Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Партизанам допомагала О. Ф. Головко. Вона залучила до цього трьох своїх дітей, найстаршому з яких йшов одинадцятий рік. В усіх громадських місцях села постійно з'являлися листівки. Фашисти та їх підручні - поліцаї збилися з ніг, шукаючи патріотів. Оскільки листівки були написані дитячою рукою, вони почали перевіряти почерки всіх дітей. Натрапивши на слід членів штабу, гітлерівці захопили їх. Через деякий час вони заарештували багатьох тіртпзанів, у т. ч. і О. Ф. Головко. 29 березня 1942 року всіх їх розстріляли.
За мужність і відвагу командир партизанського загону В. В. Бабич, комісар К. В. Колот і зв'язкова О. Ф. Головко у 1946 році були посмертно нагородяїені орденами і медалями Радянського Союзу. Медаль «Партизанові Великої Вітчизняної війни» 2-го ступеня одержала також зв'язкова загону М. Є. Денисенко (Перцова).
Багато васильківців боролися з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни. Чимало з них удостоєні високих урядових нагород. За хоробрість і мужність, виявлені в боях під Сталінградом, високе звання Героя Радянського Союзу було присвоєно М. Є. Гаркуші. Він відзначився також при форсуванні Дніпра та визволенні
Станіслава і загинув у бою під Будапештом. Поховали його у Станіславі. Ім'ям героя названо одну з центральних вулиць цього міста, школу-інтернат № 2, учні якої з любов'ю доглядають за могилою воїна, вони добре знають його життя і бойовий шлях.
З першого дня війни боровся з гітлерівськими загарбниками мешканець Васильківки Ф. І. Гаркуша, який командував взводом розвідників. За бойові подвиги під час форсування Дніпра він був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Після війни хоробрий воїн повернувся до села, де працює і тепер. Два ордени Леніна, три ордени Червоної Зірки, шість медалей і Золота Зірка Героя Радянського Союзу прикрашають груди уродяїенця Васильківки льотчика Г. І. Геся, який тепер живе в Москві.
17 вересня 1943 року частини Радянської Армії визволили Васильківку. З перших днів визволення трудівники села під керівництвом партійних і радянських органів приступили до відбудови зруйнованого господарства.
Фашистські варвари завдали колгоспам села величезних збитків, які становили 14,7 мли. крб. Тільки в колгоспі ім. Леніна було зруйнованої пошкоджено будівель на суму 32,7 тис. крб., пограбовано і знищено сільськогосподарської техніки на 100 тис. карбованців.
Відразу ж відновив свою роботу райком КП(б)У. 20 вересня він провів нараду партійного і господарського активу, на якій були схвалені конкретні завдання по відбудові господарства, налагодяшнню транспорту тощо. Відновили роботу Ради. Для проведення осінньої сівби у колгоспи, радгоспи, МТС району райком партії відрядив 25 комуністів.
Незважаючи на нестачу тяглової сили і необхідного сільськогосподарського реманенту, в 1943 році в районі засіяли 22164 га озимини і 4260 га зорали на зяб. Колгоспи Васильківки здали цього року у фонд Червоної Армії 1669 тонн зерна, 1561 тонну картоплі і 479 тонн соняшнику. За велику допомогу, подану пораненим бійцям і командирам, які лікувались у госпіталях, Васильківський район нагородили грамотою Військради 3-ї гвардійської армії. Комсомольці створили молодіжну бригаду для відбудови моста через Вовчу. 120 молодих патріотів під керівництвом М. Корнієнко, працюючи вдень і вночі, за 12 діб відбудували його.
На початку 1944 року в районі відновили роботу 55 колгоспів і радгосп № 626, в т. ч. всі колгоспи Васильківки. їх обслуговували Улянівська МТС, яка повернулася з евакуації і повністю зберегла свій тракторний парк, а також створені на її базі і поновлені новою технікою Просянська і Павловська МТС. Були вяшті заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації керівних колгоспних кадрів. За рішенням райкому партії були організовані курси підвищення кваліфікації голів колгоспів, бригадирів рільничих та городніх бригад і п'ятимісячні курси комбайнерів.
Все це дало змогу провести в 1944 році сівбу на належному агротехнічному рівні і в стислі строки. Колгоспи і МТС району, включившись у всесоюзне соціалістичне змагання, закінчили сівбу за 19 днів. Переможцем у республіканському змаганні стала Улянівська МТС, якій було присуджено перехідний Червоний прапор Наркомзему УРСР. Серед механізаторів МТС особливо відзначилися І. О. Шкурко, Я. X. Подольний та інші.
Успішно було проведено і збирання врожаю. Незважаючи на нестачу робочої сили і тягла, колгоспники вчасно виконали всі сільськогосподарські роботи, з особливим ентузіазмом трудилися жінки і молодь.
Найбільший, урожай в районі зібрав Васильківський колгосп «Заповіт Леніна»: озимої пшениці - по 18 цнт, жита - по 17, ячменю - по 14,5 цнт з га. Самовіддано працювали колгоспниці В. Коваленко, Т. Шевцова, А. Боярчук, В. Война. Комсомольці Н. Семиліт, А. Хитрик, М. Голуб, Ф. Токар виконували норми на 150-200 процентів.
Васильківка
Сторінка 4 з 6
Вона проводила значну масово-нолітичну і диверсійну роботу. За наказом штабу партизанам вдалося-влаштуватись у різні місцеві установи. Члени штабу писали тексти листівок, відозв, а члічш організації їх поширювали. За мужність і відвагу командир партизанського загону В. В. Бабич, комісар К. В. Колот і зв'язкова О. Ф. Головко у 1946 році були посмертно нагородяїені орденами і медалями Радянського Союзу. Медаль «Партизанові Великої Вітчизняної війни» 2-го ступеня одержала також зв'язкова загону М. Є. Денисенко (Перцова).
Багато васильківців боролися з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни. Чимало з них удостоєні високих урядових нагород. За хоробрість і мужність, виявлені в боях під Сталінградом, високе звання Героя Радянського Союзу було присвоєно М. Є. Гаркуші. Він відзначився також при форсуванні Дніпра та визволенні
Станіслава і загинув у бою під Будапештом. Поховали його у Станіславі. Ім'ям героя названо одну з центральних вулиць цього міста, школу-інтернат № 2, учні якої з любов'ю доглядають за могилою воїна, вони добре знають його життя і бойовий шлях.
З першого дня війни боровся з гітлерівськими загарбниками мешканець Васильківки Ф. І. Гаркуша, який командував взводом розвідників. За бойові подвиги під час форсування Дніпра він був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Після війни хоробрий воїн повернувся до села, де працює і тепер. Два ордени Леніна, три ордени Червоної Зірки, шість медалей і Золота Зірка Героя Радянського Союзу прикрашають груди уродяїенця Васильківки льотчика Г. І. Геся, який тепер живе в Москві.
17 вересня 1943 року частини Радянської Армії визволили Васильківку. З перших днів визволення трудівники села під керівництвом партійних і радянських органів приступили до відбудови зруйнованого господарства.
Фашистські варвари завдали колгоспам села величезних збитків, які становили 14,7 мли. крб. Тільки в колгоспі ім. Леніна було зруйнованої пошкоджено будівель на суму 32,7 тис. крб., пограбовано і знищено сільськогосподарської техніки на 100 тис. карбованців.
Відразу ж відновив свою роботу райком КП(б)У. 20 вересня він провів нараду партійного і господарського активу, на якій були схвалені конкретні завдання по відбудові господарства, налагодяшнню транспорту тощо. Відновили роботу Ради. Для проведення осінньої сівби у колгоспи, радгоспи, МТС району райком партії відрядив 25 комуністів.
Незважаючи на нестачу тяглової сили і необхідного сільськогосподарського реманенту, в 1943 році в районі засіяли 22164 га озимини і 4260 га зорали на зяб. Колгоспи Васильківки здали цього року у фонд Червоної Армії 1669 тонн зерна, 1561 тонну картоплі і 479 тонн соняшнику. За велику допомогу, подану пораненим бійцям і командирам, які лікувались у госпіталях, Васильківський район нагородили грамотою Військради 3-ї гвардійської армії. Комсомольці створили молодіжну бригаду для відбудови моста через Вовчу. 120 молодих патріотів під керівництвом М. Корнієнко, працюючи вдень і вночі, за 12 діб відбудували його.
На початку 1944 року в районі відновили роботу 55 колгоспів і радгосп № 626, в т. ч. всі колгоспи Васильківки. їх обслуговували Улянівська МТС, яка повернулася з евакуації і повністю зберегла свій тракторний парк, а також створені на її базі і поновлені новою технікою Просянська і Павловська МТС. Були вяшті заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації керівних колгоспних кадрів. За рішенням райкому партії були організовані курси підвищення кваліфікації голів колгоспів, бригадирів рільничих та городніх бригад і п'ятимісячні курси комбайнерів.
Все це дало змогу провести в 1944 році сівбу на належному агротехнічному рівні і в стислі строки. Колгоспи і МТС району, включившись у всесоюзне соціалістичне змагання, закінчили сівбу за 19 днів. Переможцем у республіканському змаганні стала Улянівська МТС, якій було присуджено перехідний Червоний прапор Наркомзему УРСР. Серед механізаторів МТС особливо відзначилися І. О. Шкурко, Я. X. Подольний та інші.
Успішно було проведено і збирання врожаю. Незважаючи на нестачу робочої сили і тягла, колгоспники вчасно виконали всі сільськогосподарські роботи, з особливим ентузіазмом трудилися жінки і молодь.
Найбільший, урожай в районі зібрав Васильківський колгосп «Заповіт Леніна»: озимої пшениці - по 18 цнт, жита - по 17, ячменю - по 14,5 цнт з га. Самовіддано працювали колгоспниці В. Коваленко, Т. Шевцова, А. Боярчук, В. Война. Комсомольці Н. Семиліт, А. Хитрик, М. Голуб, Ф. Токар виконували норми на 150-200 процентів.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Васильківський район
- Шевченково
- Письменне
- Павлівка
- Миколаївка
- Зелений Гай
- Добровілля
- Григорівка
- Богданівка
- Чаплине
- Великоолександрівка