Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Велику допомогу у відбудові зруйнованого війною господарства подали трудівникам села Радянська держава, трудящі братніх республік. Держава виділила довгостркові кредити. Братні республіки Радянського Союзу надіслали насіння, худобу, реманент. З РРФСР, Казахської, Таджицької та Узбецької республік колгоспи одержали 446 коней, 104 910 пудів продовольства, фуражу та насіння Все це дало можливість до 1948 року в основному завершити відбудову господарства. У 1949 році колгоспники добились нових успіхів у сільськогосподарському виробництві. Того ж року валовий збір зерна порівняно з 1944 роком подвоївся, а неподільні фонди колгоспів зросли втроє.
У 1950 році було проведено укрупнення колгоспів. До колгоспу ім. Леніна приєднали артілі ім. Петровського та ім. Будьонного, а колгосп ім. Ворошилова злився з радгоспом № 626 (село Манвелівка). Укрупнення колгоспу ім. Леніна сприяло дальшому розвитку його економіки, поліпшенню добробуту колгоспників. Значну роль у зміцненні артілі відіграла Улянівська МТС, механізатори якої систематично перевиконували плани польових робіт. З 1947 року МТС за рішенням уряду була визнана показовою. З усіх кінців України і всього Радянського Союзу сюди приїздили механізатори вивчати передовий досвід праці. Кілька разів МТС виходила переможцем у всесоюзному соціалістичному змаганні і утримувала перехідний Червоний прапор. В 1958 році МТС була реорганізована в РТС, на базі якої в 1961 році утворилось районне відділення «Сільгосптехніка».
Завдяки самовідданій праці колгоспників, які успішно здійснювали рішення партії та уряду, в артілі ім. Леніна з кожним роком підвищувалась урожайність основних сільськогосподарських культур, зростала продуктивність тваринництва. Протягом 1950-1958 рр. врожайність зернових зросла тут з 13,8 до 19,7 цнт з га. Поголів'я великої рогатої худоби збільшилося в 2,5 раза. Після реорганізації МТС колгосп придбав трактори, комбайни, автомашини, молотарки та ін. машини. В 191)7 році у його господарстві налічувалося 37 тракторів, 23 автомашини, 12 комбайні з тощо.
Велику організаторську і виховну роботу провадила партійна організація колгоспу. яка в 1967 році об'єднувала понад 50 комуністів. В усіх бригадах і автогаражі було'створено партійні групи. Комуністи очолювали всі провідні ділянки колгоспного виробництва. Заслужений авторитет серед колгоспників заслужив комуніст ланковий М. Я. Бондаренко. Його ланка зібрала з площі 60 га по 275 цнт буряків з га. замість 6800 цнт за планом продала державі 11 тис. цнт. Ланка комуніста Ї. Д. Ляшка вирощувала кукурудзу без затрат ручної праці, в результаті чого собівартість центнера кукурудзи тут була вдвоє нижчою, ніж в цілому по колгоспу.
В колгоспі виросли чудові кадри, ударники комуністичної праці. За сумлінну іфіщю завідуюча тваринницькою фермою Р. І. Жмур була удостоєна високої урядової нагороди - ордена Леніна. Нагородами відзначені також комбайнер О. О. Здор, трактористи І. В. Босенко, Т. С. Омельченко та інші.
Завдяки високим виробничим показникам прибуток колгоспу ім. Леніна невпинно зростає. В 1966 році він збільшився у п'ять разів порівняно з 1953 роком і становив 2 млн. крб. Це дало можливість виділити понад 269 тис. крб. на будівництво. Останніми роками в колгоспі споруджено 12 тваринницьких при
міщені, олійницю, механізовано гноєчищення, підготовку і доставку кормів для худоби.
Велику допомогу колгоспам селища і району подає Васильківська міжколгоспна будівельна організація, створена в березні 1957 року. Тут розробляються кам'яні кар'єри, є цегельний завод, столярний цех, кузня, слюсарна й токарна майстерні, в яких працюють 368 робітників. Висока технічна оснащеність, механізація трудомістких процесів будівництва - все це сприяє невпинному зростанню продуктивності праці. В 1967 році будівельна організація виконала будівельно-монтажних робіт на 1 млн. карбованців.
Докорінно змінився зовнішній вигляд Васильківки. У 1957 році її віднесено до категорії селищ міського типу. Прокладено асфальтовані шляхи, тротуари, прокладено водопровід. Селище потопає в зелені. Лише в 1967 році робітники, колгоспники і службовці спорудили 279 добротних світлих будинків. До послуг населення пошта, телеграф, телефонна станція, радіовузол, побутовий комбінат, телеательє.
В 1967 році у Васильківці працювало 35 торговельних установ, серед яких є сучасні магазини міського типу. З кожним роком підвищується купівельна спроможність населення. Якщо товарооборот торговельної сітки в 1962 році становив 4649 тис. крб., то в 1967 році він зріс до 7230 тис. крб. Значно збільшився продаж одягу, взуття, тканин, а також товарів культурно-побутового вжитку. Тільки в 1967 році у селищі було продано 872 телевізори, 149 холодильників, 2030 велосипедів, 13 піаніно.
Васильківка
Сторінка 5 з 6
Підроджувалося тваринництво. На 1 липня 1944 року в колгоспах Васильківки було повністю укомплектовано по 3 ферми. Колгосп «Заповіт Леніна» виконав державний план розвитку тваринництва. Велику допомогу у відбудові зруйнованого війною господарства подали трудівникам села Радянська держава, трудящі братніх республік. Держава виділила довгостркові кредити. Братні республіки Радянського Союзу надіслали насіння, худобу, реманент. З РРФСР, Казахської, Таджицької та Узбецької республік колгоспи одержали 446 коней, 104 910 пудів продовольства, фуражу та насіння Все це дало можливість до 1948 року в основному завершити відбудову господарства. У 1949 році колгоспники добились нових успіхів у сільськогосподарському виробництві. Того ж року валовий збір зерна порівняно з 1944 роком подвоївся, а неподільні фонди колгоспів зросли втроє.
У 1950 році було проведено укрупнення колгоспів. До колгоспу ім. Леніна приєднали артілі ім. Петровського та ім. Будьонного, а колгосп ім. Ворошилова злився з радгоспом № 626 (село Манвелівка). Укрупнення колгоспу ім. Леніна сприяло дальшому розвитку його економіки, поліпшенню добробуту колгоспників. Значну роль у зміцненні артілі відіграла Улянівська МТС, механізатори якої систематично перевиконували плани польових робіт. З 1947 року МТС за рішенням уряду була визнана показовою. З усіх кінців України і всього Радянського Союзу сюди приїздили механізатори вивчати передовий досвід праці. Кілька разів МТС виходила переможцем у всесоюзному соціалістичному змаганні і утримувала перехідний Червоний прапор. В 1958 році МТС була реорганізована в РТС, на базі якої в 1961 році утворилось районне відділення «Сільгосптехніка».
Завдяки самовідданій праці колгоспників, які успішно здійснювали рішення партії та уряду, в артілі ім. Леніна з кожним роком підвищувалась урожайність основних сільськогосподарських культур, зростала продуктивність тваринництва. Протягом 1950-1958 рр. врожайність зернових зросла тут з 13,8 до 19,7 цнт з га. Поголів'я великої рогатої худоби збільшилося в 2,5 раза. Після реорганізації МТС колгосп придбав трактори, комбайни, автомашини, молотарки та ін. машини. В 191)7 році у його господарстві налічувалося 37 тракторів, 23 автомашини, 12 комбайні з тощо.
Велику організаторську і виховну роботу провадила партійна організація колгоспу. яка в 1967 році об'єднувала понад 50 комуністів. В усіх бригадах і автогаражі було'створено партійні групи. Комуністи очолювали всі провідні ділянки колгоспного виробництва. Заслужений авторитет серед колгоспників заслужив комуніст ланковий М. Я. Бондаренко. Його ланка зібрала з площі 60 га по 275 цнт буряків з га. замість 6800 цнт за планом продала державі 11 тис. цнт. Ланка комуніста Ї. Д. Ляшка вирощувала кукурудзу без затрат ручної праці, в результаті чого собівартість центнера кукурудзи тут була вдвоє нижчою, ніж в цілому по колгоспу.
В колгоспі виросли чудові кадри, ударники комуністичної праці. За сумлінну іфіщю завідуюча тваринницькою фермою Р. І. Жмур була удостоєна високої урядової нагороди - ордена Леніна. Нагородами відзначені також комбайнер О. О. Здор, трактористи І. В. Босенко, Т. С. Омельченко та інші.
Завдяки високим виробничим показникам прибуток колгоспу ім. Леніна невпинно зростає. В 1966 році він збільшився у п'ять разів порівняно з 1953 роком і становив 2 млн. крб. Це дало можливість виділити понад 269 тис. крб. на будівництво. Останніми роками в колгоспі споруджено 12 тваринницьких при
міщені, олійницю, механізовано гноєчищення, підготовку і доставку кормів для худоби.
Велику допомогу колгоспам селища і району подає Васильківська міжколгоспна будівельна організація, створена в березні 1957 року. Тут розробляються кам'яні кар'єри, є цегельний завод, столярний цех, кузня, слюсарна й токарна майстерні, в яких працюють 368 робітників. Висока технічна оснащеність, механізація трудомістких процесів будівництва - все це сприяє невпинному зростанню продуктивності праці. В 1967 році будівельна організація виконала будівельно-монтажних робіт на 1 млн. карбованців.
Докорінно змінився зовнішній вигляд Васильківки. У 1957 році її віднесено до категорії селищ міського типу. Прокладено асфальтовані шляхи, тротуари, прокладено водопровід. Селище потопає в зелені. Лише в 1967 році робітники, колгоспники і службовці спорудили 279 добротних світлих будинків. До послуг населення пошта, телеграф, телефонна станція, радіовузол, побутовий комбінат, телеательє.
В 1967 році у Васильківці працювало 35 торговельних установ, серед яких є сучасні магазини міського типу. З кожним роком підвищується купівельна спроможність населення. Якщо товарооборот торговельної сітки в 1962 році становив 4649 тис. крб., то в 1967 році він зріс до 7230 тис. крб. Значно збільшився продаж одягу, взуття, тканин, а також товарів культурно-побутового вжитку. Тільки в 1967 році у селищі було продано 872 телевізори, 149 холодильників, 2030 велосипедів, 13 піаніно.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Васильківський район
- Шевченково
- Письменне
- Павлівка
- Миколаївка
- Зелений Гай
- Добровілля
- Григорівка
- Богданівка
- Чаплине
- Великоолександрівка