Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
і культурного будівництва. На сесіях сільської Ради та засіданнях її виконкомів регулярно розглядаються питання про виконання і підсумки соціалістичних зобов'язань колгоспу, заслуховуються звіти голови колгоспу, бригадирів комплексних бригад та завідуючих фермами про стан справ на доручених їм ділянках виробництва, обговорюються питання поліпшення благоустрою села, культурно-побутовоіо обслуговування тощо.
Праця трудівників села високо оплачується. Середньомісячний заробіток тваринників у 1967 році становив 140-150 карбованців. Заможно, культурно живуті, селяни. За своїм зовнішнім виглядом село дедалі більше скидається на містечко. Па обох берегах великих ставків височать громадські будівлі, добротні будинки колгоспників. За останні роки в селі з'явилися нові красиві вулиці - Ленінська і Жовтнева. Великий парк, садки створюють красиве зелене обрамлення.
Село повністю електрифіковане і радіофіковане. На головних його вулицях діє. водопровід, встановлено водорозбірні колонки. Близько 300 сімей трудівників мають телевізори, 40 родин користуються газовими плитками, більш як 100 членів артілі мають мотоцикли. Багато колгоспників щороку відпочивають у здравницях країни, молодь провадить свої відпустки у туристських походах.
Діти колгоспників навчаються в середній школі. Вихованці школи працюють у різних кіпцях нашої країни. Інженером залізничного транспорту став 3. В. Євсєєв, заслуженим діячем мистецтв - вихованець школи М. В. Машкін. Інженер- хімік В. В. Гавага працював на будівництві Бхілайського металургійного заводу в Індії. Багато учнів після закінчення школи залишилися в рідному колгоспі. Після шкільної парти сіли за кермо трактора В. Халепін і В. Тарновський, став садівником В. Івашина. Багато недавніх десятикласниць працює на тваринницьких фермах, виховательками в дитячих яслах. Закінчили вузи і повернулись у свою артіль вихованці школи - інженер В. Майборода, зоотехнік В. Віхтюк, економіст О. Рибченко. Вчителями в школі працюють ті, хто виріс і навчався тут: Л. К. Ройко, П. С. Віхтюк, Ю. І, Галушко, М. І. Медведєва, І. Ф. Галуненко.
У селі є клуб, бібліотека. У 1960 році тут відкрито музей історії колгоспу ім. В. І. Леніна. Понад 700 його експонатів відображають великий і героїчний шлях, що пройшла артіль, наочно показують, як з невеликої комуни, заснованої на далекій алтайській землі, вона перетворилась на високорозвинуте багатогалузеве господарство. До ради музею входять переважно ветерани колгоспу та екскурсоводи з числа учнів - членів історико-краєзнавчого гуртка середньої школи. В музеї вже побувало понад 10 тис. чоловік.
Колгоспники передплачують 1830 прим, газет і журналів. Регулярно виходить колгоспна газета «Ленінським шляхом» тиражем в 600 примірників.
Велику роботу по пропаганді політичних та наукових знань серед жителів Новоолександрівки проводить лекторська група районної організації товариства «Знання», яка налічує 21 чоловіка.
У громадсько-політичному житті села значну роль відіграє радіогазета «Колос». Працюють у редколегії активісти села на громадських засадах. їх очолює заступник секретаря парткому 3. Г, Топоркова. «Колос» висвітлює життя первинних партійних і комсомольських організацій, навчання комуністів і колгоспного активу, досвід передовиків колгоспного виробництва. Багато уваги приділяється культурі побуту, питанням виховання підростаючого покоління.
У лютому 1968 року колгоспу минуло 48 років. З гордістю оглядають колишні комунари і їхні нащадки пройдений шлях. На нові звершення їх запалює немеркнучий образ великого Леніна, 100-річчя з дня народження якого колгоспники села готуються зустріти новими трудовими перемогами.
Новоолександрівка
Сторінка 7 з 7
Велику організаторську та виховну роботу серед жителів села проводить сільська Рада. Через сільську Раду та її постійні комісії все більше трудівників села иключається в громадську роботу, в управління різними галузями господарськогоПраця трудівників села високо оплачується. Середньомісячний заробіток тваринників у 1967 році становив 140-150 карбованців. Заможно, культурно живуті, селяни. За своїм зовнішнім виглядом село дедалі більше скидається на містечко. Па обох берегах великих ставків височать громадські будівлі, добротні будинки колгоспників. За останні роки в селі з'явилися нові красиві вулиці - Ленінська і Жовтнева. Великий парк, садки створюють красиве зелене обрамлення.
Село повністю електрифіковане і радіофіковане. На головних його вулицях діє. водопровід, встановлено водорозбірні колонки. Близько 300 сімей трудівників мають телевізори, 40 родин користуються газовими плитками, більш як 100 членів артілі мають мотоцикли. Багато колгоспників щороку відпочивають у здравницях країни, молодь провадить свої відпустки у туристських походах.
Діти колгоспників навчаються в середній школі. Вихованці школи працюють у різних кіпцях нашої країни. Інженером залізничного транспорту став 3. В. Євсєєв, заслуженим діячем мистецтв - вихованець школи М. В. Машкін. Інженер- хімік В. В. Гавага працював на будівництві Бхілайського металургійного заводу в Індії. Багато учнів після закінчення школи залишилися в рідному колгоспі. Після шкільної парти сіли за кермо трактора В. Халепін і В. Тарновський, став садівником В. Івашина. Багато недавніх десятикласниць працює на тваринницьких фермах, виховательками в дитячих яслах. Закінчили вузи і повернулись у свою артіль вихованці школи - інженер В. Майборода, зоотехнік В. Віхтюк, економіст О. Рибченко. Вчителями в школі працюють ті, хто виріс і навчався тут: Л. К. Ройко, П. С. Віхтюк, Ю. І, Галушко, М. І. Медведєва, І. Ф. Галуненко.
У селі є клуб, бібліотека. У 1960 році тут відкрито музей історії колгоспу ім. В. І. Леніна. Понад 700 його експонатів відображають великий і героїчний шлях, що пройшла артіль, наочно показують, як з невеликої комуни, заснованої на далекій алтайській землі, вона перетворилась на високорозвинуте багатогалузеве господарство. До ради музею входять переважно ветерани колгоспу та екскурсоводи з числа учнів - членів історико-краєзнавчого гуртка середньої школи. В музеї вже побувало понад 10 тис. чоловік.
Колгоспники передплачують 1830 прим, газет і журналів. Регулярно виходить колгоспна газета «Ленінським шляхом» тиражем в 600 примірників.
Велику роботу по пропаганді політичних та наукових знань серед жителів Новоолександрівки проводить лекторська група районної організації товариства «Знання», яка налічує 21 чоловіка.
У громадсько-політичному житті села значну роль відіграє радіогазета «Колос». Працюють у редколегії активісти села на громадських засадах. їх очолює заступник секретаря парткому 3. Г, Топоркова. «Колос» висвітлює життя первинних партійних і комсомольських організацій, навчання комуністів і колгоспного активу, досвід передовиків колгоспного виробництва. Багато уваги приділяється культурі побуту, питанням виховання підростаючого покоління.
У лютому 1968 року колгоспу минуло 48 років. З гордістю оглядають колишні комунари і їхні нащадки пройдений шлях. На нові звершення їх запалює немеркнучий образ великого Леніна, 100-річчя з дня народження якого колгоспники села готуються зустріти новими трудовими перемогами.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Старовишневецьке
- Рудево-Миколаївка
- Раївка
- Миролюбівка
- Мар'ївка
- Майське
- Луб'янка
- Кислянка
- Іларіонове
- Зайцеве
- Дерезувате
- Варварівка