Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
грошову позику, насіння, реманент. Кредити розподілялися за класовим принципом - між бідняками і середняками.
Того ж року було створено споживче товариство. На 1 січня 1925 року воно налічувало 286 членів. Споживча кооперація охопила понад 13 проц. дорослого населення району. Товарообіг товариства на 1 січня 1925 року становив 24,7 тис. карбованців.
Засновниками першої в селі комуни ім. Шевченка в 1925 році були бідняки П. Л. Глухенький і П. Г. Григоренко. А через три роки тут виникла перша сільськогосподарська артіль «Червоний колос». Головою її був І. Т. Заїка. Незважаючи па нестачу тягла і реманенту, колгоспники зібрали добрий врожай. За зданий державі хліб артіль одержала три сівалки, чотири косарки та необхідний кредит грошима.
Господарські успіхи комуни й колгоспу справили великий вплив на васильківців. У 1929 році тут було створено артілі «Піонер», ім. Будьонного, ім. Ворошилова, ім. Леніна. В 1930 році всі ці артілі і комуна об'єднались у 4 великі колгоспи - «Заповіт Леніна», ім. Вудьонного, ім. Ворошилова та ім. Леніна.
Вже в перші роки свого існування колгоспи досягли значних успіхів. Так, колгосп «Заповіт Леніна» в 1930 році вдвоє перевиконав план хлібоздачі державі. У грудні 1933 року до Москви виїхала делегація від колгоспів Дніпропетровщини, яка рапортувала ЦК ВКП(б) про досягнуті успіхи та передала «Червону книгу» з списком кращих колгоспів області, серед яких були і Васильківські колгоспи.
У наступні роки відбувалося дальше економічне і організаційне зміцнення колгоспів Васильківки. Зростала врожайність сільськогосподарських культур, підвищувалась продуктивність тваринництва, запроваджувалась механізація трудомістких процесів. В колгоспах було збудовано багато господарських приміщень. З розвитком громадського господарства значно збільшилася оплата праці колгоспників. У 1940 році колгоспники району і Васильківки одержали в середньому на трудодень по 3 кг хліба і по 2 крб. 50 коп. грішми, а в передових господарствах - по 5-8 кг і 6-10 крб. Поліпшувався добробут колгоспників. Краще стало з медичним обслуговуванням населення. В 1940 році в селі були лікарня на 50 місць, поліклініка та амбулаторія.
За роки Радянської влади докорінно змінилося культурне обличчя Васильківки. Місцеві партійні і радянські органи велику увагу приділяли ліквідації неписьменності серед населення. Вже наприкінці 30-х років ця проблема була повністю вирішена. Напередодні Великої Вітчизняної війни тут працювали 2 середні, 3 семирічні і 5 початкових шкіл, які мали добру матеріальну базу. Навчально-виховна робота проводилась на високому рівні. Уряд гідно оцінив заслуги вчителів: у 1940 році В. І. Вільхівську нагородили орденом Леніна, а Н. М. Котову - орденом Трудового Червоного Прапора.
До послуг трудящих села було кілька клубів: центральний, у колгоспах ім. Ворошилова, ім. Леніна та ім. Будьонного. В них регулярно демонструвалися кінофільми, читалися лекції, працювали гуртки: драматичний, танцювальний, народних інструментів, художнього читання, хоровий.
На всю область лунала слава про хор центрального клубу, який
у 1938 році на огляді художньої самодіяльності у Дніпропетровську зайняв одне з перших місць і був премійований цінним подарунком. У селі була бібліотека, видавалась районна газета «Ленінець».
У грізні роки Великої Вітчизняної війни населення Васильківки разом з усім радянським народом стало на захист своєї Вітчизни. Багато Васильківців пішло до лав Червоної Армії. З наближанням фронту було проведено евакуацію населення.
Для боротьби з ворожими диверсійними групами і парашутистами було створено винищувальнії й батальйон, на базі якого у вересні 1941 року Васильківський райком партії організував партизанський загін у складі 45 чоловік. Переважну більшість партизанів становили комуністи. Командиром партизанського загону було призначено голову райспоживспілки В. В. Бабича, комісаром - завідуючого райторгвідділом К. В. Колона. начальником штабу - завідуючого військвідділом райкому партії X. І. Фоміна.
Загін мав зв'язок з частинами Червоної Армії. які діяли в районі Васильківки, і всіляко допомагав їм. Партизани знищили телефонно-телеграфну лінію, вели розвідку. Стежачи за рухом ворожих військ, В. В. Бабич і К. В. Колот обстріляли ворожий мотоцикл з чотирма фашистами. Мотоцикліст був убитий, а трьох гітлерівців (серед них одного офіцера) взяли в полон і передали в штаб військової частини.
18 жовтня 1941 року Васильківку захопили фашисти. Але населення піднялося на боротьбу проти жорстокого окупаційного режиму. В селі було створено підпільну організацію, якою керував штаб партизанського загону.
Васильківка
Сторінка 3 з 6
вжитку. Так, у 1924 році при посередництві кооперативу ними було закуплено машин, будівельних матеріалів та інших товарів па суму 17,3 тис. крб. Товариство проводило також кредитні операції, видаючи в кредит Того ж року було створено споживче товариство. На 1 січня 1925 року воно налічувало 286 членів. Споживча кооперація охопила понад 13 проц. дорослого населення району. Товарообіг товариства на 1 січня 1925 року становив 24,7 тис. карбованців.
Засновниками першої в селі комуни ім. Шевченка в 1925 році були бідняки П. Л. Глухенький і П. Г. Григоренко. А через три роки тут виникла перша сільськогосподарська артіль «Червоний колос». Головою її був І. Т. Заїка. Незважаючи па нестачу тягла і реманенту, колгоспники зібрали добрий врожай. За зданий державі хліб артіль одержала три сівалки, чотири косарки та необхідний кредит грошима.
Господарські успіхи комуни й колгоспу справили великий вплив на васильківців. У 1929 році тут було створено артілі «Піонер», ім. Будьонного, ім. Ворошилова, ім. Леніна. В 1930 році всі ці артілі і комуна об'єднались у 4 великі колгоспи - «Заповіт Леніна», ім. Вудьонного, ім. Ворошилова та ім. Леніна.
Вже в перші роки свого існування колгоспи досягли значних успіхів. Так, колгосп «Заповіт Леніна» в 1930 році вдвоє перевиконав план хлібоздачі державі. У грудні 1933 року до Москви виїхала делегація від колгоспів Дніпропетровщини, яка рапортувала ЦК ВКП(б) про досягнуті успіхи та передала «Червону книгу» з списком кращих колгоспів області, серед яких були і Васильківські колгоспи.
У наступні роки відбувалося дальше економічне і організаційне зміцнення колгоспів Васильківки. Зростала врожайність сільськогосподарських культур, підвищувалась продуктивність тваринництва, запроваджувалась механізація трудомістких процесів. В колгоспах було збудовано багато господарських приміщень. З розвитком громадського господарства значно збільшилася оплата праці колгоспників. У 1940 році колгоспники району і Васильківки одержали в середньому на трудодень по 3 кг хліба і по 2 крб. 50 коп. грішми, а в передових господарствах - по 5-8 кг і 6-10 крб. Поліпшувався добробут колгоспників. Краще стало з медичним обслуговуванням населення. В 1940 році в селі були лікарня на 50 місць, поліклініка та амбулаторія.
За роки Радянської влади докорінно змінилося культурне обличчя Васильківки. Місцеві партійні і радянські органи велику увагу приділяли ліквідації неписьменності серед населення. Вже наприкінці 30-х років ця проблема була повністю вирішена. Напередодні Великої Вітчизняної війни тут працювали 2 середні, 3 семирічні і 5 початкових шкіл, які мали добру матеріальну базу. Навчально-виховна робота проводилась на високому рівні. Уряд гідно оцінив заслуги вчителів: у 1940 році В. І. Вільхівську нагородили орденом Леніна, а Н. М. Котову - орденом Трудового Червоного Прапора.
До послуг трудящих села було кілька клубів: центральний, у колгоспах ім. Ворошилова, ім. Леніна та ім. Будьонного. В них регулярно демонструвалися кінофільми, читалися лекції, працювали гуртки: драматичний, танцювальний, народних інструментів, художнього читання, хоровий.
На всю область лунала слава про хор центрального клубу, який
у 1938 році на огляді художньої самодіяльності у Дніпропетровську зайняв одне з перших місць і був премійований цінним подарунком. У селі була бібліотека, видавалась районна газета «Ленінець».
У грізні роки Великої Вітчизняної війни населення Васильківки разом з усім радянським народом стало на захист своєї Вітчизни. Багато Васильківців пішло до лав Червоної Армії. З наближанням фронту було проведено евакуацію населення.
Для боротьби з ворожими диверсійними групами і парашутистами було створено винищувальнії й батальйон, на базі якого у вересні 1941 року Васильківський райком партії організував партизанський загін у складі 45 чоловік. Переважну більшість партизанів становили комуністи. Командиром партизанського загону було призначено голову райспоживспілки В. В. Бабича, комісаром - завідуючого райторгвідділом К. В. Колона. начальником штабу - завідуючого військвідділом райкому партії X. І. Фоміна.
Загін мав зв'язок з частинами Червоної Армії. які діяли в районі Васильківки, і всіляко допомагав їм. Партизани знищили телефонно-телеграфну лінію, вели розвідку. Стежачи за рухом ворожих військ, В. В. Бабич і К. В. Колот обстріляли ворожий мотоцикл з чотирма фашистами. Мотоцикліст був убитий, а трьох гітлерівців (серед них одного офіцера) взяли в полон і передали в штаб військової частини.
18 жовтня 1941 року Васильківку захопили фашисти. Але населення піднялося на боротьбу проти жорстокого окупаційного режиму. В селі було створено підпільну організацію, якою керував штаб партизанського загону.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Васильківський район
- Шевченково
- Письменне
- Павлівка
- Миколаївка
- Зелений Гай
- Добровілля
- Григорівка
- Богданівка
- Чаплине
- Великоолександрівка