Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
та налагодженні культурно-освітньої роботи на селі виступали комсомольці. Комсомольський осередок, утворений у 1922 році, в листопаді цього ж року налічував 17 комсомольців.
Велику політико-виховну роботу серед селян Солоного організувала хата-читальня. Під керівництвом Катеринославського повітового комітету тут були створені курси політграмоти, на яких читались лекції на сільськогосподарські, антирелігійні теми, влаштовувалися читки газет і журналів. їх відвідували 519 чоловік, серед них 19 комуністів і кандидатів у члени партії, 5 робітниць з жінвідділу, комсомольці, члени профосередку, а також учні школи-семирічки, селяни. Як відзначалося в політдоповіді Катеринославського повіткому, багато селян до 200 чоловік з власної ініціативи відвідували курси, слухали лекції, брали найактивнішу участь у бесідах.
Влітку 1923 року, коли пролетаріат усього світу тяжко переживав хворобу В. І. Леніна, в Солоному, яке з 1923 року стало районним центром, скликали районну селянську безпартійну конференцію. На ній обговорювались питання про
згуртування бідноти навколо партії і Радянського уряду. В телеграмі на ім'я В. І. Леніна учасники конференції писали: «...ми, безпартійні селяни Солонянського району, Катеринославської округи і губернії, розглянувши ряд питань, переконалися, що тривожний момент усунуто і поспішаємо сказати тобі, наш дорогий Ілліч, що ми вже викоренили думку бути чи не бути. Ми ждемо тебе, як капітана на корабель, ми впевнені, що скоро побачимо тебе на капітанській рубці».
Політику більшовицької партії та Радянського уряду палко підтримали делегати районної безпартійної конференції, що відбулася в Солоному 24-25 лютого 1924 року. Заслухавши доповідь «Ленін і селянство», делегати відзначили великі заслуги В. І. Леніна у створенні СРСР і об'єднанні пролетаріату всього світу. В резолюції з цього питання було зазначено, що лозунг В. І. Леніна про тісний зв'язок робітників і селян буде втілюватись у життя безпартійним селянством,
Делегати конференції прийняли рішення про об'єднання всіх незаможних селян у колективні господарства, відзначивши, що «тільки колективна форма господарства врятує незаможне селянство від повного розорення».
В 1924 році в Солоному було створено сільськогосподарську артіль «Всесвітній червоний промінь», 2 сільськогосподарські кредитні товариства.
Партійна організація села доклала багато зусиль, щоб зміцнити ці паростки соціалізму. Тоді в організації було 8 членів та 12 кандидатів партії. У відкритих партійних зборах брали активну участь від 50 до 200 безпартійних. Вірними помічниками партійної організації були комсомольці. В 1924-25 рр. солонянський комсомольський осередок налічував 20 чоловік. Секретарем його був П. Є. Моцний - тепер професор Дніпропетровського державного університету, доктор біологічних наук. Комсомольці Г. Задорожний, О. Співаченко, В. Бабенко Рудзіна та ін. допомагали комуністам проводити роз'яснювальну роботу серед населення про необхідність і вигоди переходу на шлях колективного господарювання. Товариство Червоного Хреста, яке було організовано у Солоному, придбало трактор і давало його біднякам в оренду за невелику плату. На ці гроші утримувались дитячі ясла, подавалась допомога тубдиспансеру, було відкрито кінотеатр.
Селянські маси поступово переконувались у перевагах колективного господарювання. В 1927 році в Солоному з ініціативи комнезаму створюється товариство спільного обробітку землі під назвою «Шлях до соціалізму», головою якого обрали сільську активістку комуністку Ф. О. Бабенко. В 1929 році члени товариства «Шлях до соціалізму» прийняли рішення про організацію на його базі сільськогосподарської артілі. Першим головою колгоспу «Шлях до соціалізму» став С. П. Яременко, який керував ним до 1954 року. В 1930 році було організовано ще два колгоспи - «Червоне село» та «Червоний колос».
Успіхи колективізації викликали шалену лють куркулів, які почали проводити серед колгоспників контрреволюційну агітацію, спрямовану на зрив колгоспного будівництва. Але ці антинародні дії не могли затримати розвиток колгоспів, побудову нового життя на селі.
Багато зробили для організації і зміцнення колгоспів у Солоному активісти М. П. Бабенко, С. П. Яременко, П. Т. Яременко, Ф. О. Бабенко, О. В. Петренко, Л. Д. Лозицький та багато інших. Важливу роль в розгортанні колгоспного руху відіграли також 25-тисячники - І. П. Приймак, Д. Ф. Гринь, що прибули в Солоне у 1930 році. Колгоспники артілі «Шлях до соціалізму» підтримували зв'язок з колективом Харківського тракторного заводу. Робітники ремонтували сільськогосподарський реманент та виготовляли
Солоне
Сторінка 3 з 8
службовців села 29 березня 1921 року. В грудні 1922 року в селі було організовано партосередок, на чолі з М. І. Марковським. До його складу в січні 1923 року входило 3 члени партії та два кандидати. Бойовими помічниками парторганізації у проведенні господарсько-політичних кампаній Велику політико-виховну роботу серед селян Солоного організувала хата-читальня. Під керівництвом Катеринославського повітового комітету тут були створені курси політграмоти, на яких читались лекції на сільськогосподарські, антирелігійні теми, влаштовувалися читки газет і журналів. їх відвідували 519 чоловік, серед них 19 комуністів і кандидатів у члени партії, 5 робітниць з жінвідділу, комсомольці, члени профосередку, а також учні школи-семирічки, селяни. Як відзначалося в політдоповіді Катеринославського повіткому, багато селян до 200 чоловік з власної ініціативи відвідували курси, слухали лекції, брали найактивнішу участь у бесідах.
Влітку 1923 року, коли пролетаріат усього світу тяжко переживав хворобу В. І. Леніна, в Солоному, яке з 1923 року стало районним центром, скликали районну селянську безпартійну конференцію. На ній обговорювались питання про
згуртування бідноти навколо партії і Радянського уряду. В телеграмі на ім'я В. І. Леніна учасники конференції писали: «...ми, безпартійні селяни Солонянського району, Катеринославської округи і губернії, розглянувши ряд питань, переконалися, що тривожний момент усунуто і поспішаємо сказати тобі, наш дорогий Ілліч, що ми вже викоренили думку бути чи не бути. Ми ждемо тебе, як капітана на корабель, ми впевнені, що скоро побачимо тебе на капітанській рубці».
Політику більшовицької партії та Радянського уряду палко підтримали делегати районної безпартійної конференції, що відбулася в Солоному 24-25 лютого 1924 року. Заслухавши доповідь «Ленін і селянство», делегати відзначили великі заслуги В. І. Леніна у створенні СРСР і об'єднанні пролетаріату всього світу. В резолюції з цього питання було зазначено, що лозунг В. І. Леніна про тісний зв'язок робітників і селян буде втілюватись у життя безпартійним селянством,
Делегати конференції прийняли рішення про об'єднання всіх незаможних селян у колективні господарства, відзначивши, що «тільки колективна форма господарства врятує незаможне селянство від повного розорення».
В 1924 році в Солоному було створено сільськогосподарську артіль «Всесвітній червоний промінь», 2 сільськогосподарські кредитні товариства.
Партійна організація села доклала багато зусиль, щоб зміцнити ці паростки соціалізму. Тоді в організації було 8 членів та 12 кандидатів партії. У відкритих партійних зборах брали активну участь від 50 до 200 безпартійних. Вірними помічниками партійної організації були комсомольці. В 1924-25 рр. солонянський комсомольський осередок налічував 20 чоловік. Секретарем його був П. Є. Моцний - тепер професор Дніпропетровського державного університету, доктор біологічних наук. Комсомольці Г. Задорожний, О. Співаченко, В. Бабенко Рудзіна та ін. допомагали комуністам проводити роз'яснювальну роботу серед населення про необхідність і вигоди переходу на шлях колективного господарювання. Товариство Червоного Хреста, яке було організовано у Солоному, придбало трактор і давало його біднякам в оренду за невелику плату. На ці гроші утримувались дитячі ясла, подавалась допомога тубдиспансеру, було відкрито кінотеатр.
Селянські маси поступово переконувались у перевагах колективного господарювання. В 1927 році в Солоному з ініціативи комнезаму створюється товариство спільного обробітку землі під назвою «Шлях до соціалізму», головою якого обрали сільську активістку комуністку Ф. О. Бабенко. В 1929 році члени товариства «Шлях до соціалізму» прийняли рішення про організацію на його базі сільськогосподарської артілі. Першим головою колгоспу «Шлях до соціалізму» став С. П. Яременко, який керував ним до 1954 року. В 1930 році було організовано ще два колгоспи - «Червоне село» та «Червоний колос».
Успіхи колективізації викликали шалену лють куркулів, які почали проводити серед колгоспників контрреволюційну агітацію, спрямовану на зрив колгоспного будівництва. Але ці антинародні дії не могли затримати розвиток колгоспів, побудову нового життя на селі.
Багато зробили для організації і зміцнення колгоспів у Солоному активісти М. П. Бабенко, С. П. Яременко, П. Т. Яременко, Ф. О. Бабенко, О. В. Петренко, Л. Д. Лозицький та багато інших. Важливу роль в розгортанні колгоспного руху відіграли також 25-тисячники - І. П. Приймак, Д. Ф. Гринь, що прибули в Солоне у 1930 році. Колгоспники артілі «Шлях до соціалізму» підтримували зв'язок з колективом Харківського тракторного заводу. Робітники ремонтували сільськогосподарський реманент та виготовляли
Дивиться також інші населені пункти району:
- Широке
- Сурсько-Михайлівка
- Привільне
- Письмечеве
- Павлівка
- Олександропіль
- Новопокровка
- Новомар'ївка
- Наталівка
- Мопрівське
- Єлізарове
- Дзержинівка
- Василівка
- Башмачка
- Військове