Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Васильківка

Вона проводила значну масово-нолітичну і диверсійну роботу. За наказом штабу партизанам вдалося-влаш­туватись у різні місцеві установи. Члени штабу писали тексти листівок, відозв, а члічш організації їх поширювали.
Партизанам допомагала О. Ф. Головко. Вона залучила до цього трьох своїх дітей, найстаршому з яких йшов одинадцятий рік. В усіх громадських місцях села постійно з'являлися листівки. Фашисти та їх під­ручні - поліцаї збилися з ніг, шукаючи патріотів. Оскільки листівки були написані дитячою рукою, вони почали перевіряти почерки всіх дітей. Натрапивши на слід членів штабу, гітлерівці захопили їх. Через деякий час вони заарештували багатьох тіртпзанів, у т. ч. і О. Ф. Головко. 29 березня 1942 року всіх їх розстріляли.
За мужність і відвагу командир партизанського загону В. В. Бабич, комісар К. В. Колот і зв'язкова О. Ф. Головко у 1946 році були посмертно нагородяїені орде­нами і медалями Радянського Союзу. Медаль «Партизанові Великої Вітчизняної війни» 2-го ступеня одержала також зв'язкова загону М. Є. Денисенко (Перцова).
Багато васильківців боролися з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни. Чимало з них удостоєні високих урядових нагород. За хоробрість і мужність, виявлені в боях під Сталінградом, високе звання Героя Радянського Союзу було присвоєно М. Є. Гаркуші. Він відзначився також при форсуванні Дніпра та визволенні
Станіслава і загинув у бою під Будапештом. Поховали його у Станіславі. Ім'ям героя названо одну з цент­ральних вулиць цього міста, школу-інтернат № 2, учні якої з любов'ю доглядають за могилою воїна, вони добре знають його життя і бойовий шлях.
З першого дня війни боровся з гітлерівськими за­гарбниками мешканець Васильківки Ф. І. Гаркуша, який командував взводом розвідників. За бойові под­виги під час форсування Дніпра він був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Після війни хороб­рий воїн повернувся до села, де працює і тепер. Два ордени Леніна, три ордени Червоної Зірки, шість меда­лей і Золота Зірка Героя Радянського Союзу прикра­шають груди уродяїенця Васильківки льотчика Г. І. Геся, який тепер живе в Москві.
17 вересня 1943 року частини Радянської Армії визволили Васильківку. З пер­ших днів визволення трудівники села під керівництвом партійних і радянських органів приступили до відбудови зруйнованого господарства.
Фашистські варвари завдали колгоспам села величезних збитків, які становили 14,7 мли. крб. Тільки в колгоспі ім. Леніна було зруйнованої пошкоджено будівель на суму 32,7 тис. крб., пограбовано і знищено сільськогосподарської техніки на 100 тис. карбованців.
Відразу ж відновив свою роботу райком КП(б)У. 20 вересня він провів нараду партійного і господарського активу, на якій були схвалені конкретні завдання по відбудові господарства, налагодяшнню транспорту тощо. Відновили роботу Ради. Для проведення осінньої сівби у колгоспи, радгоспи, МТС району райком партії відрядив 25 комуністів.
Незважаючи на нестачу тяглової сили і необхідного сільськогосподарського реманенту, в 1943 році в районі засіяли 22164 га озимини і 4260 га зорали на зяб. Колгоспи Васильківки здали цього року у фонд Червоної Армії 1669 тонн зерна, 1561 тонну картоплі і 479 тонн соняшнику. За велику допомогу, подану пораненим бійцям і командирам, які лікувались у госпіталях, Васильківський район нагоро­дили грамотою Військради 3-ї гвардійської армії. Комсомольці створили молодіжну бригаду для відбудови моста через Вовчу. 120 молодих патріотів під керівництвом М. Корнієнко, працюючи вдень і вночі, за 12 діб відбудували його.
На початку 1944 року в районі відновили роботу 55 колгоспів і радгосп № 626, в т. ч. всі колгоспи Васильківки. їх обслуговували Улянівська МТС, яка поверну­лася з евакуації і повністю зберегла свій тракторний парк, а також створені на її базі і поновлені новою технікою Просянська і Павловська МТС. Були вяшті за­ходи, спрямовані на підвищення кваліфікації керівних колгоспних кадрів. За рі­шенням райкому партії були організовані курси підвищення кваліфікації голів колгоспів, бригадирів рільничих та городніх бригад і п'ятимісячні курси комбай­нерів.
Все це дало змогу провести в 1944 році сівбу на належному агротехнічному рівні і в стислі строки. Колгоспи і МТС району, включившись у всесоюзне соціалістичне змагання, закінчили сівбу за 19 днів. Переможцем у республіканському змаганні стала Улянівська МТС, якій було присуджено перехідний Червоний прапор Наркомзему УРСР. Серед механізаторів МТС особливо відзначилися І. О. Шкурко, Я. X. Подольний та інші.
Успішно було проведено і збирання врожаю. Незважаючи на нестачу робочої сили і тягла, колгоспники вчасно виконали всі сільськогосподарські роботи, з особливим ентузіазмом трудилися жінки і молодь.
Найбільший, урожай в районі зібрав Васильківський колгосп «Заповіт Ле­ніна»: озимої пшениці - по 18 цнт, жита - по 17, ячменю - по 14,5 цнт з га. Самовіддано працювали колгоспниці В. Коваленко, Т. Шевцова, А. Боярчук, В. Война. Комсомольці Н. Семиліт, А. Хитрик, М. Голуб, Ф. Токар виконували норми на 150-200 процентів.





Васильківка