харчовий комбінати.
Колгоспи і село були електрифіковані та радіофіковані. Зросла купівельна спроможність населення. 1940 року райспоживкооперація продала різних товарів у чотири рази більше, ніяї у 1930 році.
Значні зміни сталися в медичному обслуговуванні населення. 1940 року працювали районна лікарня на 150 ліжок, 2 амбулаторії, консультація матері і дитини, аптека, санстанція, а медичних працівників було втроє більше, ніж у 1925 році. У селі й районі було 6 пологових будинків з дитячими консультаціями та молочними кухнями, 58 колгоспних ясел для малят, 2 дитсадки на 90-120 дошкільнят і 59 дитячих майданчиків, які діяли в літній час.
Повністю було ліквідовано неписьменність серед дорослих. Перед війною в Покровському було 2 середні, 2 неповні середні, 2 початкові школи, в яких навчалось майже 2 тис. учнів і працювало 86 учителів. Молодь села здобувала спеціальність трактористів, комбайнерів, шоферів, а також вчилась у школі механізації сільського
господарства.
Велику культмасову роботу проводили 2 сільські і 5 колгоспних клубів, кінотеатр їм. Фрунзе, літній кінотеатр, районний Будинок культури. При районному динку культури працювали оркестр народних інструментів, хор, драмгурток під керівництвом І. Д. Могилевського. При сільських, колгоспних клубах та Буднику культури були бібліотеки, в районній - на цей час налічувалося 7,5 тис. томів, у дитячій - 1214 книг.
З перших днів Великої Вітчизняної війни на заклик Комуністичної партії та Радянського уряду пішли воювати проти німецько-фашистських загарбників разом з усіма народами Батьківщини і покровці. На численних мітингах і зборах робітники, колгоспники, інтелігенція села висловлювали готовність віддати всі сили справі розгрому ворога. Характерним був виступ колгоспника В. Терещенка перед під'їздом на фронт. Звертаючись до проводжаючих, він закликав працювати в колгоспі чесно, своєчасно зібрати врожай, дати Червоній Армії більше продуктів. У спою чергу В. Терещенко
Покровське
Сторінка 4 з 8
часом вдвоє зросла тяглова сила в селянських господарствах. Держава допомогла біднякам кредитами на суму майже 15 тис. карбованців.У 1926 році в селі була влаштована сільськогосподарська виставка в день
1927 року з ініціативи комуністів та комнезаму у селі організувалися 3 товариства спільного обробітку землі, до яких вступили бідняки та деякі середняки.
Через три роки на основі цих товариств були створені колгоспи «Нове життя», «Центральний», «Глиняна», що об'єднали 948 господарств. Колгоспи мали 470 коней, 256 волів, 199 корів, 8874 десятини посівної площі. У 1933 році в артілях села було - 6 снопов'язалок, значна кількість жниварок-лобогрійок, кінних сівалок, 180 кінних плугів, 348 борін тощо.
Значну роль у зміцненні та розвитку колгоспів відіграла Мечетнянська МТС, створена в Покровському у жовтні 1930 року. Вона обслуговувала 16 колгоспів району. Через три роки МТС уже мала 69 тракторів, 16 комбайнів, 53 молотарки, 116 причіпних тракторних плугів, 58 сівалок та інший реманент.
В 1935 році в результаті розукрупнення в Покровському стало 8 колгоспів: «Червоне поле», «15-річчя ВЛКСМ», ім. Челюскінців, ім. Молокова, ім. Пушкіна, «Третій Кавполк», ім. Цикова, «Третій Інтернаціонал». Швидко міцніла їх економіка, поліпшувався добробут селян. Сотні стахановців і ударників домагались піднесення продуктивності праці. Доярка колгоспу «Третій Кавполк» М. Вербицька надоїла під кожної з десяти корів по 2650 кг молока, таких же успіхів домоглися доярки Т. Коломієць, О. Коврига та інші. В числі передових були свинарка колгоспу «15-річчя ВЛКСМ» А. Герасименко та інші.
У 1939 році колгоспи ім. Пушкіна, «Третій Інтернаціонал», ім. Цикова та «Червоне поле» демонстрували свої досягнення на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві. А через рік на ній уже було широко представлено весь район. Учасниками виставки стали 517 передовиків виробництва. Серед них з Покровського: коваль артілі ім. Челюскінців Р. Безуглий, жінка-комбайнер Мечетнянської МТС О. Відник, голова артілі ім. Пушкіна Т. Власенко.
Колгоспи домоглися великих успіхів завдяки правильній підготовці, добору і розстановці кадрів. Майже всі голови артілей мали спеціальну підготовку, стаж роботи 5-10 років, а також агротехнічну освіту.
Завдяки наявності відповідної матеріальної бази, а також кваліфікованому керівництву, впровадженню передової агротехніки трудівники села добилися піднесення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тваринництва у колгоспах. На трудодень у 1940 році колгоспники Покровського одержали зерна по 3,5 кг переважно пшениці і по 5-8 крб. грішми. В селі працювали промислові підприємства: маслозавод, млин, промартілі «Колгоспник» і «Друга п'ятирічка», промисловий і харчовий комбінати.
Колгоспи і село були електрифіковані та радіофіковані. Зросла купівельна спроможність населення. 1940 року райспоживкооперація продала різних товарів у чотири рази більше, ніяї у 1930 році.
Значні зміни сталися в медичному обслуговуванні населення. 1940 року працювали районна лікарня на 150 ліжок, 2 амбулаторії, консультація матері і дитини, аптека, санстанція, а медичних працівників було втроє більше, ніж у 1925 році. У селі й районі було 6 пологових будинків з дитячими консультаціями та молочними кухнями, 58 колгоспних ясел для малят, 2 дитсадки на 90-120 дошкільнят і 59 дитячих майданчиків, які діяли в літній час.
Повністю було ліквідовано неписьменність серед дорослих. Перед війною в Покровському було 2 середні, 2 неповні середні, 2 початкові школи, в яких навчалось майже 2 тис. учнів і працювало 86 учителів. Молодь села здобувала спеціальність трактористів, комбайнерів, шоферів, а також вчилась у школі механізації сільського
господарства.
Велику культмасову роботу проводили 2 сільські і 5 колгоспних клубів, кінотеатр їм. Фрунзе, літній кінотеатр, районний Будинок культури. При районному динку культури працювали оркестр народних інструментів, хор, драмгурток під керівництвом І. Д. Могилевського. При сільських, колгоспних клубах та Буднику культури були бібліотеки, в районній - на цей час налічувалося 7,5 тис. томів, у дитячій - 1214 книг.
З перших днів Великої Вітчизняної війни на заклик Комуністичної партії та Радянського уряду пішли воювати проти німецько-фашистських загарбників разом з усіма народами Батьківщини і покровці. На численних мітингах і зборах робітники, колгоспники, інтелігенція села висловлювали готовність віддати всі сили справі розгрому ворога. Характерним був виступ колгоспника В. Терещенка перед під'їздом на фронт. Звертаючись до проводжаючих, він закликав працювати в колгоспі чесно, своєчасно зібрати врожай, дати Червоній Армії більше продуктів. У спою чергу В. Терещенко
Дивиться також інші населені пункти району:
- Романки
- Просяна
- Орли
- Олександрівка
- Маломихайлівка
- Гаврилівка
- Вишневе
- Березове
- Андріївка
- Великомихайлівка