Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За роки першої післявоєнної п'ятирічки колгоспи села за основними показниками досягли довоєнного рівня. В 1953 році всі вони об'єдналися в один колгосп «Родина». Це дало можливість краще використовувати матеріальні ресурси. Велике значення для дальшого піднесення колгоспного виробництва мали рішення вересневого Пленуму ЦК КПРС 1953 року. В 1955 році колгосп зібрав добрий урожай зернових культур, значно збільшилась продуктивність тваринництва. Грошові прибутки його досягли понад 3,5 млн. крб.. Економічне зміцнення колгоспу дало можливість перейти в 1959 році на грошову оплату, що забезпечило гарантовані заробітки, підвищення продуктивності праці, зміцнення трудової дисципліни. Вартість людинодпя в 1964 році становила 2 крб. 55 копійок.
Значні зміни в житті села та колгоспу відбулися за роки семирічки. В 1964 році колгосп «Родина» мав 31 трактор, 7 зернових, 5 силосозбиральних, 1 бурякозбиральний, 8 кукурудзозбиральних комбайнів, 17 автомашин. Наявність потужної техніки дала змогу повністю механізувати роботу на ланах та фермах. В колгоспному виробництві застосовують також авіацію, яка щороку підживлює мінеральними добривами значну частину озимого та ярового клину. Врожай озимої пшениці в 1964 році становив 16,1 цнт з га, кукурудзи - 26 ц з га, на 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено м'яса в живій вазі - 84,3 цнт, надоєно молока під однієї корови по 2507 кг. По 3300 кг молока від кожної корови надоїла передова доярка колгоспу, депутат Солонянської селищної Ради депутатів трудящих ф. А. Чекун. Грошові прибутки колгоспу досягли 1032 041 карбованця.
Зростання прибутків дало змогу колгоспу збудувати 11 тваринницьких приміщень, гараж для автомашин, майстерню, 2 комори, бригадний клуб, 2 початкові школи, приміщення контори колгоспу.
Вирішальна роль в успіхах колгоспу належить партійній організації. В 1953 році в ній було 5 комуністів, а в 1964 році налічувалось вже 42 члени партії і 4 кандидати в члени КПРС. 86 проц. комуністів працювало безпосередньо на виробництві. Комуністи М. П. Волощенко, С. С. Зіневко, М. М. Костенко, І. П. Макіевський очолили рільничі, городні бригади та ферми. Тракторними бригадами керували комуністи М. І. Середа та І. Т. Гуслисгий. Комсомольська організація колгоспу на цей час об'єднувала 45 членів ВЛКСМ. Сумлінно працювали комсомольці- трактористи А. М. Носенко, С. І. Чорноус та інші.
Наприкінці 1964 року на базі колгоспу було створено птахофабрику, яка входить в систему міжобласного спеціалізованого тресту «Дніпропетровськптахопром». Фабрика має 3 виробничі відділення з загальною земельною площею - 5131 га. Господарство спеціалізується на цілорічному інтенсивному вирощуванні качок без водоймищ. Успішно розвивається виробництво м'яса та молока, збільшується поголів'я великої рогатої худоби та свиней, збирають тут непогані врожаї сільськогосподарських культур. Семисотенний колектив птахофабрики, який очолює Герой Соціалістичної Праці Ф. М. Полторацький, вже в першому році свого існування досяг значних успіхів у розвитку господарства. Плани продажу державі усіх видів рослинницької і тваринницької продукції в 1965 році - останньому році семирічки - були виконані достроково. На заготівельні пункти відправлено майже півтори тисячі тонн зерна, 5290 цнт м'яса, 8593 цнт молока, 110 тис. голів птиці, одержано 1 млн. 100 тис. яєць. В магазини Дніпропетровська відправлено 2000 цнт пташиного м'яса. Значно знижено порівняно з плановим завданням собівартість сільськогосподарської продукції. Зросла продуктивність праці. Це дало змогу одержати 312 тис. крб. чистого прибутку.
Добре працювали в 1965 році тваринники. Підхопивши заклик доярок колгоспу «Прогрес» Солонянського району, вони розгорнули соціалістичне змагання за надій від кожної фуражної коропи по 3200 кг молока, а надоїли по 3310 кг молока. Переможцями в соціалістичному змаганні стали депутат селищної Ради Ф. А. Чекун, яка надоїла по 4010 кг молока від кожної корови, Г. В. Кіприч - 3820 кг, М. Й. Ляпчук - 3780 кг молока.
За успішне виконання соціалістичних зобов'язань бригадир тваринників комуніст І. П. Макіевський і доярка Г. В. Кіприч Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР нагороджені орденами «Знак Пошани». Ордена «Знак Пошани» удостоєний механік другого відділка
І. Т. Гуслистий. Відділок, в якому працює комуніст Гуслистий, у 1965 році виростив врожай соняшнику на площі 300 га по 20 цнт з га.
Сумлінно трудиться комбайнер А. І. Гармаш. В останньому році семирічки він скосив комбайном СК-3 584 га хлібів і змолотив 8571 цнт зерна. 489 га хлібів зібрав комбайнер третього відділка О. Грінчук. Систематично перевиконує норми виробітку на 150-200 проц. комуніст О. В. Дюбченко.
Солоне
Сторінка 5 з 8
приміщення лікарні, редакцію районної газети, млин, лазню. Незважаючи на відсутність сільськогосподарських машин і тягла, в 1944 році було оброблено і засіяно більшу частину колгоспних земель. За роки першої післявоєнної п'ятирічки колгоспи села за основними показниками досягли довоєнного рівня. В 1953 році всі вони об'єдналися в один колгосп «Родина». Це дало можливість краще використовувати матеріальні ресурси. Велике значення для дальшого піднесення колгоспного виробництва мали рішення вересневого Пленуму ЦК КПРС 1953 року. В 1955 році колгосп зібрав добрий урожай зернових культур, значно збільшилась продуктивність тваринництва. Грошові прибутки його досягли понад 3,5 млн. крб.. Економічне зміцнення колгоспу дало можливість перейти в 1959 році на грошову оплату, що забезпечило гарантовані заробітки, підвищення продуктивності праці, зміцнення трудової дисципліни. Вартість людинодпя в 1964 році становила 2 крб. 55 копійок.
Значні зміни в житті села та колгоспу відбулися за роки семирічки. В 1964 році колгосп «Родина» мав 31 трактор, 7 зернових, 5 силосозбиральних, 1 бурякозбиральний, 8 кукурудзозбиральних комбайнів, 17 автомашин. Наявність потужної техніки дала змогу повністю механізувати роботу на ланах та фермах. В колгоспному виробництві застосовують також авіацію, яка щороку підживлює мінеральними добривами значну частину озимого та ярового клину. Врожай озимої пшениці в 1964 році становив 16,1 цнт з га, кукурудзи - 26 ц з га, на 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено м'яса в живій вазі - 84,3 цнт, надоєно молока під однієї корови по 2507 кг. По 3300 кг молока від кожної корови надоїла передова доярка колгоспу, депутат Солонянської селищної Ради депутатів трудящих ф. А. Чекун. Грошові прибутки колгоспу досягли 1032 041 карбованця.
Зростання прибутків дало змогу колгоспу збудувати 11 тваринницьких приміщень, гараж для автомашин, майстерню, 2 комори, бригадний клуб, 2 початкові школи, приміщення контори колгоспу.
Вирішальна роль в успіхах колгоспу належить партійній організації. В 1953 році в ній було 5 комуністів, а в 1964 році налічувалось вже 42 члени партії і 4 кандидати в члени КПРС. 86 проц. комуністів працювало безпосередньо на виробництві. Комуністи М. П. Волощенко, С. С. Зіневко, М. М. Костенко, І. П. Макіевський очолили рільничі, городні бригади та ферми. Тракторними бригадами керували комуністи М. І. Середа та І. Т. Гуслисгий. Комсомольська організація колгоспу на цей час об'єднувала 45 членів ВЛКСМ. Сумлінно працювали комсомольці- трактористи А. М. Носенко, С. І. Чорноус та інші.
Наприкінці 1964 року на базі колгоспу було створено птахофабрику, яка входить в систему міжобласного спеціалізованого тресту «Дніпропетровськптахопром». Фабрика має 3 виробничі відділення з загальною земельною площею - 5131 га. Господарство спеціалізується на цілорічному інтенсивному вирощуванні качок без водоймищ. Успішно розвивається виробництво м'яса та молока, збільшується поголів'я великої рогатої худоби та свиней, збирають тут непогані врожаї сільськогосподарських культур. Семисотенний колектив птахофабрики, який очолює Герой Соціалістичної Праці Ф. М. Полторацький, вже в першому році свого існування досяг значних успіхів у розвитку господарства. Плани продажу державі усіх видів рослинницької і тваринницької продукції в 1965 році - останньому році семирічки - були виконані достроково. На заготівельні пункти відправлено майже півтори тисячі тонн зерна, 5290 цнт м'яса, 8593 цнт молока, 110 тис. голів птиці, одержано 1 млн. 100 тис. яєць. В магазини Дніпропетровська відправлено 2000 цнт пташиного м'яса. Значно знижено порівняно з плановим завданням собівартість сільськогосподарської продукції. Зросла продуктивність праці. Це дало змогу одержати 312 тис. крб. чистого прибутку.
Добре працювали в 1965 році тваринники. Підхопивши заклик доярок колгоспу «Прогрес» Солонянського району, вони розгорнули соціалістичне змагання за надій від кожної фуражної коропи по 3200 кг молока, а надоїли по 3310 кг молока. Переможцями в соціалістичному змаганні стали депутат селищної Ради Ф. А. Чекун, яка надоїла по 4010 кг молока від кожної корови, Г. В. Кіприч - 3820 кг, М. Й. Ляпчук - 3780 кг молока.
За успішне виконання соціалістичних зобов'язань бригадир тваринників комуніст І. П. Макіевський і доярка Г. В. Кіприч Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР нагороджені орденами «Знак Пошани». Ордена «Знак Пошани» удостоєний механік другого відділка
І. Т. Гуслистий. Відділок, в якому працює комуніст Гуслистий, у 1965 році виростив врожай соняшнику на площі 300 га по 20 цнт з га.
Сумлінно трудиться комбайнер А. І. Гармаш. В останньому році семирічки він скосив комбайном СК-3 584 га хлібів і змолотив 8571 цнт зерна. 489 га хлібів зібрав комбайнер третього відділка О. Грінчук. Систематично перевиконує норми виробітку на 150-200 проц. комуніст О. В. Дюбченко.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Широке
- Сурсько-Михайлівка
- Привільне
- Письмечеве
- Павлівка
- Олександропіль
- Новопокровка
- Новомар'ївка
- Наталівка
- Мопрівське
- Єлізарове
- Дзержинівка
- Василівка
- Башмачка
- Військове