Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Проте селянам Васильківки, як і мільйонам трудящих інших міст і сіл
України, не вдалося приступити до мирної праці. В квітні 1918 року село окупували австро- німецькі війська. З ними повернулись і старі хазяї. Підпільний революційний комітет очолив палкий пропагандист і організатор, вчитель Ф. Ю. Радіонов.
Ревком організував партизанський, загін, який розгорнув активну боротьбу проти окупантів і петлюрівців. У листопаді 1918 року Червона Армія визволила село. Відновив роботу волосний революційний комітет.
У січні 1919 року у Васильківці виник перший партійний осередок, який об'єднав 6 більшовиків. До нього ввійшли І. К. Шевцов, Р. Є. Могутов, І. М. Фролов та інші.
Переборюючи опір куркульства, вони разом з ревкомом здійснювали продовольчу та земельну політику Радянської влади. Комуністи організували в селі збір продуктів для Червоної Армії. Було зібрано 133 пуди борошна, 14 пудів зерна, 80 пудів картоплі. Обоз із цими продуктами П. Коваленко і М. Трегуб відправили червоно-армійцям.
Перейшовши в наступ, війська Денікіна наприкінці травня 1919 року підійшли до станції Гришине. Тут точилися тяжкі бої з ворогом. Селяни Васильківки 2 червня 1919 року послали на допомогу 7-й радянській дивізії загін з 65 чоловік 5
16 червня 1919 року у село вдерлися денікінці. Вони відібрали у селян землю, вчинили жорстоку розправу над радянськими активістами.
Трудівники села чинили рішучий опір білогвардійцям. Вони створили партизанський загін. На початку липня 1919 року біля Васильківки партизани пустили під укіс ворожий ешелон з військовим спорядженням, захопивши близько тисячі снарядів, 40 тис. патронів та кулеметних стрічок та ін. Дії партизанів у тилу ворога сприяли успішному наступу Червоної Армії. ЗО грудня 1919 року її частини визволили Васильківку від білогвардійців. В селі остаточно встановилась Радянська влада.
З лютого 1920 року були проведені вибори волосного виконавчого комітету, головою якого став М. Г. Скороход, в березні - сільської Ради, до складу якої ввійшли представники сільської бідноти. Очолив її Шевченко.
Васильківська Рада провела велику роботу по запровадженню в життя виданого Всеукрревкомом закону про землю від 5 лютого 1920 року. Вона взяла активну участь у поділі поміщицької і куркульської землі між безземельними і малоземельними селянами, забезпеченні їх насінням і реманентом.
Значну допомогу Раді в залученні селян до соціалістичного будівництва подав комітет незаможних селян. Першим головою його став А. Д. Горілик. На початку серпня 1920 року у Васильківці відбулося засідання волосних КНС, де було прийнято рішення про конфіскацію лишків хліба у куркулів і передачу їх бідноті. Частину відібраних цінностей передали у фонд страйкуючих робітників капіталістичних країн Комнезамівці брали активну участь у громадській роботі. У 1924 році з 250 комнезамівців 13 були членами сільради, 40 - сільгоспкооперації, 25 - споживчого товариства і 30 працювали в хатах-читальнях.
У 1923 році в зв'язку з введенням нового адміністративного поділу і утворенням районів Васильківка стала центром району. Відразу ж почали працювати районні партійні і радянські органи. Під керівництвом районного комітету КП(б)У розгорнула роботу партійна організація, яка складалася з 26 комуністів. Вона щотижня влаштовувала мітинги трудящих, на яких обговорювалися всі важлнві політичні питання. Значну увагу комуністи села приділяли пропаганді сільсько-господарських знань. У 1924 році з їх ініціативи було створено показове поле з шестипільною зерновою сівозміною, влаштовано сільськогосподарську виставку і проведено тритижневі курси з питань сільського господарства.
Зірпим помічником партійної організації став комсомольський осередок, утворений в липні 1923 року. У районі налічувалось 15 комсомольців, а в селі - 73. Васильківські комсомольці розгорнули роботу серед молоді села. Своїми силами вони підремонтували клуб, де проводились лекції і концерти. 3 їх ініціативи було організовано 12 супряжних груп для обробітку землі та збирання врожаю. Комсомольська організація допомагала створювати осередки в селах району, куди вона посилала своїх представників. Так, організаторами комсомольських осередків були васильківці І. А. Гаркуша- у Воскресенівці, С. І. Наумов - в Олександрівці, П. К. Хнжник та А. В. Лихацький - на станції Улянівка. Дихацького обрали секретарем комсомольського осередку Улянівки.
З листопаді 1923 року у Васильківці, з ініціативи партійної організації, було створене сільськогосподарське кредитне товариство, що відіграло значну роль у поступовому залученні селян до колективного господарювання. Товариство складалося з 261 чоловіка, переважно незаможників. Воно постачало трудящим селянам знаряддя ниробництва і предмети широкого
Васильківка
Сторінка 2 з 6
волості взяла на облік поміщицькі, церковні і куркульські землі і почала розподіляти їх між бідняками.Проте селянам Васильківки, як і мільйонам трудящих інших міст і сіл
Ревком організував партизанський, загін, який розгорнув активну боротьбу проти окупантів і петлюрівців. У листопаді 1918 року Червона Армія визволила село. Відновив роботу волосний революційний комітет.
У січні 1919 року у Васильківці виник перший партійний осередок, який об'єднав 6 більшовиків. До нього ввійшли І. К. Шевцов, Р. Є. Могутов, І. М. Фролов та інші.
Переборюючи опір куркульства, вони разом з ревкомом здійснювали продовольчу та земельну політику Радянської влади. Комуністи організували в селі збір продуктів для Червоної Армії. Було зібрано 133 пуди борошна, 14 пудів зерна, 80 пудів картоплі. Обоз із цими продуктами П. Коваленко і М. Трегуб відправили червоно-армійцям.
Перейшовши в наступ, війська Денікіна наприкінці травня 1919 року підійшли до станції Гришине. Тут точилися тяжкі бої з ворогом. Селяни Васильківки 2 червня 1919 року послали на допомогу 7-й радянській дивізії загін з 65 чоловік 5
16 червня 1919 року у село вдерлися денікінці. Вони відібрали у селян землю, вчинили жорстоку розправу над радянськими активістами.
Трудівники села чинили рішучий опір білогвардійцям. Вони створили партизанський загін. На початку липня 1919 року біля Васильківки партизани пустили під укіс ворожий ешелон з військовим спорядженням, захопивши близько тисячі снарядів, 40 тис. патронів та кулеметних стрічок та ін. Дії партизанів у тилу ворога сприяли успішному наступу Червоної Армії. ЗО грудня 1919 року її частини визволили Васильківку від білогвардійців. В селі остаточно встановилась Радянська влада.
З лютого 1920 року були проведені вибори волосного виконавчого комітету, головою якого став М. Г. Скороход, в березні - сільської Ради, до складу якої ввійшли представники сільської бідноти. Очолив її Шевченко.
Васильківська Рада провела велику роботу по запровадженню в життя виданого Всеукрревкомом закону про землю від 5 лютого 1920 року. Вона взяла активну участь у поділі поміщицької і куркульської землі між безземельними і малоземельними селянами, забезпеченні їх насінням і реманентом.
Значну допомогу Раді в залученні селян до соціалістичного будівництва подав комітет незаможних селян. Першим головою його став А. Д. Горілик. На початку серпня 1920 року у Васильківці відбулося засідання волосних КНС, де було прийнято рішення про конфіскацію лишків хліба у куркулів і передачу їх бідноті. Частину відібраних цінностей передали у фонд страйкуючих робітників капіталістичних країн Комнезамівці брали активну участь у громадській роботі. У 1924 році з 250 комнезамівців 13 були членами сільради, 40 - сільгоспкооперації, 25 - споживчого товариства і 30 працювали в хатах-читальнях.
У 1923 році в зв'язку з введенням нового адміністративного поділу і утворенням районів Васильківка стала центром району. Відразу ж почали працювати районні партійні і радянські органи. Під керівництвом районного комітету КП(б)У розгорнула роботу партійна організація, яка складалася з 26 комуністів. Вона щотижня влаштовувала мітинги трудящих, на яких обговорювалися всі важлнві політичні питання. Значну увагу комуністи села приділяли пропаганді сільсько-господарських знань. У 1924 році з їх ініціативи було створено показове поле з шестипільною зерновою сівозміною, влаштовано сільськогосподарську виставку і проведено тритижневі курси з питань сільського господарства.
Зірпим помічником партійної організації став комсомольський осередок, утворений в липні 1923 року. У районі налічувалось 15 комсомольців, а в селі - 73. Васильківські комсомольці розгорнули роботу серед молоді села. Своїми силами вони підремонтували клуб, де проводились лекції і концерти. 3 їх ініціативи було організовано 12 супряжних груп для обробітку землі та збирання врожаю. Комсомольська організація допомагала створювати осередки в селах району, куди вона посилала своїх представників. Так, організаторами комсомольських осередків були васильківці І. А. Гаркуша- у Воскресенівці, С. І. Наумов - в Олександрівці, П. К. Хнжник та А. В. Лихацький - на станції Улянівка. Дихацького обрали секретарем комсомольського осередку Улянівки.
З листопаді 1923 року у Васильківці, з ініціативи партійної організації, було створене сільськогосподарське кредитне товариство, що відіграло значну роль у поступовому залученні селян до колективного господарювання. Товариство складалося з 261 чоловіка, переважно незаможників. Воно постачало трудящим селянам знаряддя ниробництва і предмети широкого
Дивиться також інші населені пункти району:
- Васильківський район
- Шевченково
- Письменне
- Павлівка
- Миколаївка
- Зелений Гай
- Добровілля
- Григорівка
- Богданівка
- Чаплине
- Великоолександрівка